Конспект уроку біології для 6 класу на тему: «Водорості (зелені, бурі, червоні)»

Ольга Турченюк,

вчитель біології Рівненського ліцею №11

Тема. Водорості (зелені, бурі, червоні)                                               

Мета:

‒ освітня –  сприяти формуванню в учнів уявлення про водорості як нижчі рослини; спонукати до ознайомлення з середовищами їх існування, значенням водоростей у природі та господарській діяльності людини;

       ‒ розвиваюча –  сприяти розвитку екологічного світогляду, критичного та системного мислення, вміння співпрацювати, висловлювати власну думку;

          ‒  виховна –  створити умови для виховання любові та бережливого ставлення до природи.

Компетентності, що формуються: компетентності у природничих науках і технологіях, екологічна грамотність і здорове життя, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності, спілкування державною мовою.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (за класифікацією В.О. Онищука)

Матеріали та обладнання: гербарні екземпляри водоростей, мікроскопи, мікропрепарати водоростей, схеми, малюнки та фото різних представників водоростей,  мультимедійна дошка,  додаткова роздрукована інформація про водорості (з джерел інтернету).

Основні поняття та терміни: водорість, слань, талом, нижчі рослини, спори, нитчасті водорості, пластинчасті водорості, агар, йод, осадові породи, добрива, планктон, бентос, самоочищення водойм.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання вчителя з учнями.

 

І.Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Вправа «Асоціативний кущ»

‒ Які асоціації викликає у вас слово «водорості»?

 

 

 

 

ВОДОРОСТІ

 

 

                                                 

 

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів. Оголошення теми та мети уроку

      Проблемне запитання.

Вчитель:  ‒ Слово “водорість” можна поділити на два слова:

водо ‒ “вода”  та рість  – “рости”. А чи тільки у воді існують водорості? Які вони? Скільки їх?

Уявімо, що з нашої планети зникли водорості… До чого це може призвести? Яка роль водоростей у природі та житті людини? Чому водорості потрібно охороняти? Спробуємо дати відповіді на ці запитання сьогодні на уроці.

V. Вивчення нового матеріалу

1. Загальна характеристика водоростей (Розповідь з елементами бесіди. Словникова робота)

Водорості ‒ попередники наземних рослин. Вони живляться завдяки фотосинтезу, їх клітини мають хлоропласти. У багатоклітинних водоростей відсутні тканини та немає поділу тіла на органи ‒ листки, стебла, корені. Тіло водоростей називають слань (або талом).

Таким чином, водорості схожі зі звичними для нас наземними рослинами за способом живлення, але відрізняються від них значно простішою будовою тіла. У XIX ст. вчені запропонували називати всі «традиційні» наземні рослини ‒ від невеличких мохів до велетенських дерев ‒ вищими рослинами, а решту рослинних організмів, позбавлених листків, стебел та коренів, ‒  нижчими рослинами.

Водорості дуже різноманітні. Серед них є як одноклітинні, так і багатоклітинні організми. Деякі групи водоростей, зокрема зелені, включають як Одноклітинних (хламідомонада, хлорела), так і багатоклітинних представників (приклад ‒ хара). До інших груп, в першу чергу, бурих та червоних водоростей, входять виключно або майже виключно багатоклітинні, переважно ‒ морські організми, які помітні без збільшувальних приладів. Саме ці п'ять груп водоростей ‒ евгленові, діатомові, бурі, червоні та зелені  є найпоширенішими та найвідомішими. Розглянемо детальніше ті групи, в яких представлені багатоклітинні водорості.

 

2. Різноманітність водоростей (Перегляд відео, розгляд мікропрепаратів водоростей, заповнення таблиці в зошитах)

 

	Зелені водорості	Червоні водорості	Бурі водорості
Середовище існування
Особливості будови
Представники

 

                    

3. Значення  водоростей (Робота в групах)

  Учні об’єднуються в 3 групи, кожна з яких отримує завдання -  дослідити за допомогою підручника та додаткової роздрукованої інформації про водорості (з джерел інтернету) такі питання:

І група – Водорості – об’єкти науково-дослідницької роботи.

ІІ група – Значення водоростей у народному господарстві.

ІІІ група – Роль водоростей у природі.

Звіт груп

І. Водорості – об’єкти науково-дослідницької роботи.

    А) Для дослідження бактеріологічної флори необхідне поживне середовище. Його готують з драглистої речовини АГАР, яку одержують з червоної водорості – фурцелярії. Мікробіологи дослідили, що водяна сіточка (колоніальна зелена водорість) виділяє в середовище речовини, які знешкоджують багатьох шкідливих бактерій – збудників паратифу та висипного тифу.

    Б) Водорість хлорела користується особливою увагою вчених. В серпні 1960 року вона побувала в космічному просторі, оскільки для космонавтів хлорела – це продукт харчування. Водорість містить 50% білків, 20% жирів, 10-20% вуглеводів, вітаміни А, С. Вона нормалізує газообмін в кабіні корабля, очищуючи повітря від вуглекислого газу і збагачуючи його киснем. Хлорела не вибаглива до змін температури.

     Висновок: Водорості використовуються для проведення лабораторних робіт, є об’єктами космічних досліджень, допомагають людині боротися із небезпечними  збудниками  хвороб.

ІІ. Значення водоростей у народному господарстві.

     А) Використання у харчовій промисловості.

Із філофори та фурцелярії отримують  агароїд та агар – речовини, які використовуються при виготовленні цукерок, пастила, мармеладу та морозива.

Порфіру використовують як приправу до м’ясних та рибних страв, рису.

З ламінарії виготовляють їстівний продукт – комбу, яка користується значним попитом на східному ринку і використовується у кулінарії.

       Висновок: Водорості – натуральні, дешеві, корисні продукти харчування, сировина для кондитерської промисловості.

      Б) Використання у сільському господарстві.

Перегноєм із водоростей удобрюють поля, в результаті чого урожай картоплі,сої підвищується на 100 ‒160%. Водорості збагачують грунт солями, покращують його структуру, затримують вологу. Особливо цінне добриво з водоростей для виноградних плантацій, дерев та кущів.

      Висновок: Добриво з водоростей – стимулятор росту сільськогосподарських рослин.

      В) Значення в будівництві.

Під час будівництва використовують осадові відклади, так звані трепел та діатоміт. Вони утворені кремнеземними панцирами діатомових водоростей.

Трепел та діатоміт використовують як будівельний матеріал та наповнювач.

      Висновок: Діатомові водорості утворюють осадові відклади, які використовуються людиною під час будівництва.

     Г) Використання у фармацевтичній промисловості.

     В медицині найбільше використовують бурі та червоні водорості. З філофори одержують бром та йод. Червоні водорості лікують захворювання нервової системи, базедову хворобу, склероз. Як лікувальний засіб використовують ламінарію, гігартину, хондрус. Водоростями лікують кишкові захворювання, атеросклероз, гіпертонію, цингу, ревматизм. Зараз медики працюють над застосуванням водоростей у боротьбі проти раку, оскільки до їх складу входить кобальт, що використовується для опромінення ракових пухлин.

      Висновок: Водорості – сировина для фармацевтичної промисловості при виготовленні ліків, вітамінів та лікувальний засіб багатьох хвороб.

 

ІІІ. Роль водоростей  у природі.

А) Земля – колиска людини. Людство дивується мудрості природи, її досконалості. От для прикладу. Найпершими жителями лісових територій, які охопила пожежа, є водорості. На обгорілих землях вони нагромаджують гумус, створюють умови для поселення інших рослин.

      Б) Людина дослідила, що для боротьби з лісовими пожежами можна використати бурі та червоні водорості. Екстракт, добутий з них, добавляють у воду.  При цьому утворюється піна, яка повільно випаровується і гасить полум’я.

      В) Водорості відіграють велику екологічну роль у водоймах: очищають воду від органічних забруднень і збагачують її киснем, є кормом для риб. Кисень, яким водорості збагачують воду, необхідний не тільки для життя тварин, він сприяє розпаду та мінералізації решток тварин та рослин.

      Г) Зелені нитчасті водорості поглинають азот, фосфор, кальцій, магній, кобальт, цинк, свинець, ртуть, мідь. Рослини синтезують за рахунок цих елементів білки та біомасу в цілому.

      Д) Водоростями інтенсивно заростають мілководдя, тобто природні нерестовища риб,завдяки чому створюється притулок і кормова база личинок та мальків риб, що сприяє підвищенню рибопродуктивності водойми.

      Е) Найкращі очисники забрудненої води – хлорела, кладофора, спірогіра, ризоклоніум. Вони більш інтенсивно виділяють кисень, поглинають вуглекислий газ, підлуговують воду. Більшість важких металів та пестицидів детоксикуються водоростями.

      Є) При надмірному розмноженні водорості легко збирати. Зібрані водорості містять багато білків, вітамінів, мікроелементів, вуглеводів, які легко засвоюються тваринами.

ІV. Висновки

 

Формулювання висновків учнем, що виступає в ролі еколога.

Учень: ‒ Отже, прослухавши цікаві повідомлення про роль водоростей у природі та житті людини, можна зробити висновки, що необхідно більше звертати увагу жителів міста на створення сприятливих умов для життєдіяльності водоростей, захищати водойми від забруднень.

      Внаслідок господарської діяльності людини у водойми постійно потрапляють побутові відходи, гербіциди, отрутохімікати, відходи промислового виробництва.

      Водорості – надійні охоронці водойм, тому про них потрібно багато знати. Ці знання допоможуть дбайливо ставитися до рідної природи, берегти і примножувати її багатства, раціонально і заощадливо їх використовувати.

 

Поетична екохвилина

Зачитування  ученицею  вірша   «Лист до Людини»

                                Людино! Розумна істото!

                                Ти можеш усе на Землі!

                                Відсунути можеш потопи,

                                Можеш будувать кораблі…

                                Та знову і знову, Людино,

                                До тебе звертаємось ми,

                                Бо гинемо, гинемо, гинем!

                                Будь ласка, ти нас збережи!

                                Хай будуть в нас цілі дерева,

                                Рослини, тварини, птахи…

                                Людино! Людино! Людино!

                                Ми просимо: нас збережи!

 

V. Підсумок уроку. Рефлексія

 

Вправа «Незакінчене речення» 

‒  На уроці я дізнався …

‒  Мене вразило …

‒  Я не зрозумів …

‒  Я хочу дізнатися …

 

VІ. Домашнє завдання

      Читати і переказувати  § 37, відповідати на запитання після параграфа. Індивідуальне завдання: написати твір-есе «Що стане із планетою, якщо зникнуть водорості?»