Урок №52
Тема : А.Малишко – відомий український поет. «Пісня про рушник»
Мета : Ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом відомого поета, охарактеризувати його пісенну творчість, проаналізувати поезію « Пісня про рушник»;
розвивати творчу уяву школярів, усне мовлення, пам’ять; виховувати любов до поетичної спадщини митця, шану до святих оберегів роду, любов до матері.
Тип уроку : урок засвоєння нових знань
Обладнання : ІКТ (мультимедійна презентація)
Хід уроку :
I. Оголошення теми й мети уроку.
1. Вступне слово вчителя.
Чи доводилося вам бачити зоряне небо?.. А чи відомо вам, що то є зорі?..
А народна легенда говорить, що то не згаслі жаринки материнських сердець, що залишилися на небосхилі, щоб спостерігати, попереджати, охороняти від негараздів діточок. Материнська любов незгасна… І сьогодні ми вкотре будемо говорити про неї. Згадаємо, ким була мама в житті відомого українського поета – А.Малишка. Та долучимося до його шедевра – «Пісні про рушник»
(Учні записують тему уроку в зошит)
Ми маємо не лише заглянути в дитинство поета, побувати на його Батьківщині, а й дізнатися про ті почуття й переживання, що втілив автор у своїй творчості.
Я б дуже хотіла, щоб із сьогоднішнього заняття кожен із вас виніс важливий життєвий урок.
II. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
Розкопаю гору та посію рожу,
Для людського щастя- слово дам сторожу.
Пагінці зрощу я в щирому привіті.
А для чого ж, брате, існували в світі?
А.Малишко
Кажуть, щоб краще пізнати людину, треба побувати на її Батьківщині, заглянути в сімейний альбом, дізнатися, якими були її дитячі роки, бо дитинство – це той вік, який визначає, що виросте з маленької зернинки… Якщо впаде в родючий ґрунт, проросте добірним колосом, а якщо в суху землю…
(Виступи учнів про дитячі роки А.Малишка, роль мами, Ївги Базилихи, у вихованні сина; ілюструються 2-ма слайдами)
Пісня з’явилася 1959р. до к/ф « Літа молодії». Музику створив П.Майборода. вона настільки сподобалася режисеру, що він двічі її використав у фільмі. І після виходу на екран, пісня полетіла в широкий світ, стала настільки популярною, що була перекладена багатьма мовами. Навіть японці полюбили її…
Зараз ви почуєте дивовижну історію, що сталася з невмирущим « Рушником », яку розповів Д.Білоус у своїй поезії. (Учень читає напам’ять «Невмирущий рушничок»
Д. Білоуса)
Перш, ніж вона прозвучить, ви маєте завдання: розповісти про свої почуття; впізнати її виконавців.
ласкава усмішка
рідна мати
Епітети дорогу далеку
рушник вишиваний
засмучені очі хороші, блакитні
росяниста доріжка
Епітети зелені луги
солов’їні гаї
Метафора – оживе все знайоме до болю (прокоментувати)
(кілька учнів розповідають про рушники,ікони, сорочки тощо)
А інша легенда розповідає.
Кохав хлопець дівчину, а та лише насміхалася… Наказала вона, як доказ справжнього почуття, принести їй материне серце. Не роздумуючи, загнав юнак ножа в груди матері, вирвав звідти серце та й поніс коханій. А на півдорозі спіткнувся, упав. Материне серце випало з його рук. Ударилося об землю й прошепотіло: « Ти не забився, синку…»
III. Підсумок уроку
IV. Д/з