Конспект уроку із зарубіжної літератури для 8 класу на тему: «Сапфо. «До Афродіти» Звернення у вірші до Афродіти – богині кохання. Образ ліричної героїні, глибина її почуттів і пер

Конспект уроку із зарубіжної літератури для 8 класу на тему: «Сапфо. «До Афродіти» Звернення у вірші до Афродіти – богині кохання. Образ ліричної героїні, глибина її почуттів і переживань»

 

Мета: зацікавити особистістю Сапфо; ознайомити із творчістю поетеси; вдосконалювати навички роботи з текстом; сприяти розвитку почуття прекрасного; вихову­вати толерантність.

Тип уроку: вивчення нової теми

Форма проведення: урок-дослідження

Хід уроку

 Вступне слово вчителя. Сьогодні ми з вами здійснимо дивовижну подорожу світ Сапфо — незвичайної поетеси Давньої Греції, жінки, яка ще за життя стала легендою, профіль якої чеканили на монетах. Вона одна із перших у світі ліриків, яка досягла майстерності у відтво­ренні найтонших душевних порухів людини. Це її Платон назвав «десятою музою», а поеті політичний діяч Солон (предок філософа Платона) казав, що не хотів би вмерти, не почувши нових пісень Сапфо. З неї пишуть картини, створюють статуї.

              А мета нашої подорожі — дізнатися якомога більше про цю легендарну жінку, ознайомитися з її творчістю, а та­кож удосконалювати навички роботи з текстом. Для того, щоб подорож була вдалою, я хочу, щоб її освітлювало сонечко, яке ви знайдете у себе в зошитах. Це сонечко тепле, ніжне, як і вся поезія Сапфо. Та щоб не заблудитися у теренах давньогрецької поезії, було б дуже добре дещо пригадати.

• «Мозкова атака»:

— Назвіть часові рамки античності

— Які є види лірики? (Декламаційна - ямби, хореї,  і вокальна - сольна, хорова).

• Назвіть давньогрецьких поетів – ліриків (Архілох, Тіртей, Сапфо, Алкей, Анакреонт, Алкман).
• Хто був батьком ямбів? (Анакреонт).
• Хто писав елегії? (Тіртей).
• Хто є найвизначнішим представником хорової лірики? (Алкман).
• Автором сольної музики є ... (Сапфо).

— Що ви пам’ятаєте про Алкея? (Твори Алкея позначені різноманітністю розмірів, музичністю т оригінальним способом будови строф. Одна з них ввійшла до історії віршування під його ім’ям «Алкеєва строфа».

 

І. Робота над темою уроку.

• Рольова гра.

Учитель. Легенда розповідає, що якось Алкєй, про­гулюючись вулицями рідної Мителени, побачив молоду красуню — невисоку на зріст, смагляву, з виразними очи­ма і довгим волоссям. Поет звернувся до неї.

Алкей.

Сказати дещо хочу тобі одній,

Але, як тільки глянеш на мене ти, -

Уста мої змикає сором ,                        

Перед тобою стою безмовний.

 

 

Учитель. На превеликий подив молодо­го, але вже популярного поета дівчина не роз­губилася, а проспівала у відповідь.

Сапфо.

Коли б твій намір чистий і добрий був,

Тоді б і слово легко злетіло з уст,

 І вниз очей не опускав би,

Сміло сказав би, чого бажаєш.

Учитель. Це була Сапфо. А така зустріч справді відбулася: збереглась ваза V ст. до н.е., на якій зображені Алкей і Сапфо (малюн­ки, якими греки прикрашали глиняний посуд, створюва­лися не тільки за міфологічними сюжетами). Алкей три­має в руках ліру, і здається, що лунають останні акорди і "- слова, з якими поет звернувся до дівчини. Він схилив го­лову і чекає. А тепер — слово біографу поетеси.

 

Біограф.

Сапфо (блискуча) була аристократкою, тобто належала до однієї з тих знатних родин Митилени, на яку тиран Піттак уміло спрямував гнів черні усього Лесбосу. Тому близько 592 року до н.е. (тобто приблизно тоді, коли було вигнано з остро­ва Алкея) батько Сапфо вивіз усю сім'ю на Сицилію. Саму ж Сапфо, на відміну від Алкея, політика ніколи не цікавила. Точно невідомо, скільки часу вона провела в еміграції, але, очевидно, невдовзі повернулася на Лесбос — чи то з батьком, чи вже з чоловіком, про якого, однак, теж нічого певного не відомо, крім того, що його звали Керколай і він мав аристократичне поход­ження. З ліричних творів Сапфо ми знаємо, що в неї була дочка Клеїда (Клеїс), яку вона палко любила:

Дівчинка у мене гарна.

Наче квітка золотая,

Пречудової подоби

Моя Клеїс дорогая.

За всі Лідії багатства,

Хоч така вона мала,

І за весь наш любий Лесбос

Я б її не віддала.

Повернувшись на Лесбос, Сапфо очолила тамтешній фіас — культове об'єднання, присвячене Афродіті, богині кохання. Завдяки гімнам, які Сапфо присвятила цій богині, її фіас став широковідомий в усій Елладі й перетворився на своєрідний центр жіночого виховання. Саме в рамках цієї школи і для своїх учениць написала Сапфо більшість пісень — елегій, весільних епіталам, гімнів, які увійшли у 10 книг. До нас дійшли тільки фрагменти її творів за винятком трьох — п'яти віршів", що збе­реглись більш-менш повністю*. Аристократичні родини, що дба­ли про освіту не лише синів, а й дочок, посилали дівчат на навчання до Сапфо на Лесбос.

 

Учитель. Поезія Сапфо сповнена сильних пристра­стей, бурхливих почуттів, пов'язаних з коханням, яке май­же завжди завдає ліричній героїні страждання і є "непоборним чудовиськом", що несе одночасно і горе, і радощі. Поетеса закохана в красу людини, вона відкриває склад­ний світ людської душі, світ почуттів і пристрастей, жи­вих, прекрасних, сильних. Вона закохана і в природу, яку вміє своєрідно побачити, відчути і передати нам красу во­логого від роси лугу, повного пахощів і тиші, нічного моря, залитого місячним сяйвом, пишнобарвного цвіту троянди і ніжного ладану подиху. У цьому відкритті світу людини і природи найбільша заслуга Сапфо, цього у неї вчились наступні поети.

Виразне читання поезії "Жереб мені випав такий...".

Учитель. Сапфо часто писала про родинне життя. Вона милується своєю маленькою донькою, переймається, що брат закохався в недостойну жінку, але найчастіше поетеса і розповідає про муки і шал кохання. Молитва, з якою Сапфо звертається до Афродіти, — це справжня сповідь жінки, яка полюбила без взаємності і згадує, як колись прагнули її прихильності. Всевладна Афродіта мчала над землею, наче вихор, і схиляла в "любовне ярмо" обранця поетеси.

•  Виразне читання поезії «Барвношатна владарко, Афродіто».

— Кому присвячений цей вірш?

—  Про що просить лірична героїня у богині? Підтвердіть текстом.

(О, прилинь ізнов, од нової туги Серце урятуй, сповни, що бажаю, Поспіши мені, вірна помічнице, На допомогу).

— Знайдіть епітети та метафору в цій поезії. (Барвношатна владарка, підступи тайні, міцнокрила зграя, блаженна Афродіта, безсмертне лице, бентежне серце, усміх ясний, вірна помічниця — епітети; ярмо лю­бовне — метафора).

•  Виразне читання поезії "Дай мені в хвилини благань узріти".

— Яким богиням молиться і складає гімни Сапфо?

— Які сфери діяльності цих богинь ?

(Афродіті — богині кохання і Ґері — покровительці ро­динного життя та шлюбу).

 

Учитель. Сапфо порівнює любов із бурею, що все трощить на своєму шляху:

Як буря в горах бушує,

 аж дуби старезні тріщать,

 отак в моїм серці тривожнім

 той Ерос лютує знову.

 Знов Ерос той так мене мучить,

ця гірко-солодка змія, і горе!

 Змії тій опертись не можу я.

Поетеса не навчала граматики, історії чи політики — вона вчила ставитися з презирством до всього, що на той час цінували чоловіки і що вони вчили цінувати юнаків. З усієї "Іліади" її, судячи з поезії "Кажуть ті — піхота най­краща в світі...", по-справжньому зворушив лише вчинок Єлени, котра в "дурмані любовнім" забула "батька-матір рідних, дочку єдину". Бо для людини, зауважує Сапфо у тій самій поезії, "найкраще є те на світі, що полюбив ти".

Ці слова Сапфо є епіграфом нашого уроку. Краще і не скажеш. Я думаю, що ця фраза варта того, щоб її записа­ти до нашого «Кошика».

• Виразне читання поезії "Кажуть ті — піхота найкра­ща в світі...".

— Цей твір Сапфо — один із перших взірців філо­софсько - полемічної поезії в європейській літературі. З якою думкою, поширеною серед чоловічого насе­лення Давньої Греції, полемізує Сапфо? До якого при­кладу вона звертається ?

— Як ви гадаєте, чому "найкращим є те, що ми любимо"?

• Порахуйте строфи. Чи легко було їх виділити? (4, кожна строфа містить певну закінчену думку, кар­тину, образ)

Учитель. Поетеса перша в світі оспівала красу жінки. В основі лірики Сапфо — традиційні фольклорні елементи; тут переважають мотиви любові і розлуки, події відбуваються на тлі світлої і радісної природи, але традиційні форми наповнюються особистими пережи­ваннями .

