Методичні рекомендації

 

 

 

МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ

ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ТЕМИ ВАРІАТИВНОГО МОДУЛЯ:

«ТЕХНОЛОГІЯ БІСЕРНОГО ПЛЕТІННЯ НА ДРОТЯНІЙ ОСНОВІ»

 

 

 

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготовила:

Козьоринська Я.С., вчитель трудового навчання Шегинівської ЗОШ І-ІІІ ст., спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії

 

 

 

 

 

Рекомендовано на допомогу вчителям трудового навчання

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………..4

РОЗДІЛ 1. Проектно-технологічна діяльність учнів – модель особистісно-зорієнтованого процесу трудового навчання.….5

1.1. Зміст проектно-технологічної діяльності учнів………….….5

1.2. Роль методу проектів у технології трудового навчання…....8

РОЗДІЛ 2. Методика застосування методу проектів під час вивчення варіативного модуля «Технологія бісерного плетіння на дротяній основі»…………………………………..10

2.1. Програма варіативного модуля «Технологія бісерного плетіння на дротяній основі»…………………………………..…10

2.2. Постановка проблеми та визначення завдань для виконання проекту…………………………………………………………..…13

2.3. Рекомендації щодо проведення заахисту творчих проектів.16

РОЗДІЛ 3. Організація навчальної роботи на уроках………20

3.1. Матеріали та інструменти……………………………………20

3.2. Правила безпеки праці, санітарії та гігієни при виготовленні виробів з бісеру……………………………………………………21

3.3.З історії бісеру…………………………………………………22

3.4. Розроблені уроки……………………………………………..22

ВИСНОВКИ………………………………………………………49

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………..50

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Трудова підготовка в сучасній загальноосвітній школі має бути гнучкою і пристосованою до технічних, економічних, соціальних потреб суспільства та спрямованою на те, щоб допомогти випускникам середніх закладів у професійному самовизначенні, оволодінні методами творчої діяльності в умовах ринкової економіки, де на зміну фактично ремісничому, тренувальному трудовому навчанню має прийти процес формування та розвитку творчої ініціативи, творчого пошуку.

Усе це вимагає нових підходів до методики трудового навчання, яка має на меті забезпечити підготовку учнів до трудової діяльності в різних сферах виробництва та домашньому господарстві, дати учням загальні відомості про основи виробництва, сучасну техніку, технології, процеси управління, основні групи професій та вимоги професій до людини; залучити учнів до творчо-інтелектуальних і технологічних робіт; сформувати навички розв’язання творчих практичних завдань.

Провідним напрямом реалізації нового змісту трудового навчання, як підкреслено в Державному стандарті освітньої галузі «Технологія», є проектно-технологічна діяльність, яка інтегрує всі види сучасної діяльності людини від появи творчого задуму до реалізації готового продукту

Навчити учнів виконувати проект та виготовляти відповідний виріб - не самоціль. Учні повинні навчатися мислити творчо, здійснювати вибір серед декількох можливих варіантів, планувати власну діяльність, працювати з інформаційними джерелами та знаходити потрібну на даний момент інформацію, здійснювати рефлексію своєї діяльності, застосовувати знання з основ наук і власний досвід та свідомо реалізувати їх у практичних умовах.

 

 

 

Розділ 1. Проектно-технологічна діяльність учнів - модель особистісно-зорієнтованого процесу трудового навчання

1.1 Зміст проектно-технологічної діяльності учнів

 

Однією з головних особливостей проектної діяльності є те, що перед дітьми постають завдання, які мають не одне, а декілька правильних розв’язків. Учні вперше вирішують проблему за довільним розв ’язком, і при цьому еталон, на який можна було б дивитись, відсутній.

Зміст проектно-технологічної діяльності учнів складається з таких етапів (стадій), які пов’язані між собою і найефективніше розкривають послідовність розробки та виконання проекту: організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний, заключний.

На кожному етапі учні виконують певну систему послідовних дій, реалізуючи проект, а вчитель при цьому справді стає організатором навчально-трудової діяльності.

Перший етап проектно-технологічної діяльності - організаційно-підготовчий, на якому перед школярами постає важлива проблема - правильно вибрати об’єкт проектування, адже від цього найбільшою мірою залежить успіх подальшої роботи. На цьому етапі учні мають вибрати і поставити перед собою проблему, усвідомити значення майбутнього виробу як для самих себе, так і для суспільства в цілому, тобто визначитись у доцільності виконання проекту. Школярі формують та пропонують різноманітні ідеї, а згодом і варіанти конструкції, визначають та обговорюють оптимальний варіант запропонованої конструкції, найбільш вдалі параметри своєї майбутньої конструкції (з погляду умов використання, власного досвіду та досвіду оточення). Уся ця робота розпочинається з пошуку інформації, у тому числі з використанням Інтернету, наукових і періодичних видань. Завдання - зібрати якомога більше інформації з даного питання.

Таким чином, на цьому етапі учні генерують ідеї, що є найважливішим елементом у проектно-технологічній діяльності, адже саме тут відбувається інтелектуальне зростання людини, становлення особистості. Учень навчається аналізувати, порівнювати, узагальнювати, проводити корекцію, планує свою діяльність. Крім цього, він узагальнює вивчений матеріал, цим самим включаючи його в загальну систему своїх знань і вмінь.

Заключним елементом цього етапу буде узагальнення та визначення з дизайном, а також із часом, який буде потрібний для виготовлення об’єкта проектування.

Наступним етапом проектно-технологічної діяльності учнів є конструкторський етап, на якому юні винахідники складають ескіз своєї найдосконалішої та найкращої конструкції, яка відповідає сучасним вимогам та дизайну, підбирають матеріали та інструменти, визначають найдоцільнішу технологію виготовлення обраної конструкції, виконують економічні, екологічні та міні-маркетингові до­слідження. Засобами діяльності виступають усі робочі інструменти і пристрої, якими користуються учні, розробляючи проект. Результатами діяльності учнів на цьому етапі є набуття нових знань, умінь і готові графічні документи.

Конструкторський етап містить такі стадії: складання ескізу, розробка конструкторсько-технологічної документації, добір матеріалів, вибір інструментів та обладнання, вибір технології обробки деталей виробу, їх з'єднання, обробка, організація робочого місця, економічне та екологічне обґрунтування, міні-маркетингові дослідження, у яких визначають доцільність виготовлення проекту з точки зору економії матеріалів та енергоресурсів для його виготовлення. Перед тим як що-небудь виготовити, треба врахувати вартість пропонваної роботи. Яким буде прибуток чи збиток? Відповіді на ці запитання дають економічні розрахунки. Таким чином, слід учити школярів знаходити раціональні конструкції, виявляти заповзятість, спритність, кмітливість, щоб виготовити корисну річ з мінімальними матеріальними затратами, з недорогих матеріалів (чи навіть з їхніх відходів, обрізків), водночас наділивши її цілою низкою переваг.

У проспекті творчого проекту на цьому етапі потрібно дати: обгрунтування витрат матеріалів, засобів, енергії для виготовлення виробу; визначення його собівартості й ціни, передбачуваних прибутку і термінів реалізації.

Наступним моментом цього етапу буде здійснення екологічної експертизи, де школярі повинні дати повну характеристику з точки зору екологічної безпеки виготовлення. Не менш важливим є обґрунтування використаної сировини. І, нарешті, учні мають вивчити потреби ринку в конструкції і спромогтися, наприклад, через виставки знайти пропозиції на її виготовлення.

На 3-му етапі - технологічному, учні виконують заплановані операції, здійснюють самоконтроль та оцінку якості виробу. Мета - якісне і правильне виконання трудової операції. Предмет діяльності - створений матеріальний продукт, набуті знання, сформовані уміння й навички. Засоби - інструменти й обладнання, з якими працює учень. Результат - набуття знань, умінь і навичок. Закінчені технологічні операції є проміжним результатом діяльності учнів на цьому етапі.

Цей етап проектно-технологічної діяльності включає такі стадії, як виконання технологічних операцій, передбачених технологічним процесом, самоконтроль своєї діяльності, дотримання технологічної, трудової дисципліни, культури праці та оцінку якості варіантів конструкцій.

На заключному етапі учні здійснюють кінцевий контроль, порівняння й випробування проекту, порівнюють виготовлену конструкцію із запланованою. Якщо будуть знайдені недоліки та неполадки, намагаються їх усунути, аналізують проведену роботу, встановлюють, чи досягай своєї мети, який результат їхньої праці, здійснюють самооцінку спроектованого виробу. На завершення всього учні захищають свій проект (виріб, план, модель) перед однокласниками шляхом оформлення звітів, демонстрації та відповідаючи на запитання. Тут учні встановлюють, чи досягай вони своєї мети, який результат їхньої праці.

На різних етапах навчання школярів проектно-технологічної діяльності застосовуються різні методи. Так, наприклад, на організаційно-підготовчому етапі, крім вербальних методів (розповіді, пояснення), використовуються методи демонстрації зразків раніше виконаних проектів, інформаційної підтримки, «розумового штурму», фантазування, пошуку, аналогій, ідеального об’єкта, метод фокальних об’єктів тощо.

Основним методом навчання проектно-технологічної діяльності на технологічному етапі є метод вправ, за допомогою якого відпрацьовуються дії та прийоми виконання окремих операцій. Використовується також і метод інформаційної підтримки шляхом демонстрації автоматизованих схем, креслень, технологічних операцій, прогресивних технологій.

Як уже зазначалося, на заключному етапі проектно-технологічної діяльності відбувається коректування об’єкта, його контроль і випробування, підготовка до захисту і сам захист. Тут використовуються методи інформаційної підтримки, демонстрації, проведення конкурсів творчих проектів

 

1.2. Роль методу проектів у технології трудового навчання

 

Метод проектів (від грецького - шлях дослідження) – система навчання, при якій "Технологія" - це гнучка модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості, що розвивається, розвиток її інтелектуальних та фізичних можливостей, вольових якостей і творчих здібностей в процесі створення нових товарів і послуг під контролем вчителя.

Робота над проектом - практика особистіно-орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. У свідомості учня це має такий вигляд: «Все, що я пізнаю, я знаю, і для чого це мені треба, і де я можу ці знання застосувати.»

Навчальне проектування орієнтоване перш за все на са­мостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують впродовж визначеного відрізка часу.

Технологія проектування передбачає розв'язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка передбачає, з од­ного боку, використання різноманітних методів, засобів на­вчання, а з другого - інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості.

Результати виконання проектів повинні бути "відчутні": якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична - конкретний результат, готовий до впровадження.

Мета і завдання методу проектів

Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня.

Основні завдання, не лише передати учням суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника тощо).

Розширити коло спілкування дітей, знайомство з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему.

Прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Методика застосування методу проектів під час вивчення варіативного модуля «Технологія бісерного плетіння на дротяній основі»

2.1. Програма варіативного модуля «Технологія бісерного плетіння на дротяній основі»

 

Одним із варіативних модулів, розробленим до навчальної програми «Технології. 10-11 класи», що пропонуються учням для вивчення є модуль «Технологія бісерного плетіння на дротяній основі». Програмою модуля (Автор О.Белегай) передбачене ознайомлення учнів з одним із видів українського народного декоративно-ужиткового мистецтва – бісерним плетінням. Метою реалізації її змісту є виховання в школярів любові до народних традицій, розвиток їхніх творчих здібностей, художніх смаків, орієнтація на професії типу «людина - художній образ».

Виготовлення виробів з бісеру реалізується через проектно-технологічну діяльність. Як результат роботи над змістом модуля учні мають виконати творчий проект.

 

Таблиця 2.1.

Технологія бісерного плетіння на дротяній основі

Тематичний план

 

№	Назва теми	Кількість годин
1	Загальні відомості про техніки й технологію бісерного плетіння	2
2	Проектування й виготовлення виробів з бісеру на дротяній основі	16
3	Презентація проекту й оцінювання результатів проектної діяльності	2
4	Усього	20

 

 

 

 

Програма

 

№	К-сть год.	Назва теми та її зміст	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1	2	Загальні відомості про техніки й технологію бісерного плетіння Види декоративно-ужиткового мистецтва. Відомості з історії виникнення бісеру. Бісерне рукоділля, його види й застосування. Матеріали та інструменти для роботи з бісером. Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги. Організація робочого місця. Ознайомлення з технологією виготовлення виробів з бісеру. Техніки виконання (паралельне, дугове, петельне нанизування)	Характеризує бісерне рукоділля як вид декоративно-прикладного мистецтва; Має уявлення про походження, виробництво й застосування бісеру; розрізняє види бісеру; обґрунтовує вибір матеріалів для бісерного плетіння; добирає інструменти й приладдя для роботи; називає композиційні особливості, поєднання кольорів бісеру; організовує робоче місце; дотримується правил безпечної праці й санітарно-гігієнічних вимог під час роботи з бісером; визначає техніки й технологію виготовлення виробів з бісеру на дротяній основі
2	16	Проектування й виготовлення виробів на дротяній основі. Формулювання проблеми. Визначення завдань для виконання проекту. Робота з інформаційними джерелами. Створення банку ідей і пропозицій. Аналіз та систематизація інформації. Створення композиції. Розробка ескізного малюнка виробу. Технологічна послідовність виготовлення виробу: добір бісеру за розміром і кольоровим поєднанням; виготовлення деталей виробу; з’єднання деталей між собою; прикріплення деталей до основи виробу; оформлення готового виробу. Контроль якості виробу. Економічне обґрунтування виробу. Маркетингове дослідження. Розроблення реклами	Складає план роботи з виготовлення проекту й план проектної діяльності; здійснює пошук інформації та виробів-аналогів; аналізує і систематизуєінформацію; створює композицію за допомогою комп’ютера; розробляє ескізний малюнок виробу; читає і самостійно розробляє схеми нескладних виробів визначає форми й розміри основних конструктивних елементів виробу; виготовляє вироби з бісеру різними техніками; добирає бісер (за розміром і кольоровим поєднанням), інструменти, приладдя; визначає спосіб з’єднання виробів між собою та з основою виробу; з’єднує деталі між собою та з основою виробу; оформлює готовий виріб; здійснює контроль якості виробу; організовує робоче місце під час виконання робіт; дотримується правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог під час роботи; визначає собівартість виробу; розробляє рекламу виробу;
3	2	Презентація проекту і оцінювання результатів проектної діяльності. Компонування портфоліо проекту. Захист проекту. Організація і проведення виставок готових робіт.	Характеризує складові порт фоліо; компонуєпорт фоліо;  ного виробу й процесу праці за загальними естетичними й функціональними показниками; визначає своє місце на ринку праці

Орієнтовний перелік об’єктів праці: квіткові композиції, картини, стилізовані дерева.

 

2.2. Постановка проблеми та визначення завдань для виконання проекту

 

Під час вивчення варіативного модуля «Технологія бісерного плетіння на дротяній основі»  я поставила перед собою певну мету, а саме: навчити учнів основних технік нанизування бісеру (їх опис, детально здійснено в розроблених мною конспектах).

Після того як учні чітко засвоїли ці знання перед ними ставиться проблема.

Це сама перша сходинка в процесі виконання творчого проекту. Без неї, певно, не було б сенсу взагалі виконувати що-небудь. Адже що нас штовхає до дії? Звичайно ж, виникнення проблеми. Перед учнем її може поставити вчитель, а може визначити її і він сам. .

Головне завдання на цьому ступені - виявити з безлічі проблем декілька, найбільш суттєвих.

Отже, перед учнем список вибраних проблем. Вирішувати відразу все - дуже складно. Тому, на даному етапі необхідно вибрати одну. Для цього доведеться відповісти на питання: який виріб,виготовлений власноруч,буде приносити радість і користь тим, для кого він буде призначений.

Нашою спільною проблемою було створення подарунків ,приурочених до Дня матері. Що виготовити своїми руками, щоб здивувати найрідніших людей – Матерів?

Перш ніж конструювати що-небудь, необхідно точно знати, в рамках яких умов доведеться працювати. Тому, відразу необхідно визначити основні параметри та обмеження передбачуваного виробу, що диктуються обставинами, бажаннями. Наприклад, це може виглядати наступним чином:

Розробляється сувенір, що буде окрасою домашнього інтер’єру. Він повинен мати низьку собівартість; мати гарний естетичний вигляд і т. д.

Плануючи, конструюючи що-небудь, дуже важливо створити щось своє, нове, оригінальне, неповторне, спираючись при цьому на вже наявне, з урахуванням якості і сучасності.

Необхідно усвідомити модель, розміри, форму виробу і дати відповідь на такі питання:

• у якому стилі буде виконаний виріб ?
• чи буде дизайн виробу поєднуватися з інтер'єром, для якого призначений

Наступні дії:

• Необхідно коротко записати всі етапи моделювання та конструювання.
• Обов'язково поетапно записати всю технологію виготовлення.
• Наприкінці роботи необхідно підрахувати первісну собівартість, щоб проект не був збитковим
• Наступний етап - це вироблення ідей, варіантів, альтернатив.
• Аналіз і синтез ідей, вибір оптимального варіанту.

Всім ідеям необхідно винести вердикт "так" чи "ні". Дня цього необхідно відповісти на наступні питання: доступність; собівартість; забезпеченість матеріалами; трудомісткість.

• Вибір матеріалу «Зірочка обмірковування».

Це складний етап, тому що не завжди відомі якості і властивості різних матеріалів. Необхідно записати кілька найменувань, необхідних матеріалів і кожен з них обговорити з батьками і вчителями.

• Вибір інструменту, обладнання
• Розробка технологічного проекту.
• Організація робочого місця.

Необхідно організувати робоче місце. При цьому треба враховувати наступні фактори: освітленість; провітрюваність; обладнання робочого місця; дотримання технічних норм і правил безпеки і т.д.

• Економічне та екологічне обгрунтування.

Треба підрахувати собівартість виробу, користуючись спеціальною літературою з економіки.

• Контроль якості.

Існують певні критерії перевірки і оцінки якості творчого проекту.

• Виконання технологічних операцій.

Слід ще раз проаналізувати всі етапи технологічного процесу і приступити до роботи. При цьому не слід забувати про техніку безпеки та охорону праці, а також критерії якості.

• Корекція.

Необхідно порівняти виконаний проект з тим, який був задуманий і намальований. Якщо є недоліки, то відкоригувати їх або усунути.

• Контроль, випробування.

Випробувати виготовлений виріб спочатку самостійно, а потім з учителем і друзями. Вони проконтролюють і дадуть свою оцінку проекту.

• Записки, реклама
• Оформлення.

Ознайомити з вимогами до оформлення проекту і приступити до роботи.

• Самооцінка.

При цьому необхідно враховувати: чи зроблено те, що заплановано,чи вийшов  проект, чи задоволений їм автор, чи хоче що-небудь в ньому виправити. Відповівши на всі ці та подібні питання, легко оцінити власну роботу.

• Захист проекту.

В процесі спільної клопіткої роботи, нами було створено прекрасні вироби, які учні продемонстрували на шкільній виставці.

 

2.3. Рекомендації щодо проведення заахисту творчих проектів

 

На захист творчого проекту кожен учень (група учнів) готує проектну папку (пояснювальну записку) та виріб.

Рекомендований вміст проектної папки:

• Титульний лист
• Зміст
• Обґрунтування вибору теми проекту
• Фоторафія виготовленого виробу
• Обґрунтування теми вибраного виробу
• Виявлення традицій і тенденцій
• Банк ідей і пропозицій. Ескізи альтернативних виробів
• Дизайн-аналіз
• Обґрунтування виробу та характеристика використаних матеріалів та обладнання
• Технологічна частина
• Екологічне та економічне обґрунтування проекту
• Діаграма купівельної спроможності
• Джерела інформації
• Приблизна можлива пубрикація пояснювальної записки (проектної папки)

Пояснювальна записка повинна бути акуратно оформлена, написана гарним почерком або надрукована на аркушах паперу форматом А4. Вона обов’язково повинна вміщувати такі розділи:

• «Обґрунтування теми проекту»;
• «Конструкція виробу»;
• «Технологія виготовлення»;
• «Технічний опис»;
• «Економічне обґрунтування проекту»;
• «Розроблення реклами»;
• «Використана література».

На титульному листі пояснювальної записки пишуться:

• назва проекту;
• прізвище та ім’я учня та вчителя;
• школа;
• клас;
• рік виконання роботи.

У випадку виконання проекту групою вказуються прізвища та імена кожного учня групи та їх ролі (дизайнер, майстер, рекламний агент, адміністратор).

На першому аркуші записуються назви розділів з указаними номерами сторінок. Сторінки повинні бути пронумеровані та скріплені.

Захист роботи відбувається перед спеціальною експертною комісією, яка складається із 2-4-х осіб (або однокласників, або учнів інших класів). Для виступу кожному учневі дається 5-7 хвилин. Після виступу присутні можуть ставити запитання та висловлювати власну думку. Запитання й пояснення повинні бути по суті проектної роботи. Від учня, який захищає свою роботу, повинні бути отримані всі пояснення зі змісту, оформлення та виконання роботи, аргументовані посилання на джерела інформації. Підсумкова оцінка - рейтингова, яка включає самооцінку, середню колективну оцінку експертів та оцінку вчителя.

План виступу на захисті

1. Мета проекту:

• аргументування вибору теми;
• собівартість потреби.

2. Розв’язувані задачі:

• конструктивні:

• відповідність конструкції призначенню виробу;
• міцність і надійність виробу;
• вага, розподілення маси;
• зручність у користуванні.

• технологічні:

• витрати матеріалів, їх дефіцитність і довговічність;
• стандартність технології, необхідне обладнання;
• складність та обсяг виконаних робіт.

• екологічні:

• незабрудненість навколишнього середовища при виробництві;
• можливість використання відходів виробництва.

• естетичні:

• оригінальність форми;
• декоративність;
• кольорове рішення.

• економічні та маркетингові:

• можливість масового виробництва та реалізації.

3. Коротка історична довідка з теми проекту:

• час виконання виробу;
• конструкції виробу в минулому та теперішньому часі;
• використані матеріали.

4. Хід виконання проекту:

• використана література;
• конструкторсько-технологічне рішення поставлених задач;
• розв’язування проблем, які виникли в ході практичної роботи.

• 5. Економічна доцільність виготовлення виробу, виходячи з аналізу:
• ринкова ціна аналогічного виробу;
• розрахункова собівартість виробу;
• реальні грошові затрати.

6. Висновки з теми проекту:

• досягнення поставленої мети;
• результати розв’язання поставлених задач;
• аналіз випробування виробу;
• можлива модернізація виробу.

7. Власна оцінка роботи над проектом.

Загальна оцінка є середньоарифметичною чотирьох оцінок:

• за поточну роботу;
• за виріб;
• за пояснювальну записку (проектну папку);
• за захист проекту

Проекти учнями можуть розроблятися індивідуально.у складі груп або колективно цілим класом.

Форма захисту може бути різною:організація шкільної виставки,демонстрація моделей ,ярмарок-продаж.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. Організація навчальної роботи на уроках

3.1. Матеріали та інструменти

 

Для виготовлення виробів з бісеру використовують різні матеріали. Сьогодні бісерним виробництвом займаються у багатьох країнах світу. Бісер виробляють різних форм, різних кольорів. Виробники бісеру застосовують свої професійні секрети для виготовлення продукції. В торгівельній мережі зустрічається  безліч  її видів: з кольорового та прозорого скла, пофарбований всередині чи зверху, перламутровий, смугастий, матовий, меланжевий,тощо. Намистини виготовляють з різних видів матеріалу: скла, пластмаси, дерева, кераміки і навіть з дорогоцінного каміння та металів.

Бісер - дрібні, круглі, або злегка приплюснуті намистинки. Діаметр бісеринок не більше 2 мм. Розмір бісеру позначають номером, чим більший номер тим дрібніший бісер.

Намистини – круглі бісерини з діаметром більше 2мм.

Рубка, січений бісер – скляні палички, довжина яких рівна діаметру.

Стеклярус – скляні трубочки, довжина їх більша за діаметр, який визначає номер стеклярусу.

Блискітки – пластинки різних форм, які мають дірочки для кріплення.

Дріт - його підбирають в залежності від виду виробу та бісеру. Виготовляючи прикраси, дрібні деталі сувенірів використовують тонкий кольоровий дріт, для виготовлення виробів для оздоблення інтер’єрів використовують дріт різної товщини: тонший - для виготовлення деталей та їх монтажу, товстіший - для основи до якої кріпляться деталі. Товщина дроту залежить від діаметра отвору бісеринки,через неї він має просилятися щонайменше два рази. Дріт повинен бути зручним у роботі, легко згинатися і скручуватися. Використовують мідний дріт, а також алюмінієвий як основу для кріплення деталей.

Крім того, для оздоблення деталей та оформлення готових виробів використовують такі матеріали: кольорові нитки, пластилін, фольгу, клей, папір, тканину, дерев’яні палички, флористичну тасьму та ряд інших підручних матеріалів

Під час роботи використовують інструменти: круглогубці,плоскогубці, ножиці.

 

3.2. Правила безпеки праці, санітарії та гігієни при виготовленні виробів з бісеру

 

Перед початком роботи підготувати робоче місце,адже неуважне ставлення до цього питання може стати причиною неякісного виконання завдання та зайвої витрати робочого часу:

• сидіти прямо, не нахиляючи низько голову;
• роботу виконувати при достатньому освітленні;
• роботу тримати на відстані 25-30 см від очей.

Правила техніки безпеки при роботі з ріжучими інструментами:

• інструменти класти на стіл ручкою до себе, передавати – ручкою від себе;
• ножиці кладуть, зімкнувши леза, гострими кінцями від працюючого;
• передавати ножиці, тримаючи за зімкнуті леза;
• плоскогубці, круглозубці та кусачки тримати в обхват, не закладати пальці між ручками інструмента – можна защемити пальці;
• зберігати інструменти слід у спеціальній коробці.

Правила техніки безпеки при роботі з бісером:

• бісер зберігають у пакетах або прозорих пляшечках чи баночках з кришечкою, можна використовувати також сірникові коробки, які склеюють разом, і на них вказують відповідний колір;
• для того, щоб у процесі роботи бісер не котився по поверхні столу та не падав на підлогу застеляють стіл однотонною тканиною;
• для обрізок дроту та бракованого бісеру беруть спеціальну коробку.

 

3.3. З історії бісеру

Історія виникнення бісеру описана в розробленому уроці (див. урок 1)

 

3.4. Розроблені уроки

 

Урок 1

Тема. Бісерне рукоділля, як вид декоративно- прикладного мистецтва. Виготовлення стилізованих квітів та дерев з бісеру на дротяній основі. Інструменти та матеріали. Врахування кольорової гами під час виготовлення виробів

Мета: ознайомити учнів з одним із видів декоративно - прикладного мистецтва, а саме - виготовлення виробів з бісеру.

Наочні посібники: вироби з бісеру, фотокартки, книги, демонстрація слайдів.

Обладнання і матеріали: різновиди бісеру, дріт, ножиці, кусачки.

Тип уроку: подача нового матеріалу.

Хід уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

-Що таке бісер?

-Які види прикрас з бісеру вам відомі?

Огляд виробів з бісеру (Домашнім завданням учнів було: принести вироби, оздоблені бісером, прикраси з бісеру, якщо такі у них є).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Бісер – матеріал дуже тендітний, чуйний. Якщо ви наповните його теплом своїх посмішок і рук – він засяє й розцвіте, як квітка або сонечко, він відгукнеться на будь-який порух Вашої душі, допоможе, підкаже!

Бісер - це світ, в якому переплітаються найрізноманітніші грані людського таланту, від майстрів, які його створили, до майстрів, які творять з нього. Мініатюрні намистинки, поєднуючись разом, створюють таємничий, чарівний світ. Бісер дарує можливість творити всім без виключення, незалежно від віку, професії, національності, й отримувати від цього радість і задоволення.

ІV. Виклад нового матеріалу

Розповідь вчителя

1) 3 історії бісеру

Виготовлення виробів з бісеру є одним із видів декоративно - прикладного мистецтва.

Історія бісероплетіння дуже давня і тісно пов’язана з виробництвом скла. До сьогодні точно не відомо, де і коли вперше було отримано скло. Існує легенда, за якою, першими винайшли секрет виробництва скла фінікійці. Близько шість тисяч років тому назад фінікійські купці плили по Середземному морю і везли добуту в Африці соду. Висадившись на пісчаний берег для відпочинку, вони розвели вогнище і обклали його замість каміння кусками соди. Зранку, на місці вогнища вони знайшли злиток, який був твердим, прозорим і під сонячним промінням виблискував різними кольорами.

З розвитком скловиробництва з’явилися скляні намистини різних форм і розмірів. Найдавнішою являється скляна намистинка, знайдена при розкопках Єгипетського міста Фіви. В процесі вдосконалення технологій виготовлення намистин, вони ставали все дрібніші, так з’явився бісер, який по - арабськи називається бусра або бусер - ’’фальшиві перли”.

Давні єгиптяни першими навчилися виготовляти бісер і плести з нього прикраси. Так, символом влади фараонів були коралі сонця які виготовляли не тільки з золота, а й з бісеру.

Найбільшим виробником бісеру вважалася Венеція. Збереглися факти, згідно яких, у цій країні, для того щоб зберегти тайну виготовлення якісного скла, в 1291 році всі склоплавильні печі, крім невеликих майстерень по виготовленні вервиць та обробці дорогоцінних камінів, перемістили на острів Мурано, а скло- виробники повинні були зберігати у великій таємниці технологію виготовлення венеціанського скла.

На території Давньої Русі в VI - Уст. до н. е. намисто і бісер використовувалися для вишивання одягу та створення різноманітних прикрас.

Вироби з бісеру були поширені і на території України.

Так на Прикарпатті, Закарпатті, Буковині та поділлі побутували шийні прикраси з бісеру. Різнокольоровий бісер нанизували на шовкову або волосяну нитку, плели або ткали, утворюючи мальовничий, геометричний, іноді рослинний орнамент. Від техніки нанизування бісеру походять і назви цих виробів - силянки, сильованки, а від переплетення ниток між собою - плетенки, плетінки. Ткані нашийні бісерні прикраси у вигляді досить вузької смуги називалися гердани, герданики, драбинки та інші. Бойківські нагрудні прикраси з бісеру - міци, шлейки - мали форму двох смуг, з’єднаних спереду. Візерунчасті шийні прикраси, ткані з бісеру, побутували, крім північно - західних областей, та на Правобережжі Дніпра під назвою лучка. Також наші пращури вишивкою з бісеру оздоблювали і одяг.

В наш час бісерні вироби дуже сильно відрізняються від робіт попередніх століть. Починають використовуватися нові, невідомі раніше прийоми роботи, а дрібний бісер безлічі відтінків дозволяє створювати дуже складні, тонкі за кольоровою гамою мініатюри.

Усе частіше бісер використовують для прикрашання безлічі побутових і декоративних предметів.

Перелік предметів, які виготовляють з бісеру, охоплює собою ледве не всі туалетні й господарські предмети. Це і різні фасони сумочок і гаманців; підсвічники, підсклянники, цілі пляшки шиті бісером; різні чохольчики дня олівців, окулярів; кільця для серветок; шнури для годинників та мобільних телефонів і навіть нашийники для собак та інші.

Сучасні модельєри також використовують бісер для оздоблення своїх виробів. Так, Валентин Юдашкін використовує бісер для вишивки розкішних вечірніх моделей одягу. Емануєль Унгаро і Бернар Пері використовують ефект багато чисельних бісерних підвісок, які перетворюють їх моделі у водоспад і вогонь. Жан- Поль Готьє прикрашає бісером аксесуари, а Осінар Версолато - додаткові деталі костюма: комірці, пояси, ремені. Христіан Лакруа створив з бісеру окремі деталі жакетів і брюк, а Пако Рабан - плаття.

Сучасне бісерне виробництво розвивається в двох напрямках. Перший - це прикраси, як традиційні - силянки, ґердани, так і нові варіанти - жіночі галстуки, бісерні шалики.

Другий - об’ємні стилізовані вироби із бісера для оформлення інтер’єрів.

Це різноманітні настінні панно, квіти, мініатюрні дерева. Саме ці вироби ми з вами будемо виготовляти на уроках трудового навчання.

Насамперед почнемо виготовляти штучні квіти. Адже квіти скрізь супроводжують нас; вдома і на вулиці, в свято і будень. Квіти - це безліч барв, відтінків, форм, ніжних ароматів, але вони дуже швидко в’януть. А так хочеться щоб квіти завжди милували око своєю красою. Для того щоб зупинити цю прекрасну мить і почали виготовляти штучні квіти, адже вони не вимагають багато турботи про себе, як живі квіти, не викликають алергії, а лише вносять красу і затишок у наше життя.

2) Матеріали та інструменти для виготовлення штучних квітів з бісеру

Для виготовлення квітів з бісеру найкраще використовувати круглий бісер № 9 і № 10 виробництва Чехії і Японії природних кольорів і відтінків. Номер бісеру вказує на його розмір: чим більший номер, там менший розмір. Бісер №12 , найдрібніший, має діаметр біля 1 мм., №10 - 1,5мм., №9 - біля 2мм., №5 - 4,5мм. Бісер більший 5мм. вже називають намистинами.

Іншим видом матеріалу для виготовлення квітів з бісеру є склярус. Це скляні тоненькі різнокольорові прямі та звивисті трубочки довжиною від кількох міліметрів до кількох сантиметрів від 1 до 5 номерів.

Для виготовлення виробів з бісеру найкраще використовувати гнучкі мідні дротини червоного, зеленого, срібного і золотого кольорів діаметром 0,3 мм.

Для обрізання дротини використовують ножиці або кусачки.

3) Кольорова гама

Під час виготовлення квітів та мініатюрних дерев з бісеру слід правильно підібрати кольори, адже колір - це основа всякого декоративного мистецтва.

Для того щоб учні краще орієнтувалися у кольорах та їх відтінках, необхідно сформувати у них уявлення про основні характеристики кольору та закономірності кольорових поєднань.

Щоб учні змогли ясніше усвідомити характеристику кольорів, вчитель використовує кольорове коло, за допомогою якого знайомить учнів з основними та додатковими кольорами.

Основні (головні) кольори спектру: червоний, жовтий, синій. Додаткові кольори утворюються від суміші основних. Таким чином, поєднання червоного з жовтим дає оранжевий колір, жовтого з синім - зелений, а синього з червоним - фіолетовий.

Поєднання кольорів може бути гармонійними та дисгармонійними, останніх слід уникати. Щоб знайти необхідну кольорову гармонію, необхідно знати, що всі існуючі кольори поділяються на ахроматичні (безколірні) та хроматичні (забарвлені). До ахроматичних відносяться білий, сірий та чорний (їх називають нейтральними, які не мають яскраво виражених ознак). До хроматичних належать всі кольори сонячного спектру: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, синій та фіолетовий, а також весь ряд їх відтінків.

Хроматичні кольори в свою чергу поділяються на теплі та холодні. До теплих належать червоний, оранжевий, жовтий та всі тони жовтого, які нагадують сонце, вогонь та нагріті тіла. До холодних належать синій, зелений, фіолетовий та всі їх відтінки, пов'язані з відчуттям холоду, води та льоду. Теплі та холодні кольори, розташовані поруч ніби підсилюють один одного.

Залежно від насиченості, кольори бувають темні й світлі.

Чи знаєте ви, що кожен день має своє забарвлення? Що кожен колір має свою силу і лікувальне значення? Так, понеділок - зелений, вівторок - червоний, середа - рожева, четвер - фіолетовий, п'ятниця - синя, субота - коричнева і чорна, неділя - жовта.

Якщо ви знаєте, в який день народилися, то той колір буде служити вам як оберіг.

Існує поняття «контрастність барв». Це сполучення двох кольорів, з яких один світлий, а другий темний. Завжди красиві контрастні сполучення білого з червоним, червоного із сірим, коричневого з рожевим тощо. Гарно доповнюють один одного такі кольори:

• червоний - із чорним, жовтим, сірим, коричневим, бежевим, оранжевим, синім;
• синій - із сірим, блакитним, бежевим, коричневим, жовтим, червоним;
• жовтий - із коричневим, чорним, бежевим, червоним, оранжевим, сірим, голубим, синім, фіолетовим;
• зелений - із темно-жовтим, лимонним, салатним, сірим, бежевим, жовтим, коричневим, оранжевим, золотистим, чорним;
• фіолетовий - з бузковим, бежевим, сірим, коричневим, жовтим, золотистим, чорним;
• коричневий - з бежевим, жовтим, чорним, голубим, синім, оранжевим, сірим тощо.

У народній творчості відомі монохромні (від грецького «монос» - один, «хрома» - колір), тобто однобарвні оздоблення виробів, та поліхромні - багатобарвні (від грецького «полі» - багато, «хрома» - колір).

Якості хроматичних кольорів

Хроматичні кольори мають три якості: а) світлість; б) кольоровий тон; в) насиченість.

Світлість - це більша чи менша близькість до білого кольору, наприклад: блакитний і синій, салатовий і зелений, сірий і чорний.

Кольоровий тон - відношення кольору до відтінків (від темного до світлого). Наприклад, є два червоних кольори з однаковою світлістю тону, але один із них має жовтий відтінок, другий має фіолетовий - це два різних тони одного кольору.

Насиченість - це ступінь яскравості кольору, що може змінюватися залежно від вмісту у ньому ахроматичного кольору. Наприклад, червоний колір буде насиченим, а червоний із добавкою ' білого - мало насиченим, рожевим.

Велике значення має освітлення. При денному освітленні кольори чистіші, прозоріші, багатші, а при електричному білий, сірий і зелений кольори жовтіють, червоний стає насиченішим, фіолетовий червоніє або синіє, синій темнішає і здасться чорним.

Зі збільшенням відстані від предмета відбувається зміна сприйняття кольору і форми. Прошарок повітря «холодить» віддалені предмети. На віддалі погано видно деталі, зменшується контраст світла й тіні, предмет втрачає чіткість контурів, а колір - свою насиченість.

Найпростішими є поєднання розбілених і затемнених тонів одного кольору (відтінків), наприклад фіолетовий, бузковий, білий.

Значення кольорів в житті людини

Потреба в кольорах властива людині ще з доісторичних віків. Уже в кам'яному віці вохрою малювали на стінах печер. В єгипетських храмах археологи виявили такі конструкції, де приміщення були побудовані так, що сонячні промені заломлювались і освітлювали кімнату одним з кольорів спектру, Такі кімнати використовувались для лікування і Богослужіння.

Колір є основним фактором у будь-якій системі зцілення. Він необхідний для душі, як повітря для тіла. Колір має силу і вагу. Він може підвищити або знизити температуру у приміщенні. Колір можна ввести у тіло через їжу, воду, дихання, шкіру. Шкіра має властивість вибирати барву, якої потребує організм.

Кожний колір мас свою силу і значення. Ви вже чули, що кожен день тижня має свій колір. Тож почнемо з понеділка (зелений).

Зелений колір - це найспокійніший колір. Це задоволення собою, око і душа спочивають у ньому. Цей колір «охолоджує» як фізично, так і морально, позитивно діє на нервову систему, знімає напругу, знижує тиск, розширює капіляри, омолоджує, знімає нерішучість.

Зелений колір - провісник надії, миру, спокою, родючості. Світлий його тон - радісний, веселий, теплий. Темний - холодний.

Якості людей, що вибирають зелений колір:

• твердий характер;
• манера впевнено триматися;
• бажання досягти успіху;
• витримка;
• заздрісність, ревнивість.

Зелений колір лікує: порушення хребта, хвороби серця, печінки, дихальних шляхів, нервові збудження, безсоння.

Значення червоного, рожевого і фіолетового кольорів:

• Як можна одержати фіолетовий колір?
• Який це колір: теплий чи холодний?

Фіолетовий колір - це поєднання синього і червоного кольорів. Вважають, що четвер - «фіолетовий». Дня того, хто полюбляє фіолетовий колір, притаманні:

• схильність до меланхолії, депресій;
• приховані таємниці;
• нецілеспрямованість;
• імпульсивність;
• темпераментність;
• небайдужість до людей мистецтва;
• критичний підхід до друзів (тільки не до себе);
• оригінальність.

Цей колір лікує хвороби кісток, нервові розлади, ревматизм, хвороби шкіри, очищає кров, забезпечує баланс калію і натрію в організмі.

Що вам відомо про червоний колір?

Червоний - це колір літа. Найбільшу силу він має ввечері. Його день - «вівторок». Якщо людина вибирає червоний колір, то їй властиві такі якості:

• життєрадісність;
• почуття гідності;
• сила духу;
• загроза для слабших;
• лідерство.

Якщо людині до вподоби темно-червоний колір, то її життя буде без конфліктів, без сварок. Червоний колір корисний для вен та , артерій, лікує нирки, легені, шлунок.

Рожевий колір

Середі відповідає рожевий колір. Якщо вам до вподоби цей колір, то ви фантазер, часто мрієте, чутливі до краси і витончені, але водночас не дуже практичні, надаєте перевагу ідеалам, а реальне життя сприймаєте досить примітивно.

Жовтий колір - теплий, веселий. Символізує світло, життя, радість, повагу до старості. Жовтий колір - це колір прозріння, тому ореоли святих на іконах цього кольору. Цей колір має і лікувальні властивості: лікує діабет, нирки, печінку, депресію. Його день - неділя (жовта).

Хто народився в неділю, тому цей колір буде оберегом.

Синій колір -це колір спокою і холоду. Чим темніший синій колір, тим більше він кличе людину в нескінченість, пробуджує потяг до чистоти. Часто Діва Марія на іконах одягнена у синє. Темно-синій колір - це абсолютний спокій. Споглядаючи його, організм спочиває. Під час захворювання потреба у синьому кольорі зростає. Якщо людина вибирає синій колір, то їй властиві такі якості:

• врівноваженість;
• вірність;
• чутливість серця;
• глибоке мислення;
• флегматичний темперамент;
• пристрасть до солодкого.

Синій колір сприяє росту людини, уповільнює серцебиття, нормалізує тиск. Знімає нервові збудження. Сприяє лікуванню шлунково-кишкових захворювань, головного болю, істерії, безсоння, зубного болю, кашлю, опіків, запалення очей.

Синьому кольору віддають перевагу люди, схильні до повноти. А худорляві страждають від недостачі синього кольору. Таким людям слід купатись у ванні синього кольору. Якщо людина не сприймає синього кольору, це означає, що вона незадоволена особистим життям. Його день - п'ятниця (синя).

Блакитний - холодний, пасивний. Символізує ніжність, вірність, м'який сум, далечінь.

Оранжевий колір - це поєднання двох кольорів, червоного і жовтого. Його зігріваюча дія сильніша. Він стимулює щитовидну залозу, зміцнює легені. Підвищує частоту пульсу, оживляє емоції, створює добре самопочуття. Символізує теплоту.

Є ще так званий жовтогарячий: він веселий, життєрадісний, полум'яний. Символізує владу, розкіш, радість. Він сприяє лікуванню астми, ревматизму, епілепсії, легеневих хвороб, пухлини і подагри.

При виборі кольорової гами виробу потрібно пам'ятати, що пишність також вимагає гармонії, як і елегантна простота. Немає певного правила, яке б раз і назавжди відокремило вульгарне від благородного. У своїх творчих пошуках частіше звертайтеся до природи.

V. Лабораторна робота. «Вивчення асортименту бісеру»

«Дослідження кольорового спектру»

VI. Підсумки урок

Рефлексія

• Що вам сподобалося на уроці?
• Що корисного взяли для себе з сьогоднішнього уроку?

VII. Домашнє завдання

Принести інструменти та матеріали для виготовлення виробів з бісеру на дротяній основі.

 

 

 

 

 

 

Урок 2

Тема. Виготовлення виробів з бісеру голковою технікою

Мета: Навчити учнів виготовляти вироби голковою технікою, розвивати творчу уяву, пам'ять, виховувати акуратність і старанність

Обладнання: зразки готових виробів з бісеру, інструкційні карти, схеми, додаткова література.

Інструменти і матеріали: бісер, дротини, ножиці, сантиметрова стрічка.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

IV. Вивчення нового матеріалу.

V. Практична робота.

VI Закріплення нових знань та вмінь учнів.

VII. Підсумки уроку.

VIII. Домашнє завдання.

Хід уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів:

• Що таке бісер?
• Які види бісеру вам відомі?
• Розповісти про цікаві факти з історії виникнення бісеру?
• Які ви знаєте основні характеристики кольору?
• Яка закономірність кольорових поєднань?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Для того. щоб створювати красиві та корисні речі з бісеру,спочатку потрібно навчитися основних технік плетіння бісером на дротяній основі.

IV. Вивчення нового матеріалу (із практичним закріпленням)

1. Ознайомлення з правилами техніки безпеки

Перед тим як почати виготовляти штучні вироби з бісеру, ознайомимося з основними правилами техніки безпеки при роботі з ножицями, кусачками.

Крім цього потрібно правильно організувати робоче місце. Неуважне ставлення до цього питання може стати причиною неякісного виконання завдання, зайвої витрати робочого часу, отримання травм.

Правила техніки безпеки при роботі з бісером

• всі необхідні інструменти та матеріали повинні зберігатися у спеціально відведених місцях;
• бісер зручно зберігати у пакетиках або у прозорих пляшечках чи баночках з кришечкою;
• для зберігання бісеру можна використовувати також сірникові коробочки, які склеюють разом, і на яких вказують відповідний колір;
• для того, щоб в процесі роботи бісер не котився по поверхні столу та не падав на підлогу необхідно застелити стіл тканиною;
• для обрізок дроту та бракованого бісеру потрібно взяти спеціальну коробочку.

При виготовлені бісерних виробів необхідно також дотримуватися правил санітарії та гігієни. Учні повинні усвідомити, що правильна робоча поза зменшує втому, дає можливість уникнути травм, правильне освітлення зберігає зір, підвищує працездатність.

2. Голкова техніка плетіння виробів

При виготовленні виробів з бісеру користуються голковою технікою плетіння. Дану техніку використовують для виготовлення тоненьких, з гострим кінцем пелюсток квітів ( хризантеми, ромашки, конюшини ), серединки квітів, гілочок сосни та інше.

На дротину набирають певну кількість бісеру, після цього дротину продівають через всі бісеринки, крім останньої, в зворотному напрямі. Ця операція повторюється стільки разів, скільки цього вимагає певний виріб.

 

Голкова техніка нанизування бісеру

 

 

 

 

 

 

 

 

V.Практична робота. Виготовлення хризантеми

Квітка складається з 10 ярусів пелюсток. Вибираючи колір бісеру враховуємо кольорову гаму та поєднання кольорів.

Інструкційна карта

Інструменти та матеріали (для однієї квітки):

Бісер: білий №10-15г, кремовий №10-15г, жовтий №10-2г; дріт, ножиці.

Послідовність виготовлення виробу:

1-й ярус: на середину дроту довжиною 40см нанизують 5кр., 5ж., 5кр. бісерин. Проселяють кінець дроту в першу набрану бісерину. На кожному кінці дроту роблять ще по дві такі петлі.

2-й ярус:

Довжина дроту-50см

• 56., 7кр., 5ж.. 7кр.

Всього - 5 петель

3-й ярус:

Довжина дроту- 70см

• 96., 7кр., Зж., 7кр., 86.

Всього - 7 петель

4-7-й яруси:

Довжина дроту- 85см

• 106., 9кр., 2ж.

Всього 9 петель

8-10-й яруси:

Довжина дроту-90см.

• 126., 12кр.

Всього - 9 петель

Вставляємо яруси один в другий. Скручуємо кінці дроту під квіткою на 5 – 6 см. За допомогою пінцета надаємо квітці бажаної форми.

VІ. Закріплення нових знань та вмінь учнів

Робота в парах.

Учитель організовує взаємоконтроль якості виконання роботи з наступним обговоренням.

VІІ. Підсумки уроку

• Чи справились ви, з поставленим на початку практичної роботи завданням?
• Які труднощі виникли у вас під час виготовлення виробів даною технікою плетіння?

• Прибирання робочих мість

VІІІ. Домашнє завдання

Підготувати інструменти та матеріали для виготовлення виробів з бісеру.

 

Урок 3

Тема. Виготовлення штучних квітів з бісеру петельною технікою плетіння

Мета:

• навчальна: - навчити учнів виготовляти вироби з бісеру петельною технікою плетіння;
• розвивальна: - формувати навички виготовлення виробів з бісеру; розвивати навички декоративної роботи; розвивати учнівську творчість.
• виховна: - прищеплювати любов до народного мистецтва; виховувати естетичний та художній смаки.

Обладнання: зразки готових виробів з бісеру, інструкційні карти, схеми, додаткова література.

Інструменти і матеріали: бісер, дротини, ножиці, сантиметрова стрічка.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Вивчення нового матеріалу.(із практичним закріпленням)

V. Закріплення нових знань та вмінь учнів

VІ. Підсумки уроку

VIІ. Домашнє завдання

Хід уроку:

І. Організаційний момент

• Підготовка учнів та робочих місць до уроку
• Перевірка наявності учнів

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів:

Перевірка якості виробів, виготовлених учнями вдома.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні на уроці ми продовжимо з вами вивчення ще однієї техки бісероплетіння

VІ. Вивчення нового матеріалу (із практичним закріпленням)

Існує ще одна техніка плетіння виробів з бісеру - це петельна техніка. Виконуючи цей спосіб нанизування, можна виконувати не тільки квіти а й мініатюрні дерева.

Петельна техніка плетіння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практична робота

Перед тим як почати виготовляти вироби з бісеру, повторимо основні правила техніки безпеки при роботі з ножицями, кусачками, бісером.

Учні працюють в групах за інструкційними картками

№ 1-3.

Інструкційна картка № 1.

Виготовлення плоскої гілочки.

Інструменти і матеріали: дріт діаметром 0,3 мм та довжиною 50 см, бісер зеленого, жовтого та коричневого кольорів, ножиці.

На дріт довжиною 50 см набираємо необхідну кількість бісерин.

Залишивши 10 см вільного дроту, робимо 17 петель по 5 бісерин кожна ( 2 зелених, 1 жовта, 1 коричнева, 1 жовта ), фіксуючи їх на відстані 1 см одна від одної.

Для виконання петлі відрахуйте 5 бісеринок і, притримуючи їх на дроті пальцями лівої руки, правою повертаємо кінці дроту, закріпивши петлю.

Зробивши всі петлі, з’єднуємо кінці дроту і скручуємо їх, утворюючи одне центральне кільце ( непарна петля ).

Починаючи з середини, скручуємо разом дріт між петлями на двох сторонах кільця. Так утворюються листки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інструкційна картка № 2.

Виготовлення китиці калини.

Інструменти і матеріали: 5 дротин діаметром 0,3 мм та довжиною 25 см, 245бісерин червоного кольору №10, ножиці.

На дріт довжиною 30 см набираємо 7 бісерин. Відступивши 5 см від краю, робимо петлю і скручуємо дріт при основі 3 рази. Відступаємо 5 мм, нанизуємо 7 бісерин, петлю скручуємо при основі 3 рази. Таким чином виконуємо непарну кількість петель, наприклад 7.

Після цього скручуємо петлі ніби в рулон. Кінці дроту скручуємо під петлями - одержуємо кульку - це і є ягідка калини. Таких ягідок робимо 5 та скручуємо їх у вигляді китиці калини. Чим більше ягід, тим китиця буде краще виглядати.

Таким чином можна виготовляти гроно винограду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інструкційна картка № 3.

Виготовлення пелюстки.

Інструменти і матеріали: дріт діаметром 0,3-0,4 мм, бісер №10, ножиці.

Залишивши вільний кінець від початку дроту, зробіть петлю з 10 бісеринок, скрутіть при основі три рази, наберіть бісер в кількості, достатній, щоб обігнути першу петлю. Обігнувши петлю, скрутіть дріт при основі.

Повторити операцію третій раз, відповідно, збільшуючи кількість бісеринок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V. Закріплення нових знань та вмінь учнів

Робота в парах.

Учитель організовує взаємоконтроль якості виконання роботи з наступним обговоренням.

VІ. Підсумки уроку

Прибирання робочих місць.

VІI. Домашнє завдання

Підготувати інструменти та матеріали для остаточної обробки виробів з бісеру.

 

Урок 4

Тема. Виготовлення виробів з бісеру паралельною технікою плетіння

Мета: навчити учнів виготовляти вироби паралельною технікою плетіння, виховувати акуратність, старанність а також спостережливість.

Обладнання: зразки виробів виготовленні паралельною технікою плетіння, фотографії, книжки, таблиці « Правила безпечної праці», « Санітарно-гігієнічні вимоги під час роботи з бісером».

Інструменти і матеріали: бісер природних кольорів і відтінків, мідні дротинки діаметром 0,3 мм ножиці або кусачки.

Основні поняття: паралельна техніка плетіння.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів.

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Вивчення нового матеріалу (із практичним закріпленням).

V. Закріплення нових знань та вмінь учнів.

VІ. Підсумки заняття

VІІ. Домашнє завдання.

Хід уроку:

І. Організаційний момент:

• Підготовка учнів та робочих місць до уроку.
• Перевірка наявності учнів.

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів:

• Під час виготовлення яких елементів виробу, використовують петельну техніку плетіння?
• Бісер, якого виробництва найкраще використовувати для виготовлення виробів петельною технікою?
• Яка повинна бути товщина дроту при виготовленні виробів даною технікою?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Засвоєння прийомів роботи технікою паралельного нанизування буде необхідне нам для подальшого їх застосовування при виготовленні виробів збісеру.

ІV. Вивчення нового матеріалу

На попередньому уроці ми з вами засвоїли петельну техніку плетіння виробів з бісеру. Але більш поширеною є техніка паралельного плетіння. Цією технікою виготовляють пелюстки та листки квітів.

Бісер у цій техніці нанизування повинен бути середньої величини, щоб через його отвір можна було протягнути дротину два-три рази.

 

 

 

Таблиця 4.1.

Техніка паралельного плетіння

№	Назва операції	Графічне зображення	Послідовність виконання операцій
1	Підготовка дроту до роботи		Взяти відрізок дроту завдовжки 25 см і зігнути його по середині
2	Утворення 1-го та 2-го рядів		Нанизати на один кінець дроту 3 бісеринки. Пропустити другий кінець дроту крізь останню і передостанню набрані бісеринки. Підтягнути кінці дроту.
3	Виготовлення 3-го ряду		Нанизати на один кінець дроту 3 бісеринки, а другий кінець пропустити через них у протилежному напрямку
4	Виготовлення 4-го та 5-го ряду		Нанизати на один кінець дроту 4 бісеринки і пропустити другий кінець дроту через них у протилежному напрямку. Нанизати на один кінець дроту 5 бісеринок і протягнути через них другий кінець дроту.
5	Закінчення елемента		Закінчити виготовлення елемента наступним чином: в кожному наступному ряді зменшувати число бісерин на одну або за схемою, яка наведена в технологічній карті.

Практична робота

Виготовлення проліска

Інструменти та матеріали: дріт діаметром 0,3мм, бісер голубого, фіолетового та зеленого кольорів №10, коричневого №12, ножиці або кусачки.

Перед роботою необхідно повторити правила техніки безпеки при роботі з ножицями, дротом, бісером.

Послідовність виконання

Пролісок складається з 6 пелюсток, 9 тичинок і 2-3 листків. Пелюсток виконується за таблицею 4.1.

Довжина дроту - 40 см.

Тичинка

На середину дроту довжиною 40 см нанизуємо 1 коричневу бісеринку і скручуємо кінці дроту під нею на 5мм. На кожному із кінців дроту робимо ще по 4 таких тичинки ( всього - 9 ).

Листок

Довжина дроту 60см.

Схема листка : 2-3-(4х30) -3-2-1,виконується за таблицею 4.1.

Збір квітки

З’єднуємо по 3 пелюстки разом. Навколо середини з тичинок розміщуємо пелюстки в два яруси і скручуємо разом кінці дроту на 7-8см. Приєднуємо два листки і продовжуємо скручувати дріт до кінця.

Виготовлення виробів за схемами №2, №3, №4, №5.

Інструкційна картка №2

Технологія виготовлення метелика:

• бісер № 10 для туловища - 48-50шт.
• бісер чорний №9 для очей - 2шт.
• бісер для крил - 100шт.
• дріт діаметром 0,2 - 0,3мм, довжиною 25см.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інструкційна картка №3

Технологія виготовлення жучка ’’Сонечко”:

• бісер червоний №9 - 11 шт.
• чорний№9 - 9шт.
• дріт діаметром 0,2мм та довжиною 10см.

Інструкційна картка №4

Виконання листка хризантеми:

Спочатку за схемою повністю плетемо одну сторону листка, а потім в процесі плетіння до неї доплітається друга частина. Довжина дроту для кожної частини листка 60см. Для 2 листків йде 5г зеленого бісеру №10.

 

 

 

 

 

Інструкційна карта №5

Виготовлення ромашки:

Склярус білий довжиною 12мм - 30шт.

Бісер:

• білий № 12 - 3 0шт.
• жовтий № 10 - 21 шт.
• зелений № 10 - 3 г.
• дріт

Кількість бісеру наведено для 1 квітки та двох листків.

Квітка ромашки складається з 2 ярусів по 15 пелюсток - голок кожен.

Пелюстки. На середину дроту довжиною 50 см нанизати 1 склярус і 1 бісеринку. Пропустити дріт через склярус у зворотному напрямку. Так само зробити по 7 пелюсток на кожному кінці дроту. Скрутити кінці дроту декілька раз.

Серединка. На середину дроту довжиною 25 см нанизати 8 жовтих бісерин і продіти кінець дроту через першу набрану бісеринку, утворюючи петлю (мал.. №1).

Наберіть 7 бісеринок і продіньте дріт через середню (верхню) бісеринку петлі. Нанизайте ще 6 бісеринок і продіньте кінець дроту через першу із семи.

Чашолистик. Чашолистик виконується так само, як і серединка, тільки з зеленого бісеру.

Листки виконують за схемою на мал. №2.

V. Закріплення нових знань та вмінь учнів

Робота в парах

Учитель організовує взаємоконтроль якості і виконання роботи з наступним обговоренням.

VІ. Підсумки заняття

Узагальнюючи й коментуючи вироби учнів учитель оцінює їх якість.

VІІ. Домашнє завдання

Виготовити виріб паралельною технікою плетіння.

Підготувати інструменти та матеріали для виготовлення виробів з бісеру.

 

Урок 5

Тема. Виготовлення виробів дуговою технікою плетіння.

Мета: навчити учнів виготовляти вироби дуговою технікою плетіння, виховувати акуратність, старанність а також спостережливість.

Обладнання: зразки виробів виготовленні дуговою технікою плетіння, фотографії, книжки, таблиці « Правила безпечної праці», « Санітарно-гігієнічні вимоги під час роботи з бісером».

Інструменти і матеріали: бісер природних кольорів і відтінків, мідні дротинки діаметром 0,3 мм ножиці або кусачки.

Основні поняття: дугова техніка плетіння.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку:

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

IV. Вивчення нового матеріалу (із практичним закріпленням).

V. Закріплення нових знань та вмінь учнів.

VІ. Підсумки заняття

VIІ. Домашнє завдання.

Хід уроку:

I. Організаційний момент

• Підготовка учнів та робочих місць до уроку.
• Перевірка наявності учнів.

II. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

Перевірка якості виробів, виготовлених учнями вдома.

III. Мотивація навчальної діяльності

На сьогоднішньому уроці ми з вами розглянемо одну з найскладніших технік вбісероплетінні,а саме – дугову.

IV.Вивчення нового матеріалу

Крім голкової,петельної та паралельної техніки плетіння існує ще дугова (французька) техніка. Ця техніка особливо ефективна для виконання пелюстків і листків великих розмірів. Техніка досить складна і її засвоєння вимагає значних зусиль.

Технологія виконання виробу дуговою технікою зображена в таблиці 5.1.

На центральну вісь нанизують бісер 1,5 - 2см.

В якості центральної осі бажано використовувати досить жорсткий дріт, тоді виріб буде краще зберігати надану йому форму. Згодом можна використовувати низку бісеру (1,5м дроту з нанизаним приблизно 1,2м бісером) або нанизувати бісер по ходу роботи.

Умовно ліва частина центральної осі - низ пелюстка, права - верх..

Беремо центральну вісь з нанизаним на неї бісером і в нижній частині двома - трьома витками прикручуємо робочу дротину. Коли бісер нанизано, проводимо її паралельно центральної осі і один раз обкручуємо у верхній частині центральної осі.

Переходимо на другу сторону (верхню), прокладаємо дріт з бісером в зворотньому напрямку, знизу обкручуємо навколо центральної осі, переходимо на нижню сторону, прокладаємо дріт з нанизаним бісером до верхньої частини центральної осі.

Кількість дуг залежить від форми пелюстків.

Якщо потрібний круглий або овальний пелюсток - на центральну вісь набираємо бісер 1,5 - 2см, а кількість дуг повинна бути така, щоб відстань, перпендикулярна центральній осі, наближалась до відстані по центральній осі від нижнього до верхнього країв.

Кінець дроту центральної осі верхньої частини пелюстка круглогубцями загинають на виворотню сторону.

Якщо пелюсток повинен бути гострим, центральна вісь з набраним бісером повинна бути довжиною (2,5 - 3,5см), а кількість дуг меншою. До того ж у верхній частині на центральну вісь набирають по одній або по дві бісеринки перед закріпленням наступної дуги.

По завершенню роботи в нижній частині центральної осі скручують разом дріт робочий і центральний.

Після завершення надати пелюстку потрібну форму.

Таблиця 5.1.

Техніка плетіння дугами

 

№	Назва операції	Графічне зображення	Послідовність виконання операції
1	Утворення центральної осі		Відрізати 10 см дроту та нанизати на нього бісер завдовжки1,5 см, який утворює центральну вісь у середині кожної дуги
2	Закріплення осі з низкою бісеру		Підготувати низку бісеру. Двома - трьома обертами скрутити туго підготовлену низку бісеру з нижнім краєм дроту, який утворює центральну вісь
3	Утворення 1-ої дуги		Вигнути дугою низку бісеру навколо центральної осі та закріпити її у верхній частині, туго скрутивши дріт.
4	Утворення 2-ої дуги		Закріпити низку бісеру в нижній частині центральної осі, туго скрутивши дротини. Аналогічно виконати потрібну кількість дуг.

Практична робота

Виготовлення квітки маку

Інструменти та матеріали: дріт діаметром 0,4мм; бісер червоного, чорного та зеленого кольорів, ножиці.

Перед роботою учні повторюють правила техніки безпеки при роботі з ножицям,кусачками, бісером та дротом.

Інструкційна карта

Виготовити 4 пелюстки дуговою технікою за таблицею 5.1.

Довжина дроту 70 см.

На основній осі (1,5см) виконуємо 7 пар дуг низкою червоного бісеру.

Форма пелюсток повинна бути круглою.

Для серединки квітки потрібно зробити 6 петель по 6 бісерин чорного кольору кожна, а потім з’єднати їх, скрутивши дріт.

Листки можна виготовити дуговою технікою за таблицею 5.1. або паралельною технікою.

V. Закріплення нових знань та вмінь учнів

Робота в парах.

Учитель організовує взаємоконтроль якості і виконання роботи з наступним обговоренням.

VІ. Підсумки заняття

Узагальнюючи й коментуючи відповіді учнів учитель оцінює їх роботу.

VІI. Домашнє завдання

Підготувати інструменти та матеріали для виготовлення виробів з бісеру.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Найважливіше завдання естетичного виховання в школі – це розвиток в учнів творчого початку, адже творча особистість значно краще адаптується до соціальних, побутових та виробничих умов, ефективно їх використовує, удосконалює, змінює.

В основі творчості лежить, як правило, трудова діяльність людини. Праця – це єдиний засіб перетворення людини в творчу особистість.

Творчі ідеї самі собою не народжуються, а виникають тоді, коли людина відчуває потребу створювати щось нове, красиве та корисне.

Під час вивчення варіативного модуля «Бісероплетіння на дротяній основі» учні мають можливість у всій повноті розкрити свої творчі здібності, адже бісер – це світ, в якому переплітаються найрізноманітніші грані людського таланту, від майстрів, які його створили, до майстрів, які творять з нього. Мініатюрні намистинки, поєднуючись разом, створюють таємничий, чарівний світ. Бісер дарує можливість творити всім без виключення, незалежно від віку, професії, національності, й отримувати від цього радість і задоволення.

Під час вивчення даного модуля учні акцентували свою увагу на виготовленні виробів інтер’єрного призначення, а саме: квіткових композицій та стилізованих дерев. При цьому вони активно вели пошукову та дослідницьку роботу, пробували себе в ролі художників, дизайнерів, технологів, рекламних агентів, і в них це чудово виходило.

І, як кінцевий результат – це проведення шкільних виставок, де учні демонструють свої найкращі роботи.

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

1. Клер Корчлі Бісер. Велика енциклопедія по бісероплетінню – 300 узорів – М.: Издательский дом «Ниола 21 - век», 2010. – 320 с.
2. Коберник О.М. Проектування навчально-виховного процесу в школі / О.М. Коберник. - К.: Хрещатик, 1996. – 153 с.
3. Коберник О.М., Ящук С.М. Методика організації проектно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання: Навчально-методичний посібник, - Умань, 2001. – 82 с.
4. Методика організації проектно0технологічної діяльності учнів на уроках обслуговуючих  видів праці: навч.-метод. посіб. / [В.В. Бербець, Н.В. Дубова, О.М. Коберник та ін.]; за заг. ред.. О.М.Коберника, - К.: Науковий світ, 2003. – 92 с.
5. Методика проектного навчання на уроках обслуговуючої праці в 5 класі / Т. Кравченко, О. Коберник. – К.: Шк. Світ, 2006. – 200 с. – Бібліогр.: с. 198-199.
6. Неймерик В.С. Метод проектів на уроках трудового навчання (обслуговуюча прця): метод. посіб. – Студянка, 2009-2010 – 50 с.
7. Терещук А., Вдовиченко А. Навчання учнів основних етапів проектно-технологічної діяльності // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2004. - №4. – с. 10-13.
8. Усі уроки технології. 10 клас. Рівень стандарту / За ред. О.М. Коберника; О.М. Коберник, О.Б. Авраменко, В.В. Бербец та ін. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 160 с.
9. Чиотти Д. Бисер / Пер. с ит. – М.: Издательский дом «Ниола 21 - век», 2006. – 160 с.