Конспект практичного заняття з історії України в 9 класі на тему "Повсякденне життя в к.18-п.п.19 ст.""

Тема практичного заняття: Повсякденне життя в Україні в к. 18-п.п.19 ст.

Мета: Ознайомити учнів з особливостями повсякденного життя селян, міщан та дворянства через призму суспільно-історичних процесів к.18-п.п.19 ст. (модернізація, колоніальна політика Російської та австрійської імперій )

Розвивати вміння аналізувати історичні факти, події.

Виховувати інтерес до вивчення історії, звичаїв та традицій українського народу.

Сприяти формуванню української національної свідомості

Учень повинен

розуміти:

-         суперечності розвитку української культури під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій;

-         причинно-наслідковий зв’язок між модернізацій ними процесами та змінами в житті і побуті людини;

вміти:

-         визначати особливості повсякденного життя;

-         підготувати міні-проєкт про повсякденне життя селян, міщан, торговців, поміщиків

Обладнання: підручник, учнівські презентації «Українське село», «Українське житло», «Маєтки дворян-аристократів», «Життя робітників», «Міська забудова»

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

Хронологічна розминка1764 р.- скасування Гетьманщини                         

1775 р.- зруйнування Запорізької Січі                                              

1783 р.- приєднання Криму, поширення кріпосного права      

1785 р.- урівняння козацької старшини в правах з російським дворянством

-         30-ті р. 19 ст. – початок промислового перевороту         

-         Що таке промисловий переворот?    

-         Що таке модернізація?

-         Яким був правовий статус українських земель в к.18-п.п. 19 ст.?

-         Робота з картою.В складі яких держав перебували українські землі?

-         На яких принципах ґрунтувалася колоніальна політика Рос. імперії?

(- відсутність укр. державності, перебування укр. земель в складі Рос. та Австр. імперій,  прагнення Рос. імперії знищити Україну)

Метод «Історичний прогноз»

1. Яким чином зміни в політичному, економічному житті  к. 18 – п.п. 19 ст. вплинуть на повсякденне життя українців?

Це і є метою нашого практичного заняття

«Коло думок». До яких змін в соціальному складі населення це призвело? Яка верства населення переважала ?

1764 р.- скасування Гетьманщини                          козацтво            селяни

1775 р.- зруйнування Запорізької Січі                                               солдати

1783 р.- приєднання Криму, поширення кріпосного права           кріпаки

1785 р.- урівняння козацької старшини в правах з російським дворянством

-         30-ті р. 19 ст. – початок промислового перевороту  ?         буржуазія, робітники

-          

сільське населення 95%

Словникова робота.

Менталітет- сукупність генетично і соціально обумовлених ознак , притаманних певній нації чи народу:

-         рис характеру;

-         способу мислення;

-         системи норм і цінностей

? Які риси ментальності українського народу формувалися впродовж його історії?

Робота з документами:

1.         група. Підручник, стор. 98. Визначити два типи українців, їх характерні риси

Варіант відповіді: патріотизм, не агресивність, добросусідство

2.         група. Документ. Іноземний мандрівник  К. Мальт-Брюн писав:

«Українці – це нащадки Русі. Селяни на Україні більш ощадливі, ніж московські: вони не пустошать у хижацький спосіб своїх лісів. Будинки селян гарні та міцні, ніхто з них не носить лаптів, як у Московії. Вони кремезніші та більш освічені, ніж селяни, наприклад, Литви».

Чому українські селяни були більш ощадливі? (родючі грунти, сакральне відношення до землі-годувальниці, працьовитість) приказка!!!

          3група. Документ. Французький мандрівник Шарль Луї-Лесюр зазначав, що           .               «українці більш великодушні, більш відверті, більш гостинні, мають більший .                торгівельний хист, ніж росіяни. Вони – українці- являють живий доказ               .                перемоги свободи над людьми, що народилися в неволі»

                 ? На які риси української ментальності звертає увагу автор?  Варіант                .             відповіді: свободолюби вість, гостинність

             Узагальніть відповідь. Які риси українського менталітету: працьовитість,                        .            не агресивність, миролюбність, щедрість, свободолюби вість, патріотизм,           .            приязне ставлення до інших

