Конспект уроку історії України у 8 класі на тему : "Пилип Орлик та значення його Конституції в державнотворчому процесі України."

ТЕМА: Пилип Орлик та значення його Конституції в державнотворчому процесі України.

МЕТА: охарактеризувати діяльність Пилипа Орлика присвячену справі боротьби за українську державу; проаналізувати зміст та основні положення його Конституції; визначити її історичне значення; розвивати навички оцінювання історичного діяча, вдосконалювати вміння працювати з історичними джерелами; виховувати патріотизм та прагнення займати активну життєву позицію.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма проведення: урок-дослідження, інтегрований урок історії України й правознавства.

Обладнання: мультимедійна дошка, диск,  таблиці «Пакти і Конституція прав і вольностей Запорозького війська».Конституція України 1996 року.

Основні терміни і поняття: політична еміграція, Конституція.

Дати: 1672-1742 – роки життя П.Орлика.

          5 квітня 1710р. – ухвалення Конституції.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Лунає мелодія пісні «Ой, у лузі червона калина»

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Учитель. Як ви зрозуміли, наша розмова сьогодні про одну із героїчних сторінок історії нашої Батьківщини – періоду боротьби за вільну незалежну Україну. Славні сини українського народу в ХVІІ – ХVІІІ ст. докладали чимало зусиль, щоб розбудувати і зберегти державу, початок якій поклав Б.Хмельницький. Чимало гетьманів за їхнє зухвале бажання відстоювати незалежність України було вбито, або вивезено до Сибіру.

1. Чим закінчилась Полтавська  битва для козаків, очолюваних Мазепою?
2. Яка доля спіткала Мазепу?
3. Хто був найближчим соратником І.Мазепи?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Сподвижник гетьмана І.Мазепи. до кінця свого життя залишався вірним своєму гетьману та був продовжувачем його справи – боротьбі за державний суверенітет Гетьманщини.

Кожна епоха оцінює політичних діячів з точки зору сучасної проблеми в тій чи іншій діяльності, шукає в них початки чи розвиток наболілих проблем. З цього погляду постать П.Орлика для нашого часу є найбільш виразною і необхідною. Україна зараз іде тим самим шляхом, живе тими ж ідеями, якими жив і за які боровся П.Орлик.

Проблемне завдання:

Чи погоджуєтесь ви з такою оцінкою гетьмана Пилипа Орлика?

«…його життя можна визначити як суцільну трагедію, адже до останнього подиху він докладав зусиль, аби зорганізувати військову операцію європейських держав для визволення України. При всьому цьому, як глибоко віруюча людина, він вважав війну найтяжчим людським гріхом».

ІV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.

ПЛАН

1. Пилип Орлик – гетьман в еміграції.
2. Зміст документу «Пакти і Конституція прав і вольностей війська Запорозького».
3. Значення Конституції П.Орлика.

        V. Основна частина уроку.

Учні класу отримали випереджувальне завдання підготувати характеристику П.Орлика під кутом зору його сучасників.

Учні презентують свої дослідження:

1-й учень. Генеалогічна довідка, укладена сином гетьмана, генералом французької армії Григором Орликом свідчить, що Пилип Орлик народився 11 жовтня 1672 року в селі Косуті Ошмянського повіту на Віленщині (Литва). Початкову освіту здобув у єзуїтській Віленській академії. Після того як сім’я переїхала в Україну вступив до Києво-Могилянської академії і успішно закінчив її  у 1694 році. Перша посада яку він обіймав після завершення навчання – писар консисторський Київської метрополії, ця посада свідчить, що він був православним. 23 листопада 1698р. в житті П.Орлика сталась важлива подія, яка назавжди поєднала його з українською старшиною. Того ж дня він обвінчався з донькою полтавського полковника Павла Герцика та Ірини Яблонської – Ганною.

2-й учень. Самійло Величко писав: «Авторитет Пилипа Орлика вже на той час був досить високий. Про це свідчить хоча б той факт, що 5 листопада 1702 року в Батуринській церкві сина Орлика Григора хрестив сам Іван Мазепа та дружина генерального судді Василя Кочубея. Восени 1707 року Орлик стає генеральним писарем…».

3-й учень. Стефан Яворський, учитель Орлика. З його спогадів ми дізнались, що у Орлика був гострий розум, чітка пам’ять, висока освіченість, природний такт та дипломатія, особлива кмітливість та обдарованість.

