Конспект уроку із зарубіжної літератури для 7-го класу на тему "Ми - детективи"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: активізувати пізнавальну діяльність учнів; розвивати усне й писемне мовлення, вміння аналізувати уривки з тексту;

виховувати любов до літератури, почуття відповідальності.

Обладнання: портрет письменника, виставка його книг, музика з кінофільму «Пригоди Шерлока  Холмса і доктора Ватсона», картки із завданнями, речі(люлька, батіг, чорнило, картотека, шнур, енциклопедія, блюдечко з молоком, перо, папір, хімічні препарати), протокол для членів журі.

Тип уроку:рольова гра.

                                                                                  О Шерлоку Великий! Як хочеться нам

                                                                                   Твої пригоди ділити,

                                                                                    І тих таємниць, розплутать клубок,

                                                                                    Яких, крім тебе, нікому не розкрити.

                                                                                                В наш вік тривожний ти радість несеш

                                                                                                 Хлопчині, що марить тобою,

                                                                                                 І старцю, який зустрівши тебе,

                                                                                                 Знов молодіє душею.

                                                                                    О Шерлоку, тобі ми співаєм хвалу,

                                                                                     Хай слава твоя не боїться віків,

                                                                                     Улюблений, мудрий, безстрашний герой

                                                                                      З Британських сивих берегів.

                                                                                                    Гімн прихильників Холмса.

                                                                       Хід уроку

І. Підготовка до сприйняття навчального матеріалу.

     1. Вступне слово вчителя (під звуки музики).

У літературі є такі твори, що не залишають байдужими ні дорослих, ні дітей. До них весь час повертаються, їх перечитують із величезним задоволенням дивляться екранізації. Саме такі твори належать перу Артуру Конан Дойлу. Мабуть, у цілому світі немає людини, яка б не знала про Бейкер – Стріт. Ця англійська вулиця стала знаменитою завдяки тому, що на ній оселився улюблений герой письменника – Шерлок Холмс.

      2. Інсценізація «Розмова джентльменів».

1-й джентльмен. Послухайте, панове, ви чули новину? Кажуть, що на Бейкер – Стріт, 221-Б оселився якийсь містер Холмс. Він, начебто, спокійний, порядний, вихований чоловік.

2-й джентльмен. А ще містер Холмс любить грати на скрипці й непогано малює.

3-й джентльмен. А я чув, що до нього ходить багато людей. І він їм усім допомагає. Причому, робить це абсолютно не заради грошей.

1-й джентльмен. Усе це досить дивно. Чи не так, панове? Звідки ж узявся цей чоловік? Хто його створив?

       3. Слово вчителя.

Як ви здогадалися, створив цього дивного джентльмена англійський письменник Артур Конан Дойл. Що ж відомо про цього митця?

      Сучасники говорили, що А. К. Дойл важив понад 100 кг., був високим на зріст (майже два метри), мав руде волосся. Любить спорт, якому все життя приділяв велику увагу. Говорив голосно, сміявся басом, розумними очима дивився на світ, намагаючись розгадати його таємниці.

     Письменник створив класичні постаті: геніального детектива Шерлока Холмса і його простодушного помічника Ватсона, постійно переконував читача  у безмежних можливостях людського розуму, людської спостережливості, які далеко не завжди ми вміємо належно використовувати.

      Шерлок Холмс – демократична людина. До кожної справи він ставився відповідально і не залишався байдужим до людей, міг вислухати і дати гідну пораду щодо розслідування.

ІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

 

 

 

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

     Перш ніж ми перейдемо з вами до конкурсів, під час яких будемо  розвивати вміння та навички розкривати таємниці, виховувати почуття відповідальності, давайте познайомимося із командами (див. додаток №1).

IV. Узагальнення й систематизація набутих знань.

1.Конкурс-гра «Ми – детективи».

Правильна відповідь оцінюється в один бал.

    1.Де, коли і в якій сім’ї  народився А. К. Дойл?

Артур Конан Дойл народився 22 травня 1859 року в Единбурзі. Батько його був художником. Мати - знавцем французької мови, геральдики та історії свого давнього роду. В сім'ї із захопленням читали вголос історичні романи В.Скотта та авантюрно-пригодницькі твори М.Ріда мати майстерно декламувала вголос і вчила цьому дітей.

    2. За якими традиціями виховували сина батьки?

Його батьки походили зі стародавніх дворянських родин і виховували сина згідно з традиціями роду. Мати походила з давнього королівського роду Плантагенетів, а предком батька був один із рицарів, близьких до короля Ричарда І Левове Серце. Мати сера Дойла досконало знала родоводи англійського дворянства і передала ці знання сину; вона ж прищеплювала йому кодекс поведінки: «Бути безстрашним із сильними, лагідним із слабкими, рицарем для будь-якої жінки незалежно від її походження. Допомагати кожній людині, хоч би хто вона була. І запорука того - слово рицаря». Артур сприйняв ці настанови розумом і серцем та завжди керувався ними в житті.

      3. Де навчався Конан Дойл?

Навчався майбутній письменник спочатку в Єзуїтському коледжі, потім - на медичному факультеті Единбурзького університету. Після закінчення якого отримав спеціальність лікаря. Щоправда, хворі не дуже поспішали до нього, і з нудьги Дойл почав писати.

      4. Про що мріяв у дитинстві майбутній письменник? Чи здійснилась вона?     

Він мріяв про морські подорожі і згодом влаштувався корабельним медиком на китобійне судно. З цих подорожей завжди привозив нові спостереження, сюжети, нотатки, які ставали новими книжками.

       5. Чим цікавився письменник?

Усе своє життя Артур Конан Дойл цікавився різними галузями науки, мистецтва, спорту. Знання Конан Дойла з біології, хімії і музики знадобилися і великому детективу. Любов до спорту, постійні тренування зробили його дужим і оптимістичним, подарували творче довголіття і неабияку працьовитість. Невипадково англійський гуморист Джером К.Джером, що був добрим знайомим Конан Дойла, сказав про нього: «Людина великого серця, велика на зріст з великою душею».

       6. Якою літературою цікавився Артур Дойл?

Він захоплювався рицарською романтикою - читав і перечитував Вальтера Скотта(який, до речі, був добрим знайомим його дідуся). Ця книга для нього - справжній кодекс честі. І не раз, захищаючи когось із товаришів, він встрявав у бійки. Повертався додому добряче пом'ятим, але з переможним виглядом.

       7.За фахом письменник лікар. А коли і як зв’язала його доля з літературою?

Коли він захистив дисертацію і став доктором медицини, написав повість про Шерлока Холмса у журналі «Стренд Мегезін». З розвитком буржуазного суспільства зростала і злочинність, і настав час для детективного оповідання. 1888 року було видано першу книгу містера Артура Конан Дойла «Етюд у багряних тонах», героями якої стали детектив Шерлок Холмс і його друг доктор Ватсон.

       8. Який договір йому запропонували укласти із журналом?

У квітні 1891 року редактор журналу «Стренд Мегезін» запропонував йому укласти договір на серію оповідань про Шерлока Холмса і доктора Ватсона, і вже до кінця року ім'я Конан Дойла стало знаменитим. Сер Артур покинув медичну практику і професійно зайнявся письменницькою діяльністю.

 

     9. Що було надруковано в журналі?

В журналі було надруковано 60 історій про видатного детектива. Хоч як не доводив письменник собі та іншим, що його справжнє покликання не в детективних історіях, навіть убив Шерлока в оповіданні «Остання справа Холмса» (1893), але подолати волю читацького загалу так і не зміг. Прихильники Холмса вимагали продовження циклу.

        10. Яку збірку видав письменник на численні прохання читачів?

Він надрукував збірку «Повернення Шерлока Холмса» у 1905 році. Саме на прохання читачів знову повернув свого героя.

Тоді ж були опубліковані й історичні романи - «Білий загін» (про події XIV ст.), «Майка Кларк», «Подвиги бригадира Жерара»; повісті «Родні Стон», «Загублений світ», «Отруєний пояс», «Маракотова безодня».

