Конспект "Надання домедичної допомоги при кровотечах, пораненнях, переломах та вивихах"

ПЛАН - КОНСПЕКТ

проведення заняття з учнями 11 класу з предмету «Захист  України»

РОЗДІЛ VІІІ.    ОСНОВИ МЕДИЧНИХ ЗНАНЬ І ДОПОМОГИ

ТЕМА:  Надання домедичної допомоги при кровотечах, пораненнях, переломах та вивихах.

Мета:

вивчити поняття про переломи і їх ознаки;

виховування відношення до здоров’я людини як до найвищої цінності людства;

розвиток почуття необхідності здорового способу життя.

засвоєння обов'язку щодо необхідності міцного здоров'я для захисту Вітчизни.

Навчальні питання:

1.     Поняття про переломи кісток і їх ознаки. Види переломів.
2.     Табельні та підручні засоби іммобілізації.
3.     Накладання шин з підручного матеріалу при переломах плеча, передпліччя, стегна, гомілки.

Метод проведення: розповідь, показ, бесіда.

Місце проведення: кабінет.

Час: 45 хв.

Матеріальне забезпечення:

1. Я. Коденко, Основи медичних знань.
2. Цивільна оборона.

Міжпредметні зв’язки: фізична культура.

Хід уроку

1.                    Організаційний момент (3 хв.)

Шикування учнів в одну (дві) шеренги, перевірка зовнішнього стану учнів, рапорт вчителю (тренування декілька разів ( у разі потреби ).

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів (5 хв.)

Перевірка вивчення і виконання домашнього завдання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу    (30 хв.)

3.1 Поняття про переломи кісток і їх ознаки. Види переломів. Іммобілізація.

Переломом називають порушення цілісності кістки.

Ознаками перелому є різкий біль, особливо під час руху, припухлість, зміна форми і порушення функції органів. Під час руху іноді чути рух кісток.

Види переломів:

якщо перелом супроводжується порушенням шкіри або слизової оболонки, він називається відкритим, а без пошкодження зовнішніх покривів - закритим.

Іммобілізація - створення нерухомості ( покою ) якої-небудь частини тіла при переломах, вивихах і різних захворюваннях накладанням затвердіваючих пов'язок, шин і другими способами.

Іммобілізацію проводять шляхом накладання шини для забезпечення нерухомості, наприклад, кінцівки.

Забій. Клінічні ознаки та перша медична допомога.

Забій (контузія) є наслідком безпосередньої дії тупого знаряддя на різні ділянки тіла, яке викликає ушкодження тканин і органів без порушення цілості шкірних покривів.

Забої виникають від удару або здавлення твердим предметом.
Ступінь ушкодження залежить від сили удару, щільності і ваги травмуючого предмета. Різні тканини людини відзначаються неоднаковою резистентністю до травми. Підшкірна клітковина та її судини ушкоджуються легко.

Патологоанатомічні зміни при забої зумовлені особливістю тканини, травмуючого фактору, віком і станом організму. Під впливом забою і здавлення легко розриваються дрібні кровоносні і лімфатичні судини клітковини з крововиливом у тканини.

Значне скупчення крові у м'яких тканинах утворює гематому.

Клінічні ознаки. У результаті забою виникають біль, припухлість, синці і порушення функції. Біль зумовлений травмою, здавленням і набряком чутливих нервових закінчень. Припухлість розвивається внаслідок просочування м'яких тканин кров'ю, лімфою і запальним ексудатом. Припухлість і синці виявляються більшою мірою в тканинах, багатих на пухку клітковину. Синець має вигляд синьої плями, яка змінює свій колір із всмоктуванням елементів крові і стає послідовно синьо-багровою, синьою, зеленою, жовтою, зникаючи зовсім через 6-8 днів. Порушення функції залежить від болю та розмірів гематоми і набряку. Загальний стан при забоях змінюється мало, тільки при розсмоктуванні значних гематом можливе підвищення температури до 37-38˚С. Залежно від будови різних тканин відмічаються деякі характерні ознаки. Так, шкіра при забої внаслідок накопичення лімфи може відшаровуватись від апоневрозу, при забої м'язів можуть роздавлюватися окремі м'язові волокна і цілі м'язові пучки з подальшим утворенням м'язових контрактур і осифікуючого міозиту (окостеніння рубця) Забій нерва іноді супроводиться парестезіями, парезами і паралічами.

Перша медична допомога при забоях надається відразу після травми. Призначають холод, накладають стискуючу пов'язку, надають підвищеного положення забитої кінцівки. При великих гематомах роблять пункцію і відсмоктують кров. Забої суглобів нерідко супроводжуються ушкодженням синовіальної оболонки з відривом частин хряща і травмуванням суглобових кінців, або на місці гематоми утворюється водянка суглоба. При випадінні фібрину в ексудаті суглобу можуть утворюватись внутрішньо-суглобові спайки й анкілоз (нерухомість в суглобі).

Клінічно при забої суглобу, крім болю і припухлості, спостерігається різке обмеження функції згинання і розгинання. При наявності гематоми або водянки в суглобі проявляється характерний симптом "балансування надколінка" - надколінок неначе плаває в рідині. Лікування полягає у забезпеченні стану спокою, накладанні здавлюючої пов'язки.

У тяжких випадках забоїв показані пункція та відсмоктування крові з подальшим введенням антибіотиків і накладанням легкої гіпсової лонгети. Через 10-20 днів, коли зникнуть гострі явища, призначають гімнастику, массаж, фізіо- і механотерапію.

Перша медична допомога у випадках вивихів.

Вивихи – це зміщення суглобних поверхонь з порушенням цілісності суглобних сумок і апарату зв’язок.

Основні ознаки вивиху – біль у суглобі, порушення функцій кінцівки, зміна форми (деформація) суглоба, вкорочення кінцівки та вимушене її положення. Такі травми виникають під час ударів або падіння, наприклад падіння витягнутою рукою вперед на кисть.

При вивихах хребців виникає їх зміцнення, що може призвести до здавлювання спинного мозку. Таке здавлювання може стати причиною часткової або повної втрати функцій нижніх кінцівок і органів таза. Основними ознаками такої травми є втрата чутливості нижче травмованого місця або відчуття тільки половини тіла; поколювання в кінцівках (це нерідко свідчить про травмування шиї); гострий біль у кінцівках, хоч очевидно, що вони не постраждали; втрата чутливості шкіри; утруднене дихання.

Подаючи першу медичну допомогу, не слід намагатися вправити суглоб – це повинен робити спеціаліст. Кінцівці надають стану спокою шляхом іммобілізації. Якщо вивих стався у великих суглобах (тазо-стегновому, колінному, плечовому, а також міжхребців), рекомендується знеболювальний засіб.

Розтягнення. Перша медична допомога

Розтягнення зв'язок і сухожиль – травма, яка зустрічається найчастіше поряд з порізами. Такі травми пов’язані з невдалими стрибками, поворотами, різкими рухами. При біганні та стрибках буває розтягнення гомілкового суглоба, при падінні на руку – променезап’ясного суглобу.

Ознаками травми є різкий біль, травмований суглоб припухає, рухи його стають обмежені, больові.

При сильному пере розтягненні може статися відрив сухожилля м’язів від місця прикріплення, іноді сухожилля відривається разом із шматочком кістки.

Розтягнення буває наслідком швидких рухів у суглобах, що переходять за межі їх фізіологічної можливості. Найчастіше ушкоджуються зв’язки блоковидних суглобів (колінного, гомілковостопного).

Завдання першої допомоги – зменшити біль. Для цього необхідно:

використати холод;

накласти на пошкоджене місце тугу пов’язку з бинта, іншої м’якої тканини у вигляді "вісімки" і цим забезпечити нерухомість суглоба. Зверху пов’язки можна прикласти холод (пузир з льодом, снігом);

припідняти травмовану кінцівку вище рівня серця.

3.2. Табельні та підручні засоби іммобілізації.

Надаючи першу медичну допомогу, користуються табельними і підручними засобами.

До табельних засобів належать гумові джгути, бинти, серветки, вата, а при переломах - фанерні, драбинчасті й сітчасті шини.

Як підручні засоби використовують:

для накладання пов'язок чисті рушники, шматки тканини (краще не кольорової),

для зупинки кровотечі - пояс чи закрутку з тканини,

а при переломах - смужки твердого картону, уламки фанери, палички тощо.

Матеріалом для шини може бути будь-який предмет, що є поблизу (дошки, палки, парасолька, лижі, гілки).

3.3 Накладання шин з підручного матеріалу при переломах плеча, передпліччя, стегна, гомілки.

Приступаючи до надання допомоги у разі уражень і поранень, потрібно визначити послідовність окремих прийомів.

Спочатку проводять ті заходи, від яких залежить життя потерпілого, або ті, без яких неможливе подальше подання допомоги.

Наприклад,

у разі відкритого перелому кісток стегна, що супроводжується артеріальною кровотечою, спочатку знімають одяг із пошкодженої ноги, зупиняється кровотеча накладанням джгута, потім накладається стерильна пов'язка і проводиться іммобілізація шляхом накладання шини для забезпечення нерухомості кінцівки.

Для іммобілізації кінцівок необхідно фіксувати два суглоби, розміщені вище і нижче перелому. Щоб запобігти тиску на м'які тканини, на шину збоку, прилеглого до пошкодженої кінцівки, підкладають вату, м'які тканини або мох, траву, сіно та інші підручні матеріали.

Надання допомоги при переломах різних кісток має свої особливості.

При переломах плеча (плечової кістки ) один помічник фіксує плече потерпілого, а другий потягує зламану руку за зігнутий ліктьовий суглоб
(під прямим кутом). Шини можна накладати дві, трохи більші від довжини плеча, або одну, зовнішню, а роль другої шини виконує бокова поверхня грудної клітки, до якої разом із шиною прибинтовують зламану руку.

При переломі передпліччя руку потрібно зігнути в ліктьовому суглобі під прямим кутом, долоню повернути до тулуба. Одну шину накладають по розгинальній поверхні передпліччя від п'ясних кісток до середньої третини плеча із загином біля ліктьового суглоба, другу по згинальній поверхні передпліччя, від п'ясних кісток до ліктьового згину. Потім обидві шини прибинтовують і підвішують руку на косинку або на пояс.

При переломах стегна шини накладають із зовнішнього боку - від паху до п'ятки. Один помічник тримає потерпілого під пахви, а другий - за стопу, злегка витягуючи зламану ногу. Третій накладає шини. Шини закріплюють бинтами, рушничками, хусточками або косинками.

При переломах гомілки шини накладають від середини стегна до стопи. Помічники тримають випрямлену пошкоджену ногу: один за стегно, другий за стопу.

Правила транспортування потерпілих при різноманітних ушкодженнях та пораненнях

Транспортування - один із важливих елементів надання першої допомоги. Для перенесення потерпілого у будинок, на транспорт, у медпункт використовують стандартні медичні ноші або їхню імпровізацію з підручних матеріалів (щит, намет, плащ, ковдра).

Перенесення має бути проведене обережно, уміло, щоб не завдати шкоди потерпілому і можливе тільки у разі крайньої необхідності.

Перенесення здійснюється на руках одним носієм, двома носіями у різні способи, з використанням носилочної лямки або спеціально виготовленої лямки. Перенесення на руках розраховане на коротку відстань, оскільки це важко для носіїв. Значно легше перенесення на ношах, що дає можливість робити зупинки для відпочинку, не турбуючи потерпілого.

Складні стандартні ноші - брезентове або парусинове полотнище, натягнуте на два дерев'яних бруси, які закінчуються чотирма ручками.

Імпровізовані ноші можна зробити з підручного матеріалу, наприклад, прив'язавши до жердини будь-яку матерію (плащ-палатку, одіяло, полотнище).

Якщо ноші зробити нема з чого, то потрібно знайти, що може їх замінити: драбину, двері, широку дошку, на яку потрібно накласти підстилку із сіна, соломи, одягу.

При переломах гомілки шини накладають від середини стегна до стопи. Помічники тримають випрямлену пошкоджену ногу: один за стегно, другий за стопу.

При переломі кісток стопи шина має бути трошки більшою, ніж довжина стопи. Закріплюють шину при положенні стопи відносно гомілки під прямим кутом.

При переломі передпліччя руку згибають у ліктьовому суглобі під прямим кутом, долоню повернути до тулуба. Одну шину накладають по розгинальній поверхні передпліччя від п'ясних кісток до середньої третини плеча із загином біля ліктьового суглоба, другу по згинальній поверхні передпліччя, від п'ясних кісток до ліктьового згину. Потім обидві шини прибинтовують і підвішують руку на косинку або на пояс.

Перенесення і транспортування потерпілого.

Для перенесення потерпілого використовують стандартні медичні ноші або їхню імпровізацію з підручних матеріалів (щит, намет, плащ).

Перенесення потерпілих у будинок, на транспорт, у медпункт має велике значення для надання медичної допомоги. Перенесення має бути здійснено обережно, уміло, щоб не завдати шкоди потерпілому.

Перенесення на руках одним носієм. Якщо потерпілий може пересуватися сам, йому може допомогти товариш обнімаючи потерпілого за талію однією рукою, а другою придержувати за руку, перекинувши її через своє плече. Якщо потерпілий не може йти сам, можна посадити його на спину або обхопити однією рукою тулуб, а другою - стегна. Легше переносити потерпілого носилочною лямкою, яку надівають на ноги потерпілого з упором у сідниці. Ставши спиною до потерпілого і нагнувшись, носильник просовує свої руки у петлі лямки, кладе руки потерпілого до себе на груди і, тримаючи їх своїми руками, піднімається для перенесення.

Перенесення на руках двома носіями. Найпростіше перенесення на руках носіями, які йдуть один за одним.

Поширене перенесення на руках методом "замка". Для утворення сидіння "замка" - кожний з носіїв береться лівою рукою за своє праве передпліччя, а правою кистю - за ліве передпліччя товариша. Але при цьому обидві руки зайняті і немає опори для спини потерпілого. Тому роблять замок з трьох рук, вільна кисть лівої (правої) руки одного з товаришів підтримує потерпілого за спину.
Можна переносити потерпілого на руках двома носіями на замку з двох рук. Кожний береться пальцями за передпліччя другого біля кисті і на ці з'єднані руки садять потерпілого. З'єднуючи вільні руки за спиною потерпілого, носії підтримують його, а він тримається за їхні плечі. Можна нести потерпілого на лямках.

Перенесення на ношах. Значно легше переносити на складних стандартних ношах - брезентове полотнище, натягнуте на два дерев'яних бруси, які закінчуються чотирма ручками. Для перенесення потерпілого можна обладнати прості ноші, прив'язавши до жердини будь-яку матерію, а кінці жердини при перенесенні потерпілого носії кладуть собі на плече. Як ноші можна використати пальто, через рукава якого просовують жердини, або два мішки - обрізавши гузирі ( кути) і просунувши в утворені дірки жердини. Можна використати як ноші двері, драбину, широку дошку.

Правила укладання і перенесення потерпілих:

ноші встановлюють двоє з тієї сторони потерпілого, де пошкодження (рана, опіки, перелом);

троє за командою «Берись» стають на одне або обидва коліна зі здорової сторони потерпілого і підкладають під нього руки:

перший підтримує однією рукою голову потерпілого, а другою спину в області лопаток;

другий підтримує однією рукою поперек, а другою сідничну область;

третій підводить одну руку під стегна, а другу під гомілку; за командою «Піднімай» вони обережно піднімають потерпілого, намагаючись як надалі підвести під нього руки і трохи відхиляючи його на себе;

четвертий підсовує до них ноші; за командою «Опускай» вони опускають потерпілого на ноші.

Після укладання потерпілого враховують місце пошкодження і характер цього пошкодження. Якщо ноші без узголів’я, то необхідно покласти що-небудь під голову потерпілого (одяг чи солому), при блювоті подушка не потрібна,
а голова повертається на бік і притримується в такому положенні (щоб блювотні маси не потрапили в дихальні шляхи).

При пораненні в груди з переломами необхідно підняти верхню половину тіла.

При пораненнях у живіт потерпілого укладають на спину, піднявши йому тулуб і зігнувши ноги в колінах (для розслаблення м'язів живота, зменшення болі і поліпшення дихання).

При пошкодженнях хребта не можна допускати згинання тіла при укладанні на ноші, без потреби не садити і не перекладати. Потерпілого обережно укладають на ноші, на які покладена дошка, що накрита м'якою підстилкою. Під коліна, щоб ноги були в зігнутому положенні, підкладають який-небудь валик.

При переломах і пораненні щелепи у потерпілого в роті збирається кров, слина, слиз і западає язик, тому потерпілого, якщо можна, переносять на ношах у напівсидячому положенні або укладають на живіт, а голову повертають в сторону.

При перенесенні на ношах людей з пошкодженими кінцівками роблять так: -    поламану руку прибинтовують до грудей, а при травмі ноги під коліна кладуть валик з одягу.

Переносячи потерпілого, носії повинні намагатися зберегти горизонтальне положення нош на спусках, при подоланні перепон.

IV. Підсумок уроку (5 хв.)

наголошення темі уроку та закріплення вивченого матеріалу -
назвати види переломів

Оголошення оцінок.

V.  Домашнє завдання (2 хв.)

вивчити матеріал конспекту.

Вчитель                Борис ДАЦЕНКО