Фрагмент уроку біології в 7 класі 

Тема:  Комунікації тварин. Як спілкуються тварини

Мета: розкрити зміст, систематизувати й поглибити знання про типи спілкування притаманні тваринам: спілкування за допомогою звуків, жестів, запахів; навчити знаходити необхідну інформацію в довідкових виданнях, інтернет- ресурсах із природничих наук та використовувати цю інформацію під час виконання самостійної та групової роботи; розвивати навички узагальнення та систематизації знань, уміння аналізувати, творчо розв’язувати поставлені завдання; створювати атмосферу співробітництва та співдружності, виховувати етично-ціннісне ставлення до природи.

Обладнання: інтерактивний комплекс, роздатковий матеріал, відео- сюжети

Тип уроку: урок узагальнення знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент(1 хв.)

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (3 хв.)

 Етап орієнтації . Психологічне налаштування на співпрацю

Завдання етапу: зняти психологічне напруження, налаштувати на співпрацю,   сформувати в учнів почуття згуртованості.

Привітання вчителя. Установка на позитивний, робочий  настрій.

- Яким був попередній урок? (важким, цікавим…)

- Якою була перерва? (веселою, короткою…)

- З яким настроєм ви прийшли на урок?( гарним, сумним, надзвичайно веселим…)

 Рада вас бачити. На нас чекає сьогодні незвичайний матеріал уроку. Ми  разом розкриємо таємниці спілкування тварин, а це так захоплює, як детективна історія. А скільки питань постає перед нами.  Хто? Чому? Як? Куди? Навіщо?    

ІІІ. Актуалізація опорних знань ( 5 хв.)

Мета: відновити у пам'яті поняття , підготувати учнів до сприйняття нового матеріалу.

« Гра - загадайка»

 (Подивіться уважно, перед вами картка, кожна  пропонує вам  пояснити визначення терміну та поняття. Учні обирають запитання і дають відповідь на нього.)

Поняття : інстинкт, навчання, безумовний рефлекс, умовний рефлекс,  етологія,  основні методи дослідження, поведінка.

Метод: Оперуємо поняттями.

Мета: розвиток нетрадиційного, креативного мислення.

 Комунікації – це… ( відповіді учнів)

 Висновок: Якщо б не було спілкування, кожна істота на Землі нагадувала б одинокий острів, відокремлений від таких же самотніх островів.

Метод «Аналогія»

Мета: розвиток уяви, логічного мислення. 

Пропоную  предмети побуту людини, знайдіть аналогію з особливостями  процесів передачі інформації у тварин.

1Парфуми . 2 Фарби  3. Сопілка або свисток  4.  Жезл

Для тварин характерне спілкування за допомогою звуків, жестів, запахів, світлових сигналів.

Висновок: тварини хоч і не володіють чітко сформованою мовою, постійно спілкуються між собою, обмінюючись інформацією. Тварини дуже різноманітні і типи спілкування, притаманні кожному з видів унікальні.

 ІV . Повідомлення теми, мети і завдань уроку(2 хв.)

Повідомлення теми уроку.

Формулювання разом з учнями мети і завдань уроку.

V. Основна частина уроку: 

Учитель. Спілкування тварин

Взаємовідносини тварин сягають високого рівня складності й характеризуються своїми нормами співжиття, високорозвиненими інстинктивними реакціями на форми поведінки та системами сигналізації для передачі інформації (їх умовно називають «мовою» тварин).

Перегляд фільму: https://www.youtube.com/watch?v=yrSiFG8X47g

 Комунікації тварин – це зв'язок, спілкування між особинами  одного або різних видів шляхом передачі інформації за допомогою різних сигналів. Ці сигнали можуть бути хімічними, механічними, оптичними, звуковими й сприймаються відповідними органами чуттів. Найбільш розвиненими в ссавців є "мова" запахів, "мова" звуків, "мова" жестів.

Спілкування тварин полегшує пошуки їжі і сприятливих умов проживання, захист від ворогів і шкідливих впливів. Без спілкування тварин неможлива зустріч особин різної статі, взаємодія батьків і потомства, формування груп (зграй, стад, колоній тощо) і регулювання відносин між особинами всередині них (територіальні відносини, ієрархія тощо).

Льюїс Керрол  «Аліса  в  країні див»

Як стверджував Конфуцій - «Вчитися і не розмірковувати – даремно витрачати час». Не кожному вдається знайти  інформацію, й того складніше – інформацію, яка спростовує всі  сумніви. Для цього потрібні не тільки знання, а й вміння розмірковувати.

Самостійна робота учнів в групах (15 хв.)

Метод "Фішбоун".

Мета: формування вміння  узагальнювати та систематизувати інформацію з конкретної теми, розробляти причино – наслідкові зв’язки, робити висновки.

1 група : «Мова» запахів

Проблема : Мурашки торкаються одна одної вусиками. Для чого вони це роблять?

2 група : «Мова» звуків

Проблема : Чи чують тварини, у яких ми не бачимо вух?

3 група «Мова» жестів.

Проблема: Танець бджіл. Що він означає?

4. група : «Мова» звуків

Проблема: Як тварини спілкуються за допомогою звуків?

Розглянуті дані приклади  особливості мови і спілкування тварин, говорять про те, що тварини також, як і людина, можуть спілкуватися між собою, однак не завжди за допомогою вербальних засобів (тут мова йде не про людської мови, а про своєрідний мовою тварин, притаманному деяким видам і проявляється у вигляді специфічних звуків), а за допомогою якихось рухів, стимулів і т.д.

Одного тільки не можна виявити в «мові» тварин - «мова» тварин, на відміну від людей, не може служити засобом передачі досвіду. Тому навіть якщо припустити, що який-небудь окремий видатний організм у своєму індивідуальному досвіді знайде ряд способів найбільш легкого добування їжі, то він буде не в змозі передати свій досвід засобами, наявними в арсеналі "мови" тварин.

Що ж стосується домашніх тварин, а також дресированих тварин, то вони не тільки можуть «спілкуватися» між собою, але і «розуміти» мова оточуючих людей. Однак це «розуміння» відбувається за рахунок умовних рефлексів, які виробляються в результаті багаторазового повторення одних і тих же слів або дій.

Отже, можна зробити висновок про те, що практично всі види тварин мають свою мову, і більшість з них «спілкуються» за допомогою цієї мови. Рівень «спілкування» безпосередньо залежить від рівня розвитку тварин.

На мою думку, тварини подають гарний приклад людям. Вони нібито нагадують, що спілкування своєю мовою — це великий дар. його потрібно берегти і цінувати.

А ми з тобою, подумати тільки,

Запасом в тисячі слів володіємо,

Але часто один одного навіть ні трошки

Не розуміємо, не розуміємо!

—    Отже, вчімося у тварин розумітися між собою!

Світляки, або як найчастіше їх називають, світлячки єдині представники тваринного царства, для яких вдалося точно встановити біологічне значення світлових сигналів, тобто дізнатися, чому світлячки світяться в темряві. Світлові сигнали служать для впізнання інших представників свого виду і для залучення особин протилежної статі. У кожного виду світляків є свій особливий, суворо специфічний набір сигналів і відповідей. Так, наприклад, у жука звичайного східного світлячка Фотінус піраліса (Photinus pyralis) пошук самок починається з короткого світлового сигналу, що посилається самцем.

Через три секунди найближча самка відповідає на цей сигнал більш тривалої спалахом. У цей час, самець, пролетівши кілька метрів у напрямку до самки, знову подає сигнал і, отримавши на нього відповідь, уточнює напрямок. Знаючи, чому світлячки світяться в темряві, можна вночі залучити і зловити жука.

Для того щоб зловити світляка потрібно взяти кишеньковий ліхтарик, і прикриваючи рефлектор долонею, щоб стримати його яскравість, імітувати відповідні сигнали самки, а вождів покладені три секунди, повторити. Обдурений жук самець прилетить і всядеться прямо на ліхтарик.

Американський вчений ентомолог Джон Ллойд дуже довго займався вивченням світлових сигналів світяться жуків в природному середовищі існування, і все записав і задокументував.
Світлові сигнали були настільки характерні, що по них на око або на слух (через фотоумножувач) можна було визначити, до якого виду комах вони належать. У світляків існують світлові мови. У географічно ізольованих популяцій мови відрізняються.
Ці світлові прислівники відіграють велику роль у видоутворенні. Судячи з усього, використання світлових сигналів для опознованія особин свого виду і для залучення особин протилежної статі являє собою пристосування, який виник у жуків зовсім недавно.

Було проведено серйозне дослідження з вивчення поведінки деяких видів нижчих світлячків.
У них світіння, аж ніяк не служить для залучення крилатих самців. У них головним привертає чинником служить запах і ще належить з’ясувати чому світяться ці світлячки.

Роль світових органів достовірно відома тільки для еволюційно найбільш розвинених форм. У нас в країні до таких світиться жукам відносяться Лампіріс нактілюка (Lampyris noctiluca), Фаусіс сплендідула (phausis splendidula), Фосфогенус хеміптерус.
Щоб привернути шлюбних партнерів Сімейство жуків-світляків налічує близько 2000 видів, переважна більшість яких живе в субтропіках і тропіках. Часто до світіння здатні обидві статі, але по-різному. У деяких тропічних світляків самка, сидячи на землі, випускає зеленуватий світло.

Якщо летить повз самець бачить цей сигнал, він тут же включає яскраві помаранчеві вогні на черевці і йде на посадку. У єдиного виду світлячків, поширеного в середній смузі Росії, світяться тільки самки (точніше, світло, що випускається самцями, дуже слабкий, щоб його можна було помітити навіть у повній темряві).

Так безкрилі і малорухливі самки сигналізують крилатим самцям про своє місцезнаходження та готовність до спаровування.

Якщо наші світлячки світяться більш-менш рівномірно (хоча можуть включати і гасити свої ліхтарики за бажанням), то багато тропічні види воліють ритмічні спалахи, причому сигнали деяких видів світлячків відрізняються один від одного тільки ритмом. Цим користуються самки одного американського виду: після спарювання вони починають мигати в ритмі, характерному для самок іншого виду.

Що прилетів на цей сигнал самця-чужака підступна спокусниця з’їдає, отримуючи таким чином досить білкової їжі для розвитку свого потомства

Вудильник мешкає на глибинах від півтора до трьох тисяч метрів, куди зовсім не надходить сонячне світло. Забарвлення їх варіюється від темно-коричневого до чорного, у самок від голови відходить довгий відросток зі світловим кінчиком, службовець приманкою для видобутку, звідси і назва особини. Світяться ці риби завдяки бактеріям, які заповнюють їх покриви. Форма тіла у цього монстра куляста, навеликій голові розташовані величезні щелепи з гострими, як бритва, зубами. Самки можуть вирости до метра, а самці не перевищують в довжину чотирьох сантиметрів. Саме самки є хижими істотами.

Вудильники дуже ненажерливі і часто гинуть відсвого обжерливості. Вони можуть заковтнути їжу, яка в кілька разів перевищує їх розміри, і через нездатність її виплюнути (заважають зуби) просто вмирають.