Конспект уроку із зарубіжної літератури "Проблема вибору людини в межовій ситуації та особистої відповідальності за цей вибір" (Альбер Камю роман "Чума")

Про матеріал
Пропоную бінарний урок на тему: "Проблема вибору людини в межовій ситуації та особистої відповідальності за цей вибір" (Альбер Камю роман "Чума"). Конспект уроку призначений для вчителів, які викладають предмет «Зарубіжна література» в 11 класі загальноосвітніх навчальних закладів.
Перегляд файлу

Тема. Проблема вибору людини в межовій ситуації та особистої відповідальності за цей вибір.

Мета: - формувати ключові компетентності:

  • уміння вчитися – стимулювати учнів до самостійного здобуття знань;
  • загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури; розвивати логічне й образнее мислення, культуру спілкування;
  • соціальну – розвивати вміння працювати в колективі;
  • інформаційну – формувати бажання й уміння орієнтуватися в інформаційному просторі;
  • комунікативну – формувати мету власної діяльності та організовуватися для спільної пошуково-дослідницької діяльності;

- формувати предметні компетентності й компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практично-зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:

  • літературознавчої – розкрити сутність вчинків героїв роману, визначити їхні життєві цінності; дослідити алгоритм морального вибору кожного з героїв під час епідемії; показати складність і суперечливість людської натури, її непередбачуваність; 
  • емоційно-ціннісної – висловлювати власне ставлення до художніх творів з урахуванням утілених у них моральних цінностей;
  • культурологічної – сприяти вихованню почуття відповідальності за власну долю, долю людства та високих моральних рис: гуманізму,  благородства у стосунках, уміння допомагати іншим, бути вірним своїм принципам; прищеплювати любов до художньої літератури;

-  сприяти реалізації завдань наскрізних ліній у вивченні зарубіжної літератури:

  • «Громадянська відповідальність» (НЛ-2) - Формування відповідального члена громади та суспільства, який розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також — виховання національно свідомої особистості, яка спирається у своїй діяльності на культурні традиції та вектори розвитку суспільства.

 Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: бінарний урок

 

"Чума" - це книга про тих, хто не підкорився,

а не про тих, хто здався,

книга про сенс існування,

 яке відшукувало серед безглуздого існуючого.

С. Величковський

 

 

Хід уроку

 

І. Організація класу. Повідомлення, що урок бінарний, його проводять вчитель літератури та шкільний психолог (або вчитель основ здоров’я).

ІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка знання змісту роману.

    Літературний диктант «Впізнай героя»

  1. «Я не знаю, ні що мене чекає, ні що буде по всьому цьому. Зараз є хворі і треба їх лікувати. Роздумувати вони будуть потім, і я з ними також. Але найпильніша справа — лікувати їх. Я бороню їх як умію, та й усе» (Бернар Ріє)
  2.  «Його доводи в основному зводилися до того, що він, мовляв, чужий у нашому місті, і тому його випадок вимагає особливого розгляду» [Ч. 2] (Раймон Рамбер)
  3.    «…Відколи в нас чума, мені якось вільніше стало» [Ч. 2] (Коттар)
  4.  «– Братове мої, вас спостигла біда, ви самі накликали її на себе, братове» [Ч. 2] (Отець Панлю)
  5. «– Власне, одне лиш мене цікавить, –…– знати, як робляться святими.

   – Але ж ви в Бога не вірите.

 – Ваша правда. Тепер я знаю тільки одну конкретну проблему: чи можна стати святим без Бога» [Ч. 4] (Жан Тарру)

