Тема № 12 “ Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. ”
Українські землі в першій половині 19 ст . входили до складу 9 губерній Російської імперії.
Завдання з контурною картою:позначити на контурній карті 9 українських губерній Російської імперії та об’єднати їх у генерал-губернаторства ( позначити кольором). Виконане завдання надіслати в групу для перевірки
➢ Київське генерал-губернаторство — 1832-1914рр.
➢ Малоросійське генерал-губернаторство- 1802-1856рр.
➢ Новоросійське і Бессарабське генерал-губернаторство — 1822-1874рр. Завдання: скласти таблицю “Адміністративно- територіальний устрій підросійської України” ( етнічна частина укр. земель - генералгубернаторство — дата існування — губернії, що входили до складу). Виконана завдання надіслати для перевірки.
Вищою адміністративно-територіальною одиницею державного, місцевого, поліцейського й фінансового управління Російської імперії в 19 ст. були губернії . Вони поділялися на повіти, а ті в свою чергу на — волості, у кожній із яких налічувалося кілька десятків сіл та інших населених пунктів.
Губернія мала своє губернське правління:
- канцелярія губернатора
- губернське правління - статистичне бюро
- землевпорядну комісію.
Поліцейську службу в губерніях очолював поліцмейстер, у повітових — городничий, у міських кварталах — пристави та доглядачі.
Чорноморськими портами керували градоначальники. ( в Одесі цю посаду |
|
введено в 1803р.). |
|
Національний склад земель підросійської України 1897р.
1811р.- 8.7 млн.
1863р.- 13.6 млн.
1897р.- 23.8 млн., з них 17 млн українців
З 1806- 1812 рр. тривала російсько-турецька війна Причини:
✗ прагнення Османської імперії повернути собі втрачені позиції на Балканах і в Північному Причорномор’ї;
✗ бажання Росії просунутися в напрямку до протоки Боспор і Дарданелли , захопити території від Дунаю до Стамбула.
Російськими військами командував Михайло Кутузов, здобули на Дунаї низку перемог. Наслідки:
✔ 1812р. в Бухаресті між Росією і Туреччиною було укладено мирний договір, за яким до Росії відійшла частина Молдавії — Бессарабія.
У краї поряд із територіями, населеними здебільшого молдаванами , були й землі де проживало українське населення:
- Хотинський, Ізмаїльський та Аккерманський повіти.
Національне відродження- культурно-політичний процес, під час якого етнос( народ) , усвідомлюючи свою історичну, культурну й економічну єдність, прагне здобути політичну свідомість, і це прагнення перетворює його на націю. Нація- спільнота людей, об’єднана певною назвою, символами, географічними та етносоціальними походженням, історичною пам’яттю, комплексом духовнокультурних і політичних цінностей.
Початком українського національного відродження вважають появу 1798р. Перших трьох частин “Енеїди” Івана Котляревського- поеми, якій судилася слава першого твору нової української літератури, твору, що засвідчив появу сучасної української літературної мови.
Пробудженню історичної пам’яті українців сприяли публікації збірок фольклору:
➢ 1819р. Микола Цертелєв опублікував у Петербурзі збірку “Спроба зібрання старовинних малоросійських пісень”( 10 текстів);
➢ Михайло Максимович, перший ректор Київського університету, уклав 3 збірки народних пісень. Першу збірку видано в Москві, 127 пісень історичного, побутового та обрядового характеру з коментарями упорядника:
- “Малоросійські пісні” 1827р.
- “Українські народні пісні”, 1834р.
- “Збірник українських пісень”, 1849р.
➢ 1822р. 4 томи праці Дмитра Бантиша-Каменського “ Історія малої Росії”, вийшла в Москві. Перша масштабна узагальнена праця з історії України від найдавніших часів до к.18 ст.
➢ 1842р. Микола Маркевич “Історія Малоросії”
➢ 1846р. “Історія Русів”, анонімна,обгрунтовує тяглість існування українського народу і його державності від русі-України до Козацької держави.
➢ 1818р перша граматика живої української мови “Граматика малоросійського наріччя” Олексій Павловський
На початку 19 ст. осередком українського національно-культурного відродження став Харків.
✔ 1805 р. засновано університет в Харкові за сприяння Василя Каразіна ( єдиний на той час ВНЗ у підросійській Україні). Першим ректором був Петро Гулак-Артемовський.
✔ почали виходити журнали - “Український вісник” 1816-1819рр.