          11. Як вдалося письменнику вигадати такі цікаві історії? Чи все в них тільки гра фантазії?

Звичайно, нічого не народжується з нічого. Необхідне якесь підґрунтя, якась основа - реальні факти з життя, реальні особистості. До того ж у нього був талановитий попередник -американський письменник - романтик Едгар По, який в оповіданнях «Вбивство на вулиці Морг», «Викрадений лист», а також «Золотий Жук», показав силу дедуктивного мислення, вміння зіставляти факти, мислити без упереджень.

      12. Чому саме детективний жанр привернув увагу письменника?

Мабуть, що головна причина - це зацікавленість у всьому загадковому. Дорослі - це ті ж самі діти, тільки «великі» - охочі до усього незвичайного. Розслідування загадкових злочинів Шерлоком Холмсом і доктором Ват еоном нагадують інтелектуальну гру. Наприклад, таку, як шахи. Детектив захоплює своєю невичерпною фантазією, вказує на можливості людського розуму.

       13. Читачі люблять Шерлока Холмса. А як Конан Дойл ставиться до свого витвору, геніального детектива?

Спочатку йому було цікаво стежити за ним, вигадувати нові пригоди, але врешті-решт це набридло. І він почав міркувати, як би звільнитися від нього. Тоді він одружив Ватсона, намагаючись порушити холостяцький дует., а згодом вирішив убити Шерлока Холмса руками професора Моріарті. Але читачі жадали все нових і нових творів, і йому довелось воскресити героя.

       14. Чи були у його героя прототипи?

Прототипами героя Конан Дойла були професор Резерфорд, викладач медичного технікуму, де навчався письменник, та доктор Джозеф Белл (головний хірург королівської лікарні), а також однокурсник Дойла Джорж Падді. Усі вони були особистостями, відзначалися силою, сміливістю, динамічністю мислення, мали чудові звички, за що їх вважали диваками. Всіх їх об'єднувало вміння робити глибокі висновки з дрібних спостережень та незвичайна дотепність.

        15. Доктор Ватсон грає другорядну роль у творах Дойла. Невже Шерлоку Холмсу потрібен був помічник?

Шерлок Холмс та доктор Ват сон - це гармонійне поєднання двох протилежностей, двох контрастів, вони доповнюють один одного і своєю єдність визначають усіх будь-якої справи.

       16. Чому симпатії читачів назавжди залишились на боці Шерлока Холмса?

Тому що герой оповідань Шерлок Холмс дуже схожий на свого автора. У нього дуже багато друзів, і всі, хто його знають, цінують його захопленість життям, люблять широту його вдачі, щиру зацікавленість справами інших людей. Артур Конан Дойл - це «людина великого серця, висока на зріст, з великою душею!»

      17. Кажуть, що час – найкращий суддя, його вирок найсправедливіший. Переважна більшість читачів може назвати письменника своїм улюбленим автором. Чому?

Можливо тому, що в різні моменти Шерлок Холмс різний: то зосереджений, то напружений, то стриманий, але незмінно блискучий у своїх міркуваннях. Фінал кожного разу несподіваний, але логічний і переконливий. Наприклад, «Голубий карбункул» за настроєм, дійовими особами, ситуацією аж ніяк не схожий на «Лев'ячу голову», «Скандал у Богемії»; «Спілка рудих» не схожа на «Пістряву стрічку», «Шість Наполеонів». Когось приваблює цікавий сюжет, інтрига, когось - щира дружба Холмса і Ватсона.

      18. Що залишив Конан Дойл своїм шанувальникам?

Серу Артуру вдалося подарувати своїм прихильникам радість і віру в те, що навіть найбільш хитромудре зло можна перемогти. І перемагає його не груба фізична сила, а могутній розум. За 50 років літературної діяльності письменник створив 70 книг - оповідань, нарисів, повістей, романів, віршів. Серед них, за його словами, були твори «жахливі», «таємничі», «медичні», «воєнні», «морські», «фантастичні», «розповіді про ринг» та «історичні», які він цінував найбільше.

ІІ. Конкурс «Розподіліть речі».