  1. «І навіть на смертній постелі я не прийму цей світ Божий, де мордують дітей» [Ч. 4] (Бернар Ріє)
  2. «Страждання дитини – то наш гіркий хліб, але без хліба душа наша захиріла б від духовного голоду» [Ч. 4] (Отець Панлю)
  3.  «Він належав до людей, однаково рідкісних у нашому місті, як і деінде, які мають відвагу віддаватися своїм добрим почуттям. Те мале, що він сказав про себе лікареві, і справді свідчило про наявність доброти і щирої прихильності, про що в наші дні не кожен наважиться сказати вголос» [Ч. 1] (Жозеф Гран)
  4.  «Ох, докторе, – казав він, – як би мені хотілося навчитись висловлювати свої думки!» [Ч. 1] (Жозеф Гран)
  5.  «Але все-таки соромно бути щасливим одному» [Ч. 4] (Раймон Рамбер)
  6. «Ось тоді я й зрозумів, що я принаймні протягом усіх цих довгих літ як був, так і зостався зачумленим, а сам усіма силами душі вірив, ніби саме з чумою і борюся. Зрозумів, що хай не безпосередньо, але я засудив на смерть тисячі людей, що я навіть сам сприяв тим смертям, схвалюючи дії і принципи, які неминуче тягли їх за собою» [Ч. 4] (Жан Тарру)
  7.  «Тарру якось сказав Ріє: «Єдиний його злочин у тому, що в серці своєму він схвалив те, що вбиває дітей і дорослих. У всьому іншому я його, мабуть, розумію, але оце я мушу йому простити». І цілком справедливо, що хроніка завершується розповіддю про цього чоловіка, у котрого було сліпе серце, тобто самотнє серце» [Ч. 5] (Коттар)

 

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

  • Як ви розумієте тему уроку?
  • Що таке «межова ситуація»? Приведіть приклади.
  • Чи доводилося вам потрапляти у такі ситуації?

 

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

Психолог. “Межова ситуація” – це зупинена мить у житті людини, ситуація, коли втрачають сенс старі відповіді на запитання: Що я можу знати, у що я можу вірити, що мені робити? Адже такі відповіді мають сенс, коли ми віримо, що в житті є своя логіка і нам є на що сподіватися. Але щойно ми опинилися викинутими з нього, як довідуємося, що все в цьому світі вирішується без нашої участі.

Вчитель. Так от, перед нами роман «Чума». Межова ситуація: у місто Оран приходить страхітлива хвороба чума (у переносному значенні автор має на увазі і фашизм— і взагалі будь-яке лихо). По місту розносять інфекцію пацюки, які конають у муках. Так само, як і пацюки, умирають сотні людей, які заразилися бацилами чуми. Тривають протиепідемічні заходи, мертвих ховають вже у братських могилах, а міські трамваї стають засобом для перевезення трупів. Звичайно, це жахливі картини. Але набагато жахливішим виявляється те, що городяни, узяті в облогу карантинними постами, внутрішньо змінюються. У них з’являється якась дивна байдужість до долі навіть близьких людей, вони прагнуть якомога гучніше розважатися, ніби це спроможне відігнати хворобу. Камю вирішує питання остаточно й однозначно: чума вражає не тільки тіло, але й душу. Чума є станом мислення, яке замкнулося на собі самому.    Звертаючись до зображення чуми як загальнолюдської катастрофи, Камю створює колективний портрет оранців, деталізуючи його конкретними образами-типами, такими як Ріє, Коттар, Панлю, Рамбер, Гран, Тарру та інші. А.Камю цікавить як поводяться люди в екстремальній ситуації, «межові»: між життям і смертю, добром і злом, жертвою і катом.

   Отже, на цьому уроці, аналізуючи сторінки роману «Чума», простежимо, як герої вирішують проблему вибору в «межовій ситуації», розглянемо персоніфікацію різних можливостей морального вибору в образах основних персонажів.

Психолог. Та познайомимося з «Капелюшною теорією» Боно про типи мислення людей.

 

V. Основна частина уроку. Робота над темою уроку.

Вчитель. «З несправедливістю або співпрацюють, або бо­рються»,— сказав колись А. Камю. За певних умов кожна людина опиняється в ситуації вибору. Одна намагатиметься перехитрити долю, друга удаватиме, що вза­галі не помічає проблем, третя почне шукати оптимальні виходи зі складної ситуації. Кожний із цих виборів буде, за філософією екзистенціалістів, свідчити про рівень самосвідомості, моральної чистоти людини.

Психолог.  Ви що-небудь чули про «Капелюшну теорію»? Нею може користуватися будь-яка людина. Але особливо вона корисна у випадку розв’язання нестандартних ситуацій. Люди, які вступають у конфлікт, поводяться по-різному, але спільною в них є реакція, що завжди залежить від типу мислення. Відповідно до методики Е. де Боно, неодмінний атрибут життя людини – капелюх. Найчастіше людина вибирає собі його по кольору  підсвідомо, і вже за цим вибором можна визначити тип її мислення.

Вчитель. А. Камю в романі «Чума» зіставляє різні типи людської психі­ки. Для кожного з героїв твору настає час прозріння, коли оголю­ється справжня цінність людського буття, коли вже не залишаєть­ся жодних ілюзій. Якими ж є герої роману? Який моральний вибір вони роблять? Це ми з’ясуємо, попрацювавши в групах.

Психолог. А також з’ясуємо наскільки їх поведінка, їх тип мислення співпадає з «Капелюшною теорією» Боно.

Вчитель. Презентуйте свого героя твору та розкажіть про нього від першої особи. (Створіть ситуацію спілкування з героями твору, роль яких виконують учні.  Необхідною умовою – є використання уривків з тесту).

Група 1.  Бернара Ріє.

Учень. «На вигляд років тридцяти п’яти. Зріст середній. Плечистий. Обличчя майже квадратне. Очі темні, погляд прямий, вилиці ви­пнуті. Ніс великий, правильної форми. Волосся темне, стрижеть­ся дуже коротко. Рот різко окреслений, губи повні, майже завжди стиснені. Скидається чимось на сицилійського селянина — такий самий засмаглий, із синясто-чорною щетиною і до того ж завжди ходить у темному, а втім, це йому пасує».

Бернар Ріє. Я народився і виріс в родини робітників, тому отримання медичної освіти для мене серйозний, важливий, багато значущий результат.

Я завжди дбайливо виконую свій лікарський обов'язок, ніколи не зважаю на соціальний статус хворого.  Абсолютно безкомпромісно ставлюся до лиха, яке охопило наше місто. «Потрібно бути безумцем, сліпим чи негідником, щоб примирити­ся із чумою». Переді мною не стоїть питання: боротися чи ні; я прекрасно розумію власну обмеженість і всю безперспективність боротьби з чумою, і незважаючи на це без будь-яких вагань я включився у цю боротьбу і боровся до кінця. У виконанні своїх обов'язків не бачу нічого героїчного. «У всій цій історії мова йде не про героїзм... Мова йде про чесність... У моєму випадку вона полягає в тому, щоб займати­ся моїм ремеслом»; «Я не знаю, що мене чекає, що буде по всьому цьому. Зараз є хворі, і треба їх лікувати. Роздумувати вони будуть потім, і я з ними також. Але найпильніша справа — лікувати їх. Я бороню їх як умію, та й усе».

Я розумію, що чуму не здолати, як не здолати і абсурдності світу, але сенс власного буття і буття кожної людини вбачаю у тому, щоб не зламатися перед тиском безглуздя, не скоритись йому, спільними зусиллями протистояти, і хоча б у цій ідеї людської солідарності віднайти сенс, який виправдає особисте існування кожного.

Учень. Образ лікаря став одним із центральних у творі. В романі він виступив як один з «літописців» – розповідачів, очима якого ми бачимо змальовані у творі події. Доктор Ріє у такій ось межовій ситуації починає більше думати не про себе, а про людей, про все місто. Чума мало що змінює в думках і способі життя Бернара — він як за­вше обходить хворих, страждає, коли помирають пацієнти. Лікар стійко й послідовно організовує лікарні, налагоджує карантин, ке­рує санітарними дружинами. Він це робить, бо не може інакше.

Бернар Рієздатний і на самопожертву. Він дуже скромний, його дратують похвали на свою адресу в пре­сі, по радіо.

Автор звеличує щоденну, виснажливу, непоказну, негероїчну, скоріше, буденну боротьбу лікаря із чумою. Але в цій щоденній праці — боротьбі за кожну людину — справжній трагічний стої­цизм та героїзм.

 

   Запитання: Як характеризують доктора Ріє наступні цитати?

   1) «Он що дає певність: повсякденна праця. Все інше тримається на ниточці, все залежить від отого найменшого поруху. До цього не приліпишся. Головне – це добре робити свою справу» [Ч. 1]

   2) «Наприкінці тих виснажливих тижнів <…> Ріє раптом усвідомив, що йому більше не треба боронитися від жалю. Надто вже стомливий жаль, коли він даремний» [Ч. 2]

3) «(Тарру):

   – …Проте всі ваші перемоги завжди були і будуть лише минущими, ось у чім заковика.

   Ріє спохмурнів.

   – Знаю, так завжди буде. Та це ще не привід, аби зректися боротьби.

   – Справді, не привід. Але уявляю собі, що ж тоді для вас ця чума.

   – Так, – мовив Ріє. – Нескінченна поразка» [Ч. 2]

   4) «І навіть на смертній постелі я не прийму цей світ Божий, де мордують дітей» [Ч. 4]

   5) «Але воднораз за велінням серця він добровільно став на бік жертв і хотів бути разом з людьми, своїми співгромадянами, в єдиному, що було для всіх безперечне, – в любові, муках і вигнанні. Тим-то він поділяв зі своїми співгромадянами всі їхні страхи, тому будь-яке становище, в яке вони потрапляли, було і його власним» [Ч. 5]

 Вчитель.  Чи є у вас запитання до Бернара Ріє?

  • Що є підґрунтям для самовідданої роботи Ріє? (Життєва позиція)
  • Як ви вважаєте, чому Ріє, будучи у самому пеклі  чуми залишився живим?
  • Яку дружню пораду ви б дали Ріє?

Психолог. Я сподіваюся учням вдалося ввійти в образ героя, якого вони презентують, налаштуватися на тип його мислення.  Як ви вважаєте капелюх якого кольору вибрав би Бернар Ріє? Хочу зазначити обирати слід з шести основних кольорів: білий, червоний, чорний, жовтий, зелений, синій.

Для зручності на дошці можна накреслити таблицю.

Колір

Тип мислення і поведінки за Боно

Ім’я героя

Білий

 

 

Червоний

 

 

Чорний

 

 

Жовтий

 

 

Зелений

 

 

Синій

 

 

 

Ремарка. Варіанти відповіді учнів будуть корегуватися при ознайомленні з результатами.

 

Група 2. Жан Тарру.

Учень. «Досить молодий чоловік, обважнілий, з масивним, але худим лицем під острішками густих брів». «Життєрадісний, з незмінною усмішкою на устах, він, здавалось, був душею всіх доступних розваг, але аж ніяк не їхнім невільником».

Жан Тарру. «Я не належу до розряду неспокійних, навпаки, вступив у життя, як випадає юнакам. Усе мені давалося, наука сама йшла в голову, мені легко велося з жінками, і, якщо я й мав якісь клопоти, то вони швидко минали».  «Батько мій був помічником прокурора, тобто посідав неабияке становище. Одначе він тим не величався, на вдачу був добра душа. Моя мати була проста й скромна, я її любив і люблю, але волію про неї мовчати».  Але одного разу мені довелося бути присутнім на засіданні суду, де батько вимагав смертного вироку для молодої людини. Я побачив переляк підсудного, відчув крижаний подих смерті, і світ відразу змінився в моїх очах. «В вісімнадцять років, я, вирісши в достатку, спізнав бідність. Чого тільки я не перепробував, аби заробити собі на прожиття. І уявіть, мені повелося не найгірше. Але єдине, що мене цікавило, - це смертні вироки. Мені хотілося оплатити рахунок того рудого сича. Я став політикувати. Просто я не хотів бути зачумленим, та й годі. Я думав, що те саме суспільство, де я живу, ґрунтується  на смертних присудах і, борючись проти нього, я отже, боровся з убивством. … не було в Європі такої країни, де б я не брав участі в боротьбі».

