Конспект відкритого уроку " Лялька-мотанка"

Тема. Добір ляльки-мотанки для виготовлення. Пошук виробів аналогів.

Епіграф. Моя лялька-мотанка

                ниточкою змотана,

                оберіг мій на землі,

                талісман мені в житті.

Мета:

- створити умови для збагачення індивідуального досвіду про українську народну іграшку та виготовлення ляльок-мотанок;

- спонукати до відтворення та узагальнення своєї пошуково-дослідницької роботи з даної теми;

- розвивати пізнавальну активність, допитливість, естетичні смаки, виховувати любов до рідного краю, його традиції, промислів, бажання вивчати минуле та примножувати традиції українського народу.

Обладнання: проектор, ноутбук, екран, зразки виробів-аналогів ляльок-мотанок.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань.

 

Міжпредметні зв’язки: історія, географія, образотворче мистецтво.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Перевірка готовності учнів до уроку.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

- Як ви розумієте значення слова іграшка?

- Який образ виникає у вас при слові лялька- мотанка?

- Яке головне призначення ляльки-мотанки?

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

На попередніх уроках ми з вами сформулювали мету і завдання нашого проекту, обґрунтували його значимість і визначилися з темою проекту, а саме – « Виготовлення ляльки-мотанки»

На домашнє завдання вам було зібрати інформацію про майбутній виріб.

Сьогодні на уроці ми повинні:

- відтворити та узагальнити результати своєї пошуково-дослідницької роботи з даної теми;

- і відповідно кожен з вас повинен визначитися, яку ляльку-мотанку він буде робити, тому, що різновидів ляльок-мотанок є дуже багато

 

IV. Вивчення нового матеріалу.

Сучасні діти замість іграшок бавляться мало не всіма елементами періодичної системи Менделєєва, взятими у чистому вигляді. Чи не тому діти з дитинства хворіють на астму, хвороби серця, хвороби дихальних шляхів.

Сучасні батьки не завдають собі особливого клопоту. Йдуть до найближчої крамниці, де на них чекає «Китай» у широкому асортименті.

Правда, останнім часом все частіше лунають попередження, що сумнівні іграшки можуть завдати непоправної шкоди здоров’ю дитини.

Однак, річ не тільки в цьому.

Китайські іграшки нікуди не щезнуть з ринків крамниць, натомість що року залишається все менше майстрів, які можуть передати технологію виготовлення української народної іграшки.

Зрештою, постає питання, кого ми виховуємо, заполонюючи дитячі кімнати всуціль іноземним крамом?

Генетична пам'ять, етнічна незалежність, національне коріння, зв'язок поколінь – невже ці поняття вже нічого не важать у нашому глобалізованому світі?

Мабуть, це не так.

І я маю надію, що ми з вами будемо тими посередниками, тією ланкою, між минулим і майбутнім, які збережуть прадавню лялькову культуру нашої землі.

Адже народна іграшка є культурною спадщиною народу, подібно до рідної мови, казки, пісні.

Лялька-мотанка, зроблена власноруч, несе у собі потужний заряд духовної енергії роду, і її зовсім не порівняти із сучасною масовою іграшкою з пластика.

Майстерно зроблена, пишно вдягнена, лялька є цінним предметом домашнього майна, водночас виступаючи посередницею між старшим і молодшим поколіннями, запорукою добробуту, щасливого родинного життя та захисту від злих сил.

У наш час майстри, які працюють з традиційною народною лялькою відзначають позитивний вплив, який має процес виготовлення такої ляльки на психіку людини.

Виготовлення ляльки-мотанки - це свого роду психотерапія, яка бере свої витоки в глибокій давнині, яка допомагає зняти певні психологічні травми.

Наприклад, помічено, що діти – сироти, які пройшли майстер-класи по виготовленні ляльки, стають врівноваженішими, і разом з тим, вони роблячи свою лялечку, формують образ своєї майбутньої матері.

Так само, жінки, які в період вагітності проходять майстер – клас, формують для своєї дитини щастя, здоров’я, успіх.

Лялька-мотанка – це один із найдревніших символів, який єднає культури і традиції.

Це символ великої Матері, яка сотворила все суще і береже дотепер народжені нею душі.

 

А тепер діти, уявіть собі, що ми знаходимося в музеї іграшок.

До нас прийшли гості, і ми хочемо привернути їх увагу до наших експонатів.

Тому сьогодні кожен з вас буде виступати у ролі гіда (екскурсовода).

Отже, почнемо нашу екскурсію про історію ляльки-мотанки, про технологію її виготовлення та використання.

 

Історія ляльки-мотанки

 

1.Виступ учнів

 

Учень 1

Лялька, як дитяча іграшка і оберіг родини й роду, як могутній магічний талісман та символ зв’язку між поколіннями, знана в багатьох традиційних культурах земної кулі – від Аляски до Австралії, від Африки до України.

Ляльки різних народів відрізняються між собою ззовні і матеріалом, з якого зроблені – в Африці вона здебільшого кам’яна або дерев’яна, десь глиняна, а ще десь – зроблена з тканини, але суть і призначення ляльки – незмінні Головне призначення ляльки – берегти душу свого власника від зла й нечистих помислів.

Іноді з рук майстра народжувалися ляльки, про які складалися легенди, і передавалися від матері до дочки, як священний переказ...

У міфах багатьох народів першими людьми були ляльки, створені з глини або дерева, оживлені богами.

У спрощеному вигляді цей  міф простежується і в народних казках, наприклад, в українській казці «Телесик»: чоловік із жінкою, які не мають дітей, роблять ляльку з дерева, колишуть її в колисці, і потім лялька перетворюється на дитину.

Лялька-мотанка є помічницею і берегинею героїні в казці «Василиса Прекрасна».

Мати, помираючи, дає своїй доньці лялечку і наказує, щоб та берегла її, шанувала, годувала крихтами хліба і краплями молока – і лялечка завжди буде вірною помічнице.

Дівчина виконує наказ матері, і лялька допомагає їй здійснити усі завдання, виконати усі забаганки лихої мачухи, вийти переможницею в символічному поєдинку з Бабою-Ягою і зрештою здобути щастя й добробут

 

Учень 2.

На Волині старі люди дотепер бережуть пам’ять про обряд, що його проводили навесні: всім селом виготовляли ляльку – «Весну-панянку», обряджали її стрічками та свіжою травою, і відвідували сусіднє село, заходячи в ті хати, де були дівчата на виданні або хлопці на порі.

Навіть городні опудала, що їх досьогодні ставлять на городах, аби відлякували горобців, напочатку були священними ляльками-охоронцями оселі й обійстя від злих духів.

Також у волинських селах ще донедавна зустрічалися обряди «проводів русалок», що їх здійснювали на Зелені свята.

Під час цього обряду жінки танцюють із солом’яними ляльками в руках.

Очевидно, в давні часи ці ляльки символізували душі померлих, тим більше, що вважалося, що русалками стають діти та незаміжні дівчата, які вмерли насильницькою смертю.

Повір’я, що лялька – це вмістилище душ померлих предків – породило певні традиції їх створення в різних народів.

Наприклад, у деяких культурах ляльки можна було створювати тільки в певні пори року, і робити їх могли тільки люди, що пройшли спеціальні ритуали посвячення.

 

Учень 3

У традиційних обрядах народів Європи прослідковується тісний зв’язок процесу виготовлення ляльки з продовженням роду та ритуалами родючості.

Колись на всій території, що її нині вчені-дослідники називають «Старою Європою» -- від Карпат до Північної Італії – існував культ Великої Праматері, яка народила все суще, яка береже життя і оновлює його.

Образ Богині ми зустрічаємо на критських амфорах, і при розкопках

Трипільської культури, в священних  піснях, які дійшли до нас під назвою «колядок» і у веселих новорічно-маланкових переодяганнях…

Все це – відгомін древнього праєвропейського культу Великої Богині, єдиної в трьох лицях – Діви, Матері і Баби – прародительки всього живого на Землі і матері всіх людей.

Подібні обряди можна зустріти і в деяких племен Африки та Американського континенту.

Наприклад, у деяких місцевостях Європи раніше – а подекуди й дотепер – здійснювали на честь закінчення жнив такий обряд: виготовляли спеціальну ляльку, закладали у неї останній зрізаний колос або останній сніп з поля, і потім цю ляльку зберігали на почесному місці в домі, до наступного урожаю.

 

Учень 4

У деяких регіонах України теж зберігся подібний обряд.

«Куклою» на Черкащині та Київщині називали в народі жмут стиглого колосся, останній, який залишають на вижатому полі і закручують за рухом сонця.

Це робиться, аби наступного року теж був добрий врожай.

Але є лялька, яку в тій чи іншій формі знали на всіх континентах.

Це мотана, або вузлова лялька, виготовлена з м’якого матеріалу – шкіри або тканини і з ниток.

Очевидно, перші такі ляльки робили з трави або соломи, а згодом, з поширенням ткацтва, почали використовувати тканину і прядиво.

В Україні її знають, як ляльку-мотанку, і тут вона відома з незапам’ятних часів, і своїми витоками сягає чи не в добу Трипільської цивілізації…

Найдавніші ляльки з тканини – це коптські ляльки з вовни, знайдені під час розкопок стародавніх поселень у Єгипті.

Цікава деталь цих ляльок – відкрита спіраль на місці обличчя.

Спіраль – це один з найдревніших символів вічності і безконечності буття, символ родючості й нового народження у всіх народів Землі.

Цікавим є також те, що в основу виготовлення української ляльки-мотанки теж покладена спіраль.

 

Учень 5

Варто також згадати про вузлову ляльку в традиціях інших народів.

Наприклад, в багатьох регіонах Росії – від поморської Півночі до степів Кубані – теж до наших днів збереглося мистецтво виготовлення ляльки-мотанки, з незначними відмінностями у формі від її української посестри; десь їх називали «желанница» (вважалося, що така лялька, без обличчя, сприяє виконанню бажань), десь – так само, як і в Україні «берегиня».

Виготовляли і більш «спеціалізовані» ляльки: «зернушку» – на добрий урожай, «сонницю» -- щоб дитячий сон був міцним і здоровим, «долюшку» -- молодій нареченій на щасливе подружнє життя…

Знаходять ляльки в похованнях і на Північному Кавказі.

Відмінність їхня від української – незначна різниця у формі хрестоподібного візерунка на обличчі.

Якщо в ляльки з Дніпра це яскраво означений солярний хрест, то скажімо, в кавказької її сестри – це швидше ромб, візерунок якого відсилає нас до трипільського символу врожайності та жіночого начала.

В Середній Азії теж знали ляльку-мотанку, і теж із хрестоподібним візерунком на обличчі.

Очевидно, така спорідненість бере початок від скіфів, бо чому ж інакше такі схожі між собою ляльки, що їх знаходять у похованнях на Кавказі і в Середній Азії – і чому ці ляльки такі подібні до своїх українських сестер?

З давніх-давен в українських родинах молода мати, чекаючи дитину, робила ляльку-мотанку, котра уособлювала собою майбутнє дитя.

Перш ніж покласти в колиску новонароджену дитину, туди клали цю лялечку, і вона ставала оберегом дитини, її захисницею, символом зв’язку дитини з усім родом, і цей зв’язок захищав людину, де б вона не була.

Це дуже нагадує про традицію, яка існувала в Древньому Римі, де з глини виготовляли лари – символічні фігурки-зображення предків, і римлянин завжди возив їх із собою, і де б він не був – з ним були його предки, його земля і потужний захист всього роду…

 

2.Продовжимо нашу екскурсію і переглянемо електронну презентацію, яку нам підготували наші дівчатка

 

1 учениця

 

     Мотанка – це й іграшка, й оберіг. У дохристиянські часи мотанки робили з найпростішого матеріалу – сіна, клаптиків тканини, ниток, стрічок. Люди знали, лялька не може бути на когось подібно. Мати, створюючи донці іграшку, ніколи б не наважилась намалювати очі, ніс або губи. Замість людських рис у неї на обличчі хрест – символ Сонця.

Назва такої ляльки походить від технологічних особливостей її виготовлення. Всі деталі  міцно примотуються ниткою, вузлики не зав’язують. Лялька-мотанка втілює ідею оберегу-захисту від злих сил. Народна лялька зроблена власноруч сповнена позитивної енергії, любові та тепла..

Лялька буває різної форми – великою й маленькою. Вважають, що лялька є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає. Обличчя як такого у ляльки немає, воно досить символічне. Вважається, що лялька-мотанка повинна бути безлика, а та, яка служить берегинею – ще й з хрестом замість обличчя. Не можна малювати обличчя ляльці, вона не повинна ні на кого бути подібна, щоб не завдати шкоду.

Чи має бути лялька красивою? Ні. Скоріше внутрішньо змістовною, образною, такою, яка б з’єднувала рід та природу, історію та сучасність. Українці вірили, що зробивши ляльку, можна просити у Вищих Сил дощу, гарної днини чи добрих новин. Коли нездужала дитина, батьки спеціально робили ляльку і клали її під подушку або прикріплювали до хворого місця, сподіваючись, що мотанка перебере на себе недугу.

Українська народна лялька є втіленням добра і лагідності. Це оберіг людської душі і долі, символ предків. Це символ Великої Матері, яка створила все суще і береже до цих пір народжені нею душі.

 

2 учениця

Види ляльок- мотанок

 

Вузликова лялька

Таку назву лялька отримала тому, що під час її виготовлення елементи та деталі не тільки міцно примотуються ниткою але нитку ще зав’язують на вузлик.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лялька-багаторучниця

Свою назву лялька отримала за наявність великої кількості рук (п`ять пар рук).

Таку ляльку полюбляли господині, її підвішували над прялкою чи піччю для того, щоб господиня встигала робити всю хатню роботу.

А лялька допомагала їй у цій справі.

 

 

 

 

Берегиня.

Її зображують із руками, піднятими вгору в молитовному жесті або з опущеними вниз. Коли руки підняті вгору – Богиня закликає небо допомогти засіяти ниву, зачати нове життя на землі.

Коли руки опущені вниз – Богиня благословляє землю на народження, принесення плодів, дарів.

На спідниці ляльки – берегині вишитий мотив безконечника.

 

 

 

Мати з дитиною

Лялька з діточками нагадує іконописний образ Богородиці. Її дарують новоствореним сім'ям.

Ганчіркову ляльку – берегиню, вироблену власними руками, мати дарувала донечці перед весіллям, благословляючи таким чином на щасливе заміжжя.

Гості теж дарували ляльок з побажанням, щоб в них народилося багато діточок.

 

 

 

 

 

Нерозлучники

В деяких регіонах України таку ляльку дарували молодим під час весілля з побажаннями любові та злагоди, а ще звичайно, щоб молоді завжди були в парі і міцно тримались один одного все своє життя. В тому місті, де з’єднуються дві ручки, примотаний зроблений з ниток кутасик (переважно червоного кольору), який символізує кохання молодят та їхню майбутню дитину.

 

Види весільних ляльок

Найретельніше готували ляльку для нареченої та напередодні народження дитини. Таку мотанку вбирали дуже гарно. Іноді українці вірили, якщо дітки у великій родині довгий час бавляться мотанкою, треба чекати лелеку…

Якщо для шлюбу, то ляльки виготовляли дуже ретельно. Ляльку вбирали в український стрій, як молоду, робили великий віночок, чи корону, на голову також до ляльки – молодої обов’язково робили пару – молодого, і що ж за весілля без дружб… Також дівчата часто разом з рушниками та сорочками в скриню робили ляль

Коли ж дівчина виходила заміж, то в родині чоловіка дозволялось, допоки в молодят немає діток, бавитись лялькою, і чим більше, тим швидше, і тим здоровіші будуть діти. А коли вже народжувалась дітвора, то , звісно, лялька віддавалась їй.

 

 

 

 

Лялечка-круп'яничка (зерновушка) всередині наповнюється крупою (зерном). Вважалося, що вона приносить в дім достаток, благополуччя, допомагає досягти успіхів у роботі. Раніше робити ці амулети починали восени і використовували зерно з зібраного врожаю. Заборонено застосовувати подрiблену крупу або пластівці, обов'язково лише ціле зерно: пшеницю, перловку, гречку, пшоно, горох… Використані матеріали: льон, бавовна, гречка, пшоно. Висота цих лялечок - 10 см.

 

Крім того виготовляли ляльки-мотанки немовлята та ляльки – мотанки у вигляді козачків.

 

3 учениця

 

Значення рослин, які використовувалися для наповнення голівок ляльок-мотанок.

Кожна рослина має свою символіку:

ромашка – оберіг від темних сил, як магічна рослина для здоров’я і злагоди в родині;

м’ята – зцілення та очищення, вона є добрим оберегом;

чебрець – символ родючості, вважали,що він може забезпечити спокій у родині та здоров’я дітей, а також його вкладали у подушку для міцного сну;

полин – оберіг від темних сил, від вроків;

материнка – трава кохання, покровителька вірних подруг та дружин;

лаванда – символізує любов, захист, сон, довголіття, очищення, щастя, душевну рівновагу, гроші.

Інколи голову ляльки робили з макової голівки, адже мак – це символ родючості і могутній оберіг від злих сил.

 

4 учениця

 

Лялька-мотанка – хрестоподібна фігура, де єдина об’ємна деталь – це голівка. Її виготовлення – це найважливіший момент процесу створення ляльки-мотанки. Голівка обмотується ниткою, яка викладається у формі хреста. Хрест в даному випадку є й оберегом – символом Сонця, життя і нових починань, і символізує саму людину, гармонію її персонального фізичного світу (горизонталь) і духовного (вертикаль). І обов’язково вузлова лялька мотається за рухом сонця – тоді вона принесе вдачу та щастя.

 

Солярний знак

Найважливіший етап – намотування хреста на обличчі ляльки. Підбираємо нитки, аби вони личили до обраних кольорів майбутньої одежі мотанки. Крім того, треба виходити зі значення кольорів

 

Значення кольорів:

зелений – колір здоров’я та багатства;

червоний – колір життя, вогню, кохання;

жовтий – колір сонця, пшениці, землі, фізичного світу;

синій – колір творчості та саморозвитку;

фіолетовий – колір мудрості;

золотий – колір Божої любові.

 

Значення матеріалів

Потужну захисну силу мають ляльки, виготовлені з натурального конопляного полотна – це універсальний родинний оберіг від нещастя і хвороб

 

Послідовність виготовлення ляльки

Коли голівка готова, майстриня нарікає майбутню ляльку тим іменем, яке буде символізувати її призначення.

 

Значення імен

Оленка - обрана, Світлана - світла, Іванка - життєва, Зоряна – свіжа як ранкова зоря, Ганночка – благодатна, Меланка – таємнича, Настуня – життєдайна, Яринка – спокійна, Уляна – щаслива, Надія – надійна на майбутнє, вікторія – перемога, Соломія, Іра – мирна, спокійна, Ігор – войовничий, Володя – володар світу.

Далі з валиків тканини формуються ручки (перекладина хреста) і тулуб. Дехто з майстрів надає ляльці більшої схожості з жіночою постаттю, формуючи ще й груди. Після того ляльку одягають – вбрання та кольори підбирає майстер за своїми уподобаннями та враховуючи символічне призначення ляльки.

 

Одяг

Кожна лялька-мотанка повинна бути одягнена у вишиванку , спідницю та запаску. Всі елементи підбираються у відповідності із регіональними та географічними особливостями, і при цьому кожний з предметів одягу також виконує роль оберега. Так наприклад, спідниця є символом землі, сорочка позначає три життєві часи - минуле, теперішнє та майбутнє. Обов'язковими вважались також такі атрибути, як різні барвисті та кольорові намиста або вишиванки, які персоніфікували благополуччя й достаток. І звичайно, невід’ємним елементом одягу був головний убір. Це могла бути шапка, хустка або що небудь інше, але головний убір обов'язково повинен був бути присутнім на ляльці, тому що він символізує зв'язок з небом

Мотати ляльку можна лише тоді, коли на небі – молодий місяць.

 

5учениця

 

Забава

Якщо лялька робиться на добробут та здоров’я родини – для одягу підбираються червоно-зелені відтінки

Христина

Для успіху в творчості –  використовують блакитні кольори

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Маківка

Для щастя у коханні чи подружньому житті – підбирають червоні, рожеві, помаранчеві кольори

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ксеня і Квітка

Велику силу має вишивка,особливо, якщо це вишивка старовинна, яка несе в собі древню символіку і позитивну енергію багатьох поколінь

 

 

 

 

 

Насправді ляльку-мотанку може зробити кожен. Для цього необхідно лише трішки часу, фантазія, та мінімальні знання вишивки свого регіону. І пам’ятайте, лялька, зроблена власними руками, значно тепліша та добріша, ніж куплена-пластмасова, адже вона наша лялька-мотанка!

 

3. Цікаві факти про ляльку-мотанку

У Львові встановлено новий рекорд України. 30 квітня 2011року на площі Ринок було створено найбільшу в Україні ляльку-мотанку.

Ляльку створили мисткиня Оксана-Смерека-Малик та майстер народної ляльки Лариса Теліженко.

Її розмір сягнув 3метри.

Ідея створення ляльки-мотанки виникла для того, аби Львів підтримав свій статус культурного центра.

Під час проведення фестивалю народної творчості в місті Борщеві на Тернопільщині було встановлено найвищу в світі ляльку-мотанку, висота якої сягала 13метрів.

 

4. Перегляд відеофільму про майстринь, які займаються виготовленням ляльок-мотанок: Олена Щербань, Ірина Вербицька, Олена Цюпа, Таня Білокрилець.

 

V. Підсумки уроку.

 

VI.Домашнє завдання: принести інструменти та матеріали для виконання ескізу майбутньої ляльки-мотанки.