Вчитель: Французький сенатор, політик і редактор часопису “La Patrie” (“Батьківщина”) К. Делямар, у XIX столітті доволі цікаво виразився про відмінність народів сьогоднішньої України та РФ, про наявність нашої самосвідомості та вольовничості, що зумовлює розвиток та посилення нашого менталітету. Ось що він казав: “В Європі існує народ, забутий істориками, – народ Русинів, 12½ мільйонів під російським царем і 2½ мільйона під Австро-Угорською монархією. Народ цей такий же численний, як народ Еспанії, втричі більший за чехів і рівний по кількості всім підданим корони св. Стефана. Цей народ існує, має свою історію, відмінну від історії Польщі і ще більш відмінну від історії Московщини. Він має свої традиції, свою мову. Окрему від московської й польської, має виразну індивідуальність, за яку бореться. Історія не повинна забувати, що до Петра І той народ, який ми нині називаємо рутинами, звався руським, або русинами, і його земля звалася Руссю і Рутенією, а той народ, який ми нині звемо руським, звався москвинами, а їх земля – Московією. В кінці минулого століття всі у Франції і в Європі добре вміли відрізняти Русь від Московії".

        Але наряду з цим вчастини українського суспільства формувалася «малоросійська ментальність»     

Із листа графа Віктора Кочубея, нащадка Генерального судді Війська Запорозького Василя Кочубея, до малоросійського генерал-губернатора М. Рєпніна:  : «Хоч і народився я хохлом, я більший росіянин, ніж хто інший... Моє становище підносить мене над усякими дріб'язковими міркуваннями. Я розглядаю турботи ваших губерній (Наддніпрянської України – авт.) під кутом зору спільних інтересів усього нашого суспільства. Малоросійські погляди мене не обходять» 

Ці слова стали типовими для «малоросійської ментальності».

Діти, на підставі документа зробіть висновок про те , у чому проявляється малоросійська ментальність, хто став її носієм і чому? Яке це явище: позитивне чи негативне? Чому?

Малоросійство- комплекс провінціалізму, меншовартості серед значної частини українців, зумовлений тривалим перебуванням їхніх земель у складі Російської імперії

Дійсно, переважна більшість українського панства ( в тому числі й ті, що донедавна належали до козацького стану і займали старшинські посади в адміністративно-управлінському апараті України) одержали звання російських дворян і підтвердження прав на володіння маєтками  і закріпаченими селянами, пішли прислуговувати царським властям в губерніях і повітах. «Заради користі, заради чинів вони відреклися від рідних братів», - так затаврувала цих зрадників народна дума.

Чимало новоявлених дворян чи то своєю талановитістю, чи то життєвою спритністю досягли найвищих державних посад. Безбородьки, Завадовські, Кочубеї, Трощинські вірою і правдою служили Російській імперії. Т, Г. Шевченко називав їх манкуртами – людьми, які втратили історичну пам’ять, висміявши в поемі «Сон»

 От і братія сипнула                                                                                                                                      У сенат писати                                                                                                                                                 Та підписувать – та драти                                                                                                                              І з батька, і з брата.                                                                                                                                А між ними і землячки                                                                                                                                                           Де –де проглядають                                                                                                                             По-московській так і ріжуть,                                                                                                           Сміються та лають                                                                                                                          Батьків своїх, що змалечку                                                                                                          Цвенькать не навчили                                                                                                                                 По- німецькій, а то тепер                                                                                                                        І кисни в чорнилах!

Рутенство – сукупність настроїв і поведінки західноукраїнського населення, пов’язаних із прихильним ставленням до Австрійських Габсбургів

«Мозковий штурм».

-         Чому західні українці прихильно ставилися до Австрійської імперії? (вдячні за йосифінські реформи ).

-         Які це мало наслідки ?

Робота над учнівськими міні - проєктами

1. Господарство. Опрацювати карту 6(7)Господарство України у 18 ст. та заповнити текстову схему
2. Віртуальні екскурсії:

-         «Українське село». Чи змінився вигляд українського села під впливом модернізацій них процесів? (ні, модернізаційні процеси охопили місто, промисловість, село залишалося традиційним).

-         «Українське житло».

1.Перегляньте репродукції картин С. Васильківського та сучасні фото  з Музею народної архітектури та побуту в Пирогово, зробіть висновок, з яких приміщень складалася українська хата.

                                 двокамерне житло: хата-сіни(комора)

                                 трикамерне житло: хата-сіни-хата.      к. 19 ст.

          2.Перелічіть основні елементи інтер’єру української хати 

-         «Життя дворянства».

Прагнення малоросійського дворянства наслідувати імперську та європейську моду призвели до поширення у культурному ландшафті нових поміщицьких маєтків. До нашого часу збереглися лише одиниці, одначе більшість з них можна віднести до пам’яток світового значення. Серед них:

 *садово-парковий комплекс «Софіївка» в Умані, який належав графу Потоцькому(1796 р.);

*маєтки Галагана в Сокоринцях та Тарнавського в Качанівці на  Чернігівщині; *палац К. Розумовського в Батурині

? Чи скидається садиба останнього українського гетьмана К. Розумовського на козацьке житло? До речі ця архітектурна пам’ятка обов’язкова для розпізнавання на ЗНО та картина Штернберга  «Садиба Тарнавських у Качанівці»

-         « Міська забудова».

Історична довідка. Міста та містечка були невеликими з кількістю жителів 1-2 тис. осіб. На сер. 19 ст. з 850 міст і містечок лише 62 налічували по 10 тис. мешканців, і тільки в 5 містах проживало 50 тис. осіб. переважали одноповерхові дерев’яні оселі, цегляні кількаповерхові будівлі тільки почали появлятися

? Як вплинув промисловий переворот та входження до складу Російської імперії на зовнішній вигляд міст? 

Робота в групах. Зробіть висновки про становище  селян та робітників за репродукцією картини І. Їжакевича «Кріпаків міняють на собак» (1 група) та фото і документом ( 2 група)

-         «Український національний одяг».

1. Назвіть основні елементи народного одягу?
2. Чи зазнав він змін?

Додатковий матеріал. І. Котляревький, «Енеїда»

Дидона …Взяла кораблик бархатовий,
Спідницю і карсет шовковий
І начепила ланцюжок;
Червоні чоботи обула,
Та і запаски не забула,
А в руки з вибійки платок

-         «Становище жінки». Порівняйте становище жінки в 19 ст. і за часів козацтва.

-         «Харчування українців» 

1. Який характер харчування переважав – рослинний чи тваринний?Чому? (Рослинний; м’ясо було дорогим)
2. Чи можна погодитися з І. Котляревським?

   Тут їли розниї потрави,
І все з полив'яних мисок,
І самі гарниї приправи
З нових кленових тарілок:
Свинячу голову до хріну
І локшину на переміну,
Потім з підлевою індик;
На закуску куліш і кашу,
Лемішку, зубці, путрю, квашу
І з маком медовий шулик

                                                                                 .***

На другий день раненько встали,
Огонь надворі розвели
І м'яса в казани наклали,
Варили страву і пекли.
П'ять казанів стояло юшки,
А в чотирьох були галушки,
Борщу трохи було не з шість;
Баранів тьма була варених,
Курей, гусей, качок печених,
Досита щоб було всім їсть.   

Закріплення

Поєднайте відповідники:

1 Менталітет            а. Прихильне ставлення західноукраїнського населення до австрій-       .                                 ської влади;

2.Малоросійство      б. Спільне світосприйняття, самоусвідомлення, спільне мислення, .                                  поведінки й національного характеру, притаманні певному народу

3. Рутенство              в. комплекс провінційства, меншовартості значної частини зруси-               .                                  фікованого українського населення Наддніпрянщини

«Ланцюжок».  Сформулювати по 1 реченню, що характеризують повсякденне життя українського народу цього періоду.

«Незакінчене речення»

Ця інформація спонукає нас до висновку, що…

Відмінності (антагонізм) між містом і селом визрівали поступово. Більше вони проявлялися в політичній площині. Коли українська державність була ліквідована, міста стали осередками російської влади, за національним складом вони були переважно російськими, в органах влади переважали російські і зрусифіковані чиновники. Село ж залишалося традиційним, патріархальним, українським за своїм національним , соціальним складом і духом. Саме тому представники  української інтелігенції пішли в гущу народу за мовою, звичаями й традиціями, національними героями, започаткувавши українське національне відродження.

Резюме з ключових фраз:

На сьогоднішньому уроці:

-         для мене найважливішим відкриттям було…

-         в ході уроку вдалося з’ясувати…

-         найважливішим знанням для мене стало…

-         у ході роботи у мене виникло почуття…

-         мене зацікавило питання…

-         мені не вистачило знань та вмінь…

-         я ще хотів би дізнатися…

Д/з. 1. Порівняйте повсякденне життя різних категорій українського суспільства

2*. Підготувати розповідь про повсякденне життя населення нашого краю