Конспект уроку "Іменники, що вживаються лише в множині"

Тема: Іменники, що вживаються лише в множині

Мета: допомогти учням засвоїти навчальний матеріал про іменники, що вживаються лише в множині, про особливості їх відмінювання;

розвивати вміння вживати правильні форми відмінкових закінчень; вчити правильно  використовувати такі іменники в своєму мовленні; розвивати логічне мислення, творчу уяву, навички самостійності у роботі;

виховувати почуття любові до рідного краю, його історії, національних традицій.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Форма уроку: урок-мандрівка.

Обладнання: Карта Турійщини, альбом «Село моє – гордість моя», таблиці «Відмінювання іменників, що вживаються лише в множині»

Перебіг уроку:

Людина завжди повинна

 знати, звідки вона пішла

в життя. Людина не має

права бути безбатченком.

О. Довженко

І. Мотиваційний етап

Звучить пісня «Висиха душі криниця». На її фоні звучать слова вчителя:

– Дійсно, місце, де народився, завжди є найдорожчим для кожного з нас. Воно кличе до себе будь-коли. Вашу ровесницю Іринку також. На літні канікули Іринка з міста поїхала до дідуся і бабусі в село Задиби. І ось одного разу Іринка написала мамі повідомлення.

– Люба матусю! Живеться мені в селі непогано. Сумувати не доводиться. Щодня «воюю» з бур’янами. Згрібаю сіно грабльми, а дідусь складає його вилками в копички. Грошів не пересилай – у мене ще є. Привіт вам віддусіх родичів із Задибів.

•          Чи все правильно в цьому повідомленні?
•          Отже, Іринка потребує нашої допомоги. В чому саме?

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

Запрошую усіх пройтися Задибськими стежками до особливих слів-іменників, що вживаються лише в множині. Під час мандрівки ми не лише ближче познайомимося з цими іменниками, зокрема з їх значенням, написанням, відмінюванням, а й будемо разом вчитися правильно ними користуватися.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Найперше, ми дізнаємося, які слова належать до множинних іменників, і що вони означають.

Тепер запрошую вас пройтися затишними Задибськими вуличками і стежками.

Перша стежина. «Людське обійстя»: гроші, фінанси, ворота, двері, козли, нари, ясла, хороми, сходи, сани, сіни, окуляри

Друга стежина. «Дідусева майстерня»: вила, граблі, кусачки, лещата, обценьки, ножиці, трійчата, щипці, плоскогубці, ваги, ночви

Третя стежина. «З бабусиної кухні»: вершки, макарони, висівки, ласощі, прянощі, дрова, дріжджі, шпроти, консерви.

Четверта стежина. «З онуччиної шафи»: джинси, бриджі, колготи, штани, лосини, рум’яна, парфуми.

П’ята стежина. «Глибини людської натури»: гордощі, заздрощі, грубощі, лестощі, лінощі, хитрощі, труднощі, прикрощі.

Шоста стежина. «Чарівна торбинка»: збори, канікули, будні, відвідини, входини, заручини, хрестини, жмурки, жнива, обжинки, запросини, посиденьки, іменини, сутінки, досвітки.

Сьома стежина. «Географія села»: Задиби, Радовичі, Перковичі, Бобли, Обеніжі, Нири, Соловичі, Ревушки, Маковичі, Мочулки, Озеряни, Дуліби, Кустичі, Мировичі, Миляновичі, Новосілки, Перевали.

2. Тепер, коли нам відомі ці слова, цікаво знати, які форми вони мають. Звернемось до особливостей їх відмінювання. Пропоную провідміняти по одному з іменників з кожної з наших стежин. (Робота біля дошки і в зошитах). Потім опрацьовуємо особливості відмінювання цих іменників.

Ці іменники не належать до жодної з чотирьох відмін.

3. Для кращого запам’ятовування теоретичного навчального матеріалу прошу опрацювати його за підручником. Зверніть увагу на подвійні закінчення іменників у відмінкових формах.

ІV. Фізкультхвилинка

Піднятися і плеснути в долоні кожного у кого:

•          Хто приїхав до школи автобусом?
•          У кого є сестра?
•          У кого є брат?
•          У кого є дві сестри?
•          У кого русяве довге волосся?
•          У кого є два брата?
•          Хто любить співати?
•          У кого є велосипед?

V. Виконання тренувальних вправ.

1. З прослуханого тексту виписати іменники, що вживаються тільки в множині, визначити їх відмінкові форми, пояснити значення.

Село Радовичі  — одне з давніх волинських сіл. Перша писемна згадка про село датується 8 червня 1544 року в договорі Анастасії Радовицької з князем Федором Андрійовичем Сангушком про розмежування її помістя Радович від помістя кн. Федора — Турійська, Бобол і Обеніж. В Радовичах був великий ставок, біля нього панська гуральня. У ХХ столітті між Радовичами і Тагачином була вузькоколійка, яка з’єднувала Літинський ліс і Ковель. В древніх Радовичах жили великі майстри. Могли і трійчата зробити, і вила. А за ворітьми у кожному дворі не було місця ні гордощам, ні лінощам, ні заздрощам. А місцеві господині частували своїми ласощами усіх гостей.

Згідно народних переказів, у далекому минулому на місці нинішнього села проводились народні збори – віче, де вирішувались господарські питання, питання війни і миру, тобто тут радились на віче. Звідси походить назва села.

2. Розглянути карту колишнього Турійського району, звернути увагу на назви сіл (множинних іменників)

3. Відгадати загадки. Слова-відгадки поставити в родовому і орудному відмінках.

•          Два кільця, два кінця, а посередині цвяшок (ножиці).
•          Ходять, ходять, а в хату не заходять (двері).
•          Хто б з вас вислів «Кінець жнив» дуже вдало скоротив (обжинки).
•          Чи у лузі, чи в саду, чи посеред грядки, одним поводом веду коней два десятки (граблі).

4. Запишіть фразеологізми, усно поясніть їх значення. Підкресліть множинні іменники, визначте відмінкову форму.

Росте, як на дріжджах (швидко)

Вилами по воді писано (сумнівно)

Взяти в кліщі (поставити у безвихідь)

Наламати дров (наробити помилок).

5. Відредагуйте запропоновані речення.

Бабуся надіслала онучці багато грошів.

Він чемно розмовляв з дітями.

Ми недавно повернулися з Радовичів.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності.

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати теоретичний матеріал. Письмово скласти путівник дорогами Турійщини, використовуючи географічні назви-іменники, що вживаються лише в множині.