Тема 13 “ Українські землі у складі Австрійської імперії

наприкінці 18- у першій половині 19 ст”

Завдання: скласти таблицю в зошиті  “Адміністративно- територіальний поділ західноукраїнських земель”  та надіслати на перевірку

Політика австрійського уряду щодо західноукраїнських земель, її наслідки

Реформи Марії Терезії та Йосипа ІІ наприкінці 18 ст. сприяли формуванню серед  русинів позитивного ставлення до влади та переконання в тому, що австрійський уряд і цісар опікуватимуться долею галицьких українців.

  Керуючись принципом “розділяй і володарюй” Габсбурги надавали певні привілеї польській, румунській і угорській верхівці, яка мала слугувати їхньою опорою в краї.

   Австрійська влада прагнула “вирівняти ” етнічний склад населення імперії, тому підживлювала процеси денаціоналізації, асиміляції українського населення. Потураючи польським шляхтичам у Галичині у їхніх діях із полонізації українців; румунським поміщикам на Буковині- у заходах румунізації; а угорським землевласникам у Закарпатті- мадяризації.

Денаціоналізація — політика спрямована на заперечення факту існування певної нації та відповідно її права на культурне і державне самовизначення.

Асиміляція — добровільний або вимушений процес розчинення ( втрата традиції, мови та ін.) народу чи якоїсь його частини у середовищі іншого.

Соціально-економічний розвиток Західної України

Західна Україна в к. XVIII- першій половині XIX ст. виконувала роль аграрносировинниго придатку промислового розвинених регіонів імперії, ринку збуту вироблених там товарів.

Особливості сільського господарства:

1.                 Екстенсивне землеробство, застаріла техніка спричиняли низьку товарність селянських господарств;

2.                 Більшість селян були малоземельними, зростала кількість безземельних селян; багато селян виїздили на заробітки до інших регіонів.

3.                 До селянських повинностей належали панщина, данина, чинші, військова службу ( 14 років).

Особливості промисловості:

1. У промисловості було зайнято близько 2% населення, переважна більшість підприємств належали до ремісничо-фактурних 2. сировину ( ліс) переробляли за межами регіону

3.                 розвиток промисловості пожвавився в 30-40 років XX ст. під впливом промислового перевороту. Парові машини виникли тільки в середині 1840-х років.

4.                 майже не розвивалися традиційні галузі — шкіряна, текстильна, лісова, тютюнова — через конкуренцію німецької та чеської фабричної промисловості.

5.                 Було встановлено найдовший в імперії день ( до 14-16 годин) за найнижчого рівня зарплати та соціального захисту працівників.

 Антифеодальна боротьба на західноукраїнських землях на початку XIX ст.

Причини:

1.                 Постійне посилення гноблення селян землевласниками, важкий соціальний і національний гніт

2.                 жахливі умови життя, свавілля поміщиків, безземелля, низькі врожаї, голод, епідемії

3.                 на початку XIX ст. австрійський уряд скасував деякі з попередніх реформ, відновив право землевласників застосовувати тілесні покарання стосовно селян.

Форми антифеодальної боротьби:

1.   виступи проти землевласника( колективні скарги селян до владних органів, утечі селян, знищення панських посівів та лук, підпали маєтків, розправа над сільською старшиною)

2.   виступи проти урядової адміністрації : відмова сплачувати державні податки, бойкотування рекрутських наборів

3.   селянські повстання, що їх придушували війська . Соціальні протести

➢   Рух опришків- традиційна форма збройної боротьби: невеликі загони нападали на панські та державні маєтки, де розправлялися з адміністрацією.

Рух особливо поширився у 1810-1825рр. на чолі з Мироном Штолюком на Прикарпатті, але окремі виступи тривали до 1848року. Для придушення руху опришків  австрійський уряд запровадив польові суди, використовував військо, загони гірських стрільців, прикордонну варту, охорону солеварень, тютюнових складів.

➢   “Холерні бунти” в Закарпатті ( 1831р.) . Мали за привід обмеження пересування селян ( карантин) через епідемію холери. Виступи були антифеодальними. У результаті в 1836 р. в Закарпатті було скасовано частину феодальних повинностей, а деякі інші повинності селянин міг викупити в поміщика; скасовано право поміщика фізично карати селян, проте основні найтяжчі повинності залишилися.

➢   У 1843-1844 рр. найбільше повстання відбулося під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині. У 1843 р. селян 16 сіл під керівництвом Кобилиці відмовилися відбувати панщину і прогнали з маєтків кількох поміщиків. Австрійські війська придушили виступ.   

Початок національного відродження

Перша хвиля національного відродження в Галичині пов’язана з діяльністю перемишлянського культурно-освітнього осередку, що сформувався навколо єпископа перемишлянського, а з 1816р. митрополита Галицького - Михайла Левицького та його наступника на єпископській кафедрі ( від 1818р.) Івана Снігурського.

У 1816 р. в Перемишлі Іван Могильницький заснував “Товариство галицьких  греко- католицьких священиків”. Це перше в Галичині освітнє товариство ставило собі за мету видання релігійних, шкільних і популярних книжок, написаних “простою мовою, уживаною по селах і в найпростішім стилю” , тож тож було першою спробою заснування в Галичині товариства, що опікувалося освітою простого народу.

Зусиллями І. Могильницького в 1817 р. було створено перший у Галичині дяко-вчительський інститут, у якому готували вчителів для сільських шкіл. 1816 р. видав “Буквар славено-руського язика”.

Іоанникій Базилович , чернець Мукачівського монастиря, став автором першої наукової праці з історії Закарпаття — “Короткий нарис фундації Федора Коріатовича”.

Михайло Лучкай, учений -славіст і церковний діяч, видав фундаментальну шеститомну працю “Історія карпатських русинів”.

Олександр Духнович, греко-католицький священик, який називав себе “будителем ” займався збиранням українських народних пісень, складав книжки для початкової освіти. Автор вірша “ Я Русин був, єсм і буду...”

Діяльність “Руської трійці” 1833-1837рр. Альманах “Русалка Дністрова”- 1837р.

•           на початку 30-х років XIX ст. центром національного відродження став Львів

•           студенти Львівського

університету та вихованці грекокатолицької семінарії М. Шашкевич, І. Вагилевич та Я. Головацький заснували в 1833р. гурток “Руська трійця”

•           діяльність          розпочали   зі

збирання українського фольклору  в Галичині, на Буковині та в Закарпатті

•           лідером був Маркіян Шашкевич

•           одна з перших громадських акцій “Руської трійці” — виступ українською мовою 12 лютого 1835р. На урочистих зборах у семінарії, присвячених дню народженню імператора Франці І.

•           В 1836р. Шашкевич виголосив першу проповідь українською мовою в соборі Святого Юра

•           в 1834р. склав альманах “Зоря”. написаний живою українською мовою, цензор заборонив видання альманаху

•           на основі “Зорі” було підготовлену нову збірку — “Русалка Дністрова” ( надрукована 1836р.) датована 1837 р. під назвою Альманах “Русалка Дністрова”

•           альманах написаний живою народною мовою, правопис грунтувався на фонетичному принципі “Пиши так, як чуєш, а читай, як бачиш”

•           “Русалка Дністрова” — перша книжка, опублікована українською мовою в західноукраїнських землях, що започаткувала розвиток у краї нової літератури.

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________ Революція 1848-1849рр на західноукраїнських землях.

 “Весна народів”

Революція -  швидка радикальна зміна          всієї     самостійної органічної або      неорганічної системи, на відміну від еволюції, де    зміни   відбуваються поступово, у часі. Прикладами зазначених             систем           є суспільство,          людина,        наукові знання, засоби виробництва та ін.

“Весна            народів”          -           низка революцій, що сталася в Європі у 1848 році. Весна Націй досі залишається

наймасштабнішою            у європейській           історії            хвилею революцій, проте у зв'язку з політичними реакціями, у всіх випадках влада була відновлена протягом року.

Головна Руська рада ( 2 травня 1848р.-1851р.)

•              програмний документ   “Зоря

Галицька”

•              очолив Г. Яхимович, М. Куземський та провідник закарпатців Адольф Добрянський

•              “ Галицько-Руська матиця”- організація, що займалася виданням підручників українською мовою

•              участь         в        роботі Слов’янського з’їзду( червень 1848р., Прага), ухвалено рішення про рівноправність української мови в школах і державних установах, рівність усіх національностей та віросповідань.

“ Ми, русини  галицькі, належимо до великого руського народу, який розмовляє однією мовою...”

У жовтні 1848р. відбувся Собор руських вчених у Львові — перший з’їзд західноукраїнських діячів науки і культури.

Основні рішення:

1.     утверджено єдину граматику української мови

2.     висловлено вимогу впровадження рідної мови в усіх школах

3.     підтримано ідею поділу Галичини на польську й українську

Жовтень 1848 р. - у Львівському університеті відкрито кафедру української мови та літератури. Першим завідувачем кафедри української мови та літератури став Яків Головацький — учасник “Руської трійці”.

У грудні 1850 р . було скасовано конституцію 1849р. І Австрійська імперія знову повернулася до абсолютистського режиму.

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________

____________________________________________________________________