- “Український журнал”
✔ вперше було вжито термін етнонім “українець” замість “малорос” Наприкінці 1820-х — у середині 1830-х років захоплена ідеями західноєвропейського романтизму й національного українського відродження харківська студентська молодь об’єдналася у гурток харківських романтиків:
➢ сфера діяльності- література, мовознавство, історія, етнографія, фольклористика, краєзнавство;
➢ засновник гуртка- Ізмаїл Срезневський;
➢ друк збірників “Запорозька старина”, 1833-1838рр.
У червні 1812 р. Наполеон розгорнув наступ на Москву.
- з ініціативи малоросійського генерал-губернатора Якова ЛобановаРостовського ( обіцяли скасувати рекрутську повинність та відновити козацтво) було сформовано 15 козацьких полків: 9 — полтавських 6 — чернігівських.
Українські ополченці брали участь у бойових діях. Після закінчення війни і закордонних походів російської армії 1813-1814 рр. ополченські загони були ліквідовані.
Добу наполеонівських війн завершив Віденський конгрес 1814-1815рр. За його умовами :
- Росія отримала значну частину Герцогства Варшавського ( з Холмщиною і Підляшшям)
- Царство Варшавське “подарували” конституцію - Австрія отримала від Росії Тернопільський округ.
Кирило- Мефодіївське братство , 1846-1847рр.
У 1846 р. засноване Кирило-Мефодіївське товариство (братство) у складі 12 осіб.
Мета створення української державної незалежності з демократичним устроєм.
В квітні 1846р. до братства увійшов Т. Шевченко. В 1840р. видано “Кобзар” у Петербурзі.
✔ Пантелеймон
Куліш написав перший український підручник, а також першу українську
азбуку “кулішівка”
Основні документи в яких відображені основні ідеї програмних документів: «Книга буття українського народу» або «Закон божий»;
«Статут слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія»;
«Головні правила товариства»; звернення до «Братів українців» та до «Братів Великоросіян і Поляків».
Головні ідеї:
– національна: створення демократичної федерації слов’янських християнських народів; досягнення Україною державної незалежності з демократичним ладом за зразком США або Франції.
– соціальна: знищення царизму, скасування кріпацтва й станової нерівності; утвердження в суспільстві демократичних прав; рівність всіх народів в розвитку культури та освіти;
– християнська: поширення християнства на весь світ. Із християнським змістом пов’язувалося також ідея українського месіанства (особливої ролі українського народу), тобто визволяючи інші народи, українці виконують волю Бога.
Діяльність братчиків:
1) проводили пропагандистську діяльність:
– писали прокламації, звернення до народу, поширювали ідеї Шевченка.
– пропагували свої ідеї в університеті, і навчальних закладах Києва.
2) створювали в селах школи для народу.
3) розробляли проекти запровадження в Україні мережі початкових навчальних закладів, складали шкільні підручники.
4) видавали книги та журнали, збирали кошти на культурні потреби, на видання книжок.
Поділялися в межах братства на дві течії:
– радикальна (Тарас Шевченко, Микола Гулак, Іван Посяда, Георгій Андрузький, Олександр Навроцький) – за революційний переворот, знищення царської родини, становлення республіки, соціальне та національне визволення українського народу;
– помірковано-ліберальна(Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Василь Білозерський, Опанас Маркевич) – за реформи і «м’які» еволюційні методи розвитку.
Навесні 1847 р. студент Олексій Петров написав донос жандармам й братство було розгромлене.
Шевченко – на 10 років в Оренбурзький окремий корпус, під час обшуків знайшли поему “Сон”. Інші вислані в Росію.
Історичне значення діяльності братства:
– це була перша політична організація української інтелігенції, яка розробила свою програму національного відродження з визначеними формами й методами досягнення поставленої мети;
– уперше було здійснено спробу поєднання української національної ідеї із загальнолюдськими християнськими ідеалами та ідеєю слов’янської єдності;
– поява та діяльність товариства стала початком переходу від
культурницького до політичного етапу боротьби за національний розвиток
України;
– національне визволення українців розглядалося братчиками в контексті загальноєвропейської боротьби поневолених народів;
– їхня діяльність пробуджувала суспільну думку, спонукала до пошуку шляхів для вільного розвитку України.
Суспільно-політичні рухи першої половини ХІХ ст.
Український рух– об’єднував прихильників боротьби за права українців, за визволення від імперського панування. Завдання національне визволення, знищення імперії. Приклад учасників – члени Кирило-Мефодіївського братства.
