18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

конспект уроку 31 для 11 класу з теми "Живопис, графіка. Петрогліфи з гроту «Кам’яної Могили». Поєднання мозаїки й фрески в монументальному живописі Київської держави"

Про матеріал
Мета: 1) Формувати мистецькі компетентності, розглядаючи перші кроки середньовічної України в живописі; порівнювати твори Київської держави і Візантії; 2) Розвивати вміння систематизації знань, навички знаходити спільні й відмінні риси у творах, зв’язки в їх походженні, творче мислення; 3) Виховувати ціннісне ставлення до культурних надбань стародавньої держави
Перегляд файлу

                                                 Урок 31

Тема: Живопис, графіка. Петрогліфи з гроту «Кам’яної Могили».  Поєднання мозаїки й фрески в монументальному живописі Київської держави

Мета: 1) Формувати мистецькі компетентності, розглядаючи перші кроки середньовічної України в живописі; порівнювати твори Київської держави і Візантії;

2) Розвивати вміння систематизації знань, навички знаходити спільні й відмінні риси у творах, зв’язки в їх походженні, творче мислення;

3) Виховувати ціннісне ставлення до культурних надбань стародавньої держави

Тип уроку: введення в тему

Методи: аудіовізуальний, інтонаційно-стильове осягнення мистецтва, діалог культур

Очікуваний результат: вміння орієнтуватись у видах живописного рішення, порівнювати живопис різних культур

                                                      Хід уроку:

  1. Організаційний етап

   Образотворче мистецтво України активно розвивається з часів Київської

Русі, пов’язане з прийняттям християнства. Згадайте, яким чином українці обрали цю віру.

  1. Мотиваційний етап

Яку історію й риси мали живопис і графіка Київської держави?

   Українські митці запозичили архітектурні форми у візантійців (Софія Константинопольська), але в живописі здійснили  власну інтерпретацію: поєднали фреску і мозаїку в одному ансамблі.

  1. Етап засвоєння нових знань

     Перші пам’ятки живопису у вигляді петрогліфів знайдені в гроті «Кам’яна могила». Кам'яна́ Моги́ла — світова пам'ятка давньої культури в Україні поблизу Мелітополя смт Мирне у Запорізькій області над річкою Молочною, з 2008 р. — Національний історико-археологічний заповідник. Пагорб, що тисячоліттями слугував людям вівтарем для відправлення язичницьких обрядів, містить декілька тисяч унікальних стародавніх наскельних зображень — петрогліфів. Хронологія петрогліфів охоплює величезний період від епохи пізнього палеоліту до середньовіччя (XXIV—XXII тис. до н. е. до X—XII ст.). З 2006 р. заповідник є претендентом на включення до списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Перша письмова згадка про унікальну пам'ятку історії і природи датується 1739 роком і належить учаснику російсько-турецької війни 1735-1739 рр., фельд-медику армії генерал фельдмаршала Петра Лассі, доктору медицини, члену Німецької академії природодослідників  Йоганну Якобу Лерхе. У 1837 році Петро Кеппен писав про пам'ятку:

«Кам'яна могила. Так в Мелітопольському повіті називається горб, що складається з величезних куп пісковика, і знаходиться на правому березі річки Молочної… Навалені тут природою камені то виступають із землі вертикально, то, відхиляючись у протилежні боки, утворюють начебто навіси. У одному місці між скель, що обросли мохом, знаходиться проміжок на зразок вулиці… і тут-то колись був вхід до печери, в якій один з моїх провідників, що був в дитинстві пастухом і нерідко з товаришами тут проводив час, бачив на стінах написи, з яких один був завдовжки з аршин або більше, складаючи один рядок; в інших місцях були висічені окремі слова. Вхід до цієї печери занесений піском близько 1822 року.» Наприкінці XIX ст. археолог Микола Веселовський, відомий своїми розкопками скіфських курганів, зайнявся дослідженнями кам'яного «кургану». З 1983 по 2006 рік дослідження пам'ятки проводив Борис Михайлов. Результатом польових робіт стало відкриття 17 нових гротів та печер. Особливо серед них виділяються печери № 36-б (печера Бізона) та № 60 (печера Кози) з пізньопалеолітичними зображеннями мамонта, птиці, бізона, коней. Вперше на Кам'яній Могилі знайдені мезолітичні мальовничі зображення оленя, оленихи, лучника та жінки, а в одному з гротів знайдена унікальна скульптура епохи бронзи — голова ведичного дракону Врітру. Примітним фактом стала знахідка пісковикових плит з зображенням стародавніх «письмен», які датуються VI — початком V тис. до н. е.

     Дослідження вчених призвели до відкриття 65 гротів та печер, на стелях яких виявлено декілька тисяч рідкісних наскальних зображень. Глибоко реалістичні малюнки дають уявлення про господарчу діяльність первісних людей Південної України, їх духовній культурі.

