6 клас

 

Тема: Способи перенесення малюнка для вишивання на тканину.

Мета:

•                               ознайомити зі способами перенесення малюнка для вишивання на тканину;
•                               сформувати вміння вибирати спосіб перенесення малюнка і виконувати перенесення;
•                               розвивати вміння переносити малюнок на тканину, підбирати кольори для вишивання;
•                               закріпити вміння свідомо дотримуватись правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог під час виконання ручних робіт;
•                               виховувати культуру праці, повагу до традицій українського побуту.

Тип уроку: застосування (закріплення) знань, вмінь і навичок.

Обладнання: інструкційні картки; зразки швів; таблиця "Правила безпечної праці і санітарно-гігієнічні вимоги під час виконання ручних робіт".

Хід уроку

І. Організаційний момент

1.                          Привітання з учнями.
2.                          Перевірка присутності учнів на уроці.
3.                          Перевірка підготовки робочих місць учнів до уроку.

ІІ. Виявлення знань і вмінь

 

 Всім доброго дня.

 Ми раді вітати гостей в нашій школі. Надіємось , що у нас ви

 відпочинете, розслабитесь, ну а ми , як завжди на уроці трудового навчання, трішки попрацюємо.

 

 

 

 

 

 

 

 У 6 класі ми почали вивчення такої теми як «Технологія виготовлення вишитих виробів».

 

Чому ми обрали саме вишивку, мабуть тому, що вишивка — це один із найулюбленіших і найпоширеніших в Україні видів декоративно-ужиткового мистецтва.

 У вишивці яскраво розкривається душа українського народу, його прагнення до краси.

Наші пращури вірили, що вишивка оберігає людину від хвороби та біди, недоброго ока чи злих духів, дарує щастя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В Україні зафіксовано понад 150 технік вишивання.

 За зовнішнім виглядом з лицьового і виворітного боків усі техніки вишивання поділяють на однобічні і двобічні.

За способом виконання всі вишивальні шви поділяють на «глухі» і «прозорі».

Глуха вишивка (поверхнево-нашивна лічильна і поверхнево-нашивна вільна) — вишивка, яку виконують на суцільній поверхні тканини, не висмикуючи чи не вирізуючи її ниток.

Назва поверхнево-нашивних лічильних і вільних технік вишивання пояснює спосіб їх виконання.

Поверхнево-нашивні лічильні техніки виконують на поверхні тканини, рахуючи нитки. До поверхнево-нашивних лічильних технік вишивання належать: лічильна гладь (пряма, коса, качалочки), занизування,  «штапівка», ретязь, хрестик,  зерновий вивід, та інші.

 

Поверхнево-нашивні вільні техніки не потребують точного рахунку ниток, їх вишивають на поверхні тканини за вільним, наперед нанесеним контуром візерунка. До поверхнево-нашивних вільних технік вишивання належать: гладь (художня, декоративна, біла та ін.) 

 

Прозора вишивка (ажурна) — це вишивка, яку виконують на основі прорідження або прорізання тканини. До прозорих швів належать прозоро-лічильні, прорізні вільні та ін.

 

 

 

 

 

 

 Пригадаємо собі , які види швів ми вивчали з вами у 5 класі ? (прості декоративні шви: «назад голка», «уперед голка», «стебловий шов», «ланцюжок» (тамбурний шов) ).

 

 Укажи назву швів, зображених на малюнках. До якої групи вишивальних швів вони належать?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Які види швів зображені на рисунках? ( Качалочка, пряма гладь, коса гладь,«штапівка», «козлик», «хрестик»)

 

 Рис.1

 

Рис. 2

 

 

 

Рис. 3

 

 

 

 

 

Рис. 4

 

 

 

 

 

Рис. 5

 

 

 

Рис. 6

 

 

Прозоро-лічильні шви

 

Мережки

 

 

Прорізна гладь

 

 

 

 

Поверхнево-нашивні вільні техніки вишивання

Види вільної гладі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

На наступному уроці ми будемо вивчати з вами техніки вишивання вільною гладдю, які вишивають на поверхні тканини за вільним, наперед нанесеним контуром візерунка.

Отже, для того, щоб оздобити виріб даною технікою вишивання потрібно підібрати малюнок і перенести його на тканину.

 

IV. Повідомлення теми уроку

Способи перенесення рисунка для вишивання на тканину.

V. Постановка завдання перед учнями

Знати: способи перенесення малюнка на різні види тканин, колірну гаму та кольорові сполучення, що використовуються у вишиванні.

Уміти: перенести малюнок різними способами.

 

VІ. Вивчення нового матеріалу 

Способи перенесення малюнка на тканину.

Якість оздоблення виробу вишивкою значною мірою залежить від якості перенесення малюнка на тканину

 Переносити малюнок на тканину можна кількома способами.

Який із них вибрати, залежить від кольору тканини (світла або темна) і особливостей її поверхні — фактури (гладка або ворсиста).

 Почнемо з найпростішого способу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Переведення малюнка через копіювальний папір

 

 

 

Так переводять малюнки на гладенькі тканини будь-якого ко­льору: для світлої тканини беруть темний копіювальний папір, для темної — світлий (жовтий, червоний). Бажано мати набір кольорового копіювального па­перу.

Оскільки копіювальний папір бруднить тканину, то для білої тканини краще використа­ти папір жовтого чи зеленого ко­льору, тобто такий, який не за­лишає яскравого масного сліду.

 

На добре пропрасовану тканину кладуть копіювальний папір

глянцевою (блискучою) стороною вниз і зверху приколюють малюнок. щоб у процесі роботи рисунок не зсунувся.

 

 Контури ри­сунка акуратно обводять гостро заструганим олівцем (тканина по­винна лежати на твердій поверхні), пам’ятаючи, що в процесі ви­шивання виправити викривлення ліній контура набагато важче.

 

 

 

 

2. Переведення малюнка «припорохом» через трафарет

 

Він більш трудомісткий, але дає змогу переносити рисунок на будь-яку тканину. Цей спосіб позбавлений вад двох перших: тканина не брудниться, контур рисунка не викривляється.

 

 

 
 

Спочатку готують трафарет. На м’яку підстилку кладуть чистий аркуш паперу і на нього — малю­нок.

 Потім шилом або голкою про­колюють контур малюнка через кожні 2 мм. Трафарет готовий, за­лишилось зняти з нього опуклості від проколів. Для цього достатньо протерти трафарет наждачним па­пером.

 Потім змішують машин­не масло або гас із зубним порош­ком (замість порошку можна взяти синьку або сажу) і одержують су­міш, схожу на густу сметану.

Готовий трафарет накладають на тканину, скріплюючи їх булавками.

 

 Ватяний тампон, щільно обгорнутий тканиною, змочують у суміші і протирають увесь малюнок по про­колу. Розчин проходить крізь дірочки, залишаючи відтак контури малюнка на тканині.

 

 

 

 

 

 

3. Переведення малюнка методом прошивання за допомогою цело­фану, кальки або цигаркового паперу

Такий спосіб переведення використовують для  ворсових тканин. Насамперед перемальовують малюнок з паперу на цело­фан (авторучкою) або прозорий папір, потім накладають малюнок на тканину, закріпляють булавками і по контуру прострочують на швейній машині або прошивають швом «уперед голку». Потім папір акуратно відривають. Недоліком цього способу є те, що лінія конту­ру малюнка пунктирна.

 

 

4. Переведення малюнка на тканину за допомогою світлового ящика

На дно звичайного дерев’яного ящика ставлять настільну елек­тричну лампу і накривають ящик склом. На скло кладуть малюнок, на нього — прозору тканину, для надійності скріпляють їх шпиль­ками, вмикають світло й обводять контур малюнка гострим м’яким олівцем (М-2М).

 

 

 

 

 

 

 

Фізкультхвилинка

 

VIІ. Формування умінь і навичок учнів.

 Практична робота

1.                          Аналіз завдань практичної роботи:

•                               перевести малюнок для вишивання на тканину, використовуючи спосіб, що відповідає тканині;

2.                          Забезпечення матеріалами та інструментами: тканина, нитки, голка, ножиці, копіювальний папір, олівець.
3.                          Правила безпечної праці і санітарно-гігієнічні вимоги під час виконання ручних робіт (дод.1).
4.                          Самостійне виконання завдань практичної роботи за інструкційними картками.
5.                          Контроль з метою виявлення недоліків у знаннях і вміннях учнів.
6.                          Поточний інструктаж(індивідуальний, груповий).
7.                          Організація самоконтролю та взаємоконтролю учнів.
8.                          Підбиття підсумків практичної роботи:

•                               демонстрування кращих робіт;
•                               аналіз недоліків в роботах та шляхи їх усунення;
•                               оцінювання результатів практичної роботи.

VІІІ. Підсумок уроку

Порівняти реальні результати з очікуваними;

Проаналізувати, чому відбулося так чи інакше;

Закріпити чи відкоригувати засвоєне;

Зробити висновки

IX. Завдання додому

Принести інструменти та матеріали для вишивання вільною гладдю.

X.. Прибирання робочого місця

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

 

Санітарно-гігієнічні вимоги під час ручних робіт:

 

1. Перед початком роботи ретельно вимити руки.

2. Розкласти інструменти, пристосування і матеріали на робочому місці у відповідному порядку.

3 Світло має падати зліва або спереду.

4. Сидіти на стільці зручно, ноги мають твердо стояти на підлозі або спеціальній підставці.

5. Спину треба тримати переважно прямою або ледь нахиленою вперед.

6. Голову потрібно ледь схиляти над роботою.

7. Не треба спиратися корпусом тіла та ліктями на стіл.

8. Роботу тримати перед собою на відстані 30 -35 см.

9. Періодично відпочивати, переводячи погляд на тло іншого зображення.

10. Наприкінці роботи прибрати робоче місце, належ­но скласти інструменти, пристосування і матеріали.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вимоги безпеки під час роботи з ножицями :

 

1. Ножиці для ручної праці повинні мати заокруглені кінці.

2. Клади ножиці  так, щоб вони не виступали за край робочого місця.

3. Не працюй тупими ножицями, а також ножицями зі слабким кріпленням.

4. У процесі різання уважно слідкуй за розміткою.

5. У процесі роботи тримай матеріал пасивною рукою так, щоб пальці були осторонь від гострого леза.

6. Не розмахуй ножицями, під час різання не ходи, а також не підходь занадто близько до того, хто ними працює.

7. Відкладай ножиці із зімкненими лезами.

8. Передавай ножиці зімкненими кільцями вперед.

9. Після роботи ножиці тримай складеними, бажано в чохлі.

 



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Вимоги безпеки під час роботи з голками та булавками :

 

1. Голки і булавки тримати у спеціальних коробках, при шитті користувати­ся подушечкою для голок.

2. Перед  роботою та після неї перелічувати голки і булавки.

3. Не користуватися тупими та іржавими інструментами (ножиці, голки, булавки).

4. Не брати голку до рота, не заколювати у власний одяг, не залишати у виробі.

5. Передавати голку разом з ниткою, зав'язаною у вуз­лик.

6. Довжина робочої нитки має бути близько 50 см.

7. Нитку розрізати і відрізати відповідними ножицями.

8. Пошкоджені голки, булавки та шпильки віддавати дорослим

9. Уколоті в тканину булавки спрямовувати вістрям в один бік.