Тема 13 “ Українські землі у складі Австрійської імперії
наприкінці 18- у першій половині 19 ст”
Завдання: скласти таблицю в зошиті “Адміністративно- територіальний поділ західноукраїнських земель” та надіслати на перевірку
Реформи Марії Терезії та Йосипа ІІ наприкінці 18 ст. сприяли формуванню серед русинів позитивного ставлення до влади та переконання в тому, що австрійський уряд і цісар опікуватимуться долею галицьких українців.
Керуючись принципом “розділяй і володарюй” Габсбурги надавали певні привілеї польській, румунській і угорській верхівці, яка мала слугувати їхньою опорою в краї.
Австрійська влада прагнула “вирівняти ” етнічний склад населення імперії, тому підживлювала процеси денаціоналізації, асиміляції українського населення. Потураючи польським шляхтичам у Галичині у їхніх діях із полонізації українців; румунським поміщикам на Буковині- у заходах румунізації; а угорським землевласникам у Закарпатті- мадяризації.
Денаціоналізація — політика спрямована на заперечення факту існування певної нації та відповідно її права на культурне і державне самовизначення.
Асиміляція — добровільний або вимушений процес розчинення ( втрата традиції, мови та ін.) народу чи якоїсь його частини у середовищі іншого.
Західна Україна в к. XVIII- першій половині XIX ст. виконувала роль аграрносировинниго придатку промислового розвинених регіонів імперії, ринку збуту вироблених там товарів.
Особливості сільського господарства:
1. Екстенсивне землеробство, застаріла техніка спричиняли низьку товарність селянських господарств;
2. Більшість селян були малоземельними, зростала кількість безземельних селян; багато селян виїздили на заробітки до інших регіонів.
3. До селянських повинностей належали панщина, данина, чинші, військова службу ( 14 років).
Особливості промисловості:
1. У промисловості було зайнято близько 2% населення, переважна більшість підприємств належали до ремісничо-фактурних 2. сировину ( ліс) переробляли за межами регіону
3. розвиток промисловості пожвавився в 30-40 років XX ст. під впливом промислового перевороту. Парові машини виникли тільки в середині 1840-х років.
4. майже не розвивалися традиційні галузі — шкіряна, текстильна, лісова, тютюнова — через конкуренцію німецької та чеської фабричної промисловості.
5. Було встановлено найдовший в імперії день ( до 14-16 годин) за найнижчого рівня зарплати та соціального захисту працівників.
Антифеодальна боротьба на західноукраїнських землях на початку XIX ст.
Причини:
1. Постійне посилення гноблення селян землевласниками, важкий соціальний і національний гніт
2. жахливі умови життя, свавілля поміщиків, безземелля, низькі врожаї, голод, епідемії
3. на початку XIX ст. австрійський уряд скасував деякі з попередніх реформ, відновив право землевласників застосовувати тілесні покарання стосовно селян.
Форми антифеодальної боротьби:
1. виступи проти землевласника( колективні скарги селян до владних органів, утечі селян, знищення панських посівів та лук, підпали маєтків, розправа над сільською старшиною)
2. виступи проти урядової адміністрації : відмова сплачувати державні податки, бойкотування рекрутських наборів
3. селянські повстання, що їх придушували війська . Соціальні протести
➢ Рух опришків- традиційна форма збройної боротьби: невеликі загони нападали на панські та державні маєтки, де розправлялися з адміністрацією.
Рух особливо поширився у 1810-1825рр. на чолі з Мироном Штолюком на Прикарпатті, але окремі виступи тривали до 1848року. Для придушення руху опришків австрійський уряд запровадив польові суди, використовував військо, загони гірських стрільців, прикордонну варту, охорону солеварень, тютюнових складів.
➢ “Холерні бунти” в Закарпатті ( 1831р.) . Мали за привід обмеження пересування селян ( карантин) через епідемію холери. Виступи були антифеодальними. У результаті в 1836 р. в Закарпатті було скасовано частину феодальних повинностей, а деякі інші повинності селянин міг викупити в поміщика; скасовано право поміщика фізично карати селян, проте основні найтяжчі повинності залишилися.
➢ У 1843-1844 рр. найбільше повстання відбулося під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині. У 1843 р. селян 16 сіл під керівництвом Кобилиці відмовилися відбувати панщину і прогнали з маєтків кількох поміщиків. Австрійські війська придушили виступ.
Початок національного відродження
Перша хвиля національного відродження в Галичині пов’язана з діяльністю перемишлянського культурно-освітнього осередку, що сформувався навколо єпископа перемишлянського, а з 1816р. митрополита Галицького - Михайла Левицького та його наступника на єпископській кафедрі ( від 1818р.) Івана Снігурського.
У 1816 р. в Перемишлі Іван Могильницький заснував “Товариство галицьких греко- католицьких священиків”. Це перше в Галичині освітнє товариство ставило собі за мету видання релігійних, шкільних і популярних книжок, написаних “простою мовою, уживаною по селах і в найпростішім стилю” , тож тож було першою спробою заснування в Галичині товариства, що опікувалося освітою простого народу.
Зусиллями І. Могильницького в 1817 р. було створено перший у Галичині дяко-вчительський інститут, у якому готували вчителів для сільських шкіл. 1816 р. видав “Буквар славено-руського язика”.
Іоанникій Базилович , чернець Мукачівського монастиря, став автором першої наукової праці з історії Закарпаття — “Короткий нарис фундації Федора Коріатовича”.
Михайло Лучкай, учений -славіст і церковний діяч, видав фундаментальну шеститомну працю “Історія карпатських русинів”.
Олександр Духнович, греко-католицький священик, який називав себе “будителем ” займався збиранням українських народних пісень, складав книжки для початкової освіти. Автор вірша “ Я Русин був, єсм і буду...”
Діяльність “Руської трійці” 1833-1837рр. Альманах “Русалка Дністрова”- 1837р.
• на початку 30-х років XIX ст. центром національного відродження став Львів
• студенти Львівського
університету та вихованці грекокатолицької семінарії М. Шашкевич, І. Вагилевич та Я. Головацький заснували в 1833р. гурток “Руська трійця”
• діяльність розпочали зі
збирання українського фольклору в Галичині, на Буковині та в Закарпатті
• лідером був Маркіян Шашкевич
• одна з перших громадських акцій “Руської трійці” — виступ українською мовою 12 лютого 1835р. На урочистих зборах у семінарії, присвячених дню народженню імператора Франці І.
• В 1836р. Шашкевич виголосив першу проповідь українською мовою в соборі Святого Юра
• в 1834р. склав альманах “Зоря”. написаний живою українською мовою, цензор заборонив видання альманаху
• на основі “Зорі” було підготовлену нову збірку — “Русалка Дністрова” ( надрукована 1836р.) датована 1837 р. під назвою Альманах “Русалка Дністрова”
• альманах написаний живою народною мовою, правопис грунтувався на фонетичному принципі “Пиши так, як чуєш, а читай, як бачиш”
• “Русалка Дністрова” — перша книжка, опублікована українською мовою в західноукраїнських землях, що започаткувала розвиток у краї нової літератури.
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________ Революція 1848-1849рр на західноукраїнських землях.
“Весна народів”
Революція - швидка радикальна зміна всієї самостійної органічної або неорганічної системи, на відміну від еволюції, де зміни відбуваються поступово, у часі. Прикладами зазначених систем є суспільство, людина, наукові знання, засоби виробництва та ін.
“Весна народів” - низка революцій, що сталася в Європі у 1848 році. Весна Націй досі залишається
наймасштабнішою у європейській історії хвилею революцій, проте у зв'язку з політичними реакціями, у всіх випадках влада була відновлена протягом року.
• програмний документ “Зоря
Галицька”
• очолив Г. Яхимович, М. Куземський та провідник закарпатців Адольф Добрянський
• “ Галицько-Руська матиця”- організація, що займалася виданням підручників українською мовою
• участь в роботі Слов’янського з’їзду( червень 1848р., Прага), ухвалено рішення про рівноправність української мови в школах і державних установах, рівність усіх національностей та віросповідань.
“ Ми, русини галицькі, належимо до великого руського народу, який розмовляє однією мовою...”
У жовтні 1848р. відбувся Собор руських вчених у Львові — перший з’їзд західноукраїнських діячів науки і культури.
Основні рішення:
1. утверджено єдину граматику української мови
2. висловлено вимогу впровадження рідної мови в усіх школах
3. підтримано ідею поділу Галичини на польську й українську
Жовтень 1848 р. - у Львівському університеті відкрито кафедру української мови та літератури. Першим завідувачем кафедри української мови та літератури став Яків Головацький — учасник “Руської трійці”.
У грудні 1850 р . було скасовано конституцію 1849р. І Австрійська імперія знову повернулася до абсолютистського режиму.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________
____________________________________________________________________