Учасникам пропонується набір речей, якими користувалися герої різних оповідань А. К. Дойла. Відібрати ті, які належать героям: а) оповідання «Пістрява стрічка»;

                                                           б) оповідання «Спілка Рудих»;

                                                            в) Шерлоку Холмсу.

Пояснити для чого їх було використано. Правильна відповідь оцінюється у 2 бали.

1. Картотека, хімічні препарати, люлька. (речі, що належали Шерлоку Холмс. Картотека допомагала йому в розслідуваннях, там він записував усі відомості про розслідуваний злочин. Хімічні реактиви використовував для дослідів. Люльку палив, коли обдумував ту чи іншу справу).
2. Чорнило, перо, папір, енциклопедія. (речі, що їх використовував містер Джейбез Вілсон з оповідання «Спілка рудих». Він переписував Британську енциклопедію. Для цієї безглуздої роботи його найняли, щоб він не заважав робити підкоп).
3. Батіг, блюдечко з молоком, шнур. (речі, які використовував лікар Грімсбі Райлотт для здійснення злочину. Молоком він годував болотяну гадюку, батогом змушував її рухатись, за допомогою петлі підіймав гадюку і ховав у сейф. Шнур було приладнано, щоб по ньому гадюка сповзала до ліжка).

ІІІ .Конкурс знавців «Що? Де? Коли?

Дати відповідь на запитання давнього кримінального протоколу: Що? Де? Коли? За яких обставин? З якої причини? Хто винен? Оцінюється у 3 бали.

                                        За оповіданням « Пістрява стрічка»

Що? (вбивство Джулії Стоунер)

Де?   (графство Суррей, маєток Стоук-Моран, у кімнаті Джулії, замкненій зсередини)

Коли? (початок квітня 1883року)

За яких обставин? (вночі, в дощову погоду,  в її власній кімнаті,що була замкнена зсередини.   

                                    Джулію Стоунер укусила змія)

З якої причини? (щоб не віддавати частину грошей передану дівчині у спадок)

Хто винен? (лікар Грімсбі Ройлотт, вітчим сестер Стоунер)

                                За повістю «Собака Баскервілів», розділ «Прокляття роду Баскервілів»

Що? (смерть сера Чарльза Баскервіля (можливо кандидата вдепутати))

Де? (у Баскервіль-холлі біля хвіртки будинку)

Коли? (14 червня 1742 року)

За яких обставин? (під час вечірньої прогулянки від переляку великого собаки)

З якої причини? (заволодіти маєтком і спадком сера Чарльза)

Яким способом? (внаслідок дії прокляття роду Баскервілів. З цією метою злочинець придбав у    

                               Лондоні собаку – найбільшого з усіх тих, яких тільки міг знайти)

Хто винен? (Степлтон – молодший брат сера Чарльза, що належить роду Баскервілів)

                                            За оповіданням «Спілка рудих»

Що? (спроба пограбування)

Де? (міський банк містера Мерівезера)

Коли? (в суботу вночі)

З якою метою? (викрасти французьське  золото, яке  банк взяв у позику)

Яким способом? (створивши підпільну контору «Спілку рудих», звідки робився підкоп до баеку)

Хто винен? (Вінсент Сполдінг)

 

 

IV.Конкурс «Упізнай героя».  

За описом портрета назвати героя і твір, у якому про нього розповідається. Правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

1. «Молода леді, дуже схвильована, вдягнута в усе чорне із густою вуаллю на обличчі. …змарніла, аж сіра, неспокійні очі злякано бігають, немов у зацькованої тваринки. Риси обличчя, фігура -  усе засвідчувало, що їй не більше тридцяти років,але у волоссі вже з’явилася передчасна сивина і виглядала вона стомлена виснаженою.

                                   (Хелен Стоунер, «Пістрява стрічка»)

2. «Звичайнісінький англійський крамар, товстий, бундючний і повільний. На ньому були бахматі штани в дрібну білу й чорну клітинку, не надто охайний чорний сюртук не застебнутий спереду, жовтаво-сірий жилет з важким мідним ланцюжком, на якому теліпався квадратний шматок металу, просвердлений посередині, що правив за прикрасу».

                                       (Джейбез Вілсон, оповідання «Спілка рудих»)

3. «Невеличкий на зріст, кремезний, моторний, на обличчі ні бороди ні вусів, хоч йому вже під тридцять. На лобі біла пляма від кислоти. У вухах дірки для серег, що їх проколола циганка, коли він був іще хлопцем».

                                          (Вінсет Сполдінг, оповідання «Спілка рудих»)

4. «…виявився дуже високим, худорлявим чоловіком із довгим носом, який стирчав, наче дзьоб, між сірими, близько поставленими очима, які яскраво поблискували за скельцями окулярів у золотій оправі. Одягнений він був, як і годиться людині його професії, але якось неохайно: старий зношений піджак, обшарпані штани. Попри свою молодість він уже сутулився і дивно витягав шию, доброзичливо придивляючись до нас.

                                           (Доктор Мотірмер, повість «Собака Баскервілів»)

5. «Йому було років тридцять. Невисокий кремезний міцний, він справляв враження досить жвавої, здорової людини. Вираз його обличчя видався впертим; карі очі сяйливо дивилися на нас з-під густих темних брів. Коричневий костюм спортивного покрою і смаглява обвітрена шкіра  свідчили про те, що ця людина аж ніяк не сидень і не білоручка, і водночас спокійна, впевнена постава виказува2а в ньому щирого джентльмена.

                                             (Сер Генрі Баскервіль, повість «Собака Баскервілів»)

6. обличчям. Червонясті цятки на носі й на щоках, а також ледь помітне тремтіння простягненої піднятим коміром було застебнуто на всі ґудзики, на кістлявих зап’ястках, що висувалися з рукавів, не було видно ніяких ознак ні манжетів, ні сорочки. Він говорив тихо й уривчасто, старанно добираючи слова, і справляв враження інтелігентної людини з якою доля повелася надто суворо».

                                               (Генрі Бейкер, оповідання «Голубий Карбункул»)

V. Конкурс «Доведіть, що…»    

Правильна відповідь оцінюється у 2 бали (на магнітній дошці у вигляді квітки).

Риси характеру                                                             Приклади

Холмс  - турботливий                       Помітив, що Хелен Cтоунер тремтить, запропонував сісти

                                                            ближче до каміна.

Холмс   – добрий товариш               Він у всьому довіряє доктору Ватсону, піклується про нього.

                                                            Помітивши, що вже обідній час, пропонує пообідати.

Холмс – геніальний детектив          Насправді він бачив не лише те, що трапилось, але й те, що

                                                            мало трапитись. Його мислення зростало до рівня інтуїції .

                                                            Він розкривав такі злочини, які були не під силу людям пере-

                                                            січним. Брався за справи незвичайні, навіть фантастичні.

 Холмс – людина скромна                Слава дістається поліції, бо саме вона заарештовує злодіїв

                                                             (н-д: Джона Клея  - агент Скотленд-Ярду Джонс). Для Холмса

                                                             головне  - робота думки, насолода від процесу розслідування.

Холмс – мужній                                 Детектив був не тільки розумним, спостережливим,  а й фі-

                                                             зично сильним, витривалим, сміливим. Згадайте хоча б, як

                                                             прудко він біг за собакою, щоб урятувати життя серу Генрі.

Холмс – холоднокровний               Звичайно Холмс був стриманим, а коли захоплювався розслі-

                                                           дуванням, ставав нетерплячим, цілеспрямованим, стрімким,

                                                           енергійним. Він любив усе, що порушує звичайність і буде-

 

                                                           його по-людськи тішить здивування, яке викликає в людей

VI. Конкурс «Скринька знань» (словникова робота)

Оцінюється в 1бал.

1. Літературний детектив – (різновид пригодницької літератури; прозовий твір, у якому в результаті розслідування розкривається певна таємниця, пов’язана зі злочином).
2. Експозиція – (вихідна частина сюжету художнього твору, в якій стисло подається ситуація, що логічно випереджає зав’язку).
3. Зав’язка – (елемент сюжету, вихідний момент у розвитку дії художнього твору).
4. Кульмінація – (момент найвищого піднесення, напруження, розвитку конфлікту, момент вирішального зіткнення характерів, мить перелому в сюжеті, з якої починається розв’язка).
5. Розв’язка – (складовий момент сюжету, вирішення конфлікту (інтриги) епічного, ліро-епічного, драматичного, а іноді й ліричного (сюжетного) твору)
6. Цикл повістей – (сукупність художніх творів одного жанру, які згідно із задумом автора становлять єдине естетичне ціле).
7. Інтрига – (лат. заплутувати)1)-таємні зловмисні дії, підступи, наклепи; 2)у літературних творах – конфлікт, основна ситуація, навколо якої розгортається дія).
8. Портрет – (один із засобів характеротворення, типізації та індивідуалізації персонажів).
9. Дедукція – (метод дослідження, за яким окреме пізнають через знання загального; протилежне до індукція).

 

VII. Конкурс капітанів «Криптограма»(Хто швидше) (див. додаток №2)

Поки капітани готуються учасники слухають діалог Шерлока Холмса і доктора Ватсона (див. додаток №3)

VIІІ .Конкурс домашнє завдання. Афоризми, крилаті вислови, анекдоти про Шерлока Холмса і доктора Ватсона.

Афоризми Шерлока Холмса

Холмс говорив, як правило, мало, однак мова його сповнена афоризма­ми. Ось лише деякі з них.

• «Усе моє життя — суцільне зусилля уникнути тужливого одноманіття нашої буденності. Маленькі загадки, які я часом розгадую, допомагають мені досягти цієї мети».
• «Розслідування злочинів — точна наука, принаймні, повинна нею бу­ти».
• «Мені здається, що людський мозок схожий на маленьке порожнє го­рище, яке ви можете обставити, як хочете».
• «Якщо відкинути все зовсім неможливе, то саме те, що залишиться — яким би неймовірним воно не здавалося — і є істина!»

 

• «Я ніколи не гадаю. Дуже погана звичка: діє згубно на здатність логіч­но мислити».
• «Ви бачите все, але не утруднюєте себе міркуваннями над тим, що ви бачите!»

 

Анекдоти

«Містер Шерлок Холмс завжди був благодатною мішенню для дотеп­ників», — говорив Конан Дойль. І дійсно, про Холмса і Ватсона бродять по світу (й Інтернету) безліч анекдотів. Ось деякі з них.

 

* * *

Холмс і Ватсон ночують у лісі в наметі.

• Ватсоне, вам це сузір'я ні про що не говорить?
• Гарна погода, Холмсе!
• Ватсоне, у нас украли намет.

* * *

— Як ви думаєте, Холмсе?

        —Елементарно, Ватсоне!

* * *

• Берріморе, що це хлюпотить у мене в черевику?
• Вівсянка, сер!
• Але що вона там робить?
• Хлюпотить, сер.

* * *

• Що за виття лунає над болотами?
• Елементарно, Ватсоне! Серові Генрі Баскервілю знову подали на сні­данок вівсянку.

* * *

• Холмсе, ми, здається, докопалися до істини!
• Так, Ватсоне, тепер спробуємо вибратися з ями.

* * *

— Послухайте, Ватсоне.. .Що у вас за дивне ім'я — Доктор?..

* * *

Шерлок Холмс і доктор Ватсон схилились над трупом собаки Баскерві­лів.

• Холмсе, чому її видно в темноті?
• Елементарно, Ватсоне. «Педі-Грі» — ваша собака світиться здоров'ям.

* * *

Холмс, Ватсон, Беррімор і сер Генрі побігли ловити збіглого каторжни­ка Сема. Холмс запитує:

• Ватсоне, що у вас із собою?
• Хлист.
• Сер Генрі, а у вас?
• Револьвер.
• Берріморе, а у вас?
• Вівсянка, сер!

