Конспект уроку, аудіювання, читання мовчки на тему "Художники Волині"

Відділ освіти Любешівської РДА

Районний методичний кабінет

Загальноосвітня школа І-ІІ ст. села Хоцунь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використання творчої спадщини волинських художників

на уроках української мови

та літератури

 

 

 

 

 

Підготувала

вчитель української мови

та літератури

Колошук Наталія Петрівна

 

 

 

 

 

 

 

2012

Зміст

 

 

І.     Вступ………………………………………………………………………3

ІІ. Творчість волинських художників у контексті української мови та літератури

1. Презентація-галерея «Художники Волині»………………………….5

2. Використання полотен волинських художників на уроках української мови

2.1. Тексти для контрольного читання мовчки (6, 7 кл.)………...30

2.2. Тексти для контрольного аудіювання (7, 8 кл.)……………..38

3. Розробки уроків літератури рідного краю із використанням творчої спадщини художників Волині ………………………………………47

3.1. Особистісно зорієнтований урок «Поетичні дивосвіти збірки Ніни Горик «Повернення мавки»» (9 клас)..............................47

3.2. Інтегрований урок з української літератури та художньої культури «Волинська ікона» (10 клас)………………………..58

ІІІ. Список використаних джерел……………………………………………71

Вступ

У системі загальної середньої освіти уроки української мови та літератури посідають особливе місце. Вони впливають на процес саморозвитку людської духовності, залучають людину до національних надбань, що позитивно позначається на творчих та інтелектуальних здібностях не лише окремої особистості, а й суспільства в цілому. Зміст цих предметів розкриває перед учнями розмаїття жанрів і стилів українського мистецтва, своєрідність вітчизняної художньої культури в контексті світових культуротворчих процесів, особливості культурних регіонів України, основи естетичних знань.

Дане дослідження призначене для того, щоб допомогти вчителю осмислити важливість використання творчості волинських художників на уроках української мови та літератури, ознайомити учнів із живописом рідного краю.

Мета роботи – формувати правильне світосприйняття дитини, естетичний смак, виховувати в учнів любов до своєї землі. 

Новизна роботи полягає у самостійному аналізі творчості художників Волині і використанні їхньої спадщини при розробці уроків літератури рідного краю, контрольного читання мовчки та аудіювання з урахуванням рекомендацій навчальної програми.

 Художньо-естетична освіта займає важливе місце у сучасній шкільній освіті. Вона виконує важливу роль у формуванні правильного світосприйняття школяра.

Даний матеріал доцільно також використати при плануванні уроків та позакласних заходів естетичного спрямування.

Важливим завданням для вчителя-словесника є збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів під час сприймання навколишнього світу, віддзеркалення цього світу в художньо-творчій діяльності.

Формування в учнів уявлення про цілісну картину світу на уроках української літератури забезпечать внутрішньопредметні зв’язки, а також міжпредметні зв'язки: наприклад образотворчого мистецтва з предметами гуманітарного циклу. Українська література вивчається в школі як обов’язковий курс і є важливим чинником формування духовного світу особистості, її художньо-естетичного розвитку.

Практична діяльність учнів під час вивчення української мови та літератури спрямована на формування в них  потреби в спілкуванні з творами мистецтва, розвиток творчих здібностей та розширення їхнього внутрішнього духовно-культурного досвіду. Практичні завдання для учнів можуть бути різноманітними:  створення  кросвордів за змістом теми, що вивчається, графічні, живописні роботи;  підготовка  музичних тематичних вечорів, концертів-вікторин тощо; відвідування театральних вистав, створення театральних масок, ляльок, підготовка рекламних афіш, шоу-презентацій; перегляд кінофільмів, телепередач з наступним їх обговоренням, створення ілюстрацій до мальованих мультфільмів; запис і виконання поширених у регіоні народних пісень, створення зразків декоративно-прикладного мистецтва з урахуванням регіональних художніх традицій; розробка комп’ютерних презентацій з української літератури.

Результатом вивчення української мови та літератури має бути сформоване вміння кожного учня реалізувати засвоєні знання у власній творчій діяльності.

У роботі використано відомості про видатних людей – носіїв неповторної, самобутньої культури, гордість нашого краю – художників Волині, про їхній вклад у національне і світове мистецтво.

Ми повинні навчити учнів перш за все цінувати мистецтво рідного краю, вивчати творчі здобутки своїх земляків, знаходити шляхи самореалізації.

Використання творчості волинських художників на уроках української мови

Волинь – чудова земля віковічних лісів, блакитних озер і рік, родючих полів, край з багатою на події та славною історією. Але головним багатством, особливою гордістю волинського краю є люди – носії неповторної, самобутньої культури. Серед інших видатних людей, що прославили нашу землю, особливе місце посідають художники Волині.

Як правило, долі найталановитіших художників у нашому краї майже традиційно трагічні. Як зазначав свого часу професор Віктор Давидюк, на Волині, щоб стати знаменитим, треба померти. По-своєму це підтверджують і життєписи митців.

Волинь має чимало справжніх майстрів пензля, якими по – праву може гордитися. Та все ж з-поміж них помітно вирізняються такі особистості: народний художник України, патріарх живопису нашого краю – Олександр Васильович Байдуков (саме він став першим народним художником в нашій області). А далі – ціла плеяда нових імен: Олександр Валента, Олександр Шмаков, Тетяна Галькун, Валентина Михальська, Леонід Литвин, Світлана Костукевич, Микола Гевелюк, Іван Кузуб, Володимир Марчук, Михайло Савицький, Віктор Бурчак, Олександр Гембік та багато інших.

Читання мовчки (7 клас)

Олександр Байдуков – народний художник

Творчість народного художника України Олександра Байдукова – особлива мистецька сторінка нашого краю. Досить сказати, що в його творчому доробку понад 600 художніх полотен, в яких живе, переливається всіма барвами, наша мальовнича, озерна, зеленокоса Волинь. Олександра Васильовича можна назвати співцем нашого краю, хоч родом він із запорізьких степів, але його творче життя пов'язане з Волинню.

Немає у нашому краї такого заповітного куточка, де не побував він з пензлями.

Його картини у різні роки експонувалися в Москві, Польщі, в Києві і на десятках виставок у рідному Луцьку. Основні твори: “Щедра осінь” (1976), “Звіробій цвіте” (1990), “Натюрморт зі звіробоєм” (1998), “З глибини віків” (1999). Член НСХУ (1971). Заслужений художник України (1989). З 1993 – голова Волинської обласної організації НСХУ. Лауреат Волинської мистецької премії імені Йова Конзелевича (1998). Олександр Васильович – автор понад 1000 творів живопису: тематичних картин, портретів, пейзажів, натюрмортів; учасник 30 республіканських, регіональних та міжнародних художніх виставок, 22 персональних виставок.

У майстра якісь особливо чисті фарби, тонке сприйняття навколишнього світу, яке він переносить в свої художні полотна, по яких можна вивчати наш край: озера, урочища, заплави річок, пам’ятники старовини. Де б не побував Олександр Васильович із пензлем і мольбертом, він відтворював красу, що вразила його серце. Роботи Олександра Байдукова можна зустріти у навчальних, лікувальних закладах, в установах культури і, звичайно, в приватних колекціях. Адже Олександр Васильович багато і щедро дарує свої полотна людям.

Олександр Байдуков мріяв стати художником, але спочатку мусив стати солдатом. Довелося залишити Дніпропетровське художнє училище, улюблені фарби та пензлі, опанувати сувору та грізну солдатську науку. Він пройшов палаючими дорогами Великої Вітчизняної війни тисячі кілометрів, втрачаючи друзів, отримав поранення. Кожної вільної хвилини мріяв про рідний край у степовому Запоріжжі, батьківську оселю.

Олександр Васильович знав, що коли закінчиться війна, замість автомата візьме до рук пензля, мабуть тому сам Господь Бог зберіг йому життя. Він святкував перемогу у Берліні, знає ціну миру. Олександр Васильович нагороджений двома орденами, багатьма медалями.

З 1947-го року Олександр Байдуков на Волині, яку полюбив так віддано і вірно, як любив своє рідне село, спалене фашистами під час війни.

У Коверцях 1949 році одружився. Згодом народилися його діти – син Олег і донька Світлана – які теж стали художниками. Олег віддає перевагу скульптурі, а Світлану, як і батька, чарують акварелі – світлі, трепетні, як сама природа Волині.

Олександр Васильович бував у творчих відрядженнях, на зустрічах з художниками в Криму, на Кавказі, у Прибалтиці і Польщі, в різних куточках України. І неодмінно після таких поїздок у його доробку з’являлися нові полотна, які тонко передавали ніжний та прекрасний світ побаченого художником. Чи не тому вони гріють серця багатьох людей.

