Конспект уроку. 7 клас. Історія України. Київська держава (Русь-Україна) за Ярослава Мудрого. «Руська правда»

Про матеріал
Мета: показати на карті територію розселення слов’янських племен, які проживали на території Русі-України, охарактеризувати суспільне життя, господарство, заняття, побут і вірування східних слов’ян; визначити вплив природно-географічних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян розвивати ключові компетентності: спілкування державною мовою; математична компетентність; інформаційно-цифрова компетентність; основні компетентності у природничих науках і технологіях; уміння вчитися впродовж життя; розвивати історичну компетентність (хронологічну, просторову, інформаційну, логічну, аксіологічну); виховувати почуття патріотизму на прикладах героїчної історії українського народу. Очікувані результати. Після цього уроку учні будуть: знати роки правління князя Ярослава Мудрого, дати розгрому печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору; територію Київської держави (Русі-України) за часів правління Ярослава Мудрого; вміти розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князя Ярослава Мудрого, розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права; показати на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління Ярослава Мудрого; охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику Ярослава Мудрого, порівняти її (за напрямами) з політикою перших київських князів; розуміти Русь часів Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію – імперію.
Перегляд файлу

Клас: 7

Тема: «Київська держава (Русь-Україна) за Ярослава Мудрого. «Руська правда»

Мета: показати на карті територію розселення слов’янських племен, які проживали на території Русі-України, охарактеризувати суспільне життя, господарство, заняття, побут і вірування східних слов’ян; визначити вплив природно-географічних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян  розвивати ключові компетентності: спілкування державною мовою; математична компетентність; інформаційно-цифрова компетентність; основні компетентності у природничих науках і технологіях; уміння вчитися впродовж життя; розвивати історичну компетентність (хронологічну, просторову, інформаційну, логічну, аксіологічну); виховувати почуття патріотизму на прикладах героїчної історії українського народу.

Очікувані результати. Після цього уроку учні будуть: знати роки правління князя Ярослава Мудрого, дати розгрому печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору; територію Київської держави (Русі-України) за часів правління Ярослава Мудрого; вміти розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князя Ярослава Мудрого, розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права; показати на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління Ярослава Мудрого; охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику Ярослава Мудрого, порівняти її (за напрямами) з політикою перших київських князів; розуміти Русь часів Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію – імперію.

Обладнання: підручник: Історія України: підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти / Г. М. Хлібовська, О. В. Наумчук, М. Є. Крижановська, І. О. Бурнейко. - Тернопіль: Астон, 2020. - 176 с.; атлас: «Історія України. 7 клас» (ДНВП «Картографія»).

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

 Вітання і перевірка відсутніх учнів.

Створення сприятливої психологічної атмосфери уроку та формування позитивного емоційного налаштування на навчання.

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

Виконання тестових завдань за посиланням:

Бесіда

  1. Згадайте, які наслідки для Русі‐України мало прийняття християнства.
  2. Як ви розумієте значення понять «місто Володимира», «шлюбна дипломатія»?
  3. Чи пам'ятаєте ви, що після розгрому Святославом Хозарського каганату на території Приазов’я, Кубані й сходу Криму утворилося Тмутороканське князівство?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Із «Повісті минулих літ» про культурну та просвітницьку діяльність князя Ярослава Мудрого

«Отець бо його Володимир землю зорав і розм’якшив, себто хрещенням просвітив, а сей великий князь Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаєм, учення приймаючи книжнеє».

Як Ви гадаєте, чи пояснює цей уривок, чому Ярослава прозвали Мудрим?

На сьогоднішньому уроці доповнимо список справ, за які князь отримав таке почесне найменування!

ІV. Вивчення нового матеріалу.

План

  1. Утвердження князя Ярослава при владі.
  2. Мудрість – дар князя Ярослава Володимировича.
  3. Зовнішньополітичні орієнтири Ярослава Мудрого.

1. Робота з підручником. Опрацюйте с. 41-42 і дайте відповіді на питання:

http://qrcoder.ru/code/?https%3A%2F%2Fdrive.google.com%2Ffile%2Fd%2F1dIgE-l5BhttCT6Sv4JfoKQpw7Cg3IEMN%2Fview%3Fusp%3Dsharing&8&01. Коли й де відбулася вирішальна битва між Ярославом та Святополком?

2. У якому році князь Ярослав став одноосібним правителем Київської держави?

3. Що називали «містом Ярослава»?

2. За допомогою відео і тексту підручника (с. 42-43) заповніть таблицю «Правління Ярослава Мудрого».

Можливий варіант заповнення таблиці

КНЯЗЬ

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА

ЯРОСЛАВ

(1015-1054 рр.)

Розбудував столицю, зокрема, звів Золоті ворота і Софійський собор у 1037 р.

Приділяв увагу освіті, створив першу бібліотеку при соборі.

Сприяв поширенню християнства. У 1051 р. було обрано першого митрополита з русичів – ним став Іларіон. Закладено Печерський монастир.

Продовжував будівництво захисних споруд на кордонах.

Сприяв розвитку ремесел і торгівлі.

Встановив порядок успадкування влади й розподілив між синами територію Київської Русі на уділи.

Уклав перший писаний збірник законів – «Руська правда».

Робота зі схемою «Руська правда»

3. За допомогою тексту підручника (с. 43-44) доповніть таблицю «Правління Ярослава Мудрого».

КНЯЗЬ

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА

ЯРОСЛАВ

(1015-1054 рр.)

Остаточна перемога над ___________ у _____ р.

______ р. повернув під свою владу Червенські міста (Червень, Белз, Перемишль та ін.).

_______ р.– останній похід на Візантію.

Подолано опір естів та _______.

Заснування фортеці ______ на землях племені ____.

Перевага дипломатії над походами, зокрема, укладання ________________ шлюбів.

Відповіді: 1) печенігами; 2) 1036; 3) 1031; 4) 1043; 5) ятвягів; 6) Юр’їв; 7) чудь; 8) міждинастичних.

Робота в парах. За допомогою рубрики «Детальніше про …» (с. 44) доповніть схему і дайте їй назву.

Відповіді: 1) «Тесть Європи» або «Шлюбна дипломатія »; 2) Анна; 3) Інгігерда; 4) Казимир; 5) Всеволод; 6) Анастасія; 7) Єлизавета.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Робота з питаннями і завданнями рубрики «Підсумуйте свої знання» (1-5 на с. 47). Розв’яжіть кросворд за посиланням праворуч. Спробуйте свої сили в історичній вікторині «Перший мільйон» за посиланням ліворуч.

VІ. Підсумки уроку.

Бесіда

За які дії князь Ярослав тримав почесне найменування Мудрий?

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати § 6 «Київська держава (Русь-Україна) за Ярослава Мудрого. «Руська правда».

 

docx
Додав(-ла)
Вовк Галина
Додано
7 лютого
Переглядів
308
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку