Конспект уроку з історії України для 8 класу на тему: "Становлення козацтва. Козацькі повстання кінця XVI ст."

Історія України   8 клас   Урок №_____

 

Тема: Становлення козацтва. Козацькі повстання кінця XVI ст.

Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті райони козацьких повстань 1590-х років;
• висловлювати судження щодо діяльності Криштофа Косинського та Северина Наливайка;
• пояснювати, застосовувати терміни і поняття: «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «покозачення», «козацькі війни».

Тип уроку: засвоєння нових знань та умінь.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку
Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда

1. Визначте причини і наслідки появи такої соціальної верстви, як козацтво.
2. Доведіть, що Запорозька Січ була козацькою республікою.
3. Дайте визначення основних понять за темою козацтва.

III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Учитель. Від середини XVI ст. відбувається становлення козацтва як окремого суспільного стану. Помітна роль у цьому процесі належала дрібній шляхті. Його представники долучилися до організації Війська Запорозького. Поповнювалося козацтво і міщанами, невдоволеними свавіллям власників маєт і старост, а також представниками православного духовенства, невдоволеними політикою Польської корони щодо православної церкви.

Робота з візуальними джерелами

• Розглянути ілюстрацію на с. 39 «Гармата XVI-XVII ст., піднята 1872 р. із дна Дніпра біля о. Хортиця», «Козацька шабля іранського типу», виконати завдання до ілюстрацій.

Робота з історичною інформацією в групах

• Опрацювати текст підручника на с. 36-38 і виконати завдання.

1. З’ясувати, яким був склад козацького війська, уклад та військова організація.
2. Дати визначення поняття «реєстрові козаки», охарактеризувати їх роль у війську.
3. Визначити причини, що стали підґрунтям «козацьких війн» кінця XVI ст.

«Гучної слави зажила козацька піхота — основний рід козацького війська. Під час бою вона шикувалася у три шеренги. Стріляла тільки перша лава, друга подавала, а третя заряджала рушниці. Під час особливо жорстоких битв застосовувався й інший бойовий лад. Приміром, козацьке військо могло змішатися з ворогом. Такий бій козаки називали галасом.

В умовах боротьби з татарською кіннотою запорожці розробили тактику бою рухомим, а також окопаним табором. Коли військо рухалося похідним строєм, його оточували з обох боків вози, які скріплювалися між собою ланцюгами. В голові і в тилу табору встановлювалися гармати, а його лівий і правий фланги прикривали козаки з рушницями. У разі потреби табір зупинявся, вози окопували й заповнювали землею.

Козаки найбільше виявляли спритність та доблесть, б’ючись у таборі під прикриттям возів (бо вони дуже влучно стріляють із рушниць, які є їхньою звичайною зброєю), обороняючи ці укріплення… Сотня цих козаків під захистом табору не побоїться ні тисячі поляків, ні кількох тисяч татар.»

2-га група: питання «Козацька зброя та артилерія» за ілюстраціями «Козацька зброя» на с. 39-40.

1. На основі ілюстрації схарактеризуйте козацьку зброю.
2. Які висновки з попередніх уроків про ставлення козаків до своєї зброї?

3-тя група: питання «Козацька розвідка».

1. На основі документа визначте, як діяла козацька розвідка.
2. Як ви вважаєте, чому козаки стільки уваги приділяли сторожовій службі і дозору?

«Козацький сигнальний маяк — так звана фігура, що являла собою піраміду з п’яти основних бочок. Вона була обов’язковою спорудою на кожному сторожовому пості. У разі небезпеки фігури підпалювали, й на всіх вежах підіймали смоляні факели, сповіщаючи про рух ворога. Козацькому війську були строго підвладні всі служби й дозори. Козацькі розвідувально-сторожові підрозділи розташовувалися на відстані або дерев’яних містків, або козацьких фортець».

4-та група: питання «Козацький флот».

1. Схарактеризуйте козацький флот за допомогою документа та ілюстрації.
2. Як ви вважаєте, у чому була перевага козацьких чайок над турецькими галерами?

«Коли в них виникає намір піти в море, то, не маючи дозволу короля, вони беруть його у свого старшого, скликають Раду і проводять вибори отамана, котрий очолить їх у цьому поході. Далі вони рушають до Військової Скарбниці, місця свого збору, і будують тут судно близько 60 стіп завдовжки, 10-12 стіп завширшки і 12 — завглибшки. Таке судно не має кіля; його основа — це човен із верби або липи, довжиною до 45 стіп. Збоку він обшивається і вивершується дошками від 10 до 12 стіп завдовжки і до однієї стопи завширшки.

...Будуючись вони так, як звикли і навчилися, з перегородками і поперечними лавами, а потім просмолюють. Користуються двома стернами по краях човна. ...Звичайно, в козацькому човні було від 10 до 15 весел, швидкісних для подолання веслових галер. Є також і щогла, на якій вони [козаки] напинають досить велику зроблену із білої повсті парусину, яку човен може нести і при сильному вітрі воліють веслувати. Їхні човни йдуть лише в тиху погоду, у противному випадку розкочуються їхні човни, і вони не мають великої сили на воді. До будівництва одного човна приступає від десяти до чоловіка, на це йде тиждень, і ось готово 80 або 100 човнів — майстри на всі руки. Таким чином, заправляють кожен з яких несе дві рушниці, шаблю; на човні вміщені сидячі 50 до 70 людей і в атаках зазвичай озброєні, як і інші на суші».

Робота з історичними поняттями

• Стратегія — загальний план ведення бойових дій.
• Тактика — конкретні дії для виконання бойових завдань.

Самостійна робота з текстом підручника

• Прочитати підручник пункт 2 на с. 41, визначити, які і чому було створено реєстрове козацтво, яке це вплинуло на формування козацького стану.

Робота з джерелом

• Опрацюйте джерело і скажіть, чи можна вважати це зверненням до реєстрових козаків. Чому?

З «Постанови щодо низовців» Стефана Баторія:

«...Перед тим же паном староство мають скласти присягу на вірність і йому послушними бути... тобто мають не воювати землі Волоської, не чинити в ній жодних шкод і розрух... Так само мають триматися людей Вітипорода, Очакова, Тягині, сіл і степів їхніх, аби там шкод жодних не чинили, й не дозволяли чинити цареві кримському, його людям, людям, улусам, одначе мають давати звістки про царських людей; взагалі будуть поступати відповідно до наших наказів».

Учитель. Поступово відносини між польською владою і козацтвом загострюються і наприкінці XVI ст. відбулися перші козацькі повстання проти Польщі.

Робота з текстовою таблицею

• Опрацюйте матеріали таблиці й висловіть власні припущення, у чому полягала основна причина козацьких повстань.

Поступові обмеження щодо козацького реєстру з боку польського уряду (незасвоєне надання платні, порушення майнових прав)

Указ короля відносно 1590 року, за яким король отримував право роздавати козацькі землі магнатам і шляхті

Поширення фільваркової системи господарювання, що ґрунтувалася на панщині й закріпаченні

Узаконився Литовським статутом кріпосного права на території Брацлавського і Київського воєводства

 

Робота з таблицею

• За текстом підручника або розповіддю вчителя складіть таблицю про хід повстання К. Косинського та С. Наливайка й дайте відповіді на запитання.

1. Назвіть спільні і відмінні ознаки повстань.
2. Які наслідки для подальшої історії козацтва мали козацькі війни кінця XVI ст.?

Орієнтовний вигляд таблиці

• Хід повстання К. Косинського

Період	Подія
1591–1592 рр.	Повстанці штурмом оволоділи замком Острозького і містом Біла Церква. Згодом захопили Трипілля, Богуслав, Переяслав, Київський замок. Селян-утікачів було оголошено вільними козаками. У Київському, Волинському та Брацлавському воєводствах був запроваджений військовий стан.
23 січня 1593 р.	Завтра під містечком П'яткою на Волині. І повстанці, і польські війська зазнали значних втрат. Почалася переговори, що закінчилися тимчасовим угодами на невигідних для козаків умовах.
Травень 1593 р.	Наступ козаків на Черкаси, взяття в облогу замку Вишневецького. Послідувало вбивство Косинського.

 

Хід повстання С. Наливайка

Період	Подія
Жовтень 1594 р.	Повстання охопило Брацлавщину, Київщину і Волинь. Козацько-селянське військо здобуло Гусятин, Вар, Канів, Луцьк.
Весна 1595 р.	Повстанці під проводом Наливайка почали наступ на Луцьк, потім на Могилів. Другий загін під проводом Лободи і Шаули вирушив на південь Подніпров'я, а потім до Дніпра на північ, щоб з'єднатися з Наливайком.
1596 р.	Наступ польських військ разом з литовськими військами Радзивілла. Командування призначено Станіслава Жолкевського.
23 березня 1596 р.	Битва на Київщині біля урочища Гострий Камінь, яка не принесла перемоги жодній зі сторін.
Травень — червень 1596 р.	Облога польськими військами козацького табору в урочищі Солониця. Полякам вдалося ввести розбрат серед повстанців і придушити повстання.

Робота з історичною картою

• Розглянути історичну карту на с. 35 або в атласі, виконати завдання до неї на с. 42.

Робота з візуальним джерелом

1. Розглянути ілюстрацію на с. 43 «Козацький табір на р. Солониці 1596 р. Реконструкція».
2. Виконати завдання до ілюстрації, визначивши деталі облоги козацького табору. Доповнити відповіді рядками з тексту на с. 44.

IV. Закріплення здобутих знань

Метод «Дерево рішень»
Працюючи в групах, визначте:
1-ша група: причини поразки козацько-селянських повстань 90-х років XVI ст.
2-га група: наслідки козацько-селянських повстань 90-х років XVI ст.

Орієнтовний вигляд результатів роботи груп

V. Домашнє завдання

• Опрацювати параграф 5 підручника.