Указом Президента України від 15 липня 2003 року напередодні вісімдесятиріччя Олександра Байдукова йому було присвоєно звання Народного художника України.

(433 сл.)                                                                              (З газети)

 

 

Тестові завдання

1. Скільки художніх полотен у творчому доробку О. Байдукова?

а) 500;

б) понад 700;

в) понад 600;

г) 300.

2. З яким краєм пов’язане творче життя художника?

а) Запорізьким;

б) Волинським;

в) Донбасом;

г) Чернігівщиною.

3. З якого року О.Байдуков – голова Волинської обласної організації НСХУ?

а) 1995;

б) 1989;

в) 1990;

г) 1993.

4. Назвіть міста, в яких експонувалися картини митця.

5. У якому році художник отримав премію імені Йова Кондзелевича?

а) 1998;

б) 1971;

в) 1990;

г) 1989.

6. Чому роботи О.Байдукова можна зустріти у багатьох державних установах?

а) Художник виконував держзамовлення.

б) Щедро дарував свої полотна.

в) Продавав картини.

г) Таким чином хотів прославитися.

7. У якому художньому училищі здобував освіту митець?

а) Харківському;

б) Київському;

в) Львівському;

г) Дніпропетровському.

8. У якому місті закінчились фронтові дороги Байдукова-солдата?

а) Берліні;

б) Дрездені;

в) Варшаві;

г) Києві.

9. Чому художник у 1947 році поселився на Волині?

а) Митця заворожили волинські краєвиди.

б) Рідне село Олександра спалили дощенту німці.

в) Отримав призначення.

г) Потрапив сюди випадково.

10. У якому містечку жив О. Байдуков після одруження?

а) У Ківерцях;

б) у Луцьку;

в) у Цумані;

г) у Горохові.

11. У якому віці художник отримав звання народного художника України?

а) У 50 років;

б) у 75 років;

в) у 60 років;

г) напередодні вісімдесятиріччя.

12. Назвіть найвідоміші полотна О. Байдукова.

 

 

 

 

 

Читання мовчки (6 клас)

 Олександр Валента. Вікно в інший вимір

Олександр Родіонович Валента (1944 16.02) – народився в с. Чорніїв Турійського району Волинської області. Україна. 1964 -закінчив Луцьку художню школу. З 1961 р. учасник регіональних та міжнародних художніх виставок, зокрема: 1980 - "Виставка творів західних областей України ", Москва, Росія. 1987 – Хелм, Польща. 1989 – Замосць, Польща. 11 персональних виставок, зокрема: 1968 – Рівне, Україна. 1968 – Коломия, Україна. 1973 - Брест, Білорусь. 1995 – лауреат Волинської мистецької премії імені Йова Кондзелевича. Роботи зберігаються в художньому відділі Волинського краєзнавчого музею.

Він вмів радіти життю. Будучи обділеним материнською і батьківською ласкою, навчився на самоті дослухатися до голосу природи. А вона у Чорнієві Турійського району здатна зачаклувати – тим паче, коли йдеться про таку чутливу душу. До того ж це щемливе сприймання світу ще й поглиблювалося безпросвітним сирітством (батько загинув під час війни, мама невдовзі після народження Олександра Валенти померла). Зрештою, у восьмирічному віці він потрапляє до Луцької школи-інтернату. Отримавши середню освіту, влаштовується працювати на авіазавод.

Митця ще 1966 року помітили в Києві. Його робота «Риби», що експонувалася під час Республіканської виставки молодих художників, викликала справжній фурор. Фотокопія цього полотна стала поштівкою. На подальшу творчу еволюцію майстра пензля вплинули і праця методистом у Будинку народної творчості, і пізніше – в Художньому фонді, і передовсім – постійне самовдосконалення. Мати роботи Олександра Валенти ставало престижно не лише в Україні, їх вивозили до Росії, Польщі, Ізраїлю тощо. Нова стилістична метода, так званий декоративний стиль, започаткований художником ще на рубежі сімдесятих-вісімдесятих, здобула особливої стилістичної виразності.

Як у давнину іконописці, художник компонує поверхню площинно і декоративно. Весь простір, весь об'єкт вибудовує не дрібними, експресивними мазками, а мальовничими фрагментами вишневого цвіту, горошинами ягід, яблук, парашутиками кульбаб, травинок, кожна з яких - окремий світ, окрема нота неповторно-індивідуального звучання. Виразна й монументальна композиція позбавлена статики. Усе в ній створює вражаючий ефект динамічної пульсації та руху. «Чотири пори року», «Калина», «Писанки», «Червень» – твори, що їм важко віднайти аналоги. Як давня українська ікона – символічне вікно піднебесся, так і ці роботи художника з підвалу – своєрідне вікно в інший вимір.

Знайшовши себе у мистецькому світі, художник загубився в особистому житті. Залишив сім’ю, перебрався квартирантом у власну майстерню. Свої картини роздаровував друзям або ж продавав за безцінь спекулянтам.

Попри матеріальне злидарювання, сумнівне оточення, Муза не покидала митця. Персональна виставка 1995 року «Саша Валента. Малярство» зібрала сотні, навіть тисячі, шанувальників його таланту.

Олександр Валента трагічно загинув у своїй художній майстерні від рук невідомих убивць у 1997 році. Залишилась жива краса творів його непідробного мистецтва.

(377 сл.)                                                                   (За Віктором Вербичем)

 

Тестові завдання

1. Де народився О. Валента?

а) У с. Чорніїв Турійського району;

б) у с. Городище Луцького р-ну;

в)  у с. Смідин Старовижівського р-ну;

г) у с. Липини Луцького р-ну.

2. Де зберігаються роботи митця?

а)  У Львівському музеї української культури;

б) у Музеї волинської ікони;

в) у Волинському краєзнавчому музеї;

г) у приватних колекціях.

3. Чому Олександр потрапив до Луцької школи-інтернату?

а) Погано поводився;

б) не захотів жити з батьками;

в) у 8 років залишився сиротою;

г) не мав житла.

4. Куди влаштувався художник на роботу?

а) В бібліотеку;

б) на фабрику;

в) на авіазавод;

г) в музей.

5. Яка робота митця викликала справжній фурор?

а) «Звірі»;

б) «Дерева»;

в) «Риби»;

г) «Птахи».

6. Фотокопія цього полотна стала…

а) магнітиком;

б) закладкою;

в) репродукцією;

г) поштівкою.

7. У якому році творчість художника здобула визнання в Києві?

а) 1967;

б) 1986;

в) 1996;

г) 1966.

8. Назвіть найвідоміші твори О. Валенти, яким важко знайти аналоги.

9. Якими словами характеризують роботи митця?

а) Символічне вікно піднебесся;

б) вікно в інший вимір;

в) вікно в окремий світ;

г) вікно в нікуди.

10. У якому році відбулася персональна виставка «Саша Валента. Малярство»?

а) 1985;

б) 1995;

в) 1965;

г) 1975.

11. Чому текст називається «Вікно в інший вимір»?

12. О.Валента помер…

а) через хворобу;

б) від нещасного випадку;

в) від рук невідомих убивць;

г) від отруєння.

 

Контрольне аудіювання (8 клас)

Йов Кондзелевич у релігійному малярстві Волині

Не можна уявити волинського художнього мистецтва без найвидатнішого представника ХVІІ-ХVІІІ століття Йова Кондзелевича (1667, Жовква — 1740). Вивчення давнього волинського мистецтва перебуває у початковій фазі, хоч саме завдяки йому стало відомим ще сто років тому.

У 1880 році львівський дослідник В.Дзєдушицький виявив у селі Богородчани в Галичині величавий ансамбль (іконостас), де майстерно поєднані віртуозна різьба по дереву і малярські твори, підписані ієромонахом Білостоцького монастиря Йовом Кондзелевичем і датовані 1698-1705 роками. Відтоді ім’я Йова Кондзелевича назавжди увійшло до історії мистецтва в один ряд з найславетнішими митцями минулого.

Його біографія ще довго залишалася білою плямою, проте сьогодні вже відома достатньо, аби пов’язати життя й діяльність майстра з Волинню взагалі та, зокрема, з 900-літнім Луцьком, одним з найдавніших українських міст. Йов Кондзелевич прожив довге життя, не покидаючи пензля і в 70 літ. Виходець з галицького міста Жовкви, де його учителями були видатні митці Іван Рудкович та Георгій Семитиновський, він з 19 років – у Білостоку біля Луцька. Саме з Волині походять перші відомі нам сьогодні його малярські твори.

В середині 90-х років ХVІІ століття він працює в Загорові. Приблизно тим же часом можна датувати композиції, знайдені недавно у селі Городище Луцького району. Майстерність цих перших робіт молодого художника була настільки високою, розголос про них йшов так далеко, що його запрошують в Галичину. Імовірно там митець виконує вищезгаданий малярський комплекс, який пізніше опиниться у селі Богородчани.

