Презентація на тему " Початок індустріального розвитку українських земель в к.18-п.19 ст."

Початок індустріальної революції в українських землях наприкінці XVIII-Iп. XIX ст.

Історичний факт. В Англії індустріальна революція відбулася протягом останньої третини XVIII — першої половини XIX ст.; У Франції вона тривала з початку XIX до кінця 60-х років XIX ст.; У Німеччині здійснювалася протягом 30-70-х років XIX ст.; У США (у Північних штатах) — протягом 90-х років XVIII — до середини XIX ст.

Проаналізуйте діаграму. Чисельність промислових підприємств у підросійській Україні. У першій третині 19 ст. розвиток мануфактурної промисловості досяг такого рівня, що підготував умови для промислового перевороту.

Початок промислового перевороту і зміни в соціально-економічному життіГРУПА 1. Визначте, що таке промисловий переворот. Коли розпочався промисловий переворот?ГРУПА 2. Дослідіть, як розпочинався промисловий переворот. ГРУПА 3. Визначте, які наслідки мав промисловий переворот для України. ГРУПА 4. Дослідіть карту. Покажіть на карті великі промислові центри. ГРУПА 5. Як вплинув промисловий переворот на структуру населення

Дослідження групи 1 Проаналізуйте хмаринку слів. Визначте, що таке промисловий переворот. Коли розпочався промисловий переворот?

Дослідження групи 1

Дослідження групи 2 Проаналізуйте хмаринку слів. Дослідіть, як розпочинався промисловий переворот. Вставте у текст пропущені слова

Дослідження групи 2

На …….. етапі українське …….. розвивалося ……. через відсутність …… …….. ……. (метал завозили переважно з …… або з-за кордону). З побудовою ливарного заводу в Луганську, а згодом чавунних і залізоробних підприємств на Чернігівщині й Одещині машинобудівні заводи почали забезпечуватися українським металом. …….. ….. .. в українських губерніях діяло близько …… ……… і …. залізоробних заводів. Вставте у текст пропущені слова

Дослідження групи 3 Проаналізуйте хмаринку слів. Визначте, які наслідки мав промисловий переворот для України. Вставте у текст пропущені слова.

Промисловий переворот спричинив стрімке піднесення …….. Заводи з виробництва машинної техніки діяли в ….., ……, ……, Херсонській губерніях (наприкінці 50-х років — уже близько …. заводів). Вони виробляли різноманітну продукцію: ….. ……, механічне устаткування для харчової промисловості, сільськогосподарські машини та ін. У середині XIX ст. українська промисловість у ……, …….. набула загально імперського значення. Під впливом промислового перевороту формувалися великі промислові центри: Харків, ……, Миколаїв, Херсон та ін. Вставте у текст пропущені слова

Дослідження групи 4 Дослідіть карту. Покажіть на карті великі промислові центри.

Дослідження групи 5 Як вплинув промисловий переворот на структуру населення?Проаналізуйте текст

1. Великого розвитку набувала торгівля, у якій вагому роль почали відігравати ярмарки. В Україні проходило 40 % від усіх ярмарків Російської імперії. Значний товарообіг здійснювався на ярмарках Харкова: Хрещенському, Троїцькому, Успенському, Покровському.2. Промисловий переворот вплинув на структуру міського населення. У губернських і повітових центрах серед населення зменшилася кількість жителів селянського стану. На зміну їм приходили міщани — інтелігенція, робітники, дрібні торговці, службовці. Упродовж 1811—1858 рр. міське населення збільшилося з 513 тис. до 1457 тис.

Хвилинки-цікавинки. Промисловий переворот започатковано в харчовій промисловості, підприємства якої виробляли на продаж борошно, олію, тютюн, горілку й цукор. У 1820-х рр. з’явилися перші парові гуральні. У цукровиробництві почали застосовувати машини для подрібнення цукрових буряків, гідравлічні преси для сокодобування, парову техніку для випарювання й згущення цукробурякового соку. Першу цукроварню, яка застосувала парову технологію виробництва цукру, було збудовано в 1843 р. промисловою фірмою «Брати Яхненки й Симиренко» в селі Ташлику на Черкащині. Завод було устатковано за останнім словом техніки з використанням новітніх на той час французьких технологій цукровиробництва. Етикетка продукції Городищенського цукрово-рафінадного заводу

Скласти бліц-портрет підприємців на основі повідомлення учня. У 1840-1850-ті рр. в Україні розгорнули активну підприємницьку діяльність родини Яхненків, Симиренків, Харитоненків та інших. Яхненки та Федір Симиренко (чоловік сестри) походили з селян-кріпаків із Черкащини. На торгівлі хлібом, цукром, полотном Яхненки розбагатіли, викупилися з кріпацтва, потім у 1840-х рр. створили промислову фірму «Брати Яхненки й Симиренко». Окрім Ташлицького цукрового заводу, про який уже йшлося, наприкінці 1840-х рр. поблизу с. Млієва було збудовано ще два Городиценські цукрово-рафінадний і машинобудівний заводи.

Цукровий завод найпотужніший і наймодерніший у галузі. За технічним оснащенням цей завод був найкращим у Росії і не поступався рафінадним заводам Європи, зокрема Франції. Машинобудівний завод виробляв парові двигуни та устаткування для цукрової промисловості. На заводі було споруджено два пароплави з металевим корпусом - «Українець» та «Ярослав Мудрий», що курсували Дніпром між Києвом і Кременчуком. Гордістю українських підприємців було добре впорядковане селище робітників і службовців, у якому вулиці освітлювались газовими ліхтарями, що тільки-но почали з’являтися у великих містах імперії. Селище вирізнялося ошатними житловими будинками. Були в ньому крамниці, лікарня, аптека, бібліотека і навіть театр.

Робота з історичним джерелом. Як сучасник характеризує стан розвитку промисловості, зокрема цукроварної, та сільського господарства у 1840-х рр.? Зі статті Павла Клебановського «Спогади про фірму братів Яхненків і Симиренко»: «На початку 1840-х рр. бурякоцукрова промисловість у Росії була в самому дитинчатому стані. Завод графа Бобринського в містечку Смілі тільки дещо виділявся з-посеред інших заводів; їх же кількість була незначною, всі працювали на відкритому вогні, парового жодного; деякі заводи мали вигляд сараїв, зроблених із хмизу і глини, виробництво на них було мізерним... Саме в цей час зважилася фірма братів Яхненків і Симиренка зайнятися бурякоцукровим виробництвом...

Фірма... розквітла в часи кріпацтва, коли обробіток полів, вимолот хліба були патріархальні, коли селяни задарма працювали на поміщика, коли ніхто з заможних людей не вважав потрібним обзаводити ся в господарстві машинами і всі дивилися на машини як на непотрібну розкіш, коли про залізницю в Південній Росії не було й мови, коли машини насправді нікому не були потрібні, коли гроші використовувалися на утримання зайвої прислуги, карет, коней. Рідко хто з землевласників думав тоді про покращення свого господарства; не було потреби про це турбуватися, так як все даром пливло в руки поміщиків»

Бліц-інтерв’ю. Складіть п’ять питань, які ви хотіли б задати родині Яхненків та Симиренка.

Прочитайте фрагмент історичного джерела. На яких особливостях ярмаркової торгівлі наголошує автор? Чим було спричинено таке становище?Німецький учений-мандрівник Йоганн Георг Коль, який у 1838 р. відвідав харківський Хрещенський ярмарок, писав: «За 14 днів приходило до Харкова два рази стільки краму, щодо Риги за цілий рік. Найбільше продавалося тут коней і текстильних виробів (бавовняних, лляних, конопляних, вовняних і шовкових). Далі йшли металеві вироби, цукор, конфітюри, солодке печиво, хутра, південні овочі, риба. У харківських ярмарках головна роль у всіх відношеннях, як в розумінні продуцентів, так і посередників, належить великоросам. Значно більше половини всіх виробів походить з їх московських великих фабрик, і значно більше половини купців-гуртівників належить до їх племені». Олексій Ківшенко. Ярмарок на Україні. 1882 р.

Прочитайте текст та створіть асоціативний кущ «Чим відрізнялися південноукраїнські землі від інших»Південноукраїнські землі на початку ХІХ ст. відрізнялися від іншої території імперії швидким приростом населення, етнічною строкатістю, значними темпами зростання сільського господарства та торгівлі, вільнішим соціальним устроєм, що характеризувався меншою кількістю кріпаків і більшою соціальною мобільністю. Тож вони стали центром формування нової соціально-економічної системи, що ґрунтувалася на ринкових відносинах. Тут стрімко збільшувалося населення, не пов’язане з пережитками кріпосництва й охоплене духом підприємництва

Чим відрізнялися

У чому полягав позитивний вплив порто-франко на розвиток Одеси? Завдяки чому він досягався?Активна соціально-економічна діяльність сприяла розвитку міст півдня, які перетворювалися на важливі торговельні центри. Одним із таких потужних центрів стала Одеса, якій 1817 р. були даровані «права і свобода торгівлі, присвоєні порто-франко». Порто-франко (з італійської — «вільний порт», «вільна гавань») — історична назва вільних митних зон у портах. Товари, доставлені в такі порти, звільняються від стягнення мита. Саме порто-франко місто завдячує своєму стрімкому злету. У його зоні товари дозволялося не тільки вивантажувати, зберігати, а й переупаковувати й переробляти без усіляких зборів та обмежень, поки вони не вивозилися із цієї зони вглиб Росії. У місті з введенням порто-франко кількість підприємців зросла щонайменше в 10 разів.

Хвилинки-цікавинки. З історії Одеси. Місто багатіло й розросталося. На прибуток від порто-франко в короткий термін будується 400 найкрасивіших будинків. До установи «вільної гавані» максимальний дохід, отриманий міською казною за рік, досягав 482 000 рублів, у 50-х — 3 325 000 рублів. У сприятливі роки з Одеси вивозилося хліба більше, ніж з усіх портів США разом узятих. За спогадами сучасників, заробітки візників досягали в хороші роки від 3 до 5 рублів на добу. І це коли за цінами 1827 р. фунт хліба коштував 1 коп., гусак — 15 коп., індичка — 20 коп., корова — 8 руб., вівця — 4 руб.

Проаналізуйте діаграму.«Чисельність мешканців Одеси»Зробіть висновки. Розквіт торгівлі зумовив зростання чисельності населення: у 1840-х рр. за кількістю мешканців Одеса випередила найбільше місто України - Київ. З середини 19 ст. і до кінця існування Російської імперії за чисельністю населення Одеса поступалася лише Москві й Петербургу.

Прокоментуйте фрагмент з української народної пісні, записаної на початку 19 ст. А в Одесі добре жити,Мішком хліба не носити,На панщину не ходити,Подушного не платити,Ні за плугом, ні за ралом,Називають мене паном. Завдання. Про які особливості соціально-економічного життя Одеси в ній ідеться?

Вправа «Так чи ні»Перебуваючи в Одесі в 1838 р., Йоганн Георг Коль зазначав: «.. До одеської пристані 1837 р. причалило 650 суден, з яких половина були італійські (переважно під австрійським і сардинським прапорами). За ними чисельно найсильніші були англійські та грецькі судна. Експорт найбільше складався з пшениці (до Англії й Італії), лою (до Англії) і вовни. Імпорт - з мануфактури і колоніальних товарів. Товарний обіг одеського порту дорівнював Ризі, а з російських поступався лише Петербурзькому».

Домашнє завдання Опрацювати параграф 4, підготувати повідомлення про підприємців Яхненко, Симиренко та Харитоненко, виконати тест