Конспект уроку 10 клас "Тоталітаризм"

ХІД  УРОКУ

ДІЯЛЬНІСТЬ  ВЧИТЕЛЯ

ДІЯЛЬНІСТЬ  УЧНІВ

Ι. Організаційна частина

Перевіряю готовність учнів до уроку, відмічаю відсутніх.

ΙΙ. Актуалізація опорних знань учнів

Запитання для учнів.

1. Дайте визначення поняття «держава».
2. Які форми політичного режиму вам відомі? У чому полягають їхні відмінності?

3. Яку форму правління ви вважаєте найбільш доцільною? (Від­повідь обґрунтуйте.)

ΙΙΙ. Мотивація навчальної діяльності учнів

ΙV. Оголошення теми і мети уроку

Диктую тему уроку і план:

1.      Причини виникнення тоталітарних режимів.
2.      Природа тоталітаризму.
3.      Сила і слабкість тоталітарних систем.

(Звертаю увагу учнів на мету уроку та очікувані результати, які записані на дошці)

V. Вивчення нового матеріалу

Проблемне запитання.

У чому полягають причини появи і яка суть

тоталітаризму?

1. Причини виникнення тоталітарних режимів.

Робота над формуванням понять і термінів.

 Пропоную учням одне з визначень поняття «тоталітаризм».

Диктую, а учні записують в зошити:

Тоталітаризм — одна з форм державного устрою, що характери­зується тотальним (загальним) контролем держави над усіма сфера­ми життя суспільства, ліквідацією конституційних прав і свобод громадян, репресіями стосовно опозиції.

Розповідь

Установлення в міжвоєнний період тоталітарних режимів у цілій низці держав не було випадковим. Так, Німеччина програла Першу світову війну. Версальський мирний договір був принизливим для країни. І хоча 1919 р. в Німеччині було прийнято демократичну Веймарську конституцію, країну розривали економічні, політичні, соціальні суперечності. Дедалі більшої ваги в суспільстві набували ідеї шовінізму й реваншизму.

При цьому не було соціальної сили, що могла б запобігти сповзан­ню країни до фашизму — однієї з форм тоталітаризму. У результаті цього 1933 р. фашисти на чолі з Адольфом Гітлером прийшли до влади конституційним шляхом, перемігши на виборах.

Італія також була невдоволена підсумками Першої світової вій­ни. Країна з 1915 р. воювала на боці Антанти, однак не одержала бажаного після підписання Версальського договору. З 1919 р. в Іта­лії стали поширюватися фашистські ідеї.

Лідер італійських фашистів Беніто Муссоліні прагнув створити сильну державу, де інтереси нації та держави будуть вищими за інтереси окремого індивіда чи групи людей. У 1922 р. фашисти за­хопили владу в країні.

В Іспанії у міжвоєнний період на тлі економічної відсталості заго­стрилися національні суперечності. Демократична революція і при­хід до влади демократичних сил у 1931 р. не змогли розв'язати нагальних проблем держави. Зростав вплив фашистських організа­цій. Громадянська війна, що почалася в 1936 р. між прихильника­ми демократії та фашистами, закінчилася в 1939 р. приходом до влади фашистів. Керівником держави був проголошений Франсис-ко Франко.

У Росії в результаті Лютневої революції 1917 р. було повалено монархію. Влада опинилася в руках Тимчасового уряду і Рад. Тим­часовий уряд виступав за демократичний шлях розвитку країни, а більшовики, які стали переважати в Радах від осені 1917 р., пра­гнули до захоплення влади й побудови в країні соціалізму.

У результаті Жовтневого перевороту 1917 р. більшовики на чолі з Володимиром Леніним прийшли до влади. Після смерті в 1924 р. В. Леніна державу очолив Йосиф Сталін. Саме він став уособленням тоталітарної комуністичної держави, що склалася в СРСР наприкінці 1920-х — на початку 1930-х рр.

Запитання до учнів:

1. У яких країнах у повоєнний період були встановлені тоталітар­ні режими?
2. Які країни обрали демократичний шлях розвитку?
3. Дайте визначення поняття «тоталітаризм».

2. Природа тоталітаризму.

Розповідь учителя.

У міжвоєнний період виник тоталітаризм — явище, властиве тіль­ки XX ст. Він якісно відрізняється від давніх східних деспотій, дик­таторських режимів. В істориків і політиків немає єдиної думки з приводу природи і сутності тоталітаризму. Тоталітарні режими сут­тєво відрізнялися один від одного. Усе це ускладнює їх характерис­тику і не дає можливості дійти єдиної думки.

Незважаючи на відмінності й особливості тоталітарних режимів у різних країнах, усе-таки можна виділити деякі загальні ознаки тоталітаризму:

1. Існування офіційної й обов'язкової для всіх ідеології, у центрі якої — уявлення про «ідеальне» суспільство.
2. Існування в країні єдиної масової партії, керованої, як прави­ло, однією людиною; заборона політичної чи іншої опозиції.

3. Практично повна монополія на інформацію.
4. Система всеохоплюючого політичного контролю.
5. Одержавлення економіки.

6. Усебічний вплив на особистість через родину, школу, засоби масової інформації, державні та громадські організації, діяльність яких перебуває під контролем партії та держави.
7. Культ особи вождя, перетворення населення на юрбу, покірну його волі.

8. Терор як засіб досягнення мети.

9. Прагнення до нав'язування своєї ідеології іншим народам, зов­нішня експансія.

Уперше слово «тоталітарний» (загальний) використали глава фа­шистів Б. Муссоліні та їхній ідеолог Д. Джентіле в середині 1920-х рр.

Країни, що стали на шлях тоталітаризму (Японія, Німеччина, Італія), вирішували такі власні важливі завдання, як прискорений економічний розвиток та завершення або перехід до модернізації у сфері економіки з метою підготовки до нової війни.

Перевірка виконання завдання.

     Перевіряю заповнення учнями таблиці, у разі необхіднос­ті коментуючи та доповнюючи їхні відповіді.

­Цитую відомий вислів В. Черчілля: «Демократія — це жахлива річ... але нічого кращого людство не вигадало».

Самостійна робота за завданням.

У ході пояснення вчителя заповнити порівняльну таблицю «Де­мократія і тоталітаризм».

2. Чи згодні ви з точкою зору В. Черчілля? (Відповідь обґрунтуйте.)
(Відповідаючи, учні повинні будуть порівнювати демократію і то­талітаризм, завдяки чому будуть краще засвоєні історичні поняття.)

3. Сила і слабкість тоталітарних систем.

Під час вивчення даного матеріалу  показую дві сторони то­талітаризму, при цьому роблю акцент на важливості загальнолюд­ських цінностей, на тому, що людина є головною частиною суспільства.

Розповідь

Установлення тоталітарних режимів приносило неоднозначні ре­зультати, причому не завжди негативні. Так, в Італії було взято курс на власні ресурси, вирішилася зернова проблема, вкладалися фінанси в розвиток машинобудування, важкої, видобувної промис­ловості. Для Німеччини також було характерним зростання еконо­міки: до 1936 р. не стало безробіття, підвищилася заробітна платня, високими темпами розвивалася важка індустрія. СРСР наприкінці 1930-х рр. став індустріально-аграрною країною.

Однак цінність досягнень тоталітаризму є дуже відносною. У то­талітарних державах існувала диспропорція в розвитку економіки. Держава здійснювала політику методом насильства і страху. Це зна­йшло відображення в художніх творах. Д. Оруелл так описує всі страхіття того часу у своєму романі «1984»:

«Бувало це завжди вночі — арештовували вночі. Раптово будять, груба рука трясе тебе за плечі, світять в очі, ліжко оточили суворі обличчя. Як правило, суду не бувало, про арешт ніде не повідомляло­ся. Люди просто зникали, і завжди — вночі. Твоє ім'я вийнято зі списків, усі згадки про те, що ти робив, стерто, факт твого існування заперечується і буде забутий. Тебе скасовано, знищено: як прийнято казати, розпорошено»

Підбиваючи підсумок вивченого, акцентую увагу учнів на повсякчасних порушеннях й недотриманні прав людини в тоталітар­ній державі.

VΙ. Закріплення знань учнів

Звертаю увагу на проблемне запитання, яке було поставлене на початку вивчення нового матеріалу.

Запитання до учнів

1. Визначте соціальну базу тоталітарних режимів.
2.  Як ви вважаєте, виникнення тоталітаризму було зумовлене об'єктивними чи суб'єктивними причинами?

VΙΙ. Підсумки

уроку

Пропоную учням самостійно підбити підсумки уроку у формі дидактичної гри «Три речення»

Дидактична гра «Три речення»

Правила гри. Учні повинні передати зміст розглянутого матеріалу трьома простими реченнями. Перемагає той, у кого ці три речення будуть найкоротшими і найточніше відбиватимуть зміст уроку.

Обговорюю з учнями — досягнення очікува­них результатів уроку:

Оцінюю відповіді учнів.

VΙΙΙ. Домашнє завдання

Записую на дошці:

1.Опрацювати параграф підручника.

2.За допомогою дослідницьких методів провести порівняльний аналіз демократичних і тоталітарних режимів. Результати занести до таблиці. (Заповнена таблиця має бути готова до уроку тематичного оцінювання після вивчення теми «Тоталітарні й диктаторські режими»)