Творча спадщина Йова Кондзелевича належить до класичних надбань українського мистецтва. Для таких слів дає підстави і висока професійна майстерність, і творче переосмислення кращих традицій давнього українського малярства з позицій митця кінця XVII – поч. XVIII ст., психологічно глибокий світ створених ним образів, які, безумовно, виникли в значній мірі на основі реальних вражень від життя. У композиціях Йова Кондзелевича знаходимо і дуже конкретні типи людей, і зображення побутових сцен в інтер’єрах, які, напевно, виникли зі спостережень тогочасного житла міщан з його внутрішнім упорядженням, і нечасті ще тоді в українському малярстві надзвичайно свіжо намальовані краєвиди, серед яких не лише ландшафти, але й дуже правдиво відтворені міські ансамблі або окремі архітектурні споруди.

Й.Кондзелевич блискуче оволодів усіма секретами свого ремесла. Сюди входить і знання анатомії, тонкий рисунок і гармонійний вишуканий колорит, і віртуозне малювання, коли покладені на темперний підмальовок півпрозорі лесировки олійною фарбою надають особливої трепетності людським обличчям і відчуття простору та перспективної глибини у багатофігурних композиціях. Багатство, неоднозначність внутрішнього світу людини робить мистецькі образи Кондзелевича динамічними, надає їм прихованої напруженості. А ця властивість, разом із певними особливостями художнього вислову, сприяє тому, що творчість майстра органічно вписується в мистецтво стилю бароко, що панувало на Україні в другій половині XVII першій половині XVIII ст.   

Мальовані майстром ікони та фрагменти іконостасів знаходяться у церквах області та збірці Музею волинської ікони. В історії Волині Йов Кондзелевич виступає не тільки як іконописець, а й активний релігійно-громадський діяч. У 1710 році в акті обрання єпископа на Луцьку православну кафедру він згадується як ігумен Луцького Хрестовоздвиженського братського монастиря, а в 1713 році його повторно обирають на цю посаду.

У 1695 р. Кондзелевич виконує кіот для Загоровського монастиря із зображеннями «Іоакима та Анни», «Трійці», «Хрещення», «Мучениці Варвари», «Архідиякона Стефана».

В 1698—1705 рр. він на чолі групи іконописців працював над іконостасом для Скита Манявського. У цьому іконостасі, відомому тепер під назвою богородчанського, згідно з підписами та манерою письма, Кондзелевичу належать великі намісні образи «Успіння» та «Вознесіння», архангелів Михаїла та Гавриїла на дияконських дверях, «Тайної вечері», «Розп'яття», «Христа і Никодима», «Христа з самаритянкою». Намісні образи Христа й Богородиці Кондзелевич підправляв.

У 1722 р. художник брав участь у роботі над іконостасом для Загоровського монастиря, де його пензлю, на думку Бориса Возницького, належать дияконські двері, ікони «Різдво Богородиці», «Введення Христа» та «Нерукотворний спас».

У 1737 р. майстер створив свою останню роботу «Розп’яття» для Луцького монастиря.

Спадщина славного іконописця зберігається тепер у фондах Львівського музею українського мистецтва. У експозиції Музею волинської ікони представлені роботи Йова Кондзелевича такі як ікони: «Спас», «Вседержитель» (кін. XVII ст.), «Святий Георгій» (поч. XVIII ст.), одвірки царських та дияконських врат 1696 р., фрагменти пророчого ряду іконостасу (поч. XVIII ст.). Твори Йова Кондзелевича демонструють найвищий рівень професійного малярства Волині на зламі ХVII-ХVIIІ століть і складають золотий фонд українського мистецтва.

(680 сл.)                                                                                  (За О.Сидором)

 

Тестові завдання

1. Найвидатніший представник давнього волинського мистецтва XVII – XVIII ст.?

а) Т.Г.Шевченко;

б) ієромонах Йов Кондзелевич;

в) Іван Їжакевич;

г) Марія Приймаченко.

2. Й.Кондзелевич родом:

а) зі Львова;

б) з Білостока;

в) з м. Жовкви;

г) з Луцька.

3. Митець почав працювати на Волині…

а) у м. Луцьку;

б) у с. Богородчани;

в) у Загорові;

г) у Білостоку біля Луцька.

4. Де працював Й.Кондзелевич у 90-х рр. XVII ст.?

а) У Скиті Манявському;

б) у с. Богородчани;

в) у Білостоці;

г) у Загорові.

5. Чим вирізняються композиції митця?

а) Конкретні типи людей, зображення побутових сцен в інтер’єрі.

б) Пасторальне зображення дійсності.

в) Схематичне змальовування людей.

г) Абстрактне сприйняття світу.

6. У чому секрет майстерності Й.Кондзелевича?

а) Знання анатомії, тонкий рисунок, вишуканий колорит.

б) Оригінальність композиції.

в) Зображення простих людей: косарів, пастухів.

г) Створення казкових персонажів.

7. До якого художнього стилю належать роботи митця?

а) Рококо;

б) класицизм;

в) бароко;

г) готика.

8. Яку посаду займав Й.Кондзелевич у Луцькому Хрестовоздвиженському братському монастирі?

а) Ігумен;

б) монах;

в) кухар;

г) іконописець.

9. Як називається остання робота художника?

а) «Розп’яття»;

б) «Спас»;

в) «Вседержитель»;

г) «Святий Георгій».

10. Де зберігається переважна більшість шедеврів Й.Кондзелевича?

а) У фондах Львівського музею українського мистецтва;

б) у Музеї волинської ікони;

в) у приватних колекціях;

г) у сільських церквах.

11. Назвіть твори Й.Кондзелевича, які представлені у експозиції Музею волинської ікони.

12. Назвіть найвідомішу роботу майстра.

 

Заслужений художник Волині Тетяна Галькун (7 клас)

Тетяна Галькун народилася 26 січня 1947 року у селі Ропотуха Уманського району Черкаської області. Походить (по батьківській лінії) зі знаменитого роду, який дав вітчизняній і світовій культурі неперевершеного таланту малярку Катерину Білокур, відомого на Черкащині іконописця Тереня Білокура, передчасно згаслого з голоду в перші роки войовничого атеїзму.

Творчий здобуток Тетяни Галькун вартий глибокої поваги. Тільки на Волині  вона створила понад 600 тематичних картин, портретів, пейзажів і натюрмортів. Вона – єдиний художник в області, яка творила не в майстерні, а, в основному, з натури, поки що не перевершену за кількістю і якістю, галерею портретів знатних і просто працелюбних людей Волині. Художниця належить до плеяди визнаних в Україні майстрів вишуканих натюрмортів і пейзажів, серед яких особливо цінним є цикл «Щезаюче Полісся», де певною мірою проявилися її віртуозна техніка, вміння конструювати простір, здатність оказковувати навколишній світ, наповнювати його оптимізмом. У ньому мисткиня розкрила саму душу Волині. Ось чому її твори є бажаними на найпрестижніших виставках, конкурсах і аукціонах, на чотирьох з яких вони ставали дипломантами, їхня авторка брала участь у 12 міжнародних пленерах, організувала 15 персональних виставок, провела сотні творчих зустрічей, особливо з молоддю, в душі яких намагалася перелити власне духовне багатство, прищепити їм любов до рідного краю, сформувати їхній художній смак.

Значна частина творів Тетяни Дмитрівни стала набутком вітчизняних і зарубіжних державних, громадських та приватних колекцій. У одній лише Польщі зберігається до ста творів нашої землячки, а в Любліні філантроп Кшиштоф Степень власним коштом заснував навіть картинну галерею з її робіт.

Творчість Тетяни Галькун уже давно привернула увагу поціновувачів справжнього, національного за духом мистецтва. Про неї писали журнали «Огонек», «Україна», «Образотворче мистецтво» і «Арт-лайн». Їй присвячені статті в поважних газетах «Голос України», «Культура і життя», «Волинь» і «Віче». Належно оцінено її здобутки в таких авторитетних енциклопедичних виданнях, як «Митці України», «Мистецтво України», «Жінки України», «Волинь на зламі століть», докторській монографії «Художники Прикарпаття» та інших поважних працях. Переконливо розкрито творчу манеру мисткині в телефільмах Галини Кажан «Радість польоту» (1996) і Святослава Пирожка «Портрет з уяви» (2002). Готується до  друку окрема ґрунтовна монографія про її життя і творчість.

Тетяні Галькун ніщо не давалося просто і легко, а тим більше – автоматично. Вона народилася в сім’ї працелюбній, але нужденній, адже батько повернувся з тієї страхітливої війни інвалідом найтяжчої групи. У чотирнадцять років стала напівсиротою – від виснажливої колгоспної праці померла мати Неоніла Євлампіївна, якій ледь виповнилося 40 літ. Коли вона однієї травневої днини прощалася в немилосердних муках з цим світом, то настійно просила свого чоловіка:

  – Дмитре, потурбуйся про Таню, вона така тендітна, що в цьому клятому колгоспі згине. Дитина має хист до малювання. Відвези її в Київ, нехай вчиться на художника.

Батько виконав заповіт матері. Відвіз Тетяну у Республіканську художню школу імені Тараса Шевченка.

Навчалася добре. Невдовзі не лише наздогнала своїх ровесників, а й багато в чому випередила їх. Як одну з кращих випускниць її прийняли на факультет живопису художнього інституту. Спочатку здобувала фахову підготовку в майстерні академіка Володимира Костецького, а коли той помер; то продовжила навчання в майстернях народних художників України Тетяни Голембієвської і Віктора Шаталіна. Саме їм, а ще – Тетяні Яблонській (вона стала для дівчини з Ропотухи не лише художником-взірцем, жінкою-символом, людиною-легендою, а й на певному етапі – матір’ю) вона завдячує своїм становленням як живописець і як людина-громадянин.

(523 сл.)                                                                              (За А. Якубюком)

 

Тестові завдання

1. Коли і де народилася Тетяна Галькун?

а) 17 вересня 1931 року на Волині;

б) 26 січня 1947 на Черкащині;

в) 9 березня 1914 року на Львівщині;

г) 25 лютого 1905 року на Полтавщині.

2. Походить зі знаменитого роду, який дав світовій культурі малярку…

а) Тетяну Яблонську;

б) Марію Приймаченко;

в) Катерину Білокур;

г) Валентину Михальську.

3. На Волині Тетяна Галькун створила…

а) понад 600 тематичних картин, портретів, пейзажів;

б) 500 натюрмортів;

в) понад 800 пейзажів;

г) 300 картин.

4. Душу Волині мисткиня розкрила у циклі пейзажів…

а) «Мальовниче Полісся»;

б) «Давнє Полісся»;

в) «Щезаюче Полісся»;

г) «Заповідне Полісся».

5. Тетяна Галькун організувала таку кількість персональних виставок:

а) 18;

б) 15;

в) 19;

г) 16.

6. Картинну галерею в Любліні заснував філантроп…

а) Кшиштоф Степень;

б) Микола Маричевський;

в) Володимир Підгора;

г) Кшиштоф Зануссі.

7. Мама Тетяни Галькун померла, коли дівчинці було…

а) 14 років;

б) 19 років;

в) 16 років;

г) 10 років.

8. Вона навчалася у…

а) Республіканській художній школі імені Т.Шевченка;

б) ВНУ імені Лесі Українки;

в) Львівському національному університеті імені І.Франка;

г) Київському національному університеті імені Т.Шевченка.

9. Мисткиня здобувала фахову підготовку на…

а) факультеті лінгвістики;

б) факультеті живопису;

в) факультеті мистецтвознавства;

г) історичному факультеті.

10. Вчителями Т.Галькун були:

а) Тетяна Гамбієвська і Віктор Шаталін;

б) Катерина Білокур та Олександр Валента;

в) Марія Приймаченко та Іван Їжакевич;

г) Олександр Байдуков та Катерина Білокур.

11. Назвіть фільми, в яких переконливо розкрито творчу манеру мисткині.

12. Поясніть значення символіки та кольорів картини Т.Галькун «На нескошених луках».

 

Особистісно зорієнтований урок «Поетичні дивосвіти

збірки Ніни Горик «Повернення Мавки»»

 

Мета: ознайомити учнів з поетичною збіркою Ніни Горик «Повернення Мавки», удосконалювати вміння роботи ідейно художній аналіз поезій; розвивати навики дослідницької роботи; виховувати любов до рідного краю, оптимізм, утверджувати красу й щирість почуттів, прагнення до духовності.

Обладнання: портрет Ніни Горик, збірка «Повернення Мавки», картки «Продовжіть речення», «Очікувані результати», схеми «Червоне й чорне в душі ліричного героя», картки з питаннями до кожного блоку поезій, картки «Проведи паралель», анкета для самооцінювання, пояснення незрозумілих слів.

Елементи особистісного зорієнтованого навчання.

Визначення цілей вивчення теми: визначення очікуваних результатів; планування навчальної роботи: елементи дискусії; випереджувальні завдання: дослідницькі роботи учнів; взаємооцінювання; робота в парах, у групах; письмова рефлексія роботи на уроці; поділ класу на групи (біографи, читці, літературознавці).

Самовизначення домашнього завдання. Самооцінювання.

Словник.

Всує – даремно.

Кредо – основні погляди, переконання.

Оаза – зелений острів з водою; райський куток.

Офіра – жертва.

Плато – підвищена рівнина, що підноситься над рівнем моря більш як на 200 м; плоскогір'я.

Смарагд – коштовний прозорий камінь яскраво-зеленого забарвлення; ізумруд.

Хорал – церковний багатоголосий хоровий спів; хвалебна духовна пісня.

Хід уроку

І. Вступна бесіда з учнями. Повідомлення теми. Визначення цілей уроку.

Учитель. Як ви думаєте, з чого починається письменник?

(Відповіді учнів).

Учитель. Ю.Мушкетик сказав, що письменник починається з любові до людей. Письменник починається із співчуття і страждання. Щоб навчитися малювати світ краси, треба бачити її. Щоб глибоко змалювати людські страждання, треба самому спізнати їх або хоч уміти взяти їх у своє серце. Якщо той, хто взяв у руки перо, не любить інших людей, рідну землю, якщо його не чарує схід сонця і в нього не стискається від нез'ясненної туги серце, якщо в нього не викликають співчуття болі ближнього, він ніколи не стане справжнім письменником.

На мою думку, наша землячка Ніна Горик стала справжнім письменником (показати портрет).

Література – то життя. Велике, багаторазове, з різноманітними характерами і пристроями, з одноманітною низкою днів і ночей, з незахищеністю ранньої весни і спалахом подвигу. Література схожа на інструмент – древній і вічно молодий. А слова в ній – то струни. Мелодія – у кожного письменника своя. Вона має пробуджувати, як писав Пушкін, лише почуття добрі.

Сьогодні ми послухаємо мелодію поезій Ніни Горик, ознайомимося з її поетичною збіркою «Повернення. Мавки», визначимо провідні мотиви поезій, пригадаємо жанри лірики, удосконалимо вміння робити ідейно-художній аналіз ліричних творів.

У В.Самоука є такі слова: «Поезія – це справа небагатьох і в написанні, і в читанні». Це так чи ні?

(Відповіді учнів).

Учитель. З усіх видів мистецтва поезія чи не найкраще здатна передати найтонші порухи людської душі, її думки, почування і надії. Сподіваюся, що вірші Ніни Горик не залишать байдужим кожного з вас.

ІІ. Планування навчальної діяльності.

1. Випереджувальне завдання. Розповідь учня про Ніну Горик.

2. Вивчення нового матеріалу:

а) колективний аналіз поезій;

б) дослідницькі роботи учнів; взаємооцінювання;

в) самостійна робота в парах (метод незакінченої тези).

3. Закріплення вивченого. Робота в групах.

4. Письмова рефлексія. Самооцінювання.

III. Ознайомлення з очікуваними результатами.

Учитель. Ознайомтеся з очікуваними результатами, визначіть, що для вас є найважливішим, а наприкінці уроку кожен проведе рефлексію своєї діяльності, осмислить досягнення і невдачі.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Учитель. Що вам відомо про Ніну Горик?

(Розповідь учня про Ніну Горик).

Учень. Ніна Горик (Литвинюк) – член Національної спілки письменників України і педагог з 25-річним стажем (викладає українську мову та літературу в СЗШ № 1 м. Ковеля). Ніна Горик стала лауреатом Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-1998», друкується в журналі «Дивослово», лауреат обласної освітянської премії ім. Лесі Українки. Автор поетичних збірок «Волинь моя, воле» (1990), «Територія слова» (1993), книжки віршів для дітей «Погожою дниною над Україною» (1997). У 2002 р. у видавництві «Освіта» видруковано окремою книжкою «Тематичні розробки уроків з української літератури. 10 клас». І ось – нова поетична збірка «Повернення Мавки» (2004).

Учитель. До нової збірки ввійшли вірші, написані за останнє десятиліття в короткі перерви між шкільними уроками та навчальною працею вчителя-методиста. Зміст її продиктований досвідом серця, прожитим і пережитим.

Із скількох частин складається збірка?

Учень. Збірка складається з трьох частин: «На березі літа», «У кожного серця своя Україна», «Повернення Мавки».

Учитель. Сподіваюся, що поезія Ніни Горик не зупиниться безсило перед порогом вашої душі, а переступить його.

