Конспект уроку "Білорусь"

23.11.21 р.                        Географія – 10 клас.

 

Тема : Білорусь. Місце країни у світі та в регіоні.

Мета : вчити учнів характеризувати основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці, називати переважні складники третинного, вторинного та первинного секторів економіки Білорусі, навчатись  складати комплексну економіко-географічну характеристику країни; розвивати здатність до пошуку та засвоєння нових знань, уміння працювати та аналізувати інформацію, робити висновки; виховувати самостійність, відповідальність, уважність.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручники, атласи, презентація.

 

                                                     Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

     1. Онлайн- тестування на сайті «НА урок». – 10 хв.

     2 Усне опитування учнів.

Запитання. Назвіть особливості ЕГП Італії.

Зробіть висновок про переваги кожної.

3. Якими є особливості населення Італії?

4. Які зміни відбулись у третинному секторі країни?

5. Назвіть промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни.

6. На чому спеціалізується сільське господарство Італії ?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

       Після розпаду Радянського Союзу та соціалістичної системи, всі колишні соціалістичні та радянські республіки в Європі тією або іншою мірою в 90-х роках були охоплені процесами економічних реформ — від часткових, поступових до корінних перетворень у всіх сферах життя. Минулого уроку ви досліджували результати економічної трансформації в Польщі, а сьогодні ви дізнаєтеся, який шлях реформування економіки обрала північна сусідка України — Білорусь.

Повідомлення теми, цілей і завдань уроку

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

      1. «Візитна картка»

      Офіційна назва — Республіка Білорусь. Площа — 207,6 тис. км². Населення — 9,5 млн осіб (2018 р.). Столиця — Мінськ. Індустріально-аграрна країна. Президентська республіка, унітарна держава (6 областей та муніципалітет).

    2. Місце країни у світі та регіоні.

      Білорусь, як і Україна здобула незалежність у 1991 р. Вона зберегла найтісніші політичні та економічні стосунки з Росією. Це єдина з країн у регіоні, що не є членом Ради Європи.

     Білорусь належить до країн з перехідною економікою. Вона посідає 81-ше місце у світі та 27- ме в Європі за ВВП. Разом з Україною Білорусь добровільно відмовилася від ядерної зброї та проголосила без'ядерний статус країни.

     Місце Білорусі в міжнародному поділі праці визначає ряд чинників. Основні з них: ЕГП, природно-ресурсний та працересурсний потенціал, політична система.

Мал. Чинники, що визначають місце Білорусі в міжнародному поділі праці

 

2. ЕГП.

    Головні ознаки: східноєвропейська країна на перехресті важливих транспортних шляхів, межує з Україною, країнами — членами ЄС (Польщею, Латвією, Литвою), Росією; немає виходу до моря. Білорусь розташована в Східній Європі. Вона межує на сході з Росією, на півдні - з Україною, на заході - з Польщею, на півночі - з Литвою та Латвією.

    Польща, Литва та Латвія - члени НАТО. Росія - ядерна держава. Вона нав'язала Білорусі угоду про створення «союзної держави», а також втягла разом з Казахстаном й Вірменією до Євразійського Економічного Союзу (ЄврАзЕС).

    Сприятливим для розвитку господарства  країни є її наближення до важливих мінерально-сировинних баз Східної Європи.

3. Природно-ресурсний потенціал

     Рельєф рівнинний, клімат помірно-континентальний з м’якою зимою та прохолодним літом. Багаті водні ресурси: Дніпро, Прип’ять, Західна Двіна, Німан, Західний Буг. Лісистість 42,7 %. Негативні наслідки аварії на ЧАЕС. Ґрунти переважно дерново-підзолисті, малородючі. Мінеральні ресурси бідні, є калійні солі, торф, будівельна сировина. Рекреаційні: ліси, мальовничі озера та річки, архітектурна спадщина (палаці, замки), музичні фестивалі.  Природні умови Білорусі мало сприяють розвитку господарства. Через надмірне зволоження та невисокі температури повітря понад третину площ країни заболочено. Рельєф рівнинний, представлений Поліської низовиною.

Білорусь дуже бідна на мінеральні ресурси. З паливних корисних копалин є лише достатні  поклади торфу, з нерудної сировини - поклади кухонної солі (Мозир) та калійної солі  (Солігорськ). Розробляється багато родовищ будівельної сировини, є джерела прісної та  мінеральної води.

Водні ресурси країни багаті. Найбільшими річками є Дніпро, Західна Двіна, Німан. Річки  судноплавні, але бідні на гідроенергоресурси. Земельні ресурси бідні: переважають кислі  дерново-підзолисті та болотні ґрунти, що потребують значних заходів меліорації.

4. Населення. Система розселення.

    Природний приріст від’ємний -2,9 %, сальдо міграції 0,7 % (2017 р.), старіння населення (15 % старші за 65 р.). Густота населення 45,7 особи/км². Більш висока густота в центральній частині країни. Білоруси (83,7 %), росіяни (8,3 %), поляки (3 %), українці (1,7 %). Православні — 48,3 %, католики — 7,1 %. Урбанізація 77,4 %.

   Структура зайнятості: сільське господарство — 9,7 %, промисловість — 23,4 %, сфера послуг — 66,8 %.

   Система розселення. Середня густота населення Білорусі невисока - 45,8 осіб/км 2 . Рівень  урбанізації значний - 77%. В країні існує 112 міст, у т. ч. 12 великих (понад 100 тис. осіб).

    Найбільшими містами країни є Мінськ (1,9 млн осіб), Гомель (483 тис. осіб), Могильов (358

тис. осіб), Вітебськ (348 тис. осіб), Гродно (328 тис. осіб), Брест (310 тис. осіб). Основні міста  в країні розміщені вздовж транспортних магістралей, які разом утворюють урбанізаційно-комунікаційний каркас. Навколо столиці склалася велика Мінська міська агломерація. У країні є понад 23 тисячі сільських населених пунктів. Абсолютну більшість становлять малолюдні села (до 100 осіб). Є кілька тисяч сіл, де живе менш ніж 10 осіб.

5. Господарство

    Білорусь — країна перехідної економіки. Відбувається зниження частки промисловості та сільського господарства в структурі ВВП і збільшення частки третинного сектора. Порівняно з іншими країнами перехідної економіки значна частка державної власності. Загальний ВВП (за ПКС) — 171,7 млрд $ (2016) — 70-те місце в світі, ВВП на душу населення — 18,1 тис. $ — 91 місце. Структура ВВП: сільське господарство — 8,1 %, промисловість — 39,6 %, сфера послуг — 52,3 %.

    А)  Промисловість.

     Переважання обробної промисловості, залежність від зовнішніх поставок мінеральної сировини та напівфабрикатів (в першу чергу з Росії). Провідні виробництва — машинобудування (найбільше значення — виробництво автомобілів, автобусів та тролейбусів («МАЗ», Мінськ), кар’єрних самоскидів («БелАЗ», Жодіне), хімічна (виробництво мінеральних добрив і лісохімія), нафтопереробна, легка, харчова, лісова та деревопереробна.

Промисловість є провідним виробництвом в економіці Білорусі, незважаючи на

зменшення її частки у ВВП країни з 37,9% у 1990 р. до 25,3% у 2015 р. (мал. 64). Найбільш  важливими з-поміж них напрямами є машинобудування, хімічні й деревообробні виробництва,  індустрія товарів для внутрішнього споживчого ринку .

     Машинобудування є найважливішим промисловим виробництвом у країні.

Для виробництва машин використовують переважно імпортні чорні та кольорові метали.  Особливе значення мають виробництво машин й устаткування для сільського та лісового господарства, а також виробництво транспортерних засобів. Національними брендами у  машинобудуванні є кар'єрні самоскиди «БєлАЗ» (Жодіно), вантажні автомобілі «МАЗ» (Мінськ), трактори «Бєларус» (Мінськ), сільгосптехніка «Гомсельмаш», спецтехніка  «Амкодора», холодильники та морозильне обладнання «Атлант», газові та електроплити

«Гефест». Понад 60% білоруського машинобудування реалізується за кордоном, переважно в  Росії та Казахстані.

    Роль хімічної промисловості в економіці Білорусі неухильно зростає. Її спеціалізацією є  виробництво мінеральних добрив: калійних (Солігорськ), азотних (Гродно), фосфатних (Гомель); а також деяких полімерів, зокрема хімічного волокна, скловолокна (Могильов, Світлогорськ, Гродно), понад 300 типорозмірів шин (Бобруйськ).

    Суттєво зросла роль у країні паливної промисловості. Великими центрами нафтопереробки є  Новополоцьк і Мозир, що розташовані на гілках нафтопроводів з Росії. У Новополоцьку  працює підприємство «Нафтан».

Нині підприємство виробляє понад 80 найменувань нафтопродуктів, 60% продукції з яких  експортується до різних країн Європи.

     Лісова промисловість представлена лісозаготівлею, деревообробним, целюлозо-паперовим та  лісохімічним виробництвами.

    Для внутрішнього споживчого ринку найбільш динамічно розвиваються виробництва    харчових продуктів і будівельних матеріалів. Щодо задоволення потреб внутрішнього ринку   пріоритетом є вітчизняний виробник.

     Нині білоруська харчова промисловість одержала статус експортної. Країна відома    молочними, м'ясними, кондитерськими виробами, що вирізняються високими смаковими   якостями та конкурентною ціною.

   В Білорусі проводиться планова робота з переведення економіки на «зелені» принципи,  наріжним каменем яких є попередження негативного впливу на довкілля шляхом  запровадження інноваційних технологій.

Б) Третинний сектор.

     Особливості розвитку третинного сектору. Міжнародні транспортні коридори у Білорусі  завантажено менш ніж на половину від їх пропускної здатності. Основними видами транспорту є залізничний, автомобільний та річковий. Енергоносії з Росії надходять трубопровідним транспортом, на який припадає понад половину вантажообігу в країні. Магістральні нафтопроводи є власністю російської акціонерної компанії «Транснефть».

    Повітряний транспорт розвинутий слабо.

    За розвитком різних видів зв'язку Білорусь суттєво поступається країнам Європи за швидкістю,  доступністю та кількістю користувачів Інтернету, ступенем покриття території стільниковим  зв'язком, доступністю цифрового телебачення тощо. Подібні проблеми також стосуються  торгівлі, громадського харчування, побутових послуг, готельного бізнесу, що стримує розвиток міжнародного туризму. У цих сферах спостерігаються недостатня забезпеченість

закладами з надання послуг та низький рівень конкуренції. Для торгівлі також характерний  слабкий розвиток логістики. До того ж у цих видах послуг є значна частка державної власності  (10 - 40%), що робить їх малоефективними.

В) Розвиток сільського господарства країни.

   Сільське господарство є найбільш дотованим з боку  держави виробництвом. У сільськогосподарському обробітку перебуває 55% площі держави. Вирощують: картоплю, льон-довгунець, горох, ріпак, жито, овочі. За вирощуванням картоплі

країна входить до топ-10 країн-виробників, а за збиранням картоплі на одну людину посідає 1-ше місце в світі.

    У тваринництві розводять м'ясо-молочне поголів'я великої рогатої худоби, свиней, домашню  птицю. Також відоме клітинне звірівництво: розводять норку, лисицю, песця.

    Основу сільського господарства країни становлять старі форми підприємств - колгоспи та  радгоспи, що прилаштовуються до ринкових відносин і діють за активної державної підтримки. Вони дають близько 2/3 сільгосппродукції. Особисті підсобні господарства населення, що не користуються державною підтримкою, виробляють ще третину продукції аграрного сектору, в т. ч. основну частину картоплі, овочів і вовни. Приватні фермерські господарства не відіграють помітної ролі. Білорусь постачає сільгосппродукцію до 35 країн світу в т.ч. в Росію.

6. Міжнародні зв'язки

    Експорт: машини й обладнання, мінеральні добрива, хімікати, лісоматеріали, текстиль, продукти харчування. Імпорт: енергоносії, мінеральна сировина, машини та обладнання, хімікати, продукти харчування. Основні партнери — Росія (понад 50 %), Україна (6 % обігу), Китай. Україна вивозить до Білорусі прокат чорних металів, сою, олію, цемент, промислове обладнання, продукцію хімічної промисловості. Білорусь постачає нафтопродукти, трактори, скраплений газ, вантажні автомобілі, мінеральні добрива, ліс.

7.  Міжнародні зв'язки України з Білоруссю.

     Для України Білорусь має стати важливим  політичним, економічним і соціальним партнером. Обидві країни є важливими транзитними  країнами, через які проходить «Балто-Чорноморська вісь» держав Східної Європи. Обидві країни потрапили у сферу геополітичного впливу Євросоюзу з його загальнолюдськими

цінностями, з одного боку, та Росії з її неоімперськими інтересами, з іншого. За таких умов для  двох країн найважливішою є співпраця в сфері економічної та енергетичної безпеки. Україна   є третім за значенням економічним партнером для Білорусі. Крім того між нашими країнами  розроблено програму співробітництва у сфері культури, діє угода про співробітництво.

   Погоджено продовження робіт із установлення державного кордону між Україною та Білоруссю.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

       Запитання.

      1. Охарактеризуйте ЕГП країни.

      2. Дайте оцінку забезпеченості Білорусі корисними копалинами.

      3. Якими є особливості промисловості Білорусі?

      4. У чому проявляється залежність економіки Білорусі від Росії?

      5. Укажіть спеціалізацію сільського господарства Білорусі. Якими чинниками вона обумовлена?

     6. Розкрийте особливості третинного сектору Білорусі.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ. Висновки.

       Білорусь має винятково важливе транзитне положення у Східній Європі.

• Більше половини товарної продукції національної економіки цієї країни експортується. Держава контролює більшість важливих підприємств і секторів економіки.

• У системі розселення і просторової організації економіки Білорусі виділяються міські агломерації Мінська, Вітебська, Новополоцька.

• Активні різноманітні контакти з Україною. Для Білорусі Україна є другим торговельним партнером.

• Основу зовнішньої торгівлі Білорусі становлять поставки готової продукції її промисловості на ринки країн СНД. В її експорті домінують промислові товари, а в імпорті — сировина і напівфабрикати.

• Основою промислового виробництва є нафтохімічна, харчова, хімічна промисловість і машинобудування, сільського господарства — рослинництво і тваринництво.

• Більшість населення зайнято у сфері послуг. У країні збереглась розгалужена мережа доступних послуг населенню.    

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Підручник, опрацювати § 18 ст. 74 - 79 .