Конспект на тему “ Українські землі в другій половині XVIII cт.”

Про матеріал

Конспект на тему № 11“ Українські землі в другій половині XVIII cт.”, можна використовувати на уроках історії України в 9 кл.

Перегляд файлу

Тема № 11 “ Українські землі в другій половині XVIII cт.”

✔ Кирило Розумовський ( 1750-1764рр.)

Український військовий, політичний та державний діяч, останній гетьман Війська Запорозького. Граф та генерал-фельдмаршал

Російської імперії.

В 1750 році царська влада відновила гетьманство : • козацька старшина, наполегливо домагалася відновлення гетьманства від імператорського двору;

• наростання невдоволення українців економічним становищем4

• загострення війни проти Пруссії та ймовірним використанням військового потенціалу Гетьманщини ;

• потребою відновити економічно-стратегічний потенціал України з метою використання його у майбутніх війнах проти Туреччини.

Указом імператриці Єлизавети 5 червня 1750р. затверджено К. Розумовського гетьманом:

• гетьман без погодження з російськими урядовцями призначав полковників і роздавав землі;

• посилилася позиція козацької старшини, які надавалося право за відсутності гетьмана керувати Гетьманщиною;

• регулярним стало скликання в Глухові Старшинської ради.

Гетьман удався до заходів, що обмежували сваволю російських чиновників, які перебували в Україні.

Однак самостійні дії гетьмана суперечили планам імперського уряду. Тому в 1754р. з’явилася низка указів, що обмежувала владу гетьмана:

✗ Розумовському заборонили призначати полковників, залишивши право пропонувати кандидатів;

✗ було відхилено клопотання про відновлення самостійних зовнішньополітичних зносин Лівобережної Гетьманщини та фінансову автономію;

✗ особливому контролю підлягали фінансові справи Гетьманщини та було ліквідовано митний контроль із Росією.

Внутрішня політика гетьмана:

- реформовано судочинство- запроваджено систематичні з’їзди старшини —

Генеральні збори;

- проведено модернізацію війська;

- повернув резиденцію з Глухова до Батурина ( 1751-1764рр.);

- намагався запровадити спадкове гетьманство;

- до 1761 р тримав у своєму підпорядкуванні Київ.

Імператорським маніфестом від 10 листопада та указом Сенату від 17 листопада 1764р. К. Розумовського позбавили гетьманства та ліквідували посаду — гетьмана.

Натомість для управління Лівобережною Україною було створено Другу Малоросійську колегію.

Палац Кирила Розумовського в Батурині, 1799-1803рр.

Стиль — класицизм

Друга Малоросійська колегія ( 1764-1786)

Після скасування Гетьманщини в 1764р. перебрала на себе управління. Складалася з 4 представників козацької старшини та 4 російських чиновників. Очолив — президент і генерал-губернатор краю Петро Рум’янцев.

Мета колегії :

1. ліквідувати залишки автономії Гетьманщини.

2. Закріпачити селян.

3. Контролювати економічний розвиток Малоросії

4. збирати податки з населення на користь російської казни.

Заходи колегії:

1. проведено ревізію населення, худоби, землі, споруд, підприємств.

2. Уведено загальноросійські судові установи

3. упровадження намісництв, що поділялися на повіти.

У 1786 р. колегію скасував царський уряд, оскільки завершилася ліквідація автономного устрою Гетьманщини.

Улітку 1765 року Катерина ІІ підписала маніфест про скасування козацького устрою на Слобожанщині. Цей регіон було перетворено на Слобідсько- Українську губернію з адміністративним центром у м. Харків:

- Територію поділено на п’ять провінцій:

1. Ізюмська

2. Охтирська

3. Острозька

4. Сумська

5. Харківська

- головним органом управління стала губернська канцелярія;

- козацькі полки перетворювалися на гусарські;

- старшини отримували російські військові чини, а козаки ставали

“військовими обивателями”;

- заборонялися вільні переходи селян від одного пана до іншого.

У 1781р. землі Гетьманщини було поділено на три намісництва — Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське. Кожне намісництво поділялося на повіти. Глухів утратив статус столиці.

У жовтні 1781р. старшина отримала дворянський стан, а у 1785р. його було узаконено “Жалуваною грамотою дворянству”. Таким чином Катерина ІІ відплатила старшині, яка не чинила опір остаточній ліквідації української державності.

1783р. вийшов імперський указ, яким у Лівобережній і Слобідській Україні запроваджено кріпацтво.

Спеціальним указом від 1783 р. було ліквідовано козацьке військо: 10 козацьких та 3 компанійських полки перетворили на 10 регулярних кінних карабінерних полків російської імперії.

➢ Уривок з настанови імператриці Катерини ІІ“ треба найлегшим способом привести до того, щоб вони... перестали дивитись, як вовки на ліс. Коли в Малоросії не буде гетьмана, то треба намагатися, щоб час і назва гетьманів зникли”

У 1783-1791рр.із колишніх запорозьких козаків у Росії сформували Військо вірних козаків ( згодом — Чорноморське козаче військо), яке брало участь у російсько- турецьких війнах.

У грудні 1796 р. було створено Малоросійську губерніюу складі

Чернігівського, Новгород-Сіверського, частин Київського та

Катеринославського намісництв з адміністративним центром у м. Чернігів.

Територіальні зміни внаслідок російсько-турецьких воєн

У 1768-1774 рр. тривала російсько-турецька війна, яка завершилася підписанням Кючук-Кайнарджійського мирного договору в 1774р.:

✔ до Росії відійшли Османські володіння- східна частина Керченського півострова; а також Азов із навколишніми землями, фортеця Кінбурн у гирлі Дніпра, територія між Дніпром і Південним Бугом;

✔ Османська імперія- визнала незалежність Кримського ханства та зобов’язалась не втручатися у його внутрішні справи.

В 1783р. Катерина ІІ своїм указом включила землі Кримського ханства до складу Російської імперії,фактично анексувавши незалежне державне утворення та ліквідувавши цю державу. Введення цих територій до імперської адміністративно- територіальної системи відбулося шляхом утворення Таврійської області. Результатом таких дій стали процеси масової еміграції кримських татар до турецьких володінь.

Війна з Туреччиною у 17871791рр.закінчилася підписанням Ясського миру:

✔ до Росії відійшлатериторія між Південним Бугом і Дністром, зокрема Очаків.

Тож , усе Причорномор’я, Приазов’я та Кримський півострів опинилися в складі Російської імперії.

Після кількох адміністративно- територіальних реформ Новоросію( так від 1790 р. почали називати всю Південну Україну) у 1802 р. було поділено на три губернії:

1. Миколаївська

2. Катеринославська

3. Таврійська

У 1803р. губернське правління з Миколаєва перевели до Херсона, і замість Миколаївської губернії постала Херсонська губернія.

Нова ( Підпільненська ) Січ- 1734-1775рр

( остання Запорозька січ)

Для періоду Нової Січі характерними був швидкий розвиток паланок.

Паланка— слобода з невеликими укріпленнями і козацькою залогою, виконувала роль центру відповідної адміністративно-територіальної одиниці у період Нової Січі.

Спочатку паланок було — 5 . а потім — 8. У містах — центрах паланок діяли органи влади, що обиралися паланковою радою, суд, церкви, ремісничі майстерні.

Прикметна риса Запорожжя часів Нової Січі — велика кількість населення.

Напередодні ліквідації запорозької Січі на її землях мешкало близько 200 тис.осіб. Господарську діяльність козаки здійснювали в зимівниках.

Зимівник — хутір, на якому розташовувалось козацьке господарство на Запорожжі. Виконував функції економічного осередку, де застосовували найману працю новоприйнятих і незаможних козаків та селян.

Причини ліквідації Запорозької Січі:

• зростання економічної могутності Запорожжя

• демократичний устрій республіки і той факт, що там не було кріпацтва

• закінчення російсько-турецької війни 1768-1774рр., унаслідок якої Росія здлбула вихід до Чорного моря

• придушення селянського повстання О.Пугачова

4 червня 1775р. війська генерала Петра Текелія раптово оточили Січ-столицю та після перемовин, Запорозька Січ була зруйнована.

Останнім кошовим отаманом був Петро Калнишевський.

Визначний український державний, культурний та релігійний діяч, кошовий отаман Війська

Запорозького Низового (1762,1765–1775). Кавалер

Ордену Андрія Первозванного. Політичний в'язень Російської імперії.

Був ув’язнений протягом 25 років в Соловецькому монастирі. Прожив 112р.

● «Здесь погребено тело в Бозе почившего кошевого атамана казаков бывшей некогда Запорожской грозной Сечи, сосланного в сию обитель в 1776 году на смирение. Будучи освобожден, сам не пожелал оставить обитель, в коей обрел душевное спокойствие»

Найнепокірніші запорожці подалися за межі Російської імперії- за Дунай, на землі що були під владою турецького султану. Там вони заклали Задунайську Січ ( 1775-1728рр.). Козаки Задунайської Січі повинні були брати участь у війнах на боці Туреччини. У 1828р. під час російсько-турецької війни частина козаків на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким перейшли на бук росіян, після чого турки ліквідували Задунайську Січ. З козаків Йосипа Гладкого було сформовано Азовське козацьке військо ( 1828р.-

1831р.).

Розгортання гайдамацького руху

Гайдамаки — учасники національно-визвольного та антифеодального руху на Правобережній Україні.

Передумови:

✗ війни, що без упину точилися упродовж ІІ по. 17 ст. спустоштлт Правобережжя;

✗ польський уряд всіляко заохочував переселенців, звільняючи їх на певний час від податків та повинностей ( короткий термін);

✗ основою господарського життя знову ставала фільварково-панщинна система;

✗ зазнавала утисків православна та уніатська церква ✗ зростало магнатське землеволодіння.

Стихійними борцями за кращу долю ставали гайдамаки, які організовували загони і вели партизанську боротьбу. Основними їхніми прибічниками були селяни та міська біднота.

У 1734-1738рр. повстання охопило Волинь і Брацлавщину, повстанців очолив Верлан. На придушення гайдамаків були кинуті польські та російські війська.

Коліївщина

Коліївщина- національно-визвольне козацьке повстання проти національного та релігійного утиску з боку Речі Посполитої. Розгорнулось на Правобережній Україні у 1768-1769рр.

Піком гайдамацького руху можна вважати Коліївщину. У лютому у 1768р. у містечку Бар було утворено конфедерацію- військово політичне об’єднання польської шляхти й католицького духівництва для протидії будь-яким поступкам некатоликам у церковно-релігійному житті й за збереження необмежений привілеїв шляхетського стану. Зібравши 10-ти тисячне військо Барська конфедерація розпочала свій похід Правобережжям:

переслідувань і репресій зазнали православні селяни, міщани і священники.

Навесні 1768р. на Правобережжі почали готувати велике повстання. У Холодному Яру біля Чигирина зібралося кілька сотень осіб, з яких почало формуватися повстанське військо. За козацьким звичаєм, гайдамаки обрали собі полковника — Максима Залізняка. Похід розпочався у травні 1768р. та невдовзі визволили з-під польської влади Жаботин, Черкаси, Смілу, Корсунь, Богуслав, Лисянку та багато інших держав.

Значною перешкодою на шляху подальшого просування повстанців була Умань. Один із полків, очолюваний сотником Іваном Гонтою перейшов на бік повстанців. 10 червня повстанці здобули місто.

Польський уряд у боротьбі із повстанцями звернувся за допомогою до Росії, навесні 1769р. за допомогою російської армії повстання було придушене.

Опришки

Опришок — учасник селянського антифеодального руху в Галичинні, на Закарпатті та Буковині проти панування іноземців ( поляків, молдаван, угорців, пізніше- австрійців). У вигляді партизанської боротьби діяли до першої половини XIX ст.

Слово “опришок” походить від латинського opressor – знищувач, порушник. Опришками ставали здебільшого селяни, які бралися за зброю, щоб позбутися визиску чужинців. Застосовуючи тактику партизанської війни, вони діяли невеличкими загонами в Галицькому Прикарпатті, на Буковині та Закарпатті. На початку 30-х років 18 ст. рух опришків у Прикарпатті настільки поширився, що польські можновладці змушені були просити київського воєводу надіслати на допомогу війська.

Найбільший розмах цього руху пов’язаний з іменем Олекси Довбуша, 17381745рр.

Поділи Речі Посполитої та українські землі

Землі речі Посполитої було поділено між : Росією, Австрією та Прусією.

➢ І поділ — 1772р.

➢ ІІ поділ- 1793р.

➢ ІІІ поділ- 1795р.

Причини поділу Польщі:

• політична анархія у країні, що була спричинена боротьбою за владу різних шляхетських угрупувань;

• втручання іноземних держав у внутрішні справи Речі Посполитої;

• розорення країни внаслідок постійних повстань, війн зі Швецією та Росією.

Ініціатором поділів Речі Посполитої був пруський імператор Фрідріх ІІ , котрий залучив до цієї акції Австрію та Росію.

У результаті поділів Польська держава перестала існувати.

Завдання:скласти таблицю “Поділи Речі Посполитої” та заповнити її

( готову таблицю надіслати в групу для перевірки).

- поділ Речі посполитої та дата

- назва держави

- територія, яку отримала держава

Перший поділ Польщі 1772р.

- Галичина ( Руське, Белзьке, зх. частини Волинського та Подільськоговоєводств) відійшли до Австрії.

На приєднаних землях австрійський уряд створив провінцію під назвою “Королівство Галіції та Лодомерії”, дві третини території належали етнічним українським землям, західну частину становили польські землі.

Другий поділ Польщі 1793р.

- територія Брацлавщини, Західного Поділля, Київщини, Східної Волинівідійшла до Росії.

Третій поділ Польщі 1795р.

- до Росії було приєднано західні землі Волині та Білорусії.

Уся Правобережна Україна ввійшла до складу Росії. У 1795р. тут уже створено Волинське, Брацлавське й Подільське намісництва. За наказом імператора Павла І у 1797р. на Правобережжі замість намісництв було створено Київську, Подільську та Волинську губернії.

Буковину в 1775р. За Константинопольською конвенцією Османська імперія на “вічні часи” передавала Габсбурзькій Австрії. У 1786 р., як 19-ту округу було приєднано до “Королівства Галіції і Лодомерії”.

Реформи Марії Терези та Йосифа ІІ й українські землі.

Завдання: виписати в зошит та відповіді надіслати в групу

✔ виписати з таблиці основні дати , які стосуються реформ ; ✔ чому, на вашу думку, правління Марії Терезії називали “освідчений абсолютизм”?

Провідним осередком освіти, науки й мистецтва в Російській імперії залишалася Києво-Могилянська академія, проте в ІІ пол. 18ст. заходами імперського уряду її було перетворено на становий духовний навчальний заклад, а 1817р. взагалі закрито.

На другу половину 17-18 ст. припадає розквіт української філософської думки. Найвідоміший філософ України найвидатніший поет другої половини 18 ст. - Григорій Сковорода .

Мислитель винайшов для популярного викладу філософський ідей оригінальний спосіб. Він утілював їх у мистецькій формі- у віршах і байках.

Збірка поезій Григорія Сковороди “Сад божественних пісень” складається із 30 віршів.

Український філософ-містик, богослов, поет, педагог, можливо, і композитор літургійної музики. Мав значний вплив на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами, а також способом життя, через що його називали «Сократом». “Світ ловив мене, але не спіймав”

Перший спеціалізований заклад музичного профілю зорганізували в Глухів. У 1729р. вийшов указ про створення співацької школи наступного року вона почала діяти. Глухів став музичною столицею України. Музичну культуру України неможливо уявити без імен Максима Березовського, Дмитра Бортнянського та Артема Веделя.

Серед українських майстрів найвизначнішим архітектором доби був Іван Григорович- Барський.

Пам’ятки архітектури , обов’язкові для розпізнання

Собор Святого Юра у м. Львів, 1746-1762рр.

Архітектор — Бернард Меретин стиль- європейське бароко

Скульптурна група святого Юрія Змієборця на фасаді собору Святого Юра у Львові автор — Йоган Пінзель

Успенський собор Почаївської лаври, 1771-1783рр.

Ратуша в м.Бучач, 1751р.