4-й учень. У сварках зі старшиною, І.Мазепа саме Орлику віддавав перевагу: «Бери все чорт! Я, взявши з собою Орлика, до двору царського величества поеду, а вы хоть пропадайте».

5-й учень. Нові посади приносили Пилипу Орлику нові володіння: села, млини, двори в Батурині, Ніжині, землі на Полтавщині. Мазепа надав йому село Демишлин Сосницького повіту Чернігівського полку. Жителі Демишлина добре згадували колишнього власника Орлика, за якого вони не були обтяжені податками і навіть не виконували громадських повинностей.

Не вагаючись, поставив на карту П.Орлик набутий ним матеріальний достаток заради втілення в життя великої ідеї Мазепи про незалежну самостійну українську державу. Про це свідчать записи військового канцеляриста Івана Максимовича.

6-й учень. Полтавський полковник Іскра зауважив: «Более всех знает все тайны заговора Мазепин писарь Орлик, потому что через его руки идет вся гетманская переписка».

7-й учень. Орлик виступив із Батурина в похід разом із козацьким військом. Генеральний писар ретельно і напружено працював у похідній гетьманській канцелярії, складав і оформляв дипломатичні документи, листування гетьмана з Туреччиною, Кримом, польським королем. Після полтавської катастрофи Карл ХІІ і Мазепа відступили на територію Туреччини в м. Бендери. Це була перша політична еміграція українців. Про це пише у своїх спогадах син гетьмана Григор Орлик.                                                                                                                                                                         

Учитель. Еміграція (від лат.- еміграче  - переселятися) – виїзд з батьківщини до іншої країни.

8-й учень. І спогадів Густава Сольдана , секретаря Карла ХІІ. Українські емігранти не залишили планів звільнення України. Постало питання про обрання нового гетьмана. 5 квітня 1710 року у Бендерах відбулась козацька рада. Гетьманом було обрано Пилипа Орлика.

 Протягом року Орлик зумів створити антимосковську коаліцію (союз) у складі Швеції, Кримського ханства, Туреччини, Речі посполитої. Було розроблено план походу на Правобережну Україну. 31 січня загони запорожців на чолі з Костем Гордієнком під загальним командуванням Орлика вирушили на Правобережжя. Правобережні полки визнали Орлика гетьманом і перейшли на його бік. Почався виступ проти царської влади на Правобережжі. Війська лівобережного гетьмана П.Скоропадського було розбито, але незабаром через нестачу зброї та наближення сильного московського війська Орлик відступив. Військо кримського хана рушило на Слобожанщину і, розоривши її, повернулось назад, вкотре замість звільнення принесли розорення і грабунки.

9-й учень. Французький дипломат. Разом із старшим сином Григором, який скінчив життя генералом і національним героєм Франції, Орлик налагоджував зв’язки з урядами країн Європи, щоб тільки поставити українську справу на порядок денний. Але ситуація в Європі не сприяла реалізації планів Орлика.

Швеція була ослаблена поразкою у Північній війні з Росією, Туреччина підписала з Росією договір, польський король став союзником Петра І. Європейські держави піклувалися перш за все про свої власні інтереси. Російська імперія робила все, щоб про Україну як про державу забули. Надії Орлика на швидке звільнення України не здійснились. В червні 1714 року він був вимушений виїхати з Бендер до Західної Європи.

Під час козацької ради 5 квітня 1710 року був прийнятий документ «Пакт і Конституція законів і вольностей Війська Запорозького». Прийняття цього документу свідчить про щиру і непереборну віру в здійснення найзаповітнішої мрії гетьмана у еміграції, адже Конституція була розрахована на самостійну, незалежну державу Україну.

Робота з терміном.

Конституція (від лат. конститутіо – впорядкування, складання, установлення) – основний закон про взаємовідносини громади і держави.

Учитель. Конституція Орлика була написана латиною і старослов’янською мовами. З перекладом тексту Конституції українською мовою, який здійснили українські вчені, ми зараз ознайомимося.

Цей документ ввійшов в історію як демократична Конституція. Працюючи в групах, ми зможемо з’ясувати чи вірне це твердження, використовуючи подану схему.

Схематичне зображення основних положень Конституції П.Орлика.

(на мультимедійній дошці)

Робота в групах.

Чотири групи, кожна з груп отримує роздруковані витяги з Конституції П.Орлика.

Група 1 – Вступ.

Група 2 – 1-5 статті.

Група 3 – 6-9 статті.

Група 4 – 10-16 статті.

Використовуючи схему як орієнтир учні шукають в документі статті які підтвердили б основні положення даної схеми.

Групи повідомляють про результати досліджень.

Група 1. У вступі подається коротка історія українського народу, оцінка діяльності Б.Хмельницького, пояснено причини, чому Україна розірвала стосунки з Москвою і прийняла протекторат Швеції.

Група 2. Стаття 1 передбачає непорушність православної віри, підпорядкування митрополичого престолу київського константино-польському престолу, а не московському.   Стаття 2 проголошує недоторканність і цілісність кордонів гетьманської України стверджених Зборівською угодою з Річчю Посполитою та березневими статтями з Московією. Статті 4 і 5 закріплювали незалежне становлення Запорізької Січі та повернення її козакам.

Група 3. Стаття 6 закріплювала демократичний устрій держави. Гетьман призначався главою держави, визначались його функції та наголошувалось на його великій відповідальності перед народом. Поряд з ним мала діяти Генеральна старшинська Рада, що певною мірою обмежувала владу гетьмана і регулювала його відносини з народом. Крім старшин до Ради мали увійти представники від кожного полку. Полковники та сотники повинні були обиратися вільними голосами козаків чи сотні. Старшинська рада була своєрідним козацьким парламентом.

Стаття 7, що передбачала створення Генерального суду і забороняла гетьману втручатись у його справи, свідчила про принципи розподілу влади не законодавчу, виконавчу і судову.

Група 4. Статті 10 і 11 зобов’язували гетьмана піклуватись про соціальний захист населення, обмежувались податки з простого народу, звільнялись від податків козацькі сім’ї. Особлива турбота про вдів і сиріт. Гетьман зобов’язувався стежити за справедливим розподілом і збиранням державних податків, що сплачувалися козацькими помічниками, селянами, міщанами, купцями.

Учні підсумовують сказане з використанням методу «Прес», підтверджуючи свою згоду з тим, що Конституція П.Орлика дійсно була демократичною.

Учитель. Підсумовуючи усе вищесказане можна зробити висновок, що Конституція П.Орлика мала багато прогресивних правових ідей і була одним із найкращих досягнень юридичної думки того часу.

Конституція України одразу по її прийняттю визнали уряди Швеції і Туреччини, багато з цих положень було покладено в основу Конституції США 1787 року, вона, як державний акт республіканського спрямування, на 80 років випередила ідеї Французької революції.

Гетьманування П.Орлика пройшло поза Україною, але в боротьбі за її незалежність. Його Конституція й сьогодні вражає своєю актуальністю і є високим правовим рівнем, її основні положення покладено в основу Конституції України 1996 року.

Використовуючи подану таблицю, співставимо  основні положення Конституції П.Орлика і Конституції України 1996 р. (Робота з документом)

2VІ. Завершальний етап уроку.

Учитель. Отже, охарактеризувавши життя і діяльність гетьмана в еміграції, його вклад в розбудову української держави, висловимо свої міркування щодо проблемного завдання, поставленого на початку уроку.

Працюємо за методом «Займи позицію».

Учні займають позицію: «Згодний», «Не згодний», «Згодний частково».

Групи захищають свою позицію. У групі координатор керує обговоренням і призначає виступаючого.

VІІ. Підсумок уроку.

1. Які нові терміни засвоїли на уроці?
2. Що сподобалось під час заняття?

Учитель оцінює роботу учнів та їх активність на уроці.

VІІІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Підготувати розповідь «Григор Орлик – гідний син свого батька».

Додаток 1

Пилип Орлик

Додаток 2

Булава Пилипа Орлика

Додаток 3

Григор Орлик

Додаток 4

Додаток 5

Король Швеції Карл XII

Додаток 7

Похід гетьмана П.Орлика на Правобережжя в 1711 році
Додаток 8

Титульній лист «Утвержденные условия договора между гетманом и Войском Запорожским в кратком обзоре собраны Конституции Пилипа Орлика»

Додаток 9

Остання сторінка україномовного оригіналу Конституції Пилипа Орлика, що зберігається у РДАДА (м. Москва) з оригінальним підписом Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького