Конспект уроку "Числівник як частина мови" (українська мова, 6 клас)

Тема. Числівник як частина мови

Мета: ознайомити учнів з особливостями числівника як частини мови; навчати відрізняти числівник від інших частин мови, знаходити числівники в тексті, вводити в речення, визначати рід, число, відмінок та синтаксичну роль числівників; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати інтерес до вивчення мови

Гра-подорож до Країни Числяндії

 

 

 

Хід уроку

І. Засвоєння нового матеріалу

1. Слово учителя:

- Поспішаючи на урок, я зустріла листоношу, який передав для вас листа. Прочитаємо? О, та це запрошення.

2.Учень читає запрошення:

 

Шановні учні шостого класу!

Запрошую вас відвідати моє Королівство Числяндію.  Чекаю вас тринадцятого дня третього місяця дві тисячі сьомого року о дев’ятій п'ятнадцять у прийомному покої мого палацу.

Король Числівник І

3. Учитель. Що ж, не поїхати ви просто не можете, це було б  нечемно. Але куди? Як? Хто такий Числівник? Щоб з’ясувати ці питання, звернемось за допомогою до графа Параграфа сорок дев’ятого.

4. Робота з підручником (визначення, основні ознаки числівників)

5.Учитель. Скажіть, може, ви знаєте когось із підданих Короля Числівника? (учні наводять приклади числівників)

Гадаю, тепер можна поїхати до Числяндії. А оскільки ми не знаємо, яка туди дорога, помандруємо на всюдиході. Згода?

Отже, конструюємо всюдихід (вибірковий диктант).

Для цього виписуємо з поданих слів лише числівники

Четвертак, мільйонер, мільйон, двоповерховий, двічі, двадцять п’ятий, шістка, шість, п’ятизначний, вп’яте, п’ять, двісті, дев’ятка, дев’ятий, секстильйон,  двоїтися. дванадцять

Ключ: із третіх від початку літер складаємо назву всюдихода – «Ластівка»

6. Рушаємо вперед. Ось ми опинилися на горі «Загадковій» (пояснювальний диктант)

Записати загадки та відгадки.  Назвати числівники. Визначити їх рід, число та відмінок.

Плету хлівець на четверо овець,

А на п’яту вівцю окремо плету. (Рукавичка)

Два тікає, два доганяє,

Перші не втечуть, другі не доженуть. (Колеса у возі)

Є деревце – не полінце,

Шість дірочок має, весело співає. (Сопілка)

Одна коняка тягне дванадцять бричок. (Рік і місяці)

Двоє братів через дорогу живуть,

одне до одного в гості не ходять. (Очі)

7. Неждано-негадано ми опинились у болоті під назвою «Прислів’я» (Робота в групах). Щоб із нього вибратись, треба в прислів’ях замінити числа словами, визначити синтаксичну роль числівників, пояснити їх правопис.

Завдання для груп:

І група

(1) волом хліба не доробишся.

Багато я маю, аж (3) клуні хліба:

 в (1) вітер, в (2) мак, а (3) стоїть так.

Пани: на (3)  (1) штани, котрий раніше встав, той ся і вбрав.

ІІ група

 (1) рукою в долоні не заплещеш.

 (2) господині  в хаті не дадуть ради кошеняті.

За (1) вченого (2) невчених дають, і то не беруть.

ІІІ група

Чоловік має (2) вуха, щоб багато слухав, а (1) язик, щоб менше говорив

Краще з розумним (2) рази загубити, ніж з дурним (1) раз знайти.

(7) ятерів – ні (1) риби.

8. Нам пощастило: потрапили на Ярмарок (Робота в групах), де можемо купити все, що душа забажає.

Завдання для груп:

І. Скласти й записати діалог про те, як ви торгуєтесь на ярмарку. Використовувати числівники.

ІІ. Скласти й записати перелік речей, які хотіли б купити, вказуючи їх кількість та ціну.

ІІІ. Скласти 5 речень, вказуючи, скільки та яких речей ви накупили на ярмарку.

- Ось ми й під’їхали до королівства Числяндія.

ІІ. Закріплення вивченого матеріалу

Придворний граф Параграф 49 передає вам вітання від короля Числівника, його візитну картку а також карту Числяндії. Ознайомтесь із ними, розкажіть, якими ви уявляєте мешканців Числяндії. (Вправа «Мікрофон»)

Візитна картка

Числівник – це частина мови,

Що кількість предметів називає,

Їх порядок при лічбі означає,

На питання Скільки? Котрий?

Завжди відповідає.

ІІІ. Оцінки

Ви можете оселитись у кімнатах розкішного готелю ( номери – оцінки 4-12)

ІV. Домашнє завдання

Граф Параграф 49 лишається вашим радником.

Він дає вам інструкції щодо підготовки до подорожі по країні Числяндія.

Вправи 445, 448, 449 (на вибір учнів)

А ще передає вам відомості про життя мешканців Числяндії в минулому:

V.Цікаве про числівник

Числа давніх слов’ян

 25-30 тисяч років тому рахували з допомогою каменів, черепашок, палиць, вузликів, зарубок на деревах.

 Люди носили з собою пристрій під назвою «нос», де зарубки мали числову інформацію. Звідси вислів зарубати на носі.

 Іноді ми кажемо: «Дай 5». Це натяк на те, що раніше рахували з допомогою предметів. Числівник 40 означав раніше мішок, зв’язку із 40 соболиних шкурок.

 

Як рахують народи світу

Жителі одного з Мікронезійських островів рахують так:

1 – маленький палець правої руки;

2 – безіменний палець правої руки;

3 – середній палець правої руки;

4 -  вказівний палець правої руки;

5 – великий  палець правої руки;

6 – кисть правої руки;

7 – лікоть правої руки;

8 –  праве плече;

9 – праве вухо;

10 – праве око;

11 – ліве око;

12 – ніс;

13 – рот;

14 – ліве вухо;

15 – ліве плече…

 

Як рахують народи світу

Австралійські аборигени використовують такий спосіб для називання чисел:

1 – мал.; 2 – булан; 3 – гуліба; 4 – булан-булан; 5 – булан-гуліба; 6 гуліба-гуліба…

 

Числа давніх слов’ян

Наші пращури-слов’яни користувалися для передачі цифр буквами. Над буквами ставили спеціальний знак  титло.

А – 1, В – 3, Р – 100. Ц – 900.

Для позначення більших чисел з’явилося слово «тисяча».

У ХVІІ ст.. користувалися словами:

10000 – тьма

100000 – легіон

І млн. – леондр

10 млрд. – ворон.

Ворона вважали вічним птахом, тому цим словом позначали таке велике число.

100 млн. -  колода (гріб) тобто нескінченна вічність.

Числа-гіганти

1000 000 000 000 000- квадрильйон;

1000 000 000 000 000 000 – квінтильйон;

1000 000 000 000 000 000 000 000 – секстільйон;

1000 000 000 000 000 000 000 000 000 –  октільйон.

Американський математик Кастнер придумав «найбільше число», назвав його гугол – 10 у 100 степені.

Якщо підрахувати об’єм Землі, то вийде приблизно

1000 000 000 000 000 000 000 000 000 000.

Але кількість чисел нескінченна, тому, можливо, придумають слово – назву для ще більшого числа.