Російський рух– об’єднував представників російського дворянства, які домагалися лібералізації імперських порядків, «покращення» імперії, реформування. Приклад – члени масонських та декабристських організацій. Польський (на Правобережжі) рух – об’єднував польських патріотів, що боролися за відновлення Речі Посполитої у кордонах, які вона мала до трьох поділів.
Масонство (масон від англ. каменяр, франкмасон – вільні муляри) – релігійноетична течія, що виникла в Англії на початку ХVІІІ. Гасло їх: рівність, братерство, самовдосконалення, самопізнання. Масонські ложа – це організації лібералів, в яких обговорювали філософські ідеї та політичні проекти.Декабристський рух в Україні
Тарас Шевченко називав декабристів першими “благовісниками свободи” Декабристи- представники дворянства Росії, які боролися за повалення самодержавства шляхом військового перевороту і скасування кріпацтва.
Повстання розпочалося у грудні 1825р.
Причини утворення:
1. розчарування у діяльності імператора Олександра І, який спочатку сприяв розробленню реформаторських проектів, а після наполеонівських війн установив реакційний режим;
2. дворяни зрозуміли, що кріпацтво і самодержавство є головними причинами відсталості Російської імперії.
Назва, роки, місце організації |
Основні представники (кількість членів організації) |
Програма |
|
Союз порятунку 1816-1817 рр. Петербург |
А.Н. Муравйов, Н.М. Муравйов, С.І. МуравйовАпостол, М.І. МуравйовАпостол, С.П. Трубецькой, І.Д. Якушкін (30 чоловік) |
Ліквідація кріпацтва і самодержавства, введення конституції і представницького правління. Вважали, що введення Конституції потрібно було вимагати під час зміни монархів на троні. Не хотіли залучати народ |
|
Союз благоденства, 1818-1821 рр., Москва - Петербург |
Всі члени Союзу порятунку + нові представники російського дворянства (200 чоловік) |
Ліквідація кріпацтва і самодержавства. Необхідність формування громадської думки. Створення таємних і легальних організацій. Прийняття статуту "Зелена книга". Розбіжності з питань майбутнього устрою Росії. Отримавши звістку, що уряд знає про організацію, в 1821 на з'їзді депутати оголосили про розпуск Союзу |
|
Південне товариство, 1821 - 1825 рр., Тульчин (Україна) |
П.І. Пестель, А.П. Юшневский, І.Г. Бурцов та ін. |
Встановлення республіки. Законодавча влада - однопалатний парламент, виконавча - Державна дума з п'яти членів, що обираються на п'ять років. Щорічно один з них стає президентом республіки. Повне знищення кріпосного права. Необмежена виборче право. Рівність всіх громадян перед законом. Розподіл землі на дві частини: громадську і приватну. Отримання селянами наділів з громадської землі |
|
Північне суспільство, 1822-1825 рр., Петербург |
Н.М. Муравйов, С.П. Трубецькой, Н.І. Тургенєв, Є.П. Оболенський, М.С. Лунін, І.І. Пущин, К.Ф. Рилєєв та ін. |
. Ліквідація самодержавства і станів, рівність громадян перед законом, громадянські свободи. Скасування кріпацтва. Встановлення конституційної монархії. Законодавча влада - двопалатний парламент, виконавча - імператор. Виборче право обмежене майновим цензом. Збереження поміщицької власності на землю |
|
Товариство |
А. Борисов, П. Борисов, Ю. Люблінський, І. |
Боротьба проти кріпацтва і деспотизму. Створення демократичної федерації слов'янських народів. Встановлення |
|
об’єднаних слов'ян, 1823-1825 рр., Новгород- Волинський. У 1825 р його члени увійшли до складу Південного товариства |
Горбачевський та ін. |
загального громадянської рівності
|
Декабристи по-різному бачили вирішення українського питання:
✔ Микита Муравйов- передбачав створити на території України дві автономії : Українську ( столиця Харків) і Чорноморську ( столиця Київ);
✔ Павло Пестель- стояв на позиціях єдиної та неподільної централізованої держави;
✔ Брати Борисови — мріяли про федерацію слов’янських республік.
➢ 14 грудня 1825 р. повстання Чернігівського полку в Україні. Виступ почався на Київщині, його підтримали близько тисячі солдатів та 18 офіцерів. Інші полки не підтримали повстання і воно було придушене.
➢ У листопаді 1830 р. у Варшаві розпочалося польське повстання, очолюване польськими офіцерами, які мали на меті відродження державності Польщі. Повстанці використовували гасло “За вашу і нашу свободу”. Повстання на Правобережній Україні розпочалося з
приходом на Волинь у квітні 1831рр. кількатисячного загону генерала Юзефа Дверницького.
✔ У листопаді 1831р. російські війська захопили Варшаву. Було скасовано конституцію Царства Польського й більшість ознак автономії польських земель. Землі Царства Польського ставали складовою імперією, було ліквідовано польську армію. У липні 1832р. Царським наказом у Правобережній Україні закрито близько 60 католицьких монастирів, заборонено діяльність василіанського ( грекокатолицького) ордену.
✔ У 1839р. було скасовано унію, авсіх греко-католицьких вірян силою змушували переходити в православ’я.
✔ Із метою “поширення російської освіти й російської народності на спольщених землях Західної Росії” на базі польських Віленського університету та Кременецького ліцею створили університет Святого Володимира у Києві в 1834р.
1834 р. відкрився Київський університет ім. Св. Володимира. На момент відкриття університету в ньому навчалося 62 студенти, а в 1855 р. – 808. З 1834 р. ректором університету став письменник Михайло Максимович.
У першій чверті 19 ст. розгорнулася тривала боротьба селян Поділля на чолі з
Устимом Кармелюком. У 1813-1835 рр. селянський рух під його проводом охопив усе Поділля, райони Бесарабії та Київщини. Брали участь бл.20 тис.осіб.
“Український Робін |
|
Гуд” |
|
Соціальноекономічний розвиток.
Промисловий переворот
упродовж першої половини 19 ст. становище сільського господарства в підросійській
Україні визначала приватна власність поміщика на землю, особиста залежність селянина від поміщика
характерною рисою поміщицького землеволодіння була наявність великих
латифундій переважно на Правобережжі та Півднів
Латифундії- велике приватне земельне володіння, помістя.
панівною залишалася панщинна система господарювання сільське господарство розвивалося екстенсивним шляхом, здебільшого за рахунок розширення посівних площ і посилення панщини
основними галузями с/г в підросійській Україні були — землеробство та тваринництво
у першій половині 19 ст. розпочалася спеціалізація землеробства, з’явилися нові галузі с/г- тонкорунне вівчарство, цукрове бурякосіяння
розвивалося поміщицьке торгове землеробство та тваринництво( збільшувалися посіви пшениці для продажу, вирощували технічні культури- конопля, тютюн, льон) найбільше зернових культур на продаж вирощували у Степовій ( Південній) Україні
у Південній Україні розвивалася колонізація- заселення та господарське освоєння краю
найчисельнішою була — селянська колонізація у першій третині 19 ст. розвиток мануфактурної промисловості досяг такого рівня, що підготував умови для промислового перевороту.
Промисловий переворот( індустріальна революція) — це перехід від мануфактури з її ручною ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського виробництва. Цей перехід забезпечував упровадження в промислове виробництво й транспорт системи робочих машин, парових двигунів, створення самостійного машинобудівної галузі. Промисловий переворот зумовив зміни в соціальній структурі: провідну роль у суспільстві почали відігравати фабриканти та люди найманої праці.
В українських землях у складі Російської імперії промисловий переворот розпочався у 1830-1840-ві і завершився в 1870-1880-х роках.
● промисловий переворот розпочався у харчовій промисловості, підприємства якої виробляли на продаж борошно, олію, тютюн, горілку й цукор
● у 1820-х роках з’явилися перші парові гуральні
Гуральня- спиртово-горілчаний завод; винокурня. Підприємство мануфактурного типу, де переробляли зерно на горілку.
● Першу цукроварню, яка застосувала парову технологію виробництва цукру, збудували в 1843р. Промислова фірма “Брати Яхненки й Симеренко” в селі Ташлик на Чернігівщині.
● наприкінці 1840-х років “Брати Яхненки й Симеренко” поблизу с. Мліїв збудували ще два заводи — Городищенські цукроворафінадний і машинобудівний заводи.
Визначним центром зовнішньої торгівлі стала Одеса. У 1817 р. Одесу було проголошено порто-франко( привілей діяв до 1819р.)., “золотий період” в історії міста.
Порто-франко- зона безмитної торгівлі в межах порту або портового міста. ____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________
____________________________________________________________________