Конспект уроку Історія України 9 клас

Кримська війна (1853–1856) та реформи 1860–1870-х рр.

Тема: Кримська війна 1853–1856 рр. та реформи 60–70-х рр. XIX століття

Мета: Сформувати знання про причини, хід і наслідки Кримської війни; розкрити зміст і значення реформ 60–70-х рр. XIX ст. для України, розвиваючи вміння аналізувати та встановлювати причинно-наслідкові зв'язки.

Тип уроку: Комбінований

Ключові дати: 1853–1856 рр., 1861 р., 1864 р., 1874 р.

Ключові поняття: Кримська війна, "Східне питання", героїчна оборона Севастополя, "Велика реформа", кріпосне право, тимчасовозобов'язані, земства, всезагальна військова повинність.

І. Організаційний момент та Актуалізація опорних знань.

- Перевірка готовності.

- Коротка бесіда: Обговорення становища українських земель у складі Російської імперії на середину XIX ст. Згадка про проблему кріпосного права та геополітичні амбіції Росії, які призвели до загострення "Східного питання".

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово. Кримська війна стала моментом істини для Російської імперії. Вона наочно продемонструвала критичну відсталість країни, що базувалася на кріпосній системі. Поразка на півострові, де українці були як безпосередніми учасниками бойових дій, так і матеріальною базою, змусила імперську владу розпочати кардинальні перетворення. Війна стала каталізатором реформ, які назавжди змінили соціальний та економічний ландшафт України.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (робота з підручником ст. 126-134)

3.1.  Кримська війна (1853–1856 рр.)

Причини. Головною причиною стало "Східне питання" – боротьба Росії за контроль над Чорноморськими протоками (Босфор і Дарданелли) та посилення впливу на Балканах за рахунок ослабленої Османської імперії. Проти Росії виступила коаліція Османської імперії, Великої Британії та Франції.

Хід і участь України. Крим став головним театром воєнних дій. Українські губернії забезпечували армію продовольством, фуражем та поповнювали війська мобілізованими.

•           Ключовим епізодом стала героїчна оборона Севастополя (1854–1855), в якій брали участь тисячі українських солдатів і моряків, наприклад, матрос Петро Кішка .
•           На території України формувалося ополчення.

Наслідки. Росія зазнала поразки. За Паризьким мирним договором (1856) Чорне море оголошувалося нейтралізованим (заборона Росії та Османській імперії мати військовий флот). Головний внутрішній наслідок – викриття технічної та економічної відсталості Росії, що працювало як потужний аргумент на користь скасування кріпацтва.

3.2.  Селянська реформа 1861 р. (Скасування кріпосного права)

Передумови. Низька продуктивність праці кріпаків, гальмування промислового розвитку, зростання селянських виступів та військова поразка у Криму.

Зміст.

•           Особиста свобода. Селяни одразу отримували особисту свободу та цивільні права (право укладати угоди, володіти майном, одружуватися без дозволу поміщика).
•           Земельні відносини. Земля залишалася власністю поміщика, але селянин мав право викупити свій наділ. До моменту викупу селяни вважалися тимчасовозобов'язаними і мусили виконувати панщину або платити оброк.
•           "Відрізки". На Півдні та Лівобережжі України поміщики часто зменшували селянські наділи – так звані "відрізки", що призвело до загострення проблеми малоземелля.
•           Викупна операція. Держава виплачувала поміщикам більшу частину вартості землі, а селяни мали протягом 49 років повертати цю суму державі з відсотками.

Значення. Реформа започаткувала формування ринку робочої сили та розвиток капіталізму в сільському господарстві, але була обтяжливою для більшості селян через викупні платежі та малоземелля.

3.3.  Буржуазні реформи 60–70-х рр. ХІХ ст.

Слідом за скасуванням кріпацтва для модернізації держави було проведено низку інших ліберальних перетворень.

•           Земська реформа (1864). Створення земств – виборних органів місцевого самоврядування на рівні губерній та повітів, які займалися господарськими, освітніми та медичними питаннями. Важливо: Земства були впроваджені не в усіх українських губерніях; вони не діяли на Правобережжі через побоювання, що там до влади прийдуть польські поміщики після придушення повстання 1863 р.
•           Судова реформа (1864). Встановлено безстановий, гласний і змагальний суд, введено суд присяжних (крім політичних справ). Це підвищило незалежність судової системи.
•           Освітня реформа (1864). Запроваджено єдину систему початкової, середньої та вищої освіти. Земства активно відкривали народні училища.
•           Міська реформа (1870). Створено органи міського самоврядування – Міські думи та управи, що займалися місцевим господарством.
•           Військова реформа (1874). Скасовано рекрутчину (довгострокову службу) та введено всезагальну військову повинність для чоловіків, які досягли 21 року, зі скороченням термінів служби.

ІV. Закріплення та узагальнення.

1. Чому поразка Росії у Кримській війні стала каталізатором "Великих реформ"?
2. Які основні права отримали селяни згідно з реформою 1861 року? Які були обмеження?
3. Назвіть реформи 1864 року і поясніть, що таке земства. Чому вони діяли не на всій території України?

V. Підсумки та Домашнє завдання

Висновок. Реформи 1860–1870-х рр., спричинені поразкою у Кримській війні, стали найважливішим етапом переходу від феодалізму до капіталізму в Російській імперії. Вони сприяли економічному розвитку України, формуванню нових соціальних верств та інституцій. Однак реформи мали непослідовний і незавершений характер та супроводжувалися посиленням русифікації і національного гніту.

Домашнє завдання: Опрацювати параграф 15. Скласти порівняльний аналіз судової та земської реформ.