Конкурс «Вчительська десятка». Розробки додавай – подарунки вигравай!
Ви додали 0 з 10 розробок у період з 11 по 20 серпня для участі у розіграші, який відбудеться 21 серпня.

Конспект позакласного заходу для учнів 5-11 класів " Література в моєму серці"

Про матеріал

Конспект позакласного заходу для учнів 5-11 класів на тему " Література в моєму серці"..Для літературного ерудит-шоу організовується дві команди. Використовується пошуковий та ігровий методи навчання, групова форма роботи. У кожній групі розподіляються обов'язки для виконання навчального завдання: координатор здійснює взаємодію між всіма членами групи, виконавець здійснює пошук інформації, необхідної для вирішення завдання, критик аналізує всю інформацію, яку видає група, секретар робить записи, спікер виступає перед класом, психолог контролює атмосферу усередині групи, хранитель часу відповідає за своєчасність виконання завдання групою (у загальній кількості – 7 учнів).

Перегляд файлу

Столяренко Людмила Михайлівна,

учитель української мови й літератури

Тростянецької загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів №4

Тростянецької міської ради Сумської ради

 

Позакласний захід для учнів 5-11класів

Форма проведення: літературне ерудит-шоу

Місце заходу в структурі позакласної роботи: захід проводиться в                    рамках тижня української мови та літератури.

 

Тема. Література в  моєму серці.

Мета:

  • перевірити й закріпити знання учнів, отримані на уроках та під час   самостійного опрацювання творів української художньої літератури в рамках програми та поза її межами;

        застосовувати вміння аналізувати твори, виділяючи головне та                                    другорядне  на практиці;

  • удосконалювати  вміння логічно мислити, аргументовано висловлювати свою думку;

        формувати позитивну мотивацію щодо читання творів художньої                                    літератури;

  • виховувати почуття гордості за невмирущу скарбницю української  культури, а також доброзичливість, людяність, тактовність і відповідальність;

                розвивати  духовний світ особистості, ставлення її до сенсу життя.               

Обладнання:

1. мультимедійна дошка, проектор, комп’ютер; плакат із написом слів  М.Рильського, які слугуватимуть епіграфом до заходу; запис «Козацького               маршу»; емблеми команд; спеціально виготовлені фішки з написами «1» і               «2» з обох боків;

2. конкурсна робоча комп’ютерна презентація; комп’ютерні презентації               команд; матеріали завдань для кожної команди; фільм «Чарівний               квітковий світ»; аудіозапис музичних творів; фільми-казки, виконані як               домашнє завдання; грамоти та призи.

Форма проведення заходу: літературне ерудит-шоу

Місце заходу у структурі позакласної роботи: захід проводиться в  рамках тижня української мови та літератури.

Ключові компетентності учнів на заході:

  • мовленнєво-комунікативна: вміння спілкуватися один з одним, а також               грамотно презентувати свої думки та знання;
  •  художньо-читацька: знання казок та легенд, біографій письменників,               творів художньої літератури, музичних творів на слова українських               поетів, вміння аналізувати поетичні та прозові твори;
  •  медіакомпетентність: вміння знаходити необхідну інформацію як за               допомогою традиційних способів, так і за допомогою новітніх               комп’ютерних технологій, а також використовувати знання комп’ютерної               грамоти на практиці.

Форми, методи та засоби: використовується пошуковий та ігровий  методи навчання, групова форма роботи. У кожній групі розподіляються               обов'язки для виконання навчального завдання: координатор здійснює               взаємодію між всіма членами групи, виконавець здійснює пошук               інформації, необхідної для вирішення завдання, критик аналізує всю               інформацію, яку видає група, секретар робить записи, спікер виступає               перед класом, психолог контролює атмосферу усередині групи, хранитель               часу відповідає за своєчасність виконання завдання групою (у загальній               кількості – 7 учнів).

Попередня підготовка:

  1. Формування творчої робочої групи.
  2. Складання спільно з робочою групою плану проведення позакласного заходу.
  3. Вибір з кожного класу по 2 учні (7 класів – 14 учасників).
  4. Формування 2 команд .
  5. Проведення консультативної роботи з командами щодо організаційної роботи. Вибір капітанів.
  6. Оголошення командам завдань, над якими вони повинні попрацювати вдома.

 Для літературного ерудит-шоу організовується дві команди. Оскільки конкурс вимагає участі вболівальників, яка активізує діяльність членів команд, то кожна команда може заручитися підтримкою вболівальників, які готують плакати для підтримки своєї команди і маленькі емблеми для прикріплення до одягу. Пропонується уболівальникам  першої команди повязати на шию попередньо закуплені косинки голубого кольору, а  уболівальникам другої команди - жовтого.

Обираються  журі, до складу якого входять учителі -філологи

 

      Книга – це джерело освіти, знання і якщо                                                         збагачення, то збагачення культурного і душевного.                                                                                                                                                                                                                                                                     М. Рильський

 

ХІД ПОЗАКЛАСНОГО ЗАХОДУ

Ведучий 1

- Доброго дня вам, шановні друзі!

Віримо, що тут зібралися щирі українці, котрим не байдужа доля рідної літератури, яка творилася, незважаючи на усі перешкоди, неперевершеними майстрами слова. Великою заслугою митців є не тільки те, що саме завдяки їхнім творам ми маємо можливість захоплюватися  милозвучністю та багатством мови, а й те, що вони зуміли передати прийдешнім поколінням дорогоцінний скарб, гідну покоління спадщину, яку треба примножувати та оберігати. Недаремно ще Ф. Бекон писав: «Книги - кораблі думки, які мандрують по хвилях часу і бережно несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління». Тому сьогодні, любі друзі, ми запрошуємо вас помандрувати по хвилях часу й отримати якомога більше дорогоцінного вантажу.

Ведучий 2

- Сьогодні ми пропонуємо вам погратись. Так-так, саме погратись. Я думаю, ніхто не заперечить, що гра супроводжує людину протягом усього життя, протягом усього існування людства. В якійсь мірі, усе наше життя – це гра. Навіть стаючи дорослими, опиняючись у певних життєвих ситуаціях, ми приміряємо на себе ту чи іншу роль. Дехто може сказати: «Гра – це несерйозно, невідповідально!» Ми заперечимо словами Антона Макаренка: «У грі є така сама відповідальність, як і в роботі, - звичайно, у грі хорошій, правильній…» Думаємо, що саме такою, «хорошою, правильною», буде й наша гра.

Ведучий 1

- То ж вітаємо вас на літературному засіданні. Проходитиме воно  у формі літературного ерудит-шоу. Участь у ньому беруть збірні команди з 5-го по 11-й класи. Питання з української літератури теж із 5 по 11-й. Це сприяє активній участі в грі будь-кого з команди. Готувала завдання творча літературна група. Попередньо конкурсанти були ознайомлені із деякими умовами завдань, оскільки якісна гра, зрозуміло, потребує додаткових зусиль, тобто підготовки до конкурсів удома. Крім цього, члени команд, готуючись до сьогоднішнього засідання, опрацювали, ми впевнені, велику кількість додаткової літератури, з метою якісної підготовки до змагання звернулись на запропоновані членами робочої групи сайти. Одним словом, провели велику попередню роботу, результати якої ми матимемо змогу побачити сьогодні.

Ведучий 2

- Для того, щоб мати перепочинок і набратися сил для подальших змагань, між турами гри - поетичні та музичні паузи. А зараз, мабуть, варто запросити на сцену головних осіб нашого дійства – членів команд літературного ерудит-шоу «Література в  моєму серці…». Вітаємо команди - «Книжники» та «Любомудри»

     (Під музику «Козацького маршу» заходять команди, ведучий називає кожну з них).

Ведучий 1

- А тепер дозвольте представити наше вельмишановне журі (Представлення  журі). Саме члени журі оцінюватимуть роботу команд у конкурсах, а вболівальники, звичайно ж, підтримуватимуть учасників літературного ерудит-шоу «Література в  моєму серці…».

Ведучий 2

- Наше літературне ерудит-шоу складатиметься з декількох конкурсів (назви конкурсів проектуються за допомогою проектора на екран):

1. «Візитка» (представлення команд). Максимальний бал – 2.

2. «Розминка». Максимальний бал – 14.

3. «Спалений рукопис». Максимальний бал  - 4.

4. «Вгадай». Максимальний бал – 5 + 2.

5. «Цікаві бувальщини з життя видатних людей». Максимальний бал за 1 

     бувальщину – 2.

6. «Індивідуальні завдання». Максимальний бал – 43.

7. «Квіткові легенди». Максимальний бал за 1 легенду – 1.

8. Конкурс капітанів. Максимальний бал – 5.

9. «Література в музиці». Максимальний бал – 10.

10. Домашнє завдання (створення фільму-казки). Максимальний бал – 10.

Додавши бали за усі завдання, ми отримаємо максимальний бал – 98-100.

Ведучий 2

Конкурс 1. «Візитка» - знайомство та представлення команд.

Примітка: журі оцінює цей конкурс за 2-бальною системою; кожен суддя має для цього спеціально виготовлені фішки з написами «1» і «2» з обох боків. Кожній команді зараховується сума балів, показаних глядачам та учасникам за допомогою фішок.

Команда «Книжники»

Слово живе нам дорожче за перли,

Книг джерело подарує життя.

Твори чудові роки ще не стерли…

Прадідів спадок несем в майбуття!

Вдячний читач і бурхливість уяви…

 Орієнтири освітлюють шлях.

 Праця читання не є для забави.

 Мова жива в нас буде на устах.

Література – то щирий порадник,

Бібліотеки – то затишний дім.

І серед безлічі справ невідкладних

Хвильку знайди залишитися в нім!

Пояснення емблеми (емблема проектується на екран):

Сова на книзі символізує мудрість, вічність знань, таємниці відкриттів; зірки – нові ідеї, які завжди народжуються в голові мудрої людини.

Гаслом нашої команди є слова Івана Франка:

Книги — морська глибина,

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

Команда «Любомудри»

Кожен митець нам цікавий,

В кожного доля своя.

Скільки імен нам представить

Літературна сімя?

        В безлічі славних сюжетів,

        У композиції слів

       Свято шануєм поетів –

       Давніх й сучасних співців.

Скресне на річці крига,

Все одлетить в небуття.

Тільки залишиться книга,

Вічним буде й життя!

Пояснення емблеми (емблема проектується на екран):

Групка людей у нашій емблемі символізує спільність інтересів у пошуках людської мудрості, яка закладена в слові, а також нашу єдність у заглибленні в таємниці наук не тільки України, а й цілої планети. А сонце освітлює шлях у здійсненні нашої спільної мети.

Гаслом команди є слова Олександра Олеся:

О слово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,

Осяй мій край і розлетися

Дощами судними над ним.

Команда «Книжники»

Суперники, ви наші друзі,

Тож розпочнемо боротьбу.

У розумовій всі напрузі…

Підтвердним  істину одну.           

Команда «Любомудри»

Знання нелегко нам далися,

В невтомній праці, серед книг…

Та ми для всіх заприсяглися

В науці йти до зір нових!

Конкурс 2. «Розминка»

Епіграфом до цього конкурсу є слова Костянтина Ушинського: «Книга… залишається німою не тільки для того, хто не вміє читати, а й для того, хто… не уміє витягти з мертвої букви живої думки».

Примітка: кожному учаснику команди ведучим ставиться серія запитань, на які треба відповісти за 1 хвилину. Наступне запитання читається лише після слова «далі». Виграє та команда, яка за цей час встигне відповісти на більшу кількість запитань; кожна правильна відповідь – 1 бал. (Підготовлений член робочої групи починає й закінчує конкурс звуковим сигналом за показаннями великого настінного годинника чи за допомогою комп’ютера, встановлених так, щоб це було видно і глядачам, і учасникам) (Додаток №1).

Конкурс 3. «Спалений рукопис»

Ведучий 1

- Епіграфом до цього конкурсу є слова М. Гоголя: «У літературному світі немає смерті». Уявіть себе археологами. Ви знайшли рукописи, на яких час залишив свої відбитки. Деякі слова й навіть цілі фрази зникли. Ваше завдання – відновити текст. За один рукопис 2 бали, тобто по півбала за кожне слово. (Додаток №2).

Примітка: одна команда (працюють над цим завданням усі члени), подумавши 1 хвилину над завданням, іде працювати до мультимедійної дошки, записуючи на місці пропуску необхідне слово. Інша команда у цей час готується до конкурсу «Вгадай» (інсценізації уривка з обраного командою твору).

Конкурс 4. «Вгадай»

Ведучий 2

- Епіграфом до цього конкурсу є слова М. Гоголя: «Театр – це така кафедра, з якої можна багато сказати світу добра».

