Презентація "Радикальний рух у Галичині.Особливості суспільно-політичного життя в Буковині та Закарпатті в другій половині XIX ст."

Радикальний рух у Галичині. Особливості суспільно-політичного життя в Буковині та Закарпатті в другій половині XIX ст. «Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…» «Одвертий лист до галицької української молодіжі» І. Франко Учитель історії Харківської гімназії №25 Ачкасов А.Є.

Які течії переважали в українському русі Галичини в 60—70-х рр. XIX ст.? У чому полягала суть розбіжностей між старорусинами (москвофілами) й народовцями? Дайте визначення поняття «народовці». Назвіть провідних діячів народовців? Які події сталися в 1868, 1873 роках у Львові? Охарактеризуйте діяльність на західноукраїнських землях товариств ім..Т.Шевченка та «Просвіта». Наведіть аргументи: на захист ідей москвофілів та на захист ідей народовців. Перевірка домашнього завдання

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Починаючи з 70-х років ХІХ століття у визвольну боротьбу включилося нове покоління українських патріотів, яке прагнуло надати цій боротьбі більш рішучого характеру. Молода інтелігенція Галичини стала критично оцінювати діяльність як москвофілів, так і народовців. Таким чином, в українському русі виникає ще одна, так звана радикальна течія на чолі з Іваном Франком, Михайлом Павликом, Остапом Терлецьким. Сьогодні ми дізнаємося як на грунті культурницької боротьби українського народу на західноукраїнських землях розпочинається політичний етап, який очолюють перші українські політичні партії.

ПІСЛЯ ЦЬОГО УРОКУ ВИ ЗМОЖЕТЕ: розповідати про суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях наприкінці XIX ст.; визначати причини появи радикальної течії в українському русі та українських політичних партій; давати оцінку політичним програмам українських політичних партій; розкривати зміст понять і термінів: радикальна течія, політична партія, «нова ера», «український П'ємонт»; усвідомлювати важливу роль І. Франка в розвитку української суспільно-політичної думки; визначати особливості суспільно-політичного життя на Буковині та Закарпатті в другій половині XIX ст. та взаємодію національно-визвольного руху в наддніпрянській Україні та на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст. розвивати уміння аналізувати й систематизувати матеріал, робити висновки, порівнювати, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами, висловлювати й аргументувати власну точку зору.

План уроку 1. Радикальна течія в українському русі Галичини. 2. «Нова ера» в українсько-польських відносинах та її наслідки. 3. Утворення політичних партій. 4. І. Франко і розвиток української суспільно-політичної Думки. 5. Розвиток українського національно-визвольного руху на Буковині. 6. Розвиток українського національно-визвольного руху в Закарпатті. 7. Взаємодія національно-визвольного руху в наддніпрянській Україні та на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.

Опорні поняття і дати Опорні поняття: радикали, Русько-українська радикальна партія (РУРП), Українська соціал-демократична партія (УСДП), Українська національно- демократична партія (УНДП), Українська соціал-демократична партія (УСДП), «нова ера», «український П'ємонт». Опорні дати: 1890 р. — утворення Русько-української радикальної партії; 1895 р. — видання книги Ю. Бачинського “Україна уярмлена” (Ukraina іггеdеntа); 1899 р. — створення Української національно-демократичної та Української соціал-демократичної партій.

Актуалізація опорних знань Кого називають радикалами? Дайте визначення поняттю «радикали». Радикали – прихильники рішучих методів у розв'язанні певних завдань, насамперед політичних. Що таке політична партія? Політична партія – добровільне об'єднання людей, які прагнуть домогтися здійснення ідей певної соціальної верстви. Політична партія – найбільш активна й організована частина тієї чи іншої соціальної групи населення, яка виражає і захищає її інтереси» Яка територія мала назву П’ємонт? П'ємонт — королівство на півночі Апенінського півострова, в якому розпочалися об'єднавчі процеси усіх італійських земель в одну державу Італію.

Ідеї М.Драгоманова федералізм демократизм соціалізм 1.Вчення, в якому як ідеал висувається здійснення принципів соціальної справедливості, свободи і рівності; суспільний лад, що ці принципи втілює. державно-правна думка і система, також рух, спрямований на утворення союзних держав — федерацій, які є формою інтеграції близьких географічно, споріднених історично й культурно та зв'язаних іншими інтересами країв у одне ціле при збереженні самоуправління й державного статусу складових частин. 3.Державно-правова думка і система, також рух, спрямований на утворення союзних держав в одне ціле при збереженні самоуправління й державного статусу складових частин. 2.Ідеї та принципи, за якими єдиним законним джерелом влади в державі визнається її народ. Спробуйте до зазначених понять підібрати визначення. радикальна течія (+ політична самостійність) Іван Франко Михайло Павлик

Діяльність галицьких радикалів Забезпечення національних інтересів Вирішення соціальних проблем

Утворення перших політичних партій Західної України Назва політичної партії Рік заснування Лідери політичної партії Програмна мета Дата угоди Лідери угоди Результати Не реалізовано Нова ера у українсько-польських відносинах

Назва політичної партії Рік заснування Лідери політичної партії Програмні цілі РУРП 1890 І.Франко М.Павлик, М. Лагодинський, Л.Бачинський, І. Макух Етичний і науковий соціалізм на демократичній і кооперативній базі, людську гідність для всіх і всеукраїнську єдність (соборність всіх українських земель). Пробудження свідомості мас, перетворення їх на політичну силу. Політичну самостійність українського народу. УНДП 1899 І Франко, М. Грушевський,  В.Охримович,  В. Будзиновський,  Є.Левицький,  Т.Окуневський, Т.Савойка Демократизації політичного життя в Австро-Угорщині з використанням легальних парламентських засобів. Рівноправ'я українського і польського населення в Галичині; УСДП 1899 М.Ганкевич, Ю.Бачинський, Я. Остапчук,  А. Шміґельський Р.Яросевич, С.Вітик Базувалася на принципах соціал-демократії, зокрема австромарксизму, а також на ідеї незалежності й соборності України

Дата угоди Лідери угоди Результати Не реалізовано 17.10. 1890 р. О.Бавінський, Ю. Романчук, С. Сембратович, В. Антонович Відкриття кафедри української історії у Львівському університеті. • Перетворення Літературного товариства ім. Т. Шевченка на наукове з державною субсидією. • Надання українському фонетичному правопису статусу офіційного і впровадження, його в шкільні підручники, поширення принципу двомовності на низку вчительських семінарій. • Створення ощадного товариства «Дністер» (1892 р.) для українського населення. Відкриття гімназії в Коломиї та 4-класних шкіл вправ для хлопців при вчительських семінаріях у Станіславі й Тернополі та для дівчат при жіночій семінарії у Львові. Уся вертикаль влади залишалася, як і попередньо, неприхильною до стремління українського народу до рівноправності.

Які цілі стояли перед першими українськими партіями та які інтереси вони відстоювали? В чому виражався загальний ідеал усіх українців? Відео “ Перші українські партії ”

А «Ми не можемо більше китайським муром відділяти себе від наших братів, відкидаючи мовні, літературні, релігійні та етнічні зв’язки, що з’єднують нас з усім російським світом…» Б «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ...» В «…Є єдина і неподільна російська народність від Карпат і до Камчатки, і є єдина російська мова…» Г «Якщо нам судилося потонути, то краще зробити це в російському морі, ніж у польському болоті…» Спробуйте вказати рядок, в якому відображено основну ідею праці Ю.Бачинського.

Течії РУРП Соціалісти - народники Соціалісти - марксисти Радикальні народовці Українська соціал – демократична партія Українська національно – демократична партія Михайло Павлик М. Ганкевич Ю. Бачинський С. Вітик І. Франко М. Грушевський Л. Бачинський М. Лагодинський

Іван Якович Франко І. Франко і розвиток української суспільно-політичної думки Визначте роль І. Франка в розвитку політичної думки на західноукраїнських землях. Відео “ Академія в одній особі “

Мільйони чекають щасливої зміни, Ті хмари — плідної будущини тіни, Що людськість, мов красна весна, обновить... («Гримить») Голос духа чути скрізь: По курних хатах мужицьких, По верстатах ремісницьких, По місцях недолі й сліз. ("Гімн") Земле моя, всеплодющая мати, Сили, що в твоїй живе глибині, Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені! ("Земле моя, всеплодющая мати") І всі ми вірили, що своїми руками Розіб’ємо скалу, роздробимо граніт... («Каменярі») Не пора, не пора, не пора Москалеві й ляхові служить! Нам пора для України жить. («Не пора») Бо твій патріотизм Празнична одежина, А мій — то труд важкий, Горячка невдержима. Ти любиш в ній князів, Гетьмання панування, — Мене ж болить її Відвічнеє страждання. ("Сідоглавому") Чому, на вашу думку, І.Франко отримав таку високу оцінку своєї діяльності? Співвіднесіть цитати з творів поета з вираженням його громадянської позиції. Прагнення змін. 2. Пригноблене соціальне середовище. 3. Усвідомлення необхідності боротьби за національні та загальнолюдські ідеали. 4.Загальнонаціональні пріоритети. 5. Розуміння патріотизму.

Розвиток українського національно-визвольного руху в Буковині Як і в Галичині, в українському русі Буковини утворилися дві течії: русинська (русофільська, москвофільська) і народовська (українофільська). Головну роль на початку національного відродження українців краю відіграло духовенство. Визначною постаттю того часу став православний єпископ Євген Гакман (1834—1873). Завдяки його діяльності було впорядковано релігійне життя та засновано перше українське культурно-просвітницьке товариство «Руська бесіда» (1869 р.). Ситуацію на користь української течії змінило відкриття в 1875 р. В Чернівцях університету, у якому спершу було три кафедри з українською мовою навчання, а згодом — п’ять. У 1884—1885 рр. буковинські народовці взяли на себе керівництво «Руською бесідою» та «Руською радою». Було засновано товариство «Руський народний дім». У 1906 р. виникли радикальна (Т. Галіп, І. та О. Поповичі, Н. Бігарій) та соціал-демократична (О. Безпалко, Г. Андріящук, М. Гаврищук та інші) партії. У 1908 р. почала діяти національно-демократична партія (С. Смаль-Стоцький, барон М. Василько, О. Попович, Є. Пігуляк та інші), яка стала провідною політичною силою в краї. Є. Гакман С. Смаль-Стоцький

Розвиток українського національно-визвольного руху в Закарпатті. В 1850-60-х рр. русинська інтелігенція Закарпаття розгорнула діяльність за поширення освіти серед народу, захисту й розвитку рідної мови, звичаїв, віри та церкви: З ініціативи О. Духновича в 1862 р. було створено Товариство Івана Хрестителя, а в 1866 р. — Товариство Св. Василія Великого. 1865 р. вийшла друком «Грамматика письменнаго русскаго языка» К. Сабова, яка на тривалий час стала підручником для середніх шкіл Закарпаття, а в 1890 р. — «Русская грамматика и читанка» того самого автора. В 1874 р. тритомна праця І. Дулішковича «Исторические черты угро-Русских» стала важливим доказом історичних і політичних прав населення краю. У 1868 р. парламент прийняв закон про рівноправність національностей, згідно з яким усі громадяни Угорщини в політичній площині становили «неділиму єдину мадярську націю». Розпочався наступ на греко-католицьку церкву Закарпаття. Угорський наступ виявився таким потужним, що на початку XX ст. повністю зникла шкільна освіта народною мовою. І. Дулішкович

Закріплення Метод «Закінчіть речення». 1) Наприкінці 70-х рр. XIX ст. в українському русі виникла нова течія — .. 2) Видатними її представниками були. . . 3) У жовтні 1890 р. була створена перша політична партія на українських землях, яка отримала назву. . . 4) У 1890 р. була зроблена спроба українсько-польського порозуміння, яка отримала назву «…». 5) У 1899 р. у Галичині виникли ще дві нові політичні партії — … та. . . 6) Представниками українського національно-визвольного руху в Буковині та на Закарпатті були. .. Чи є підстави говорити про переміщення наприкінці ХІХ століття центру українського руху з Наддніпрянської України в Галичину? Український П'ємонт — метафора, часто вживана щодо Східної Галичини та її столиці Львова. Ґрунтується на тому, що П'ємонт був тим регіоном Італії, звідки почалося визволення країни від чужинців (австрійців) і об'єднання італійських земель.

В останній чверті XIX ст. тривало подальше стрімке становлення українського руху. Він вступив у політичну фазу свого розвитку. У 1890 р. було засновано першу політичну партію — Русько-українську радикальну партію. Наприкінці століття всі провідні українські партії Галичини включили до своїх програм положення про незалежну соборну Україну. Завдяки спільним зусиллям галичан та наддніпрянців Галичина перетворилася на «український П’ємонт». Стрімко розвивався український національний рух у Північній Буковині, який наприкінці ХІХ ст. перейшов на народовські позиції. У той самий час під тиском правлячих кіл Угорщини український рух у Закарпатті поступово згасав. Висновки

Очікувані результати розповідати про суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях наприкінці XIX ст.; визначати причини появи радикальної течії в українському русі та українських політичних партій; давати оцінку політичним програмам українських політичних партій; розкривати зміст понять і термінів: радикальна течія, політична партія, «нова ера», «український П'ємонт». визначати особливості суспільно-політичного життя на Буковині та Закарпатті в другій половині XIX ст.; розвивати уміння аналізувати й систематизувати матеріал, робити висновки, порівнювати, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами, висловлювати й аргументувати власну точку зору

Опрацювати матеріал підручника (§ 22). Повторити §§19-21 Середній рівень: Записати до зошита таблиці «Утворення перших політичних партій Західної України», «Нова ера у українсько-польських відносинах» та українських національний рух в Буковині та Закарпатті. Достатній рівень: Порівняти програми політичних партій. Високий рівень: Чи погоджуєтесь ви з тим, що Галичина наприкінці 19 ст. перетворилась на «український П’ємонт»? Аргументуйте свою думку. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

І.Франко: «Тілько інтегральна, всестороння праця зробить нас справді чимось, зробить нас живою одиницею серед народів... щоб ми справді росли органічно, то тоді тяжше буде ворожій силі спинити нас у тім рості».