Конспект уроку. Фразеологізми. Поняття про фразеологізм

Конспект уроку з української мови у 5 класі
Тема уроку. Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Ознайомлення із фразеологічним словником
Мета: дати уявлення п΄ятикласникам про фразеологізми, їх лексичне значення та функціонування в мові; виробляти навички доречного вживання фразеологізмів в мовленні; сформулювати значення цих фразеологізмів; удосконалити вміння і навички правильно тлумачити фразеологізми; знаходити їх у тексті (текстоцентричний підхід); вчити пояснювати значення фразеологізмів, правильно працювати із фразеологічним словником; поповнювати словниковий запас слів; розвивати культуру мовлення, спостережливість, образне мислення, пам΄ять; виховувати бажання здобувати знання.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, словник, картки, кросворд.
Хід уроку

І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Повторення вивчених правил (бесіда)
- Який розділ науки про мову ми вивчаємо? (Лексикологію)
- Що таке лексика? (Усі слова, що вживаються в мовленні і становлять її словниковий склад, називаються лексикою)
-Що таке синоніми? (Слова різні за написанням, але близькі за значенням)
- Що таке антоніми? (Слова протилежні за значенням)
-Що таке омоніми? (Слова однакові за написанням, але різні за значенням)

2. Гра «Скажи без затримки».Ланцюжок
Учитель називає слова, а учні швидко називають антоніми.

Сухий (мокрий), зло (добро), увійти (вийти), високо (низько), чис¬тий (брудний), старість (молодість), починати (закінчувати), шкідливий (корисний), згадати (забути).

3. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.
А).Слово вчителя
Діти, сьогодні на уроці ви будете вивчати нову цікаву тему.Розпочати роботу пропоную розгадуванням кросворду. Сформулювавши значення словосполучень одним словом і заповнивши по горизонталі рядки, ви прочитаєте по вертикалі ключовий термін сьогоднішнього заняття.
Запитання до кросворду:
1. Пекти раків, (червоніти)
2. Ні пари з уст. (мовчати)
3. Звестися до нитки, (зубожіти)
4. Байдики бити, (ледарювати)
5. Баламутити голову, (морочити)
6. Лити сльози, (плакати)
7. Молоко під вусами не обсохло, (молодий)
8. Брати верх (гору), (перемагати)
9. Накивати п'ятами (у теперішн. часі), ( втікати)
10. П'яте колесо до воза. (зайвий)
11. Врізати дуба, (померти)
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку
Запитання до учнів
- Яке ключове слово отримали?
- Так ФРАЗЕОЛОГІЗМ. Отже, сьогоднішній урок буде присвячено вивченню фразеологізмів. В зошитах записуємо тему уроку «Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Ознайомлення із фразеологічним словником».
I. Мотивація навчальної діяльності учнів
1.Колективна робота(гумореска)
- Прослухайте гумореску Павла Глазового і скажіть, чому хлопчик не зрозумів дідуся.
- Лягай спати вже. Онучку, -
Дід говорить басом, -
Я як був таким маленьким,
Лягав з курми разом.
А онучок здивувався:
- Як же ви там спали?
Як ви з сідала, дідусю,
Додолу не впали?
(Обговорення)
3. Проблемні запитання:
- Діти, що ви очікуєте від вивчення розділу про фразеологізми?
- Навіщо нам потрібні знання з фразеології?

V.Засвоєння нових знань, умінь і навичок
1. Бесіда
- Працюючи над кросвордом, що ви помітили? (Фразеологізм можна замінити одним словом)
- Отже, який висновок можна зробити? (За смислом фразеологічний зворот часто дорівнює одному слову)
- А чи можна сполучення слів у фразеологізмі поширювати або замінити окремі слова, не порушивши при цьому смислу звороту?
- Який можна зробити висновок? (Фразеологізм - стійке, нероздільне сполучення слів)
- Із скількох слів складаються фразеологізми? Які вони за будовою? (Складні)

2. Робота біля дошки і в зошитах.
Записати речення, визначити члени речення, яким членом речення виступає фразеологізм
Ви послухайте його і на вус намотайте, (присудок)
Він заговорив дрібно й сердито, наговорив сім мішків гречаної мови, (додаток)
Пішов козак світ за очі, (обставина)
- Що ви помітили? Отже, який висновок можна зробити? (Фразеологізм виступає одним членом речення)
- Дайте визначення фразеологізму, орієнтуючись на записи, зроблені на дошці.
- Порівняємо зроблені нами висновки з матеріалом підручника.
-
3. Робота з теоретичним матеріалом підручника с.234-236
- Яка роль фразеологізмів у мовленні?
- У яких стилях мовлення вживаються фразеологізми?
- Де можна знайти значення фразеологізмів?
Так, фразеологізми зібрані в особливих фразеологічних словниках, а найбільш вживані фразеологізми включені в тлумачні словники. Прочитайте у підручнику на стор. 236 правила як працювати з фразеологічним словником.
Розповідь про словник фразеологізмів та роботу з ним (додаток №1)

VI. Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування вмінь і навичок.
1. Вибірковий самодиктант.
Завдання №1: прочитати речення, виписати з них фразеологізми. Розкрити їхні значення (усно).
Водою не розлити нас, нам весело й цікаво. Цілу чверть ловив наш Петя гав. Цю книжку будеш читати, як більше з'їси каші. Не на користь читати, коли тільки вершки хапати. Ті, що не хочуть братися за розум, потім хапаються за голову. Чорна кішка пробігла поміж ними і сполохнула лад. Обом стало жарко. Обоє пекли раків.
Довідка. Жити дружно. Міркувати, розумнішати. Марно витрачати час, байдикувати. Почервоніти. Набути досвіду. Сприймати щось поверхово, не розуміти суті. Вдаватися у розпач. Виникла незгода,сварка.
2.Гра «Фразеологічний відповідник»
Завдання №2: з’єднати стрілочкою фразеологізм і його значення
Клювати носом Бешкетувати
Сушити голову Бути викритим на місці злочину
Біла пляма Запам’ятати
Ходити на голові Робити неможливе
Ліньки напали Дрімати
Пійматися на гарячому Недосліджені місця
Змокнути до нитки Напружено думати
Діставати з-під землі Лінуватися
Зарубати на носі Дуже змокнути

3.Робота в парах
Завдання № 3.
Закінчити речення фразеологічними зворотами з довідки. Усно пояснити значення фразеологізмів та їх роль у реченні.
1. Від щастя молодята були на …
2. Місто своє він знає як …
3. Нові будинки в столиці ростуть як …
Довідка. Як з гуски вода. Як білка в колесі. На сьомому небі. Як свої п’ять пальців. Як дві краплі води. Як гриби після дощу.

VIII. Впізнати фразеологізм за малюнком
Учитель заздалегідь готує малюнки на яких зображені фразеологізми (Див. додаток № 2)
1. Розставити всі крапки над і.
2. Тягнути за язик.
3. Як з гуски вода.
4. Видно, як на долоні

VIII. . Гра «Вгадай фразеологізм». Діти(бажаючі) отримують записані на аркушах фразеологізми

Завдання: за допомогою жестів учні передають зміст фразеологізмів, а клас впізнає їх і називає
Тримати язик за зубами. Водити за носа. Накивати п’я¬тами. Намилити шию. Засукавши рукава.

6.Навчальне аудіювання. Взаємоперевірка. На зворотній дошці відповіді.(1.В, 2.Б, З.В, 4.Б, 5.А, 6.Б)

Зранку пішов дощ. Бабуся зачинила вікно – за ним аж потемніло. Задзвонив телефон. У трубці дівчинка Данка почула хрипкий голос чарівного ворона Крака:
- Алло. Це ти, Данко?
- Так, то я. доброго ранку! – привіталася Данка.
- Хіба він добрий? Ллє як з відра. Темно стало, хоч в око стрель!
Цього Данка не зрозуміла: нащо стріляти в око – тоді тим більше буде темно, як втратиш око.
- Знаєш, - випалила Данка. – твоя розмова по телефону для мене як грім серед ясного неба – це так
говорить моя бабуся.
Або ще кажуть: як сніг на голову.
- Бабуся так теж іноді каже. Та який там сніг! Дощ, що аж гай гуде! Такий дощ припустив, що аж потемніло в очах! Аж іскри з очей посипалися! – додала Данка. У слухавці вона почула сміх Карка. – Щось я не так сказала? – злякалася дівчинка.
- Так-так, - заспокоїв птах. – Це також так бабуся говорить? У нас ллє та ллє, скоро почну клювати носом. На сон, певно.
Дівчинка образилася.
- То тобі так нецікаво зі мною балакати, що спати захотів?
- Ой, ні-ні, не клади трубки. Це я так, до слова. Трохи туману напустив.
- Якого ще туману? Немає жодного туману, - здивувалася Данка.
- То теж так мовиться, я не дуже чемно висловився. Словом, не варто слів на вітер кидати.
- Вітер… вітер, ага, шукай вітра в полі, - знайшлася Данка. – Це також бабуся каже. Ого, скільки ми наговорили про погоду, - сказав Крак. – Чи в тебе добрий настрій?
- Добрий. Ти зателефонував – і я маю добрий настрій.
- От бачиш, мовив Крак, - ми самі зробили собі гарну погоду.
- А я ще знаю одну примовку – також бабусину: вискочити сухим із води. Це добре чи зле? – запитала Данка.
- Дивлячись коли. От нині сухим не вискочиш. Та ми собі вискочили з води. Бо зустрілися телефоном. Тут розмова перервалася – у трубці гудки. Крака вже не було чути. «Наче вітром його змело», - подумала Данка і засміялася. Це так сказала би бабуся.
- Якої тем ще не вивчала Данка? Допоможіть їй порозумітися з Краком.
Післятекстові завдання
До кожного із наведених речень дібрати правильну кінцівку.
1. Вираз як грім з ясного неба означає:
А) зозла, спересердя, на зло усім;
Б) напоказ, з метою привернення уваги;
В) несподівано, раптово, зненацька;
Г) наперекір, усупереч комусь.
2. Вираз клювати носом означає:
А) пихато поводитися, зазнаватися, чванитися;
Б) дрімати, засинати сидячи;
В) переживати через неприємність, невдачу;
Г) говорити нісенітниці.
3. Вираз напускати туману означає:
А) відчувати тривогу, сум, печаль;
Б) підлабузнюватися до когось, догоджати комусь, лестити;
В) навмисне заплутувати, перебільшувати, перебріхувати щось;
Г) потрапити в безвихідь, скрутне становище.
4. Вираз робити погоду означає:
А) даремно на щось сподіватися;
Б) вирішально на щось упливати, бути визначальним;
В) ні про що не турбуватися;
Г) щось перебільшувати.
5. Вираз слова на вітер кидати означає
А) даремно, марно щось говорити;
Б) говорити щось знехотя;
В) хитрувати, намагатися відвести підозру;
Г) щось коротко повідомити.
6. Вираз вискочити сухим з води означає:
А) виявитися мужнім і спритним;
Б) вміло уникнути покарання, будучи винним;
В) виявляти підкреслену байдужість;
Г) користуватися результатами чужої праці.

VII. Підбиття підсумків уроку
1.Інтерактивна вправа «Мікрофон»
-Чого ви навчилися на уроці?
-Що про фразеологізми ви дізналися на уроці?
-Для чого використовуються фразеологізми у мовленні?
-Які вправи для тебе були цікавими?
-Які були складними?
-Як ти оцінюєш свою роботу на уроці?
2. Оцінювання знань учнів вчителем і виставлення оцінок за роботу на уроці

VIII. Домашнє завдання
Вивчити правила (п.33)
На високий рівень вправа 516;
На достатній рівень вправа 509, 511;
На середній рівень вправа 513. 512.

Додаток№1
Пам'ятка
як користуватися фразеологічним словником

1. Близькі за значенням фразеологізми зібрані в групи (або ряди).
2. Синонімічний ряд утворює словникову статтю. На початку словникової статті з абзацу подається стрижневе слово, за ним іде повний перелік фразеологічних синонімів, а потім — ілюстрації з літературних джерел.
3. У кінці статті — після ілюстрацій — з абзацу додається при потребі позначка Пор. (Порівняйте), яка встановлює зв'язок між синонімічними рядами фразеологізмів, близькими за значенням.
4. Словникові статті розміщені за алфавітом .
5. Якщо реєстрове слово служить головним для кількох синонімічних рядів, такі ряди розташовуються в одній словниковій статті як підгрупи.
Кожна підгрупа оформляється з абзацу, з поясненням відтінків значення, яке подається и круглих дужках після арабських цифр 1, 2, 3..., з переліком синонімів
ПОВНІСТЮ — 1. (без будь-яких залишків) без останку; до цурки (цурочки); до [останньої] крихти....
6. У круглих дужках після деяких фразеологізмів наводиться іноді інше слово або кілька слів, що можуть вживатися замість основного слова.
Наприклад:
ПОДОБАТИСЯ — бути (припадати, приходитися) до вподоби (до душі, до серця, по серцю, до смаку, по смаку) кому; [бути] під смак кому, чий; [бути] до любові (до мислі) кому. (Ілюстрації).
7. У квадратних дужках наводиться слово чи кілька слів, що можуть уживатися і не вживатися у складі фразеологічного звороту.
Наприклад:
МАЛО - (у невеликій кількості) не [дуже] густо; [як (мов і т. ін.)] кіт наплакав... (Ілюстрації.)
8. Слова, взяті в круглі чи квадратні дужки, не впливають на алфавітне розміщення фразеологізму в покажчику, вміщеному в кінці словника.
Наприклад: фразеологізм [як] за водою піти в алфавітному покажчику слід шукати під літерою «З», вираз [аж] жижки затрусилися — під літерою «Ж».
9. Дієслівні ряди фразеологічних синонімів подаються із формою того виду (доконаного чи недоконаного), з яким вони частіше вживаються