Особливу увагу і наукові дискусії викликають численні зображення, що нагадують давні письмена, які датують дошумерським періодом. Зокрема, сучасний російський шумеролог А. Г. Кифішин стверджує, що ним прочитані деякі написи з гротів Кам'яної Могили, він датує їх VII—III тис. до Р. Х. і знаходить паралелі з написами на глиняних табличках міста-держави Ур в Месопотамії (нині — Ірак) та шумерського міста Шуруппак на р. Євфрат. Крім того, науковець вважає що виявив палеолітичну мапу річок України, на якій позначені Дніпро, Південний Буг, Дністер, Молочна.

Точне число гротів невідоме, розмальованих зон може бути більше, але, не зважаючи на те, що дослідження ведуться з тридцятих років XX століття, багато гротів і печери досі можуть залишатися засипаними піском. За нинішнього стану пам'ятки видалення піску може привести до подальших обвалів брил пісковику.

 

Ні у самій Кам'яній Могилі, ні в безпосередній близькості від неї не виявлено людських поселень: Кам'яна Могила використовувалася виключно в культових цілях, як святилище. Окрім цього, практично всі зображення Кам'яної Могили нанесені на внутрішні поверхні кам'яних брил, і їх можна спостерігати, лише проникаючи всередину гротів, лазів і печер, що також свідчить про їхню сакральність.

На деяких зображеннях збереглися сліди червоної фарби, якою вони були розфарбовані в давнину. Петрогліфи нанесені невеликими каменями твердих порід, які легко залишали сліди на м'якому пісковику. Декілька таких кварцових каменів були виявлені в процесі досліджень. Серед багатьох наскельних малюнків тут чітко простежуються зображення людини, диких і свійських тварин. Як правило, їх видряпували шматками твердого каменю. Подекуди первісні митці покривали ці малюнки червоними і чорними мінеральними барвниками. Печера Кози, гроти Бика і Дракона, двометрова кам'яна фігура людини-риби… І всюди — зображення Дерева життя, символу родючості і вічності.

Таким чином, у малюнках і скульптурі печер Кам'яної Могили Річка Часу донесла до нас вірування і досягнення людини далекої старовини.

Хоча багато аналогічних пам'яток з метою збереження захищаються спеціальними спорудами (наприклад Чатал-Хююк у Туреччині), Кам'яна Могила, як і раніше, лежить просто неба, і не вживається майже ніяких заходів для її збереження. Разом з цим багато дослідників протягом XX століття відзначали поступове руйнування петрогліфів. Вивчення пам'яток відбувається як за замальовками та гіпсовими зліпками, які були зроблені ще у 40-50-ті роки, так і безпосередньо в гротах, печерах, лабіринтах. Кам'яна Могила потрапила у перелік «7-ми чудес» України 2015.

https://www.youtube.com/watch?v=p2jOBrVif1U

 

Провідними жанрами образотворчого мистецтва Київської Русі були мозаїка, фреска, іконопис.

Жанри монументального живопису — фреска і мозаїка — складалися на основі візантійських шкіл. Фресками — розпис водяними фарбами по сирій штукатурці — вкривалися стіни православних храмів. Мозаїчні зображення складалися зі смальти — кубиків спеціального кольорового скла, секрет виготовлення якого прийшов з Візантії і був втрачений під час монголо-татарського ярма.

Мозаїки і фрески Софійського собору виконані за єдиним задумом, у єдиному стилі.

https://studfile.net/html/2706/996/html_eqkGHy55te.ftGm/img-uazVIG.pngМозаїки прикрашають переважно центральну частину собору, передусім вівтар. Їх палітра нараховує 177 відтінків. Головна мозаїка — https://studfile.net/html/2706/996/html_eqkGHy55te.ftGm/img-9oFkBP.pngвелична і сувора фігура Христа-Вседержителя (Пантократора) на склепінні центрального купола.        Цей образ Христа в образотворчому мистецтві Київської Русі трансформується згодом в образ Христа-Спасителя й набуває значного поширення. Напевно, найбільш знаменита мозаїка Богоматір-Оранта. Оранта — назва у візантійській традиції сюжету з зображенням Богоматері, яка молиться. Діва Марія, яка підняла у молитовному жесті руки, постає на золотому мерехтливому фоні на склепінні вівтарної апсиди.

Всі стіни, стовпи і склепіння Софійського собору вкривав фресковий живопис. Розписи читаються як книга, складаються у три цикли: старозавітні, євангельські сюжети і житія святих — заступників княжого роду.                

У прямому зв’язку з введенням християнства перебуває розвиток іконопису. До появи християнства в Київській Русі ікона як окремий вид церковного культового предмета-символу та мистецького твору на території Римської та Візантійської імперій пройшла складний шлях розвитку. Мистецтво іконопису утверджувалось у боротьбі різних течій християнської релігії. Якщо для західної гілки католицького християнства в зображенні святих головними були скульптурні твори, то для східної гілки православного християнства Візантійської імперії – ікони, настінні розписи, мозаїки. У Візантійській імперії ікона не відразу посіла панівне місце в релігійних культах. У VІІІ-ІХ ст. імперія пережила період «іконоборства» - жорстокого переслідування церковних ікон. І лише на VІІ Вселенському соборі 787 р. у Нікеї та на помісному соборі 842 р. у Константинополі були ухвалені рішення про те, що всі ікони та різні зображення повинні бути в церквах, але віруючі мають віддавати шану й повагу не матеріалу, з якого зроблені ікони, а створеному образові. Ікона стала «мальованим словом», яке за допомогою зорових відчуттів допомагає сприймати Бога. Саме слово «ікона» - «зображення», «образ», якому візантійські богослови надавали значення поняття логосу, ідеалу, ідеї, символу, першообразу.

Ікони писалися на дошках. Дошку вкривали особливим ґрунтом, потім наносили малюнок, по якому писали фарбами, розтертими на яєчному жовтку. Теми, композиції, колірна гама зображень на іконах підкорялися суворим правилам — канону. Розроблені богословськими вченими (Псевдо-Діонісієм Ареопагітом у VІ ст., Іоанном Дамаскіном у VІІІ ст., Теодором Студитом у ІХ ст.) теоретичні засади для появи ікон були головними у створенні канонів в іконописі православної церкви. У канонічних зображеннях немає реалізму, їх символіка дуже складна. Наприклад, у зображенні Богородиці підкреслено довгий, тонкий ніс, великі, тужливі або сумні очі, все обличчя – своєрідний символ жіноцтва. Малі вуста свідчили про відсутність фізичної спокуси й тілесної пристрасті.

https://studfile.net/html/2706/996/html_eqkGHy55te.ftGm/img-mchPC0.jpgВелике значення у канонах надавалося застосуванню певних кольорів у зображеннях на іконах. Переважали золотистий і жовтий, які символізували кінцеву мету життя християн – небесне царство, Божественну благодать. Білий визначав перетворення небесного на Землі. Блакитний колір символізував небесну твердь, зелений – усе земне. Пурпуровий став символом царського, божественного походження. Близький до пурпурового темно-червоний колір теж означав царське походження й вияв ласки Божої. Особливо ретельно підбирали кольори при зображенні основних осіб християнської релігії – Ісуса Христа та Богоматері.

Привезена з Візантії на поч. ХІІ ст. ікона «Володимирська Богоматір» послужила основою цілого ряду ікон, які отримали назву «Замилування». Ікону відзначає прониклива людяність, глибоке вираження теми материнства.

Отже, найвизначнішими рисами давньоруського іконопису можна назвати:

1) відсутність реалізму;

2) використання складної символіки;

3) зображення позбавлене об’єму;

4) постаті статичні, скуті, немає динамічності;

5) внутрішній світ давні майстри намагалися передати через очі, жести рук;

6) намагання передати з одного боку урочистість, радість, а з іншого скорботу, аскетизм.

Таким чином, розвиток давньоруського живопису відбувався в напрямку утвердження національної самобутності в поєднанні зі світовим мистецьким досвідом.

Яскравими спалахами  розвивалось на теренах України графічне мистецтво. Завдяки тому, що Ярослав Мудрий заснував при Софійському соборі бібліотеку, активно формувалося книготворення. Рукописні книжки прикрашались мініатюрамиґ. Заставками, ініціалами. На західноукраїнських землях за часів польсько-литовської доби було створено знамените  Пересопницьке євангеліє – перший переклад тексту Св.Письма на укр.мову. Розвивалось книгодрукування, мистецтво гравюри. Популярними були гравірувальні листи – рисовані компліменти (віншувальні рисунки)

Перегляд відео про живопис Київської держави:

https://www.youtube.com/watch?time_continue=156&v=U2n8PgtvDmY&feature=emb_logo

https://www.youtube.com/watch?v=DagQwDHfTAk

 

  1. Етап перевірки засвоєних знань
  • Коротко охарактеризуйте основні жанри образотворчого мистецтва Київської Русі.
  • Що становлять собою мозаїки та фрески?
  • У чому полягала зміна світоглядної системи в період Київської Русі?
  • Який внесок у культурний процес Київської Русі зробили Володимир Великий та Ярослав Мудрий?
  • Які пам’ятки Київської Русі дійшли до наших часів? Назвіть їх особливості.                    

 

 

  1. Етап підсумків-висновків

Українські митці за короткий проміжок часу не тільки опанували найкращі світові мистецькі традиції, а й внесли чимало нового, власного у світову художню культуру, стали не лише її учнями, а й творцями. Це мистецтво розвивалось на основі художніх традицій давньоруського народу та його споконвічних навичок художньої творчості. Значну роль у формуванні мистецтва Київської Русі відіграла давньослов'янська мистецька спадщина. Мистецтво Київської Русі розвивалося в загальному руслі середньовічної європейської культури і було нерозривно пов'язане з церквою і християнською вірою. У той же час слов'янські майстри мали свої стійкі, вікові традиції язичницького мистецтва. Тому, сприйнявши багато чого з Візантії, вони виробили самобутній, неповторний стиль і створили справжні шедеври архітектури, живопису, прикладного мистецтва.

 

6.Рефлексійний етап

  • Розпис водними фарбами по сирій штукатурці - …
  • Бібліотеку при Софійському соборі заснував князь …
  • Провідні жанри образотворчого мистецтва Київської держави - …

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Єрмак Марина Миколаївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
25 березня 2020
Переглядів
1649
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку