Конспект уроку 8 клас. (Підручник "Історія України" 8 клас. Власов) Тема заняття: Культурне життя: освіта, наука та книговидання.

ПЛАН-КОНСПЕКТ

уроку

студента Карпенка Артема Миколайовича

_______ групи ____, проведеного у 8-_ класі, _____

_________ району міста _______

Тема заняття: Культурне життя: освіта, наука та книговидання.

Консультації:  

                            1. Учитель  школи ______________________

                                                                      дата, підпис

                            2. Методист практики ___________________

                                                                            дата, підпис

Клас: 8-_

Провів: Карпенко Артем Миколайович

Тема: Культурне життя: освіта, наука та книговидання.

Мета: визначити умови і стан розвитку культури в українських землях, а також  з’ясувати, як ці обставин впливали на розвиток освіти і науки; розвивати в учнів уміння самостійно працювати з різними джерелами інформації і на їх основі робити висновки та узагальнення, на конкретних прикладах духовної культури розкривати характерні риси культури українського народу.

Обладнання: підручник  «Історія України. 8 клас» (В.С. Власов); ілюстрації до теми (додаток); атлас «Історія України. 8 клас», мультимедійна презентація.

Тип уроку: комбінований;

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

• Характеризувати умови розвитку української культури у XVI ст.
• Прослідкувати внесок Острозької академії в розвиток української  культури.
• Розповідати  про розвиток освіти та книговидання, давати оцінку діяльності Івана Федорова.
• Стисло  характеризувати  особливості розвитку української мови.

Хід уроку

1.  Організація класу

1.1. Привітання та повідомлення теми та мети уроку.

Доброго дня, шановний 8-_ клас, мене звати Артем Миколайович, сьогодні я проведу у вас урок за темою: “Культурне життя: освіта, наука та книговидання”.

1.2. Мотивація навчальної діяльності.

Завдяки цієї теми ви зможете собі представити, за якого стану і яких умов розвивалася культура на наших українських землях. Можливо, хтось з вас зможе проаналізувати тогочасні і сьогоднішні реалії, знайти щось подібне та перелічити відмінності.

2. Основна частина.

2.1. Актуалізація знань.

Бесіда:

1.  Чи мала Україна в кінці ХVІ - на поч. ХVІІ ст. власну державу?

2.  До складу яких держав входили українські землі в даний період?

3.  Яку  політику  проводили  уряди  даних  держав  щодо  українського  народу?

4.   Яку роль у житті українців відігравала Українська православна церква?

5. Чим займалися братства?

2.2. Мотивація навчальної діяльності.

Люблінська унія започаткувала активний наступ на українські землі, православну культуру, національну культуру. Разом з тим через Польщу на українські землі проникали ідеї реформації, Відродження, гуманізму.

3. Вивчення нового матеріалу.

1. Умови і стан розвитку культури.

Культура XVI ст. продовжила свій розвиток завдяки трьом визначальним чинникам. Насамперед її живили традиції, започатковані ще в Київській дер­жаві. Вагомим чинником розвитку стали нові козацькі традиції, які стрімко ввірвалися в життя українського народу. Нарешті, культурному поступу сприяло й успішне запозичення західноєвропейських здобутків Відродження та Реформації.

Перебуваючи в контактах з представниками трьох цивілізацій: західної та східної, християнських, а також мусульманської, українці мали можливість  побачити свою відмінність від інших, а тому берегли свою культуру. З іншого боку, вони навчилися запозичувати все краще в інших народів, з якими контактували, представники яких про­живали в Україні: у поляків, німців, євреїв, вірменів, угорців, греків, італійців. Водночас діти українських вельмож навчалися в університетах Польщі, Німеччини, Чехії та Італії, запозичуючи здобутки європейської культури.

Розвитку української культури сприяли представники української верхівки. Навіки прославилися такі україн­ські меценати, як князі Василь-Костянтин Острозький, Юрій Слуцький, Григорій Ходкевич, Михайло Вишневецький і його дружина Раїна (Могилянка), київська міщанка Єлизавета (Галшка) Гулевичівна.

Проте більшість українських владоможців в умовах панування Речі Посполитої відмовлялася від рідної мови, традицій, перетворювалися на носіїв польської культури. У цій ситуації роль провідного суспільного стану взяло на себе козацтво. Підхопивши традицію національної державності, виступивши захисником православної церкви, української мови та культури, воно стало могутнім та яскравим натхненником і творцем нових визначальних ознак української культури.

2. Шкільництво.

Однією з характерних ознак української культури XVI ст. є особливий інтерес до освіти. Тривалий час основними навчальними закладами були початкові парафіяльні (приходські) школи при православних монастирях і церквах. Рівень і форми навчання в них уже не відповідали вимогам часу. Після утворення Речі Посполитої в Україні з'явилися єзуїтські колегіуми, які були добре організовані й фінансово забезпечені, однак працювали проти української культури.

Саме тоді українські магнати виступили ініціаторами створення право­славних шкіл, які не поступалися б єзуїтським. Князь Василь-Костянтин Острозький у 1576р. у своєму маєтку відкрив перший православний колегіум. Засновували школи й на Запорожжі. «Домові школи», відкривали у своїх маєтках заможні сім'ї. Надзвичайно велика заслуга в розвитку української шкільної освіти належить братствам. Особливо багато зробило для освіти Львівське Успенське братство.

Запитання:

1. Які україн­ські меценати сприяли розвитку української культури?
2. Хто ще став на захист української культури?
3. В якому році князь Василь-Костянтин Острозький у своєму маєтку відкрив перший православний колегіум?
4. Яке братство багато зробило для освіти?

3. Львівська братська школа.

Найдавнішою  братською школою в Україні була Львівська братська школа.

Робота з документом.

Із «порядку шкільного» - Статуту Львівської братської школи 1587 р.

Багатий над убогим у школі нічим вищий не може бути; дітей дидаскал (викладач) повинен усіх однаково поважати - як синів багатих, так і сиріт убогих, так і тих, які на вулицях просять харчів, як того, хто має більше чи менше здібностей,- але навчаючи, не надавати переваги одному проти другого.

Учитель повинен кожного разу пильнувати: коли б котрого отрока не було, повинен за ним послати і довідатися про причину, чому не прийшов... Зранку, відразу після молитви, кожен повинен відповідати, що він учора вивчив і показати своє письмо, яке підготував удома.

Після обіду хлопці повинні самі писати на таблицях завдання, які дав їм учитель, окрім малих, для яких повинен писати сам учитель. А вивчивши у школі, повинні один одному зачитувати важкі слова, тобто диспутувати. А йдучи додому, вірш повторити, щоб, прийшовши зі школи додому, діти могли перед своїми рідними... за звичаєм шкільної науки прочитати з поясненням те, що вивчили у школі; а що вчили того дня, повинні вдома увечері написати і зранку принести до школи, показати своєму вчителеві...

Якщо сам учитель чи хтось з учнів не дотримувався б тих правил... - то такий не тільки вчителем, а й простим жителем тут не може бути...

Запитання до документа:

1) Як, відповідно до Статуту, відбувався процес навчання?

2) Чи можна стверджувати, що Статут сприяв затвердженню принципів справедливості й відповідальності у шкільному житті? Чому?

3) Які з наведених у Статуті правил ви вважаєте можливими для використання в сучасній школі?

4. Острозька академія (1576-1608).

Князь В. –К. Острозький на власні кошти збудував в Острозі перший в Україні та Східній Європі вищий навчальний заклад європейського типу,

який став східнослов'янською школою найвищого рівня. Її досвід часто використовували в інших навчальних закладах.

В Острозі викладали предмети «тривіуму» (граматику, риторику, діалектику) і «квадріуму» (арифметику, геометрію, му­зику, астрономію). Як відомо, ці предмети входили до обов'язкової програми й колегіумів, й академії. Її викладачі відіграли провідну роль у написанні Острозької Біблії - справи гідної цілих богословських академій.

Навколо академії сформувався гурток науков­ців, що діяв з кінця 70-х років XVI - до початку XVII ст. Його членами були Іван Федорович, Герасим Смотрицький (перший ректор академії), Василь Малюшицький, Олексій Мотовило, Тим­офій Аннич, Мартин Грабович, Сава Флячич, а також грецькі вчені Феофан Грек, Євстахій Нафанаїл….

Протягом понад 30-річного існування Острозької академії (1576-1608рр), за найскромнішими підрахунками, її випускниками стали майже 500 осіб. Серед них такі відомі вчені й політичні діячі, як М. Смотрицький І. Борецький, П. Конашевич-Сагайдачний. Вихованці академії працювали вчителями, літе­раторами, друкарями, проповідниками.

5. Літописання.

Наприкінці XV -на початку XVI ст. перші книги церковнослов'янською мовою надрукували Швайпольт (Святополк) Фіоль у м. Кракові та Франциск Скорина в м. Празі. В Україні започатку­вав книгодрукування Іван Федорович. У 1573 р. він за допомогою меценатів відкрив у Львові друкарню, де через рік надрукував (1574р) знаменитий «Апостол». На запрошення князя В -К. Острозького І. Федо­рович переїхав до Острога.

Одним із найкращих друків І. Федоровича була Острозька Біблія, видана 12 серпня 1581р. Ця книга стала першим у слов'янському світі повним виданням Біблії церковнослов'янською мовою. У 1581 р. тут побачив світ перший слов'янський поетичний друкований твір - «Хронологія» А. Римші. Вона призначалася для початкових класів Острозької академії. Поступово друкарська справа поширилася в Україні. Друкарні створю­валися коштом меценатів, Війська Запорозького. Ряд друкарень відкрили братства. Найбільшу питому вагу серед друкарської продукції мали релігійні книги.

6. Пересопницьке Євангеліє.

• У Пересопницькому монастирі в 1556-1561 pp. створено українську першокнигу- Пересопницьке Євангеліє, визначну пам’ятку української літературної мови і культури.
• Пересопницьке Євангеліє- визначна пам'ятка староукраїнської мови, найдавніший переклад Євангелія з книжної церковнослов'янської мови на "просту" мову.
• Книга написана на 482 пергаментних аркушах, оздоблена заставками та малюнками. Її писали архімандрит Григорій і писар Михайло Василевич, які переклали Святе Письмо зрозумілою народною мовою.
• Пересопницьке Євангеліє- перша пам'ятка української писемності, в ньому виразно виявилися риси живої народної української мови цього періоду. Вона є національною святинею і зберігається в рукописному відділі Центральної наукової бібліотеки Національної академії наук України в Києві.
• Президенти України перед вступом на посаду присягають на Пересопницькому Євангелії.

Запитання:

1. Хто і де збудував Острозьку академію?
2. Назвіть першого ректора академії.
3. Хто започатку­вав Україні  книгодрукування?

4.  Закріплення знань учнів (Рефлексія).

Учням подано таблицю, у котрій потрібно вірно зіставити дату і подію.

4.1.Підведення підсумків заняття.

Тож, діти, сьогоднішній наш урок підходить до завершення. Чи все вам сподобалося? Як настрій після закінчення уроку?

Дякую вам за урок!

5. Домашнє завдання.

 Вашим домашнім завданням буде повторити параграф з пройденої сьогодні теми, а на наступному уроці ми проведемо невелике опитування, щоб краще закріпити ваші знання. До зустрічі!