Примітка: особливістю цього конкурсу є те, що гравці команд удома самостійно готують інсценізацію уривка з обраного ними твору. Команда-суперник повинна назвати автора та назву твору. Оцінюється майстерність виконання «акторами» (5 балів), правильна відповідь команди-супротивника (2 бали: 1 бал – за автора твору, 1 бал – за його назву).

У Додатку №3 подані уривки із творів Т.Шевченка «Тополя» та Лесі Українки «Лісова пісня», які діти представляли під час літературного ерудит-шоу.

Конкурс 5. «Цікаві бувальщини з життя видатних людей»

Ведучий 2

- Епіграфом до цього конкурсу є слова Василя Симоненка «Ми – не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних». Письменники також люди. І в їхньому житті трапляються такі ж цікаві історії, як і в нашому. Самостійно ви повинні були  знайти різноманітні цікаві історії з життя відомих письменників, а також підготувати портрет визначної особи, про яку розповідатимете.

Примітка: учасники команд почергово розповідають бувальщину. Журі оцінює цей конкурс за 2-бальною системою, враховуючи цікавість, неординарність бувальщини. Кожен суддя має для цього спеціально виготовлені фішки з написами «1» і «2» з обох боків. Кожній команді зараховується сума балів, показаних глядачам та учасникам за допомогою фішок.

У Додатку №4 подані  цікаві бувальщини з життя відомих українських письменників.

Конкурс 6. «Індивідуальні завдання»

  1.                    «Художнє читання напамять поезії Тараса Шевченка» 

            (виконують учні 5 класу)

  1. «Складання сенкану» (для учнів 6 класу)
  2.                    «Літературний калейдоскоп» (виконують учні 7 класу).

            Додаток №5

  1. «Складання літературного ребуса» (виконують учні 8 класу)
  2. «Складання реклами твору» (виконують учні 9-10 класів)
  3. «Літературний портрет» (виконують учні 11 класу). Додаток №6

Примітка: ведучий, оголошуючи конкурс «Індивідуальні завдання», зачитує його секції. Один  із членів робочої групи роздає завдання на картках кожному члену команди. Звертає увагу на час його виконання. Учні, які впоралися зі своїм завданням, мають право допомагати своїм друзям.

Послідовність репрезентацій результатів роботи членів команд така:

- учні 11 класу, оскільки завдання підконкурсу «Літературний портрет» не

  вимагає попередньої підготовки;

- одночасно учні 5 класу (читання напамять) та 7 класу (біля

  мультимедійної дошки);

- учні 6 класу (зачитують сенкан);

- учні 8 класу (репрезентують ребуси);

- учні 9-10 класів (рекламують художній твір).

 

 

 

5 клас

«Художнє читання напамять поезії Тараса Шевченка»

Основні правила виразного читання віршів:

— вірші читаються, як правило, середнім темпом;

— прикінцеві слова в рядках вимовляються з ледь помітним посиленням 

     голосу;

— міжрядкова пауза на перенесеннях завжди коротка;

— якщо наприкінці рядка немає розділового знака, але мовленнєвий такт

     закінчується, міжрядкова пауза буде середньої тривалості;

— інтонації та логічні паузи під час читання віршів залежать віл змісту та

    настрою;

— жести — рухи голови, рук, тіла, які супроводжують висловлювання людей;

    вони мають відповідати змістові й настрою тексту, підкреслювати щось

    важливе;

— міміка — виразні рухи м'язів обличчя, що передають почуття, настрій

     людини; переконують слухачів у правильності оцінки.

Час підготовки – 3 хвилини.

Максимальний бал – 5.

6 клас

«Складання сенкану»

Слово «сенкан» походить від французького слова «п'ять» і означає «вірш, що складається з п'яти рядків».

Сенкан - це не звичайний, а написаний відповідно до певних правил вірш. У кожному рядку задається набір слів, який необхідно відобразити у вірші.

1 рядок - заголовок, в який виноситься ключове слово, поняття, тема сенкана, виражене у формі іменника.

2 рядок - два прикметники.

3 рядок - три дієслова.

4 рядок - фраза, що несе певний зміст.

5 рядок - висновок, одне слово (може бути два), іменник.

Завдання - скласти сенкан до образу одного з персонажів вивчених вами творів.

Час виконання – 5 хвилин.

Максимальний бал – 5.

 

7 клас

«Літературний калейдоскоп»

У літературному калейдоскопі змішалися герої, автори та їхні твори. Герої не можуть віднайти твір, з якого вони є. Ваше завдання – упорядкувати цю суміш:  допомогти героям віднайти свій твір.

Примітка: на мультимедійній дошці розміщені автори та назви творів, а також персонажі. Ви повинні впродовж 2 хвилин за допомогою комп’ютерної мишки методом «перетягування» все згрупувати. За одну правильну відповідь – 1 бал.

Час виконання – 2 хвилини.

Максимальний бал – 9.

8 клас

«Складання літературного ребуса»

Ребус - загадка, в якій слова, що розгадуються, зображено у вигляді комбінації малюнків з літерами та іншими знаками.

Правила ребусоскладання:

- назви всіх предметів, зображених у ребусі, читаються тільки в називному

  відмінку;

- досить часто назва якогось предмета не може бути використана повністю,

  необхідно відкинути на початку чи в кінці слова одну чи декілька букв. У

  таких випадках застосовується умовний знак – кома. Якщо кома стоїть  

  ліворуч від малюнка, то це значить, що від його назви необхідно відкинути 

  першу букву (ліворуч від малюнка кому часто зображують перевернутою у

  верхньому   кутку), якщо праворуч від малюнка – то останню. Якщо стоять дві  

  коми, то  відповідно відкидають дві літери і т.д.;

- якщо предмети чи літери зображені один в одному, то їх назви читаються з  

  додаванням прийменника «в» або «у»;

- якщо якась літера складається з іншої літери (багато разів повтореної), то

  читають з додаванням прийменника «з»;

- якщо за якоюсь буквою чи предметом знаходиться інша буква чи предмет, то

  читати необхідно з додаванням прийменника «за»;

- якщо одна фігура чи літера зображена під іншою, то читати необхідно з

  додаванням прийменників «на», «над», «під»;

- якщо по якій-небудь літері написана інша, то читають з додаванням

  прийменника «по»;

- якщо одна буква лежить біля іншої, притулена до неї, то читають з

  додаванням прийменників «біля», «у», «коло»;

- якщо зображено предмет, а біля нього (чи на ньому) написана, а потім

  закреслена літера, то це значить, що цю літеру необхідно виключити зі слова,

  зашифрованого малюнком. Якщо ж над закресленою літерою знаходиться

  інша, то це значить, що потрібно нею замінити закреслену;

- якщо закреслена літера(и) стоїть як незалежна фігура, то її потрібно читати з

  додаванням частки «не»;

- якщо поряд з малюнком (чи над ним, чи під ним) стоять цифри, то це значить,

 що літери закодованого зображенням слова читаються в тому порядку, який

 вказаний цифрами. Також вони вказують на те, чи всі літери слова потрібно

 читати, чи ні. Закреслені (відсутні) цифри вказують на відсутність певних 

 літер;

- досить часто в ребусах окремі склади «до», «ре», «мі», «фа», «ля», «сі»

 зображають відповідними нотами.

Час виконання – 8 хвилин.

Максимальний бал – 5.

 

 

 

 

9-10 класи

«Складання реклами твору»

Завдання:

  1. Обрати твір, який вас особливо вразив.
  2. Обміркувати, що в  ньому вам подобається найбільше.
  3. Скласти його рекламу, використовуючи як словесні, так і образотворчі засоби.
  4. Захистити свою рекламу.

Час виконання – 12 хвилин.

Максимальний бал – 10.

 

11 клас

«Літературний портрет»

Прослухавши літературний портрет, назвати автора твору, сам твір і описаного героя.

Кожен опис поділено на 3 частини. Якщо з першої частини команда знає відповідь – вона пише її на листочку й віддає ведучому. Повна правильна відповідь – 9 балів. З 2-ої частини – 6 балів, а з 3-ої – 3 бали. Отримавши правильні відповіді, або ж не отримавши їх, один учень - член робочої групи – демонструє ілюстрацію із персонажем на мультимедійній дошці або екрані.

 

 

Конкурс 7. «Квіткові легенди»

Ведучий 2

- Епіграфом до цього конкурсу є слова Д. Хімчука: «Квіти – улюблені супутники людини з давніх часів. Вони не лише милують зір, але й облагороджують душу...» Квіти, квіти, квіти... Немає, мабуть, людини, байдужої до квітів, бо саме вони володіють здатністю розрадити людину, коли їй важко, підняти настрій, вселити почуття  самовпевненості... Квіти пробуджують у нас людяність, щирість, сердечність і доброту. Захоплюючись красою та лікувальними властивостями квітів, народ возвеличив їх у піснях, казках, легендах, у творах образотворчого мистецтва.

Удома ви повинні були підшукати різноманітні легенди про квіти. А члени робочої групи підготували для вас               як музично-наочний супровід фільм «Чарівний квітковий світ».

Примітка: команди почергово розповідають легенди. 1 легенда – 1 бал.

У Додатку №7 подані тексти легенд, які діти розповідали під час конкурсу, та  фільм «Чарівний квітковий світ».

Конкурс 8. «Конкурс капітанів»

Ведучий 1

- Епіграфом до цього конкурсу є слова С. Джонсона: «Допитливість – одна з незмінних та найяскравіших характеристик справжнього інтелекту». Завдання капітанів полягатиме в художньо-ідейному аналізі поезії. Поки триватиме музична пауза, протягом 2 хвилин, капітани ознайомлюються з поезію, а потім уголос роблять аналіз. Повна вичерпна відповідь – 5 балів.

Конкурс 9. «Література в  музиці»

Ведучий 2

- Епіграфом до цього конкурсу є поетичні рядки І.Драча:

А пісня — це душа. З усіх потреб потреба.

Лиш пісня в серці ширить межі неба.

На крилах сонце сяйво їй лиша.

Чим глибша пісня, тим ясніш душа.

На багатьох митців художнього слова й музики значною мірою впливала й впливає народна поетична творчість, а пісні, написані поетами та композиторами, часто стають народними. Багато поезій, захоплюючи своєю мелодійністю, стали піснями. Деколи буває навіть так, що автор стає невідомим. Зараз ми з вами послухаємо пісні на слова відомих українських поетів.

Умови конкурсу такі: звучать музичні твори, написані на основі літературних. Поки звучить музика – команди записують назви літературних творів та їх авторів. Коли музика стихне, команди віддають ведучому записи (Додаток №8).

Одна правильна відповідь – 1 бал.

Конкурс 10. «Домашнє завдання»

Ведучий 1

- Епіграфом до цього конкурсу ми взяли слова Ліни Костенко: «Які щасливі очі у казок!» Казковий край – особливий. Він створений уявою, фантазією багатьох творців – як народних казкарів, так і авторів. Казки нас захоплюють, зацікавлюють і роблять добрішими. Усі ми любимо їх, незважаючи на те, скільки нам років, тому домашнє завдання ви отримали особливе: підготувати фільм-казку. Зауважте, не просто казку, а створити фільм, бо, як нам відомо, ви добре володієте комп’ютером.  

Примітка: особливістю цього конкурсу є те, що гравці команд вдома самостійно готують фільм-казку, записують звук, додають музичні ефекти, картинки. Оцінюється оригінальність, цікавість, дикція героїв. Найбільша кількість – 10 балів.

У Додатку №9 подані фільми-казки (українська народна казка «Колобок» та казка І.Франка зі збірки «Коли ще звірі говорили» «Заєць та їжак»), які діти представляли під час літературного ерудит-шоу.

Ведучий 2

- Ось і підійшло до завершення літературне засідання, яке проходило у формі літературного ерудит-шоу. (Журі підбивають підсумки, визначають переможців).

Учитель-словесник:

-  Я думаю, діти, ніхто не заперечить, що література в нашому житті відіграє визначну роль. З дитинства до похилого віку людина живе нібито у взаємодії двох світів - повсякчасної дійсності та художньої літератури. У літературних образах і подіях ми намагаємося виявити повсякденне, звичне, а от реальні стосунки ми часто будуємо на прикладах ідеальних героїв і величних почуттів з прочитаних творів. З них ми пізнаємо життя, вчимося споконвічним духовним цінностям, знаходимо відповіді на свої численні питання.

Саме у світі героїв, створених митцями слова, життя постає перед нами не тільки таким, яким воно є в дійсності, але й таким, яким воно може й повинно бути. Тисячоліттями людство виробляло та удосконалювало моральні норми та ідеали прекрасного. Усе це, неначе в дзеркалі, відбивається у творах художньої літератури. Кожна епоха накладала свій відбиток на систему моральних цінностей суспільства, а література, увібравши їх, доносить до читача.

У цьому й полягає головне завдання літератури: показати життя, дійсність у формі художнього відбитку, але відбитку такого, який сам являє собою життя. Художня література - це підручник життя, який дає нам історичні знання, формує світогляд, впливає на морально-естетичне самовдосконалення. Недаремно В.Сосюра писав:

Я знаю силу слова –

Воно гостріш штика.

І навіть швидше кулі.

Не тільки літака.

Воно проміння швидше,

В нім – думка й почуття.

Воно іде в народи

Для вічного життя…

Підбиття підсумків літературного ерудит-шоу. Нагородження переможців. Пісня в дарунок гравцям та всім присутнім.

 


Додаток №1

Питання конкурсу «Розминка»

1 серія запитань:

  1.    Автор казки “Цар Плаксій та Лоскотон”? (В.Симоненко, 5 клас)
  2.    Гетьман Трясило — головний герой твору… («Тарасова ніч»

     Т.Шевченка, 6 клас)

  1.    Чий портрет намалював Карл Брюллов, щоб викупити Т.Шевченка з

      кріпацтва? (Жуковського, 7 клас)

  1.    Князь Ігор здійснив свій похід на половців у...? (1185р, 8кл.)
  2.    Присвята поеми Т.Шевченка «Кавказ» (Якову де Бальмену, 9 клас)
  3.    Автор роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні”? (Панас Мирний та

     Іван Білик, 10кл.)

  1.    Яку річ купила Уля (героїня твору Миколи Куліша “Мина Мазайло”),

      що так зацікавила Рину? (рукавички, 11кл.)

  1.    Що уособлює образ Змія у п’єсі-казці Олександра Олеся «Микита

      Кожумяка»? (печенігів, 5 клас)

  1.    Чим закінчується твір В.Винниченка «Федько-халамидник»? (Смертю

      Федька і отриманням задоволення Толею, 6 клас)

  1. Автор твору «Сім’я дикої качки»? (Є.Гуцало, 7 клас)
  2. Жанр твору Володимира Дрозда «Ирій» («химерна» повість, 8 клас)
  3. Виборний – персонаж якого твору? (“Наталка Полтавка”

     І.Котляревського, 9 кл.)

  1. Назвати імена синів та невісток Кайдашів (Карпо, Лаврін, Мотря,

     Маланка, 10кл.)

  1. Яким предметом скористався Сашко в повісті О.Довженка «Зачарована

     Десна» для спокутування гріхів? ( Шапкою, 11кл.)


2 серія запитань:

  1. Із чого, за словами Лиса Микити, був зроблений звірячий цар? (небесної

     глини, 5 клас)

  1. Яку кару спочатку вибрали судді для Щуки в байці Л.Глібова «Щука»?

     (повісити, 6 кл.)

  1. Як називалося село, де жив славний козацький рід Судаків (із повісті

     А.Чайковського «За сестрою»)? ( Спасівка, 7 клас)

  1. Скільки грошей дав шахраєві Герасим Калитка? ( 3 тисячі, 8кл)
  2. Автор твору “Слово о полку Ігоревім” ( Невідомий, 9кл.)
  3. Який подарунок приготувала мати та донька Пузиреві? ( халат, 10 кл.)
  4. Чим пахли руки в матері головного героя новели Миколи Хвильового

     “Я (Романтика)”? ( м’ятою, 11 кл.)

  1. Чого не люблять Хухи із казки В.Короліва-Старого «Хуха-Моховинка»?

     ( вогкого, 5 клас)

  1. Автор повісті «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера»

     ( Ярослав Стельмах, 6 клас)

  1.                      Музику на слова В.Симоненка для пісні «Виростеш ти, сину»

      написав композитор ( Анатолій Пашкевич, 7 клас)

  1.                      Пелюстки яких квіток приніс вітер з рідного краю на Афон в печеру 

      монаха (за поемою І.Франка «Іван Вишенський»)? ( вишні, 8 клас)

  1.                      Який історичний період відображено в романі П.Куліша «Чорна

      рада»? ( період Руїни, 9 клас)

  1.                      У якому творі В.Винниченко художньо досконало змальовує мить

       щастя? ( «Момент», 10 клас)

  1.                      Лейтмотивом новели «Подвійне коло» ( роман Ю.Яновського

       «Вершники») є прислів’я … («Тому роду не буде переводу, в котрому

       браття милують згоду», 11 клас)


Додаток №2

Завдання конкурсу «Спалений рукопис»

1. Не бував ти у наших … (краях)!

Там же небо - … (блакитні) простори…

Там степи, там … (могили), як гори.

А … (веснянії) ночі в гаях!..

                                   (П.Тичина)

 

2.Чого являєшся мені  … (у сні)?

Чого звертаєш ти до мене

Чудові … (очі) ті ясні, … (сумні)

Немов криниці дно … (студене)?

                                         (І. Франко)

 

3. Мріяти й … (шукати), доки жити,

(шкварити) байдужість на вогні!

А якщо відкрию вже … (відкрите), -

Друзі! Ви … (підкажете) мені…

                                 (В.Симоненко)

 

4. Моя … (душа) ніколи не забуде

Того … (дарунку), що весна дала;

Весни … (такої) не було й не буде,

Як та була, що за вікном … (цвіла).

                                            (Леся Українка)


Додаток №3

Інсценізації уривків із творів письменників

1. Леся Українка «Лісова пісня»

Вискакує Той, що греблі рве.

Той, що греблі  рве  

                               З гір на долину

Біжу, стрибаю, рину!

Місточки збиваю,

Всі гребельки зриваю,

Всі гатки, всі запруди,

Що загатили люди,

Бо весняна вода,

Як воля молода.

Плещеться, ніби у воді. Заходить Русалка.

Русалка         Се ти, мій чарівниченьку?!

Той, що греблі рве            Що ти робила?

Русалка                   Я марила всю ніченьку,

                                Про тебе, мій паниченку!

                                Ронила сльози дрібнії,

                                Збирала в кінви срібнії,

                                Без любові розмовоньки

                                Сповнила вщерть коновоньки.

(Починає сварити Того, що греблі рве)

                                А я щось знаю, любчику,

                                Хороший душогубчику!

                                Де ти барився?                       

                                Ти водяну царівну

                                Зміняв на мельниківну!

                                Зимові довгі ночі,-

                                  Недарма паничі

                                  Їй носять дукачі.

                                  Добре я бачу

                                  Твою ледачу вдачу.                         

Той, що греблі рве  Ну, мир миром!

                                     Полинем понад виром!

Русалка (береться з ним за руки й прудко кружляє)

На виру-вирочку,

На жовтому пісочку,

В перловому віночку

Зав'юся в таночку Ух! Ух! Танцюють. Раптом заходить Водяник.

Водяник.

Хто тут бентежить наші тихі води! Стидайся, дочко! Во­дяній царівні танки заводити з чужинцем! Сором!

Русалка.

Він, батьку, не чужий. Ти не пізнав? Се ж Той, що греблі рве!

Водяник.

Та знаю, знаю!

 Не рідний він, хоч водяного роду.

Зрадлива і лукава в нього вдача.

Навесні він нуртує, грає, рве,

Каганчики водою заливає

Псує мої рівненькі береги

І старощам моїм спокій руйнує.

А влітку де він? Де тоді гасає,

Коли жадібне сонце воду п'є

Коли, вмираючи,  лілеї клонять

До теплої води голівки в'ялі?

Де він тоді?

Той, що греблі рве

                                 Тоді я в морі, діду.

Мене на поміч кличе океан,

Щоб не спило і в нього чашу сонце.

Як цар морський покличе,— треба слухать.

На те є служба,— сам здоровий, знаєш.

Водяник   Еге ж, тоді ти в морі... А мені,

Якби не помагав мій друг одвічний,

Мій щирий приятель осінній дощик,

Прийшлось би згинуть з парою.

Той, що греблі рве ховається.

Русалка.

 Татусю! Не може пара згинути, бо з пари Знов робиться вода.

Водяник.

 Яка ж ти мудра! Іди на дно! Доволі тут базікать!

Русалка.

 Та зараз, тату! Вже ж його немає. Я розчешу поплутаний сікняг.

Виймає гребінь і ніби чеше водорості.

Водяник .

                Ну, розчеши, я сам люблю порядок.

Чеши, чеши, я тута підожду,

 Поки скінчиш роботу.

Та поправ Латаття, щоб рівненько розстелялось,

Та килим з ряски розшивай гарненько,

Що той порвав пройдисвіт.

Русалка.

 Добре тату!

Водяник виходить. До Русалки підбігає Той, що греблі рве.

Той,  що греблі рве.

                              Сховайся за вербою!

Поплинемо з тобою Ген на розтоки.

Під бистрії потоки,

Зірвемо греблю рівну,

Утопим мельниківну!

Звучить  музика. Той, що греблі рве хапає Русалку за руку і швидко мчить із нею за куліси.

 

  1. Інсценізація уривка з поеми Т.Шевченка «Тополя».

 


Пісня «По діброві вітер виє…»

Автор 1.

Хто ж викохав тонку, гнучку

В степу погибати?

Постривайте, все розкажу,

Слухайте ж, дівчата.

Полюбила чорнобрива

Козака дівчина.

Автор 2.

Полюбила – не спинила,

Пішов та й загинув…

Якби знала, що покине, -

Була б не любила;

Автор 3.

Якби знала, що загине, -

Була б не пустила;

Якби знала, не ходила б

Пізно за водою,

Автор 4.

Не стояла б до півночі

З милим під вербою;

Якби знала!..

Автор 1.

Минув і рік, минув другий –

Козака немає;

Сохне вона, як квіточка, -

Ніхто не питає.

«Чого в’янеш, моя доню?» -

Мати не спитала,

За старого, багатого

Нищечком єднала.

Мати.

Іди, доню, - каже мати, -

Не вік дівувати.

Він багатий, одинокий –

Будеш панувати.

Дочка.

Не хочу я панувати,

Не піду я, мамо!

Рушниками, що придбала,

Спусти мене в яму.

Нехай попи заспівають,

А дружки поплачуть:

Легше мені в труні лежать,

Ніж його побачить.

Автор 2.

Не слухала стара мати,

Робила, що знала;

Автор 3.

Все бачила чорноброва,

Сохла і мовчала.

Автор 4.

Пішла вночі до ворожки,

Щоб поворожити:

Чи довго їй на сім світі

Без милого жити?

Дочка.

Бабусенько, голубонько,

Серце моє, ненько!

Скажи мені щиру правду,

Де милий серденько?

Чи жив. Здоров, чи він любить,

Чи забув-покинув?

Скажи ж мені, де мій милий?

Край світа полину!

Бабусенько, голубонько,

Скажи, коли знаєш!

Бо видає мене мати

За старого заміж.

(плаче)

Любить його, моя сиза,

Серце не навчити.

Пішла б же я утопилась –

Жаль душу згубити.

Коли не жив чорнобровий,

Зроби, моя пташко,

Щоб додому не вернулась…

Тяжко мені, тяжко!

 

Ворожка.

Добре, доню, спочинь трошки…

Чини ж мою волю,

Сама колись дівувала,

Теє лихо знаю;

Минулося – навчилася,

Людям помагаю.

Твою долю, моя доню,

Позаторік знала,

Позаторік і зіллячка

Для того придбала.

(пішла до полиці, взяла зілля).

Ось на тобі сего дива!

Піди до криниці;

Поки півні не співали,

Умийся водою,

Випий трошки сего зілля –

Все лихо загоїть.

Випєш – біжи якомога;

Щоб там не кричало,

Не оглянься, поки станеш

Аж там. Де прощалась.

Одпочинеш. А як стане

Місяць серед неба,

Випий ще раз; не приїде –

Втретє випить треба….

Та ще, чуєш, не хрестися,

Бо все піде в воду.

Тепер же йди,

Подивися

На торішню вроду.

(Взяла зілля, поклонилась)

 

Дівчина.

Спасибі, бабусю!

(Вийшла з хати)

Чи йти, чи ні?

Ні, вже не вернуся!

 

Автор 1.

Пішла, вмилась, напилася,

Мов не своя стала,

Вдруге, втретє, та, мов сонна,

В степу заспівала…

 

Дівчина.

Плавай, плавай, лебедонько,

По синьому морю,

Рости, рости, тополенько,

Все вгору та вгору!

Рости тонка та висока

До самої хмари,

Спитай бога, чи діжду я,

Чи не діжду пари?...

Рости ж, серце-тополенько,

Все вгору та вгору;

Плавай, плавай, лебедонько,

По синьому морю!

 

Автор 2.

Таку пісню чорнобрива

В степу заспівала.

Зілля дива наробило –

Тополею стала.

 

Автор 3.

Не вернулася додому,

Не діждала пари;

Тонка-тонка та висока –

До самої хмари.

 

Співають:

По діброві вітер виє,

Гуляє по полю,

Край дороги гне тополю

До самого долу.


            Додаток №4

Цікаві бувальщини

з життя відомих українських письменників

Тарас Шевченко

Сидів якось Шевченко над самісіньким Дніпром та й думав глибоку-преглибоку думу. Як ось, гуляючи, йдуть пан з панею. Підійшов пан до Шевченка, подивився на нього поверх окулярів та каже:

- А що б то я думав одинокий! Живи та хліб їж, ніякогісіньких тобі клопотів, не те, що в мене. За тим багатством і вгору ніколи глянути. Подивись, у тебе вже голова посивіла та й лиса стала. А я он скільки маю кріпаків, за всіх думаю, а голова чорна та кучерява.

Шевченко на це йому відрізав:

- Правду люди кажуть, що дурні голови не лисіють, не сивіють. А що вам, пане, ніколи і вгору глянути, - то це правда – свиня теж угору ніколи не дивиться.

 

Іван Нечуй-Левицький

У звичках Івана Семеновича було чимало такого, що викликало подив. Скажімо, сусіди могли по ньому перевіряти годинник: щодня за будь-якої погоди рівно о третій він виходив із дому, йшов на вулицю Богдана Хмельницького в Києві, поволі піднімався до Театральної площі, потім повертав праворуч на Володимирську вулицю, доходив до фунікулера, далі йшов на Володимирську гірку. Там сидів, милувався Дніпром, думав свої думи аж до шостої години, а тоді спускався вниз на Хрещатик, повертався додому, вечеряв і, хоч би там що, рівно о дев’ятій лягав спати.

1904 року на ювілеї Нечуя-Левицького, саме тоді, коли виголошували доповідь про життя і творчість письменника, ювіляр підвівся з почесного місця в президії і рушив до виходу. Його хотіли спинити, але він відповів:

- Уже скоро девята година, - і таки пішов.

 

Марія Заньковецька

У Москві на гастролях театру Кропивницького йшла п’єса «Глитай, або ж Павук». Роль Олени виконувала Заньковецька. На виставі був присутній Лев Толстой. Вражений грою артистки, він послав свого сина за куліси з проханням, щоб йому подарували ту хустку, яку Олена-Заньковецька зриває з голови в стані божевілля, і дуже радів, коли одержав цей подарунок.

Хустина і зараз зберігається в музеї Толстого.

 

Панас Мирний

У 1914 році Панас Якович Рудченко, який публікував свої твори під псевдонімом Панас Мирний, дістав чин дійсного статського радника, що в царській Росії дорівнював військовому чину генерала, а згодом був удостоєний кількох орденів. А в цей час полтавська жандармерія розсилала циркуляри про розшук неблагонадійних осіб, у тому числі якогось Рудчана чи Рудгана – «видатного діяча українського руху, якого агентура називає Панасом Мирним і який перебуває тепер десь у Полтавській губернії й живе на нелегальному становищі».

Цей загадковий для поліцейських органів царського уряду «діяч» проживав цілком легально у власному будинку на околиці Полтави, акуратно зявлявся на службу й гадки не мав, що помічник начальника Полтавського губернського управління з вересня по грудень 1915 року марно розшукує його по всіх повітах Полтавщини.

 

 

 

 

 

 

Додаток №5

Матеріали для конкурсу «Літературний калейдоскоп»

1 команда

1. О.Довженко “Зачарована Десна” (прадід Тарас, Сашко, дід Семен).

  1. І. Франко “Захар Беркут” (Мирослава, Максим, Тугар Вовк).
  2. В.Королів-Старий «Хуха-Моховинка» (Моховинка, дячиха Євпраксія, коза Лиска).

Женя, Тугар Вовк, Мирослава, Альтов, Моховинка, дячиха Євпраксія, коза Лиска, прадід Тарас, дід Семен, Павлусь, Максим,  Сашко.

 

2 команда

  1. А. Лотоцький “Михайло-семиліток” (Лихослав, Михайлик, печеніги).
  2. Спиридон Черкасенко “Маленький горбань” (дід Антип, Захарко, Павлик).
  3. А.Чайковський “За сестрою” (Ганна, Семен Непорадний, татари)

Лихослав, Катря, дід Антип, Павлик, Михайлик, Галя, печеніги, татари, Захарко, Ганна, Василь, Семен Непорадний.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №6

Матеріали конкурсу

«Літературний портрет»

 

  1. Ішов справді парубок. На перший погляд йому, може, літ до двадцятка добиралося. Чорний шовковий пух тільки що висипався на верхній губі, де колись малося бути вусам; на мов стесаній борідці де-де поп’ялось тонке, як павутиння волоссячко.

Ніс невеликий, тонкий, трохи загострений, темні карі очі-теж гострі; лице довгобразе-козаче; ні високого, ні низького зросту, тільки плечі широкі та груди високі... Це й уся врода.   

 Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших   хуторах та селах.           Одно тільки в цього неабиякий – дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася  якась незвичайна сміливість, і духовна міць, разом  з якоюсь хижою тугою...

(Панас Мирний та Іван Білик «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Чіпка).

 

2. Ніжна, добра, з живим чуттям і скромним, стидливим лицем, а все те лучилось в ній у таку дивну, чаруючу гармонію, що хто раз бачив її, чув її мову, - той довіку не міг забути її лиця, її ходи, її голосу…

Не кажемо вже про її уроду, ані про її добре серце – в тім згляді багато ровесниць могли стати з нею на рівні, хоч і небагато могли перевищити її. Але в чім не мала вона пари між своїми ровесницями, то се в природній свободі свого поводження, в незвичайній силі мускулів, у сміливості й рішучості, властивій тільки мужчинам, що виросли в ненастанній боротьбі з супротивними обставинами…

Вона була в батька одиначка, а до того ще зараз при народженні втратила матір…

(Іван Франка «Захар Беркут», Мирослава)

 

Додаток №7

Легенди про квіти

ЛЕГЕНДА ПРО ЛІЛЕЮ

В одному селі жила сім'я, де підростало двоє дітей: донька Тамара й син сусіда, котрий загинув у сутичці з ворогом. Юнак і дівчина покохали одне одного, але Тамару посватали за іншого. Не наважуючись перечити батьківській волі, молодята подалися шукати допомоги у чаклу­на, який мешкав у глухій ущелині. Дівчина приступила до пе­чери, а хлопець залишився чекати її біля входу. Не одна го­дина минула, і врешті терпець йому урвався. «Де Тамара?» — спитав він висохлого бородатого старигана. А той і відповів: «Немає в мене сили звести вас докупи — отож і вчинив я так: вона не буде більше страждати». І чаклун показав рукою на чарівну білу квітку, яка виросла на порозі. Цілий день проплакав над лілеєю юнак, а надвечір чаклун перетворив чого на дощову хмарину.

ЛЕГЕНДА ПРО ПЕРВОЦВІТ

Одного разу, коли  апостол Петро, якому було довірено ключі від царства небесного, стояв на чатах біля входу до раю, йому раптом доповіли, що хтось, скориставшись підробленими ключами, хоче проникнути туди без його дозволу. Вражений цією жахливою звісткою, апостол з переляку випустив з рук в'язку своїх золотих ключів, й вона, падаючи від зірки до зірки, полетіла на на­шу землю.

Аби підхопити її, апостол квапливо послав навздогін анге­ла: та перш ніж ангел встиг виконати цей наказ, в'язка ключів упала на землю, глибоко увійшла в неї, і на тому місці виросла жовта, схожа на ключі апостола, квітка.

І хоча ангел і взяв ключі святого Петра, - свідчить легенда,  але слабкі відбитки їхні залишились на землі й що­року з них виростають квіти, що відчиняють нам двері теп­лої погоди, до теплого літа...

 

ЛЕГЕНДА ПРО ТЮЛЬПАН

Ніхто не міг дістатися до нього, хоча й намагалися: хто — силою, хто — хитрощами, хто — заклинаннями. І йшли до тієї квітки і старі, й молоді, здорові і каліки, ішли царі із шляхетним почтом і жебраки з торбами, йшли багатії-марнотрати і злидарі без шеляга за душею. Натовп біля квітки збирався і згодом розходився ні з чим. Щастя нікому не давалося до рук.

Та ось одного разу луками, де росла ця квітка, йшла втом­лена тяжкою працею бідна жінка, яка вела за руку свого маленького сина. Їй хотілося бодай подивитися на пуп’янок чарівної квітки щастя, якого вона так і не побачила за все своє життя. Лише тяжко зітхала, згадуючи про нього.

Жінка тихенько, із завмиранням серця наблизилась до квітки... Раптом її хлопчик, побачивши пуп'янок чарівної квітки, дзвінко і голосно, як може лише дитина, розсміявся.

І сталося диво! Тієї ж миті пуп'янок розкрився. Те, що не вдалося зробити ні силою, ні хитрощами — зробив веселий безтурботний дитячий сміх... Дорослому часом важко збаг­нути, що не все можна купити за гроші, не все можна здобути силою чи хитрощами. По-справжньому щасливою може бути лише дитина — їй так небагато для нього треба.

 

ЛЕГЕНДА ПРО БЕЗСМЕРТНИК

 Був час на землі, коли поміж квітами почалися незгоди. Запишалися Троянда, Лілія, Тюльпан, Півонія, Нарцис, що тільки вони потрібні людям. І сказав Тюльпан:

- Подивіться, любі, на ту дрібноту, нещастя, непотріб...

Троянда: Нащо  засмічувати землю отим сміттям...

Лілія: ... отим нікчемним Любистком, дрібними Волошками, отим причепою Барвінком, бридким Деревієм...

Півонія: Так, так, сестрице. Ні вигляду, ні запаху!

Нарцис: Вся земля має цвісти нами.

Тюльпан: такими красивими!

Троянда: Розкішними!

Лілея: Ніжними!

Півонія: Це ж ми приносимо людям насолоду своєю красою...

Нарцис: Витонченістю!

Лілія: І незрівнянними пахощами!

Почалася справжня квіткова війна, і багато квіту назавжди пропало з лиця

землі.

Пишні квіти: Ми потрібніші на землі!

Дрібні квіти: Ні, потрібніші ми!

Тюльпан: Ходімо до Бога!

Барвінок: Ходім! Нехай він нас розсудить.

Зібралися посланці всіх квіткових родів і пішли до Бога на раду.

Півонія: Прийшли ми до тебе, щоб розсудив ти нас!

Волошка: Хто ж є потрібнішими на землі!

Троянда: Подивись, які ми красиві!

Деревій: До чого тут краса?

Лілія: Ми такі ніжні!

Конвалія: А хіба ми гірші?!

Тюльпан: Ми надзвичайно милі!

Барвінок: Крім краси, ми ще й володіємо лікувальними властивостями!

Нарцис: У нас приємний запах: ми заворожуємо людей!

Ромашка: А ми допомагаємо їм у біді, рятуємо навіть від смерті!

Деревій: Отже, нам панувати в світі!

Пишні квіти: Ні в якому разі, панувати тільки нам!

Бог (подивившись у всі сторони, побачив скраєчку маленьку квіточку і

 звернувся до неї): А ти чого мовчиш? Хіба тобі байдуже до тої суперечки?

Безсмертник: Мені гірко слухати оту хвальбу. Раз ми є на землі, значить,

має бути місце усім нам. Ми – Твоє творіння, Святий Боже!

Безсмертник (помовчавши, продовжив): Мене турбує інше: ти дав нам,

Господи, дуже короткий вік. Дуже короткий час милуємо ми своєю красою

людей. Прийде зима, і сумно людям без нас. Продовжи нам віку, Господи,

щоб ми могли служити людям цілий рік.

Бог (схвильовано й ніжно спитав): А як звати тебе, Мудра Квіточко?

Безсмертник (похнюплено): Нема в мене імені, Господи.

Пишні квіти (з криком): Імені не має, а пхається до Бога з порадами.

Бог : Буде тобі ім’я. Від нині і довіку бути тобі Безсмертником.

Від того часу став Безсмертник тою квіткою, що дарує нам свою красу і

здоров’я цілий рік.

 

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
Додано
13 січня
Переглядів
1003
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку