Конспект уроку біології у 9 класі.Загальна характеристика обміну речовин та перетворення енергії в клітинах.

Тема розділу.Принципи функціонування клітини(9 клас)

Урок 1

Тема уроку. Загальна характеристика обміну речовин та перетворення енергії в клітинах.

   Мета.

Освітня:

навчити учнів визначати та систематизувати знання про будову та процеси життєдіяльності одноклітинних та колоніальних організмів, про спеціалізацію клітин; розкрити способи та механізми взаємодії клітин у багатоклітинному організмі, розрізняти особливості процесів пластичного обігу та перетворень енергії в живих істотах, їх значення для забезпечення життєдіяльності організмів.

Розвиваюча:

розвивати вміння встановлювати взаємозв’язки між структурними компонентами клітини та поняття про обмін речовин та вміння використовувати його на практиці.

Виховна:.

виховувати потяг до дослідницької роботи, зацікавленість до перебігу біохімічних процесів, які відбуваються в окремих клітинах та організмі в цілому.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Обладнання: Таблиці „Схема будови рослинної і тваринної клітини”, „Одноклітинні водорості”, „Цвілеві гриби. дріжджі”, „Нервові клітини і схема рефлекторної дуги”, модель „Розмноження одноклітинної водорості”.

Форми та медичні прийоми

Вступний урок. Розбір матеріалу навчального блоку. Робота з підручником. Лекція з елементами бесіди. Складання опорних схем.

Основні поняття та терміни:

 Метаболізм, асиміляція, дисиміляція, пластичний обмін, клітина – відкрита система, клітина – цілісна система, одноклітинність, колоніальність, гомеостаз, спеціалізація клітин, енергетичний обмін.

 Структура уроку.

 І     Організаційний момент.

ІІ     Підготовка до сприйняття матеріалу або актуалізація опорних знань,      

    уявлень та чуттєвого досвіду.

ІІІ   Мотивація навчальної діяльності.

ІV   Оголошення теми, мети, завдань уроку.

V    Вивчення нового матеріалу (первинне засвоєння)

       1)Розповідь вчителя.

    2)Робота з підручником. Заповнення схеми.

    3)Доповідь учня.

VI  Осмислення нових знань, умінь.

  1)Складання віршу у стилі «синквей».

    2)Складання опорної схеми метаболізму.

VII  Закріплення, систематизація та узагальнення знань.

VIII Контрольно-коригувальний етап.

IX  Підбиття підсумків уроку.

X   Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.

Хід уроку

І Організаційний момент

Продзвенів дзвінок,

І почавсь урок.

Тож и ми часу не гаймо

Нумо, швидше починаймо.

ІІ. Підготовка до сприйняття матеріалу або актуалізація опорних знань,  уявлень та чуттєвого досвіду.

    Вчитель ставить проблемні питання:

• Як працює „хімічний комбінат клітини?”
• Що допомагає клітині скоординувати свою роботу?

    Вчитель запропоновує учням згадати процеси життєдіяльності, які характерні як клітині, так і живому організму в цілому. Вчитель звертає увагу на процес обміну речовин в клітині та на значення процесу обміну для життєдіяльності клітини.

    Вчитель робить висновок: отже, через клітину, як і через будь-яку живу систему проходять потоки речовин, енергії, інформації.

ІІІ   Мотивація навчальної діяльності.

    Вчені підрахували, що кожну секунду, кожну хвилину використовуються матеріали, із яких утворені наші клітини. Хімічні перетворення протікають так, що внутрішнє середовище кожної живої клітини залишається постійним, незважаючи на те, що речовини, які входять до її складу постійно замінюються.

    З’ясувати процеси перетворення поживних речовин в організмі вченим допомогли мічені атоми, які стали розвідниками тайн природи.

    Професор А. П. Мясніков підрахував кількість змін, які походять за добу в організмі людини масою 70 кг. Це такий перелік змін: розщеплюються 125 г білків, 70 г жирів, 450 г вуглеводів з виділенням 12600 кДж. При цьому використовується 460 л кисню і виділяється 403 л вуглекислого газу. Можливо і серед вас є майбутні вчені? Але спочатку необхідно засвоїти відомі історичні факти.

    Вчитель знайомить з ключовими поняттями тематичного блоку, вказує на те, що повинні знати і вміти школярі, опрацьовуючи цей розділ, пропонує питання „Перевір себе”, олімпіадні питання „Для допитливих”. (Ці матеріали розміщені на інформаційному стенді „Сьогодні на уроці” для користування учнями при вивченні тематичного блоку).

ІV   Оголошення теми, мети, завдань уроку.

Вчитель. Тема сьогоднішнього уроку. Загальна характеристика обміну речовин та перетворення енергії в клітинах

Мета уроку: вивчити особливості пластичного та енергетичного обміну речовин, які властиві живим організмам.

Завдання уроку: з’ясувати риси відмінності та схожості між енергетичним та пластичним обміном речовин.

Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

5. Вивчення нового матеріалу (первинне засвоєння)

         1)Розповідь вчителя

    Для нормального перебігу хімічних процесів потрібен постійний обмін речовин.

    З яких же процесів складається обмін речовин?

1. Асиміляція та 2. дисиміляція.

    З компонентів їжі, що надходять до клітини, під дією біологічних каталізаторів, ферментів синтезуються нові молекули для заміни витрачених речовин, побудови органоїдів. Весь набір реакцій біологічного синтезу речовин у клітині (біосинтезу) називається асиміляцією або пластичним обміном.

    Чи можливий синтез будь-яких речовин без використання енергії? Які процеси синтезу складних органічних сполук потребують велику кількість енергії?  (Учні згадують фотосинтез).

    Вчитель підводить підсумок. Особливо інтенсивно реакції синтезу відбуваються в клітині, що росте і розвивається. І найважливішими з цих реакцій є синтез білка і фотосинтез.

    Де ж клітина дістає енергію для синтезу нових речовин?

    (Учні згадують хімічний склад клітини, матеріал 8 класу і акцентують увагу на таких органічних сполуках, як жири, вуглеводи, які при розпаді виділяють велику кількість енергії).

    Отже, разом з процесами синтезу нових речовин у клітинах постійно відбуваються розпад органічних сполук з вивільненням енергії. Найчастіше ця енергія запасається у вигляді аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ). Сукупність реакцій розпаду речовин клітини, що супроводжується виділенням енергії називається дисиміляцією, або енергетичним обміном.

Дисиміляція тісно пов’язана з асиміляцією. Взаємо зв'язок цих процесів виявляється у витраті на біосинтез речовин                        ( асиміляцію) тієї енергії, яка звільняється в процесі розпаду речовин ( дисиміляції). Без цієї енергії не можуть утворюватись продукти розкладу білків, жирів і вуглеводів, потрібні для біосинтезу.

Асиміляція зумовлює нагромадження в організмі відповідного енергетичного матеріалу. Ці процеси є важливими ланками метаболізму – сукупності процесів біохімічних перетворень речовин і енергії в живих організмах.

    Асиміляція і дисиміляція – протилежні процеси: у першому випадку речовини утворюються, у другому – руйнуються. Ці два процеси тісно взаємозв’язані один з одним, оскільки саме в результаті синтезу і розпаду речовин утворюються необхідна для функціонування клітин енергія.

                       електрична    механічна    теплова

                                                                                          прості сполуки

Н2О      СО2                                                                реакції біосинтезу    

                                           Ферменти

                                               Синтез нових речовин,

 розпад  складних сполук

2.Робота з підручником сторінка 102.

Заповніть схему. Форми надходження енергії до живих організмів.

Представники:                                             Представники:

______________                                          ______________
______________                                         _______________

______________                                         _______________

Вчитель звертає увагу на риси відмінностей між гетеротрофами  та автотрофами і акцентує увагу на ланцюг гетеротрофи

автотрофи                      сонячне світло.

    3.Доповідь учня Сонячне світло – джерело енергії для живих організмів.

    Особливими властивостями володіють рослини. Їх організм реагує на подразнення, і вони рухаються в напрямку від них або до них. Рослини реагують на світло (ростова реакція на світло - фотоперіодизм), на дотик (ростова реакція на дотик - тигмотропізм), на хімічні речовини (ростова реакція на деякі хімічні речовини - хемотропізм) і на дію сили тяжіння (геотропізм).

    Французький астроном де Меран ще в 1729 році вперше відкрив, що листки рослин навіть в темноті продовжують „слідкувати” за сонцем. На той час цьому відкриттю не надали відповідного значення.

    В наш час створені слідкуючі системи з автоматичним регулюванням, наприклад, слідкуюча система управління на сонячній електростанції (геліостанції).

    В Криму побудована перша сонячна електростанція (серед країн СНГ) СЕС – 5, потужністю 5 МВт. На верхівці башні на висоті 78 м встановлено котел. Оточують башню дзеркальні концентратори сонячної енергії  - геліостати (плща одного геліостата 25 м², загальна площа дзеркал – 40000 м²). Кожне дзеркало ввідображає промінь, що падає на її поверхню і направляє її на корпус котла. В котлі нагрівається вода, в наслідок чого утворюється пар з температурою 225ºС і тиском 2,6 МПа. Пар приводить в рух турбіну, а турбіна крутить мотор електрогенератора, який виробляє електричний струм. Таким чином сонячна енергія перетворюється в електричну. (Додаток 1).

VI  Осмислення нових знань, умінь.

      1)Складання віршу у стилі «синквей».

 1. Іменник.

2. Два прикметника.

3. Три дієслова.

4. Вираз на тему.

5. Синонім слова.

  2)Складання опорної схеми метаболізму.

VII. Закріплення, систематизація та узагальнення знань.

  Вчитель. Прослухавши вірш дайте відповідь на запитання:

• Для забезпечення яких процесів використовують енергію живі організми?

Росла в саду троянда під вишнею високою,

Захищалась від негоди під віттям широким.

Та недовго навтішалась троянда біла,

І їй рука чоловіча віку вкоротила.

Ой понесли троянду у високу залу,

Понесла її з собою паночка до балу.

Ой на балі веселая музиченька грає,

Троянді та музика бідне серце крає.

Тож панночка в веселому вальсі закрутилась,

А в троянди голівка пов’яла, схилилась.

Промовила троянда: « Прощай, саду милий!

І ти, вишне, подруга єдина!»  Та й замовкла.

Байдужою паночка рукою ту квіточку зів’ялу

 кинула додолу.

    Диференційовані завдання (клас ділиться на три групи).

    Завдання для групи „А”: гра „Хрестики та нулики. Обмін речовин”. Закресліть однією лінією 3 клітинки.

    Завдання для групи „Б”: неперервною лінією (прямою або ламаною в різних напрямках) знайдіть слова, які наведено нижче. Деякі літери можуть бути використані двічі. Знайдіть назву кінцевого продукту енергетичного обміну, в якому не дописано кількість атомів в одному з хімічних елементів.

Слова: механічна, теплова, асиміляція, обмін, АТФ, фототрофи, СЕС, аутос.

Завдання для групи „Б”: скласти схему-проект „Сонячне світло – основне джерело енергії для живих організмів”.

VIII Контрольно-коригувальний етап.

Вчителем характеризується робота учнів по-групам. Значна увага приділяється характеристиці схемі – міні проекту. „Сонячне світло – основне джерело енергії для живих організмів”.

IX  Підбиття підсумків уроку. Рефлексія.

1. На початку уроку у мене настрій_____________.
2. На уроці я дізнався про______________________.
3. При вивчені теми__________________________.
4. В кінці уроку в мене настрій_________________.
5. Мая активність за 12 бальною шкалою_______.

X.   Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.

    Повторити матеріал, вивчений на уроці §21.

    А також для групи „А” -  підготувати відповіді на запитання на сторінці 103 (письмово).

    Для групи „Б” і „В” – заповнити самостійно таблицю на сторінці 46 у робочих зошитах.

Список використаної літератури:

1. М. Є. Кучеренко, Ю. Г. Вервес. Загальна біологія: Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів – Київ: Генеза, 2004. – 160 с.
2. Є. Яковлєва, Н. Гусєва. Зошит з біології учня 10 класу: Робочий зошит. – Запоріжжя: Просвіта, 2006.
3. Гнатюк Л. Н., Пугачова Н. І. Такий дивовижний світ рослин – Тернопіль: Мандрівець, 2001. – 104с.
4. И. И. Гармаш. Тайны бионики. – Киев: Радянська школа, 1985. – 176с.
5. И. Д. Зверев. Книга для чтения по анатомии, физиологии и гигиена человека. Пособие для учащихся. – Москва: Просвещение, 1978. – 239с.
6.  Біологія. Довідник для абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навчальних закладів. Навчально-методичний посібник. – Київ: Літера ЛТД, 2006. – 658с.