                                                                                * * *

Діалог сера Генрі й Беррімора:

• Що в нас на сніданок, Берріморе?
• Вівсянка, сер!
• А на обід?
• Вівсянка, сер!
• А на вечерю?
• Котлети.
• Ура-а-а-а!
• З вівсянки сер!

 

ІХ. Підбиття підсумків уроку.

1. Слово журі.
2. Заключне слово вчителя.

Для Шерлока Холмса розслідування злочину, як розв’язання складного ребуса, як гра в шахи, як розвага. Він любить справедливість і навіть інколи жаліє злочинця. Холмс вимагає від нас підвищення пильності, зосередження уваги на найпростіших речах: щоб зрозуміти велике, необхідно побачити мале. Він привчає нас орієнтуватися в світі, вчить не бути байдужими.

  Відтоді як Конан Дойл створив образ Шерлока Холмса, минуло більше століття. За цей час детектив став одним із наймасовіших жанрів художньої літератури.

Рекомендований список літератури (див. додаток №4)

Х. Домашнє завдання.

 

W: Who is the letter from, Holmes?

H: A man named Robert Ferguson, he lives in Sussex. By the way, Mr. Ferguson says he knows you.

W: Knows me?

H: Look, he writes in his letter: "Your friend Watson played rugby for Blackheath when I played for Richmond.

W: Oh, yes. I remember him.

H: Do you want to listen to his story? It was an interesting case and I think you would like to listen to it from the beginning.

W: I will not miss it for anything.

H: Well, this was a surprise. Robert Ferguson called on me and wished to talk with me about vampires.

W: Vampires?

H: Yes, vampires. Imagine-walking dead people who can only be stopped by stakes through their hearts. Dead people who drink blood of living people. It's madness!

W: Are vampires always dead people? A living person might have the habit. I
have read about old people drinking the blood of the young. They believe it will bring back their youth.

H: Yes, I have heard this legend. I usually don't take cases for people who believe in nonsense. Vampires, indeed!

 

W: It is so interesting, unusual and mysterial. But what was the problem? Has he found a vampire in his neighborhood? Has someone in his family turned out to be a vampire?             

H: Well, Watson, sit down, I shall tell you. Five years ago Robert was working in South America. He married a woman there. They came back to England to live. He loved her very much but there were many things about her he didn't understand.

W: Do you mean, the love between them cooled? By the way, I have heard that Ferguson had the wife from Scotland, not from South America.

H: Yes, it was his first wife, but she died. Robert has a son Jacky, 13 years old-a wonderful boy.

W: Do Mr. Ferguson and his second wife have children of their own?

H: Yes, another boy, he is just a baby.

So, one day Mr. Ferguson saw his son Jacky running of his wife's room. When he asked him what happened Jacky said that the stepmother hated him and hit

him.

W: Unbelievable!

H: Yes, when Robert came into his wife's room he saw she was drinking blood from the baby's neck. There was blood on her lips. They took the baby from her and she said that she hated Jacky.

 

W: Oh, gosh! Was it madness? Was it something in his wife's blood? I don't think she was a real vampire. They existed only in crazy stories from other countries. But not here in England.

H: Of course not. There was something wrong in Sussex and I went there to see what.

W: What did you see there?

H: Some proof of what I already though before.

W: And what was that? Please, Holmes. Don't play games with me. She wasn't a vampire, was she?

H: Of course not, it was a child, little Jacky.

W: What? A child was a vampire? It's impossible. I have lived so many years but I never... .Oh, my God!

H: No, no, dear Watson. But the child was so jealous. He loved his dead mother so much and hated the stepmother and the baby. As you remember his father lived in South America for a while. So at home there were many things from there. In the house I saw the bow with the darts. Hunters use them for killing birds. Jacky dipped one of them in poison and stabbed the baby. The baby would die.

W: Oh, god! This is the most unbelievable story I have ever heard! The boy was devoted to his mother and that's why he did so.

H: Yes, me too. The Ferguson s wife saw it and tried to draw the poison from the wound.

W: I knewthe idea of a vampire was nonsense. Superstitions do not live in these modern times. You have great job, Holmes!

H: Yes, the mind can always find a solution.