Послухайте перший блок поезій. До кожного блоку віршів на картках – питання. Покладіть перед собою карту № 1, ознайомтеся з питаннями.

Перший блок поезій (демонструються картини О.Байдукова «Стир влітку», «Квіти Волині»)

«До Луцька»

«Волинь»

«Прислухайся»

Карта № 1.

1. Окресліть спільність тематики поезій та картин.
2. Яким постає перед нами ліричний герой?
3. До чого закликає кожного з нас Ніна Горик в поезії «Прислухайся»?
4. Метод вільних асоціацій. Які асоціації викликає у вас слово «Волинь»? Якою постає Волинь на картинах О.Байдукова?
5. Які почуття викликають ці поезії?
6. Що треба робити для піднесення рідного краю?

Учитель. Скрутний нині час, а, як сказав поет, «найважче в скруті душу зберегти і попри все лишитись українцем».

В.Коротич в інтерв'ю Д.Гордону сказав: «Я нічого більше не хочу, крім того, щоб Україна вберегла свою душу і щоб я, ви, кожен із нас відчув себе частинкою цієї душі і своєю любов'ю міг зробити що-небудь добре для народу». Питання духовності та бездуховності хвилює й Ніну Горик.

Другий блок поезій (демонструються картини О.Валенти «Грушки», Т.Галькун «Пастушки», «На нескошених луках»)

«Кажуть, люди нині відчужіли...»

«Зустріч»

«На березі літа»

Картка № 2.

1. Окресліть спільність тематики поезій та картин.

2. Як ви розумієте слова:

І тому, минаючи дрібне,

Я шукаю вас посеред людства.

Й ви, бува, шукаєте мене. («Кажуть, люди нині відчужіли...»)

3. Чи співзвучні настрої картин О.Валенти та Т.Галькун і поезій Ніни Горик?

4. Прокоментуйте слова:

Щемить надтріснуте серце.

Вітер захукує ранки («На березі літа»)

5. Яким постає перед нами ліричний герой? Що є хорошого і поганого в душі героя?

6. Який висновок зробили ви, прослухавши ці поезії та переглянувши картини?

Учитель. Чи бувають у вашому житті хвилини, коли на душі тоскно, коли здається, що ніхто тебе не розуміє, коли на душі сумно і самотньо навіть без причини?

(Відповіді учнів).

Тоді вам будуть близькими і зрозумілими наступні поезії Ніни Горик.

Третій блок поезій. (демонструються картини О.Валенти «Зима», «Вечір», Т.Галькун «Подих весни», О.Байдукова «Щедра осінь»)

«Розводять дивні фарби...»

«Вересень»

«Сніг миготить»

Картка № 3.

1. Яким настроєм пройняті ці вірші? А картини?

2. Яку роль виконує епіграф у вірші «Вересень»?

3. До яких художніх засобів звертаються автори поезій і автори картин, зображуючи стан душі героя?

4. Якими засобами відтворений настрій смутку?

5. Назвіть приклади майстерності живопису в картинах і словесного живопису в поезіях.

6. Прокоментуйте слова:

Є з ким поговорити.

Нема в ким помовчати. («Розводять дивні фарби»)

Учитель. У житті кожної людини є падіння і злети, журба і радість, відчай і надія, любов і ненависть. Але за будь-яких обставин треба вірити в краще. «Смисл буття – у поверненні до світла», – стверджує Ніна Горик.

Учитель. Чи маєте ви своє кредо (пояснити значення слова)?

(Відповіді учнів).

Учитель. Є своє кредо і в Ніни Горик.

(Учень читає вірш «Кредо»).

Учитель. То яке ж кредо Ніни Горик? (Прокинутися, стрічати день, як дань, довіритися сонцеві, дощеві. І жити далі).

Якою поезією найбільше схвилювалася ваша душа і який висновок ви зробили, прослухавши поетичні твори Ніни Горик?

(Відповіді учнів).

Учитель. Поезія Ніни Горик жанрово різноманітна. Досліджували жанрове розмаїття лірики поетеси 2 учні. Один із них ознайомить нас зі своєю роботою, інший дасть усну рецензію на неї.

(Виступ учениці «Жанрове розмаїття поезії Ніни Горик», див. додаток № 1).

Учитель. Яким, настроєм переважно пройняті вірші Ніни Горик? Від чого залежить настрій людини? Чи залежить настрій від кольорів, які навкруг нас?

(Відповіді учнів).

Учитель. Кольорову гаму збірки Ніни Горик «Повернення Мавки» досліджувала учениця.

(Дослідження учениці «Кольорова гама збірки Ніни Горик «Повернення Мавки»», див. додаток № 2).

Учитель. Розглянемо для порівняння картини О.Валенти «Грушки» і «Осінь». Художник за допомогою зміни кольорової гами зумів відтворити зміну пір року. Отже, живопис і поезія дають нам засоби для самовираження і цим вони дуже схожі.

Учитель. У ліриці Ніни Горик є чимало рядків, що мають ознаки «крилатих висловів», цікавих думок. Ви мали домашнє завдання продовжити рядки, взяті з віршів, по-своєму записати в таблицю.

Самостійна робота в парах. Знайдіть продовження рядків у Ніни Горик, запишіть у таблицю і порівняйте зі своїм продовженням.

 

Метод незакінченої тези. «Продовжіть речення»

1. «Безмірно дякую Богу за те, що…» «Зустріч», с. 29
2. «Все з Божої волі» «Усім, хто був поруч», с. 17
3. «Без українців вільна Україна» «Прислухайся», с. 40
4. «Сонце сходить навіть тоді, коли...» «Находилась в думках за тобою», с. 76
5. «Хто кому що повинен?» «Поруч юрмилися люди», с. 84
6. «Зруйнує, заведе в могилу...» «В словах твоїх вітер шугає…», с. 86
7. «Вже вільні ліси. Вже правильні степи... Від кого ж тепер нас «спаси й заступи?»» «Молитва за Шевченка», с. 42
8. «Для пісні солов'ю потрібно...» «Дуб – не терен», с. 62
9. «Чекаю тебе щомиті...» «Вимету чисто хату», с. 69
10. «Усе це – Волинь, моє благовісне Полісся...» «Волинь», с. 54
11. «Щасливий, ти умієш…» «Щасливий, ти умієш…», с. 75
12. «Мудрість в тому, далебі,...» «З погляду дерев», с. 10
13. «Втішайся світом, бо життя…» «Все збудеться», с. 22
14. «І треба жити й...» «За Біблією», с. 23.

V. Робота в групах. Закріплення вивченого.

Учитель. Щоб закріпити, оцінити, наскільки добре ви працювали, виконайте самостійно завдання на вибір.

10–12 балів

1. Зробити порівняльний аналіз поезії і картини (поезія і картина на вибір учня).

2. Скласти  психологічний портрет ліричного героя.

7–9 балів

1. Визначити наскрізні мотиви лірики Ніни Горик, навівши приклади.

2. Дослідити римо-ритмічні особливості одного з віршів.

4–6 балів

1. Заповнити картки «Проведи паралель» (співвіднести назви творів із запропонованими картинами, див. додаток № 3).
2. Скласти літературний диктант.
3. Визначити віршовий розмір і спосіб римування однієї в поезій.

Перевірка виконаних завдань.

VI. Письмова рефлексія власних досягнень.

Анкета для самооцінки.

1. Яку мету ставив перед собою сьогодні?
2. Що нового дізнався?
3. Що найбільше зацікавило мене, здивувало?
4. Які форми роботи були найефективнішими? Які хотілося б застосувати на наступних уроках?
5. Як я працював? Чи задоволений результатами своєї роботи? Чому?
6. Чи досягнув поставленої мети?
7. Які нові запитання і проблеми з'явилися в мене?
8. Які враження від сьогоднішнього уроку? Що сподобалося? Що не сподобалося? Чому?
9. Над чим треба працювати далі?

VII. Підсумок уроку.

VIIІ. Домашнє завдання.

Підготувати твір-роздум за темою

«Світ не тільки той, що в вікні

У віконній рамі тісно мені…»

Н.Горик

 

Додатки до уроку

Додаток № 1

Жанрове розмаїття лірики Ніни Горик (дослідження учениці)

За ідейно-тематичною класифікацією, як відомо, є такі жанри лірики: громадянська, філософська, пейзажна, інтимна.

У Ніни Горик є багато віршів, у яких ідеться про події суспільно-політичного життя, оспівуються постаті відомих історичних осіб, виявляються патріотичні почуття. Це громадянська лірика, наприклад: «У кожного серця – своя Україна», «День Незалежності», «Біда й Україна – сусідоньки вічні».

До філософської лірики, де порушуються проблеми буття та суспільства, виявляються філософські погляди ліричного героя, належать такі поезії: «Все збудеться. Нічого не минеться», «Поруч юрмились люди…», «Серед зневір, занепадів, розп'ять…» тощо.

У таких поезіях, як «Волинь», «Заблудився цвіркун», «Янівка», «А знаєш – і справді весна» та ін., передаються роздуми й почуття, викликані картинами і явищами природи. Це –пейзажна лірика.

У Ніни Горик, звичайно ж, є чимало поезій, у яких виражаються переживання героя, пов'язані з його особистим життям. До інтимної (любовної) лірики належать такі поезії, як от: «Моїй душі з тобою – як в раю...», «Не бійся мене...», «Находилась в думках за тобою…», «Я розгубилась...» та багато інших.

В окремих поезіях поєднуються мотиви пейзажної та інтимної лірики («Я чула, як вишню попросили вітри...», «Розводять давні фарби...», «Вересень», «Жовтень»).

Визначають і такі жанри лірики, як епіталама, панегірик, дифірамб, ода, гімн, псалом, молитва, ліричний портрет, сонет, епістола, послання, епіграма, епітафія, мадригал, романс, пісня, медитація, думка, елегія.

У збірці Ніни Горик «Повернення Мавки» я виділила такі жанри: молитва («Молитва за великих», «Молитва за Тараса Шевченка»), медитація (це вірш філософського змісту з роздумами про важливі проблеми: *Все збудеться», «Поруч юрмились люди...»), мадригал (це невеликий вірш на любовну тему: «З розмови тої мало радості...», «Іще раз обміняймося листами»), елегія (це вірш з настроями журби, смутку, меланхолії: «Картинка з натури»).

Отже, поезії Ніни Горик – різножанрові.

 

Додаток № 2

Кольорова гама поезії Ніни Горик (дослідження учениці)

Як відомо, кожен колір має певне значення. Чорний виражає відчай, печаль, означає ніч, смерть, зло, гріх. Фіолетовий – це колір тьми, містики. Синій, голубий – кольори неба і моря, означають відданість, досконалість, спокій, чистоту. Зелений – колір весни, росту, природи, надії, відродження, означає віру в життя. Червоний – найбільш агресивний колір, означає біль, гнів, кров, війну. З іншого боку, це колір кохання, тепла, пристрасті. Жовтий – колір сонця і літа, означає сум, печаль, зраду, інколи – хворобу. Це колір тепла. Білий колір означає чистоту, цноту, мир, мудрість, світло, свободу, несе людям радість.

Які ж кольори переважають у збірці Ніни Горик «Повернення Мавки»?

Я підрахувала, що зелений колір у віршах збірки зустрічається п'ять разів («зелені шати», «зелені ялини», «зелений язичок», «волосся зелене», «зелень»); жовтий, золотий – шість разів («жовтий брилик», «жовте листя», «пил золотий», «золоті жар-птиці», «золота іржа», «бурштини»); голубий – вісім разів («в небесній голубій траві», «небо голубе», «блакить», «блавати», «голубі очі читальні», «голубизна неба», «напливає голубизна»), синій – два рази («синій віхоть», «синій верес»); білий – чотири рази («біле марево», «білий день», «білі сорочки», «білі крила»); срібний, сивий – три рази («срібні ковдри», «срібний плин», «сивий смуток»); фіолетовий – один раз («фіолети»); чорний – сім разів («чорне дуло», «чорний отвір», «ворони чорні», «чорна плита», «зчорніла стерня», «чорне й лихе», «чорнота»).

Як бачимо, з песимістичних кольорів – два (фіолетовий і чорний), а з оптимістичних – шість.

Крім того, мажорний (оптимістичний) настрій передається епітетами: «кольорова бричка», «барвиста стрічка», «заквітчані ночі», «світлі хусточки», «іскристі очі», «теплі хребти гір», «ясне небо», «сонячні двері», «сонячно-осяйне небо», «святкові гами кольорів». Значно рідше зустрічаються слова, які мають мінорне (сумне) звучання: «холодна зима», «зчорніла від смутку стерня», «тьма», «чорнота», «найтемніші ночі», «сивий-сивий смуток».

Як бачимо, колір у збірці служить певним тлом, створює певний настрій.

Можна сказати, що в основному настрій збірки Ніни Горик «Повернення Мавки» – оптимістичний.

 

Додаток № 3

 

Проведи паралель.

                   Назви картин                                                   Назви віршів

О.Байдуков «Стир влітку»

О.Байдуков «Квіти Волині»

О.Валента «Грушки»

Т.Галькун «Пастушки»

Т.Галькун «На нескошених луках»

О.Валента «Зима»

О.Валента «Вечір»

Т.Галькун «Подих весни»

О.Байдуков «Щедра осінь»

«До Луцька»

«Волинь»

«Прислухайся»

«Кажуть, люди нині відчужіли...»

«Зустріч»

«На березі літа»

«Розводять дивні фарби...»

«Вересень»

«Сніг миготить»

 

Інтегрований урок з української літератури та художньої культури «Волинська ікона» (10 клас)

Мета: ознайомити учнів з деякими іконами Музею волинської ікони; вчити висловлювати судження про твори мистецтва, вести мистецький діалог; виробляти уміння обґрунтовувати власну думку щодо розуміння духовної сутності творів мистецтва; вчити переживати та усвідомлювати відтінки настрою творів через порівняння музичної, кольорової палітри; розвивати інтелектуальні, емоційні, естетичні здібності учнів, їх творчу уяву; виховувати інтерес до мистецтва, культуру співпраці в колективі, шанобливе ставлення до надбань духовної культури українського народу.

Візуальний ряд: ікони на експозиції Музею волинської ікони; твори для сприймання: фрагмент концерту № 3 Д.Бортнянського, «Аве Марія» Д.Каччині (у виконанні квартету студентів ЛДМА ім. М.Лисенка, творчий керівник — професор, заслужений артист України А.Микитка).

Роздатковий матеріал: дидактичні картки для учнів. .

Хід уроку

І. Вступне слово

Учитель. ...Про Луцьк не можна говорити без любові. Для лучанина це його дім, його життя, його праця. Луцьк — наче відкрита книга, з якої лучани черпають не тільки мудрість, а й наснагу, натхнення. А натхнення вам сьогодні надали і старовинна бруківка, відполірована століттями, яку ви відчули під ногами, і старовинні будинки, і зелені каштани з білими свічками. І, звичайно ж, це натхнення, цей настрій нам дарує місто Луцьк. Місто-музей і місто музеїв.

 Діти, ви сьогодні такі красиві, урочисті. Сподіваюся, ваш настрій, спілкування і натхнення, яке дає атмосфера Музею волинської ікони, додадуть вам ще більшої краси, бажання пізнавати цікаве.

II. Ознайомлення з темою уроку

Учитель. Як ви гадаєте, чи може музичний твір настроювати на певну тему і перегляд експозиції?

Учні. Так. Музика передає різні відтінки почуттів і переживань. Слухаючи музику, можна уявити собі якусь картину, щось пригадати...

Учитель. Зараз ми послухаємо фрагмент твору, який виконає квартет. Я не вказую автора і назви. Намагайтеся не просто послухати, а перейнятися мелодією, пробудити свою уяву.

(Після прослуховування учні розповідають про музику.)

Учитель. Прозвучав фрагмент духовного концерту № 3 Д.Бортнянського в перекладі для струнного квартету.

Отже, музика налаштувала нас на перегляд експозиції давньоволинської ікони. Тема нашого уроку — «Експозиція робіт Йова Кондзелевича у Музеї волинської ікони».

Епіграфом нашого уроку буде вірш видатного львів'янина, поета, лауреата Національної премії ім. Т.Шевченка Ігоря Калинця.

Ікони

Від квітчасто-золотих фонів

Відтулялися святі мої предки.

Поправляли шати червоні

Невимушено і легко.

І ставало з ними дивно знайомо,

І облетіла, як осінь, черствість,

Бо пахло далеким домом

І дерев'яною церквою.

Бо святі дивились урочисто

На світ гарячо-жовтий

Не візантійськими очима,

А малярів із Жовкви.

Екскурсовод. Я запрошую вас пройти на експозицію волинської ікони.

Однак не можна уявити волинського художнього мистецтва без найвидатнішого представника ХVІІ-ХVІІІ століття Йова Кондзелевича (1667, Жовква — 1740). Вивчення давнього волинського мистецтва перебуває у початковій фазі, хоч саме завдяки йому стало відомим ще сто років тому.

У 1880 році львівський дослідник В.Дзєдушицький виявив у селі Богородчани в Галичині величавий ансамбль (іконостас), де майстерно поєднані віртуозна різьба по дереву і малярські твори, підписані ієромонахом Білостоцького монастиря Йовом Кондзелевичем і датовані 1698-1705 роками. Відтоді ім’я Йова Кондзелевича назавжди увійшло до історії мистецтва в один ряд з найславетнішими митцями минулого.

Його біографія ще довго залишалася білою плямою, проте сьогодні вже відома достатньо, аби пов’язати життя й діяльність майстра з Волинню взагалі та, зокрема, з 900-літнім Луцьком, одним з найдавніших українських міст. Саме з Волині походять перші відомі нам сьогодні його малярські твори.

В середині 90-х років ХVІІ століття він працює в Загорові. Приблизно тим же часом можна датувати композиції, знайдені недавно у селі Городище Луцького району. Майстерність цих перших робіт молодого художника була настільки високою, розголос про них йшов так далеко, що його запрошують в Галичину. Ймовірно, там митець виконує вищезгаданий малярський комплекс, який пізніше опиниться у селі Богородчани.

Мальовані майстром ікони та фрагменти іконостасів знаходяться у церквах області та збірці Музею волинської ікони. В історії Волині Йов Кондзелевич виступає не тільки як іконописець, а й активний релігійно-громадський діяч. У 1710 році в акті обрання єпископа на Луцьку православну кафедру він згадується як ігумен Луцького Хрестовоздвиженського братського монастиря, а в 1713 році його повторно обирають на цю посаду.

У 1695 р. Кондзелевич виконує кіот для Загоровського монастиря із зображеннями «Іоакима та Анни», «Трійці», «Хрещення», «Мучениці Варвари», «Архідиякона Стефана».

В 1698-1705 рр. він на чолі групи іконописців працював над іконостасом для Скита Манявського. У цьому іконостасі, відомому тепер під назвою богородчанського, згідно з підписами та манерою письма, Кондзелевичу належать великі намісні образи «Успіння» та «Вознесіння», архангелів Михаїла та Гавриїла на дияконських дверях, «Тайної вечері», «Розп'яття», «Христа і Никодима», «Христа з самаритянкою». Намісні образи Христа й Богородиці Кондзелевич підправляв.

У 1722 р. художник брав участь у роботі над іконостасом для Загоровського монастиря, де його пензлю, на думку Бориса Возницького, належить дияконські двері, ікони «Різдво Богородиці», «Введення Христа» та «Нерукотворний спас».

У 1737 р. майстер створив свою останню роботу «Розп’яття» для Луцького монастиря.

Ім’я великого українського митця зайняло значне місце в історії українського мистецтва. Як стверджують дослідники на підставі збережених його праць, а саме ікон Манявського іконостасу, ікон у церкві села Білостоку, ікон Загорівського іконостасу та ікони Розп’яття з церкви в Черницях біля Луцька, Йов Кондзелевич був великим майстром, що зробив переворот у мистецтві ХII-ХVIIІ століть, піднявши його на висоту світового рівня. До останніх днів свого життя Йов Кондзелевич писав ікони (помер він десь близько 1740 року).

Спадщина славного іконописця зберігається тепер у фондах Львівського музею українського мистецтва. У експозиції Музею волинської ікони представлені роботи Йова Кондзелевича такі як ікони: « Спас », « Вседержитель » (кін. XVII ст.), « Святий Георгій » (поч. XVIII ст.), одвірки царських та дияконських врат 1696 р., фрагменти пророчого ряду іконостасу (поч. XVIII ст.). Твори Йова Кондзелевича демонструють найвищий рівень професійного малярства Волині на зламі ХII-ХIIІ століть і складають золотий фонд українського мистецтва.

 (Учні стоять біля ікони «Святий великомученик Христовий Георгій» поч. XVIII ст.)

Учитель. Скажіть, будь ласка, як називається ця ікона?

Учні. «Святий великомученик Христовий Георгій».

Учитель. Як ви гадаєте, чому ми починаємо перегляд експозиції саме з цієї ікони?

Учні. Може, тому, що Святий Георгій  несе перемогу над злом. Через це його ще називають Побідоносцем.

Учитель. Правильно. Святий Георгій жив у кінці ІІІ ст. в Каппадокії (Палестина). Походив зі знатної родини. Служив тисяцьким у цезаря Діоклетіана. За сповідування Христової віри був ув’язнений і підданий тортурам, але не зрікся Христа, за що 23 квітня (за ст. ст.) 303 року йому відсікли голову. Тіло мученика перевезли і поховали на батьківщині матері у місті Лідда (грец. Ласія). Вшанування святого почалося з V ст., спершу в Каппадокії, Никомидії, Діосполісі, згодом як покровителя візантійських імператорів.

Сюжет ікони базується на розповіді про те, що недалеко від поховання святого Георгія в озері поселився страшний змій (уособлення язичництва), який пожирав усіх, кого зустрічав. Люди, навчені жерцями, вирішили по черзі приносити йому жертву. Дійшла черга до дочки царя Єлисави. Коли вона, налякана, чекала смерті, з’явився вершник. Він промовив молитву Триєдиному Богу й отримав Господнє благословіння на битву. Силою Всевишнього й молитвами святого змій упав до його ніг. Після цієї події мешканці Лідди хрестилися і збудували храм на честь святого Георгія, а царівна Єлисава присвятила себе Богу.

Ікона вражає красою і досконалістю форм. На ній бачимо вищу мудрість духовного світу. Тут усе красиве, гармонійне. Адже зображено не тілесну, а духовну суть Георгія, що явився після своєї мученицької кончини. Рух постаті святого – у граційному повороті, спис наче сам здійнявся у його руках. Лінії малюнка грають між собою, одухотворені лики вслухаються в небесну музику перемоги. Руки царівни знесені до неба, вони вказують, звідки плине ця благодатна музика. Символ смерті – людські кістки – ховаються в пітьмі нижньої частини образа. Над цим мороком торжествує вічність Духу, виражена постаттю воїна на білому коні.

(Учень читає фрагмент із поезії Є.Маланюка «Собор».)

...Побідний Юр списом

Прохромлює в'юнкого гада.

І гад конає і сичить,

І на той сик його безсилий

Нечиста сила верещить.

Розлючена нечиста сила...

Горить любови ярий гнів.

І хрест меча. І меч молитви

І в смуті лютої пори

І в гострих блискавицях бурі —

Над місто тьмяним, угорі

Панує ангел-переможець Юрій.

III. Адаптація опорних знань.

Учитель. Сьогодні на уроці ми запросимо вас у чарівний світ іконопису. Нам допоможуть наші знавці мистецтва, яких ми будемо називати експертами.

Отже, насамперед спробуємо з'ясувати, чим була ікона для українця?

Учень-експерт 1. Ікона була окрасою. Цінним придбанням, чудотворною святинею, правилами моралі, джерелом знань, була в кожній хаті і завжди ставилася на покуті.

Учитель. Чим нас вражає ікона?

Учень-експерт 2. Ікони вражають чистотою фарб, витонченістю ліній, досконалістю композицій. Вони допомагають проникнути в духовний світ наших предків.

Учитель. Давайте пригадаємо, що таке іконопис?

Учень-експерт 3. Іконопис — це сакральне мистецтво, яке має свою технологію. Це вид станкового живопису. Виник на базі старогрецького живопису.

Учитель. Як писались ікони?

Учень-експерт 1. Писали ікони на липових дошках, малюнок наносили пензлем-вапницею, фарби замішували на яєчному жовтку і святій воді, тримали у маленьких горщиках.

Учитель. Звідки перейняли українські майстри технологію іконопису?

Учень-експерт 2. Професійну майстерність і технологію іконопису давньоукраїнські майстри перейняли від візантійських учителів, які були запрошені до Києва в XI—XII ст. Перші ікони завезені з Константинополя.

Учитель. Скажіть, будь ласка, а чи підписували художники ікони?

Учень-експерт 3. Художники майже ніколи не підписували свої твори, вважаючи, що важливим є мистецький твір, а не ім'я художника.

Учитель. Ікона — це священний живопис. Що, окрім святості, чудотворності відрізняє ікону від світської картини?

Учень-експерт 1. Ікона відображає неземне, духовне, фігури пишуться плоскими, нерухомими, немає об'єму, тіней. Святі пишуться не на фоні пейзажу, як на картинах, а на золотому фоні. Руки мають бути видовжені, ніби Святий обіймає увесь світ, очі великі, це символізує, що Святий вдивляється в кожну людину.

Учитель. Чи є в ікони своя образна мова?

Учень-експерт 2. Так, образна мова ікони — це зображення світу божественного через духовність, безтілесність, безплотність. Наприклад, ікона Божої Матері, крім образних прийомів, має свою символіку. Так, золото і срібло, білий колір символізують божественне, небесне світло. Це кольори Христа, небесних сил, а інколи і Богоматері. Зелений колір символізує земне цвітіння, блакитний — небесну сферу, пурпур використовувався для зображення одягу Богоматері, чорний колір нагадував про сокровенні Тайни Божі.

Учитель. Які типи ікони Богородиці ви знаєте?

Учні. Оранта, Одигітрія, Велика Панагія, Успіння Богоматері.

Учитель. А чи існує встановлена система зображення Богоматері і як називається одяг Богоматері?

Учень-експерт 3. Богородиця у хітоні (нижня накидка) в блакитному або зеленому, зверху в пурпуровому мафорію (верхня накидка), на голові омофорій (покривало) Богородиці. Кольори одягу ми можемо пояснити: темно-синій означає небесну твердь, блакитний і зелений — все земне, тобто благодать, пурпуровий — червоний із додатком синього — символ царської гідності.

Учитель. Дякую за допомогу експертам. А зараз я передаю слово нашому екскурсоводу.

IV. Сприймання теми і відтворення нових знань

Екскурсовод. А тепер перейдемо до ікони, яка називається «Богородиця-Дороговказниця».

 Це одна із найкращих і найбагатших ікон Й. Кондзелевича. Ми бачимо рідкісну кольорову гаму, високу майстерність виконання іконописця. Лик Богородиці сповнений скорботи і материнської тривоги. Очі сповнені смутку — .це символ самовідданої материнської любові, передчуття тої долі, яка судилася її синові. Ми відчуваємо надзвичайну людяність в образі Богородиці. Поєднання багряно-рожевого із зеленкуватою синявою одягу Марії із сяючою білизною одягу Христа створюють приємну колоритну гаму.

Учитель. Постать Богоматері несла добро, любов, захищала й оберігала людей. До Марії зверталися в молитвах, як до матері Бога. Її лик оспівували у музиці. Скажіть, як називається музика, створена на основі християнських текстів?

Учні. Духовна.

Учитель. Які ви знаєте твори духовної музики і композиторів, які писали духовну музику?

Учні. «Реквієм» В.Моцарта. «Аве-Марія» Шуберта. Духовні концерти Д.Бортнянського.

Учитель. Що характерно для духовних музичних творів?

Учень-експерт 1. Для музичних творів характерні стриманість, чіткий ритм, помірна динаміка.

Учитель. Серед духовних творів є особливий. Він має назву «Аве Марія». Назвіть композиторів, які писали музику до твору «Аве Марія».

Учні. Вокальний «Аве Марія» Франца Шуберта, інструментальний Йоганна Баха.

Учитель. Що в перекладі означає «Аве Марія»?

Учні. Уклін тобі, Маріє. Це середньовічна католицька молитва, яка передає звернення до Діви Марії. Текст її не змінюється, а музика може змінюватися.

Учитель. Музику на цей текст писали багато композиторів. Ми з вами слухали «Аве Марія» Шуберта, Баха, а сьогодні прослухаємо твір італійського композитора XVI—XVII століття Джуліано Каччині.

(На фоні музики учень читає вірш І.Гнатюка «Аве, Маріє!».)

Учень.                                     Твій образ мені щодня,

Як вогник вночі, зоріє.

Я завжди твоє ім'я

Повторюю: Аве, Маріє!

І навіть коли душа

У кривді чи скруті мліє —

Щоразу мене втіша

Однісіньке: Аве, Маріє!

І поки життя в мені,

Як в попелі іскра, тліє,

Я завжди тобі одній

Молитимусь: Аве, Маріє!

(Музика продовжує звучати. Учні дивляться на ікону.)

Картка-завдання:

1. Розгляньте ікону «Богородиця-Дороговказниця» і опишіть її, використовуючи художні засоби.
2. Чому таким популярним серед українців став саме образ Божої Матері? Дайте розгорнуту відповідь.
3. На які риси менталітету українців спирається культ шанування Богородиці?

Екскурсовод. Прошу перейти до наступного твору — це «Христос Вседержитель» (с. Городище Луцького р-ну, кін. XVII ст.). У центрі постать Христа, який тримає відкриту книгу, в оточенні постатей янголів, що підносять його. Він – скрізь. У його книзі записані наші добрі і погані вчинки.

( Учні пояснюють значення слова Вседержитель.)

Учень-експерт 2. Святе Письмо, його теми, сюжети, жанри цікавили не одне покоління митців і надихали на творчість. Сьогодні ми звернемося до жанру молитви як власне літературного поняття. Запозичували і творчо осмислювали цей жанр майстри художнього слова. Зокрема, це твори Т.Шевченка «Молитва», П.Куліша «Молитва природи», цикл молитов Є.Маланюка, Б.-І.Антонича «Літанія», П.Тичини «Благослови єси, Господи», Т.Майданович «Покаянна молитва» та ін..

За час свого існування людина не знайшла досконалішої, ніж молитва, форми, у якій можна було б виповісти найпотаємніше, зважитись на відвертість, щирість. У цьому одне з таїнств молитви.

( Учень читає поезію Т.В.Майданович «Покаянна молитва»)

Спаси мене від ненависті, Боже,

Бо я сама себе не зупиню

У вихорах біля її вогню,

У плутаних колючих загорожах.

Не можу відсахнутись від біди,

Випалююсь на попіл біля неї.

Ласкаву руку, Боже, підведи,

В моєму серці розбуди лілею

Вона там є, ще вчора там була,

Та чорний гнів загнав її у безвість.

Нехай розкриє квітка вище зла

Свої пелюстки біло-піднебесні.

По них, немов по хмарах, перейду

Через усе, що вразило і мучить;

Ганебний докір, заздрощі колючі

Розвіються як сірий дим в саду.

Я перейду, я хочу перейти –

Так прагне серце темне і порожнє!

Лілею білу у мені зрости,

Спаси мене від ненависті, Боже…

Картка-завдання:

1. Прокоментуйте поезію самостійно (думки-асоціації).
2. Який настрій ліричного героя передає цей твір? Визначте головну думку поезії.

Учитель. Ви ознайомилися з декількома іконами із колекції Музею волинської ікони, послухали музичний твір «Аве Марія». Ваші душі переповнені емоціями та почуттями. Зараз ми зробимо письмовий підсумок уроку.

V. Підсумок уроку

(Учитель роздає дидактичний буклет із завданням.)

Завдання

1. Знайдіть слова, які, на ваш погляд, відповідають вашим емоціям та почуттям після відвідування експозиції Ікони.
2. Знайдіть слова, які, на ваш погляд, є характеристикою музики твору «Аве Марія».
3. Яка ікона запам'яталася вам найбільше?
4. Які найвищі цінності людини відобразив художник в іконі «Богородиця-Дороговказниця»?

(Після виконання завдання вчитель викликає декількох учнів, які відповідають.)

Екскурсовод. Кожен твір мистецтва — це нове відкриття для людини, це переживання, фантазії, словом — частинка її духовного світу. Багато поколінь людей бачили ікони, слухали музику і багато поколінь ще буде насолоджуватися шедеврами мистецтва, тому що мистецтво — вічне.

Учитель. Наш урок закінчується, ви всі добре попрацювали. Як ви вважаєте, хто з учнів сьогодні отримає знак «Ерудит»?

(Учні відповідають, що найбільше попрацювали експерти.)

Учитель. Звичайно, вони заслуговують найвищої похвали.

(Нагороджує експертів знаком «Ерудит».)

VІ. Домашнє завдання.

Українська література:

• знайти українських поетів, які писали на теми Святого Письма, записати їхні імена і 1-2 твори у читацький щоденник.

Художня культура:

• за допомогою мережі Інтернет довідатись імена відомих українських художників-іконописців; підготувати повідомлення про одного з них.

Екскурсовод. Я дякую усім за співпрацю. До зустрічі.

 

Список використаних джерел

1. Александрович В. У школі сподвижників: Йов Кондзелевич у   релігійному малярстві Волині кінця XVII – першої половини XVIII ст. / В.  Александрович // Пам’ятки сакрального мистецтва Волині: наук. зб.: вип. 8. – Луцьк, 2001. – С. 24-29.
2. Волков М.М. Сприйняття картини. М., 1997.
3. Ткемаладзе А. Питання естетичного пізнання. М., 1987.
4. Художник і Волинь.//Радянська Волинь, 1984. – 6 жовтня.
5. http://who-is-who.com.ua/book/volin.html
6. http://referaty.net.ua/referaty/referat_14549.html
7. http://blog.ed-sp.net/scherbenko/
8. http://www.biblioteka.volyn.ua/catalog/slavetni-imena-krayu/jov-kondzelevych/
9. http://uk.wikipedia.org
10. http://www.investadviser.com.ua/ukr/investoptions/paintings/4890.html
11. http://www.volyn.com.ua/?rub=20&article=5&arch=177
12. http://www.art.lutsk.ua/art/valenta/index.shtml
13. http://www.volyn.com.ua/?rub=21&article=9&arch=157
14. http://www.pravoslavja.lutsk.ua/vev/stattja/?newsid=1523