Сапфо створила власну строфу, пізніше її назвали "сапфічною". Це — поєднання з 4 рядків. У метриці сапфічної строфи переважають трохеї і дактилі. Перші три вірші мають 11 складів, четвертий вірш — 5.

•  Робота з таблицею

Сапфічна строфа
— V—  — —V V— V — V	Пістрявим троном славна Афродіта,
— V—  — —V V— V — V	Зевса дочка, майстерна у хитрих ковшах!
— V—  — —V V— V — V	Молю тебе, не вбивай моє серце
— V V — V	Горем, благаю!

 

Учитель. Поезію Сапфо високо цінували за антич­ної доби. Пісні її співали в усіх еллінських землях. Вели­кий вплив лірика Сапфо мала на Евріпіда, в п'єсах якого вперше в давньогрецькій драматичній поезії показано муки і шал кохання. До Сапфо зверталися за доби Римсь­кої республіки (наприклад, Катулл, поети "золотого віку" римської літератури, зокрема Горацій). її любовні вірші правили за взірець вусі часи. Вражений силою пристрасті, якою палахкотить поезія Сапфо, Гаврило Державін зізна­вався...

 

•  Виразне читання поезії Г. Державіна "Сафе".

Когда брала ты арфу в руки

Воспеть твоей подруги страсть,

Протяжные и тихие звуки

 Над сердцем нежным сильную власть

 Любви твоей изображали;

 Но ревность лишь затмила ум,

 Громчайши гласи побежали,

И приближался бурный шум.

Тогда бело-румяние персты

 По звучним вспригали струнам,

Взор черно-огненный, отверстий —

И молния вослед громам

Блистала, жгла и поражала

 Всю внутренность души моей;

 Смерть бледный хлад распространяла,

 Я умирал игрой твоей.

О! если бы я был Фаоном,

И пламень твой мою б жег кровь,

Твоим бы страшным, пылким тоном

 Я описал свою любовь.

 Тогда с моей всесильной лиры

Зефир и гром бы мог лететь;

 Как ты свою, так я Плениры

 Изобразил бы жизнь и смерть.

 

Учитель. Один із перших творів Лесі Українки — вірш "Сафо", в якому 13-річна Лариса Косач по-своєму тлумачить легенду про поетесу.

 

•  Виразне читання поезії Лесі Українки "Сафо".

Над хвилями моря, на скелі,

Хороша дівчина сидить,

В лавровім вінку вона сяє,

Співецькую ліру держить.

 

До пісні своєї сумної

На лірі вона приграє.

Із піснею тою у серці

Велика їй туга встає:

 

В тій пісні згадала і славу

 Величну свою, красний світ,

 Лукавих людей, і кохання,

 І зраду, печаль своїх літ,

 

Надії і розпач. Дівчина

 Зірвала лавровий вінець

 І в хвилях шумливого моря

 Знайшла своїй пісні кінець.

 

Учитель. У Лесі Українки є й незакінчена драма "Сапфо", де йдеться про людей різної вдачі: натуру твор­чу, натхненного митця, геніальну Сапфо та її коханого, байдужого до високих поривань. Образ поетеси часто спо­стерігається у творах живописців, скульпторів, ро­маністів, драматургів, режисерів. Рафаель, зображаючи найвизначніших поетів усіх часів, намалював серед них і Сапфо (фреска "Парнас", Рим, Ватикан). Французький художник Давід створив картину "Сапфо і Фаон" (Санкт-Петербург, Ермітаж, 1809р.). Сила, велич і трагедійний пафос злились у бронзовій постаті Сапфо, яку викарбу-вав скульптор Бурдель (Цюрих, Кунстхауз, 1887-1925рр.). Композитор Гуно написав оперу "Сапфо" (1851), композитор Массне — оперу під такою самою назвою у 1897 році. Як перекладачі до поезії Сапфо звер­талися Іван Котляревський, Григорій Кочур, Андрій Сомора, Іван Франко.

 

•  Рефлексія.

• «Мікрофон. — Наша подорож добігла кінця. Які ваші враження ?

 Давайте на завершення уроку створимо разом велике асоціативне гроно. Кожний по черзі внесе до нього своє слово-асоціацію до образу Сапфо.

 

Домашнє завдання: виконати роботу: створити асоціативний кущ методом гронування «Світ поезії Сапфо» або скласти сенкан (на вибір учнів).

 

• Сенкан «Сапфо»

1. Сапфо

2. Незвичайна, легендарна

3. Пише, насолоджується, навчає

4. Відтворює найтонші почуття людини

5. Поетеса.