Конспект уроку "І. Багряний “ Тигролови”

Тема: І. Багряний “ Тигролови”

Мета: ознайомити учнів із романом «Тигролови» І. Багряного за допомогою  елементів  технології вітагенного навчання та школи діалогу культур; розвивати зв’язне мовлення, пам’ять, навички аналізу й синтезу прочитаного; виховувати патріотизм, повагу до історичного минулого, до звичаїв і традицій українського народу, творчості І. Багряного; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Форма уроку: урок-дослідження.

Обладнання: презентація, візуалізовані матеріали.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності (на дошці записано тему й епіграф уроку)

Людина – найвеличніша з усіх істот.

Людина – найнещасніша з усіх істот. Людина – найпідліша з усіх істот. Як тяжко з цих рубрик трьох вибрати першу для доведення прикладом.

І. Багряний

Вчитель: Я хотіла б розпочати наш урок з притчі, яку нещодавно прочитала.                                                                                    

1. Сила волі

    На одному з уроків учитель  наказав учням дати якусь обітницю, аби випробувати власну силу волі. Перший учень заприсягнувся не спати впродовж трьох днів, другий – не говорити протягом семи днів, третій – не їсти два тижні, а четвертий – три дні не пити. Отже, кожен учень від чогось відмовився.

    І от розпочалися тяжкі дні випробувань. Той учень, що дав обітницю не пити, першого дня почувався пречудово, ба навіть легко видерся на гору, де відбувалося навчання. Другого дня йому стало зле, і він заледве дошкандибав до вершечка гори. А вже третього дня горопаха падав із ніг і божеволів від спраги. Саме тоді, коли він мало не зомлів, на шляху йому трапився струмок. Почувши спокусливий плескіт, учень нахилився, зачерпнув долонею чисту, прохолодну воду і вже підніс був її до вуст – аж тут згадав про обітницю. Виливши воду, він знайшов учителя  і з утіхою розповів, що спромігся не порушити обіцянки. Проте вчитель  тужливо звів на нього очі й відказав:

– Так, ти гідно витримав випробування і переміг. Але через це ти втратив найцінніше – свободу!

Вчитель:

Немає на земній кулі країни, де б не жили українці. Як не було й немає такої країни, у якій би за те, що людина любить свою землю, її людей, береже традиції своїх батьків, шанує материнську мову, прагне бути вільною, знищували. Страшні, трагічні роки сталінського геноциду. Скільки було страчено талановитих людей, цвіту української нації. Скільком довелося покинути Батьківщину, податися на чужину, щоб не зрадити себе, не зректися свої любові, залишитися українцем не на Україні. Всі вони мріяли повернутися на землю своїх батьків.  Але тільки сьогодні повертаються імена вчених, художників, письменників, імена тих, хто пройшов довгий шлях від забуття до безсмертя. Повертаються своїми творами, знаними у світі, але, на жаль, не в Україні.

2. Перегляд буктрейлера.
3. Історія написання роману “Тигролови” бере початок із 1933 p., коли Івана Багряного було засуджено на п'ять років заслання й вивезено на Далекий Схід. Спочатку був «висланцем» (йому заборонили протягом трьох років проживати в Україні), потім понад два роки — каторжанином БАМЛАГу (табір Байкало-Амурської магістралі). Отже , вражень від свого перебування на Далекому Сході молодий письменник виніс предостатньо.

Сам письменник згадував про драматичні події періоду арешту, ув'язнень, концтаборів, утеч.

«Мені нічого не треба було вигадувати. Життя товпилося в моїй душі і виривалося, як Ніагара. Країну, про яку я писав, я любив як свою другу: батьківщину, хоч і потрапив у неї невільником. Я люблю її людей. Я люблю її тварин, її зоофауну, орнітофауну, її флору — рослинний прекрасний світ (що тепер, в уяві моїй, був прекрасний особливо). Я знав ту фауну й флору, її географію, як, може, жоден професор, бо я ту географію пройшов власними ногами, а флору й фауну помацав не тільки власними очима, а й власними руками... Я не просто писав, я — жив! І упивався тим життям, повтореним з такою страшною силою, що перевищує силу реальності на багато разів». ( І. Багряний про історію написання “ Тигроловів”)

    Кожного року прибували все нові поселенці, засновувалися і розросталися нові села. І ось настав час, коли поселенці з України почали складати більшість населення краю.  Таку величезну територію на Далекому Сході, що була заселена переважно українцями, почали називати Зеленою Україною, або ж Зеленим Клином.

    Там, де природні умови не дозволяли відкривати обширні поля під землеробські потреби , українці займалися тайговими промислами, бджільництвом, рибальством, морським і лісовим промислами, полюванням.

    На початку 30-х років політика більшовиків  різко змінилася. У 1932 році протягом лічених днів шляхом швидких  і суворих заборон був фактично припинений національний розвиток українського населення Зеленого Клину. Почалась інтенсивна русифікація цього краю та розкуркулення тих, кого вважали багатими. У романі «Тигролови» бачимо, як родина Сірків змушена була залишити село і перебратися в лісові нетрі Сіхоте-Аліня - фактично, таким способом Сірки намагались уникнути розкуркулення та колективізації.

4. Робота з модерними картками з елементами вітагенного навчання

 Яке місце в композиції твору відіграють розділи «Дракон» і «Світ на колесах»?

 Яке символічне значення двох потягів, що рухаються на Далекий Схід?

 Про який період історії йдеться в романі?

Наталка Сірківна –  горда лісовичка, мисливець і звіролов, хоче в усьому бути першою. Мати говорить про неї: «Їй би на коні, та на полозках, та з гвинтівкою, та з собаками... Звели їй до відьми в зуби полізти – полізе. Їй би треба хлопцем родитись...» Але разом з тим Наталка ніжна й любляча донька, яка шанує предківські звичаї і тонко відчуває красу природи. Та найбільше вона розкривається у своєму почутті до Григорія Многогрішного. Неприступна й насмішкувата, вона старанно приховувала своє кохання до Григорія. Але у вирішальний момент, коли на перешкоді до її щастя стала розлука, вона діє рішуче і швидко –  так, як підказує їй серце. Знаючи, що над коханим нависла смертельна небезпека і йому треба тікати, вона готова навіть переступити батьківське слово (адже в неї «Сіркова кров»), щоб бути разом з коханим. Наталка –  ніжна, вірна й віддана подруга, яка готова йти зі своїм коханим хоч на край світу.

Вчитель: Якою уявляється Наталка?

Головним персонажем  є Григорій Многогрішний, політичний в’язень, людина сильна і духовно, і фізично. Він має незламну волю та готовий боротися за людську сутність і свободу. Його не скорили ні страшні фізичні, ні моральні знущання. Навіть його прізвище невипадкове, воно таке ж саме, як і в Дем’яна Многогрішного, українського гетьмана, засланого в Іркутськ. Григорій Многогрішний – це відтворення образу непідкореної України.

Вчитель: Заплющіть очі і уявіть Григорія Многогрішного. Потяг везе його до смерті. Що відчуваєте? Продовжіть ...

Я виживу, тому що.......

Родина Сірків – узагальнений образ родини українців, які переселилися на Далекий Схід. Вони загартовані та рішучі, бережуть свої традиції, пам’ятають історію свого роду, живуть за моральними приписами, що дали їм їхні діди-прадіди, які жили в Україні та козакували. Родина Сірків також пам’ятає свою Батьківщину. Вони опинилися на чужині, проте змогли зберегти свій «український» світ, сповнений моральної чистоти та гармонії. Сірки  – люди горді та сильні, їх загартувала сувора природа. Атмосфера в родині, що врятувала  Григорія, світла і добра, тут він знаходить справжній домашній затишок. Родина Сірків має незвичне заняття. Вони виловлюють тигрів у тайзі, вступаючи у двобій з цими сильними та гордими тваринами, достойними супротивниками, і виходять переможцями.

Вчитель: Який образ втілює в собі Сірчиха? Як він пов’язаний з Україню?

Творча хвилина: складаємо сенкан до слова “родина”

Родина
Велика, дружня 
Піклується, допомагає, повчає
Сподівається на щасливе майбутнє
Сім’я

Цей кат полює на Григорія. Він уособлює сталінську репресивну машину, що прагне зламати та знищити таких волелюбних людей, як Григорій Многогрішний чи родина Сірків.

Начальник етапу– поїзда смерті — майор Медвин. Це справжній людолов, що полює на людей, залякує, катує, принижує непокірних. Він був затятим мучителем Григорія Многогрішного — молодого інженера-авіатора,— що потрапив йому в лапи. Усе життя йому вважаються очі з кривавими росинками, пошматоване тіло юнака, і він божевільно боїться його, бо подумки називає молодим тигром.

Вчитель: Чому майор боїться Григорія? Що хоче довести, принижуючи та катуючи людей?