«Відтоді я не змінився. Уже давно мені соромно, до болю соромно, що і я, хоча б непрямо, хоч і з найкращих спонук, теж був убивцею». «Ось чому, до речі, ця пошесть нічого нового мені не відкрила, хіба одне – треба боротися проти неї пліч-о-пліч з вами. Мені достеменно відомо, що кожен носить її, чуму, в собі, бо не існує такої людини на світі, якої б вона не торкнулася. І тому треба безупинно стежити за собою, щоб, випадково забувшись, не дихнути в обличчя іншого і не передати йому зарази».

Учень.     Жан Тарру – це також один з провідних персонажів роману і також герой-ідеолог і літописець чуми; один із найцікавіших і суперечливих образів роману. Мужній життєлюб, людина з почуттям внутрішньої свободи і власної гідності, неординарна особистість, Тарру усе життя розривався між моральністю і політичною боротьбою. Сповідуючись доктору Ріє, Тарру каже, що ще з 17 років він теж «зачумлений», заражений протиріччями світу, готовий вбити людину, виправдовуючи при цьому себе. У певний момент він усвідомлює, що і представники влади, і борці за свободу людства (революціонери) є  мимовільними вбивцями «живих людей».

 Для нього чума – це не просто епідемія, локальне лихо, а символ людського буття взагалі. Герой став на боротьбу з чумою, організувавши в місті санітарні дружини. Впродовж майже всього роману постать Тарру залишала дещо загадковою і непевною, хоча саме він ініціював рішучі заходи, спрямовані на боротьбу з чумою. І лише, практично, в самому кінці роману розповів історію свого життя, яка пояснила його поведінку і характеризувала його світогляд.

 

   Запитання: Як характеризують Жана Тарру наступні цитати?

   1) «Я ненавиджу смертні вироки» [Ч. 2]

   2) «Тарру сказав, що більшість людей сидить згорнувши руки, що пошесть – справа кожного, і кожен повинен виконати свій обов'язок» [Ч. 2]

   3) «Я тільки вважаю, що на цій землі існують лихо і жертви і що треба по змозі не ставати на бік лиха <…> Я намагаюся бути безвинним убивцею <…> Ось чому я поклав собі у всіх випадках ставати на бік жертв, аби хоч якось обмежити розмах лиха» [Ч. 4]

   4) «– Власне, одне лиш мене цікавить, – просто сказав Тарру, – знати, як робляться святими.

   – Але ж ви в Бога не вірите.

   – Ваша правда. Тепер я знаю тільки одну конкретну проблему: чи можна стати святим без Бога» [Ч. 4]

   5) «(Старий астматик про Тарру): …Кращі завжди відходять. Таке життя. Це була людина, яка знала, чого хоче» [Ч. 5]

  Вчитель.  Чи є у вас запитання до Жана Тарру?

  • Не дивлячись на високу моральність героя, автор «дає» чумі вбити Тарру. Чому? Якщо вважати, що чума – це покарання, то у чому в такому разі провина Тарру? (   - Смерть завжди забирає найкращих (за словами старого астматика).(  - Він ніс у собі надзвичайну втому від боротьби). ( - Його провина (гріх) у тому, що під час своєї революційної діяльності він мимоволі теж був убивцею).

 Психолог. Оберіть колір капелюха для Жана Тарру.

 

Група 3. Раймон Рамбер.

Учень. «Низький, у спортивному одязі, широкоплечий, з рішучим виглядом та ясними розумними очима, він здавався людиною самовпевненою».

Раймон Рамбер. Я – паризький журналіст, приїхав до Орана, щоб написати репортаж про санітарний стан міста і, можна сказати, випадково потрапив до карантину, викликаного епідемією. Першою думкою було «вибратися будь-що, вибратися із цих чужих стін, із цієї пастки, поставленої долею», бо у Парижі  чекає кохана жінка, і заради щастя з нею я готовий був знехтувати тією спільною справою боротьби проти чуми, до якої закликав Ріє. Коли ж у мене усе-таки знайшлась можливість вибратися з міста, я вирішив відмовитися від наміру втекти й приєднався до роботи са­нітарних дружин, бо «соромно бути щасливому одному». «Я колись думав, що чужий у цьому місті і що мені у вас нічого робити. Але тепер, коли я бачив те, що бачив, я відчуваю, що я теж тутешній, хочу я того чи не хочу. Ця історія стосується однаково нас усіх».

Учень.  Рамбера не можна назвати боягузом. З його слів дізнаємося, що він у складі інтернаціональних бригад брав участь у війні з фашистами в Іспанії. Думки про втечу появилися в нього не від страху. До втечі його спонукало кохання, яке він вважав найбільшою цінністю у житті.

    Моральна позиція Рамбера виявилася співзвучною поглядам Ріє та Тарру, але, на відміну від них, він прийшов до розуміння необхідності співчуття і солідарності не відразу, а в процесі важких моральних коливань і роздумів.

   Запитання: Як характеризують доктора Рамбера наступні цитати?

   1) «Його доводи в основному зводилися до того, що він, мовляв, чужий у нашому місті, і тому його випадок вимагає особливого розгляду» [Ч. 2]

   2) «Але все-таки соромно бути щасливим одному» [Ч. 4]

   3) «…Я колись думав, що чужий у цьому місті і що мені тут у вас нема чого робити. Але тепер, коли я бачив те, що бачив, я відчуваю, що я теж тутешній, хочу я того чи не хочу. Ця історія стосується однаково нас усіх» [Ч. 4]

4) «Хіба є на світі бодай що-небудь, ради чого можна зректися того, що любиш? Однак я теж зрікся, сам не знаючи чому».

 Вчитель.  Чи є у вас запитання до Раймона Рамбера?

  • Чи можна б було зрозуміти і виправдати Рамбера, якщо б він все ж таки залишив Оран? 

Психолог.  Капелюх якого кольору підходить Рамберу?

 

Група 4. Священник Панлю.

Отець Панлю. Свій острівець світла в душі мені допомагає зберегти віра, віра в Бога. Моїх братів і сестер спостигла біда, ми всі опинилися під стінами лиховісної чуми. За що так немилосердно карає Бог людей? Звісно, за їх зло, за те, що люди втратили віру в Бога. Іноді Всевишній посилає жорстокі випробування для людини у вигляді хвороб, бід. Це – сигнал тривоги.

Він свідчить про те, що пора схаменутися, пора відродити в собі духовні цінності. Та, щоб «очиститись» від скверни, треба пройти через  страждання. Ось і спостигла біда моїх братів, вони самі її на себе накликали. Людина повинна відповісти за скоєне зло. Але хочу, щоб ви зрозуміли, братове мої: саме зло є складовою частиною добра. Тому саме добрий янгол передає спис злому, аби той покарав грішних. Я, як людина віруюча, не відмовляюся працювати в лікарні. Я буду лікувати хворих словом Божим. Біль, страждання – це теж благо. І з вірою в Бога я йду в лазарети.

Учень. Учений-єзуїт отець Панлю – герой-ідеолог – посів у романі особливе місце. Він постає не просто служите­лем церкви, а й утіленням християнського світорозуміння. Для нього Творець воістину всевидящий та всеблагий, і, якщо він до­пустив чумну біду, то на те була Його воля. Теза про абсурдність світу для отця Панлю принципово неприйнятна. Тому чуму, як джерело безладдя, священик у перших своїх проповідях співвідносив з карою Божою, що її насилало небо на грішників. Смерть безневинної дитини ставить під сумнів усю теологічну премудрість отця Панлю. Його друга промова милосердніша та людяніша, він майже дійшов до єресі, характеризуючи масштаби зла, принесеного чумою. Але разом з тим не може відректися від своєї фанатичної віри.  Священик  долуча­ється до боротьби з епідемією, самовіддано виконує найнебезпечніші доручення. Коли в самого Панлю з’являються ознаки зараження чумою, він відмовляється від лікування й гине.

 

   Запитання: Як характеризують отця Панлю наступні цитати?

  1. «– Очевидно, почнеться пошесть, – відрік панотець. І його очі за круглими скельцями окулярів посміхнулися» [Ч. 1]

   2) «– Братове мої, вас спостигла біда, ви самі накликали її на себе, братове» [Ч. 2]

   3) «Але, може, нам треба любити те, чого не можемо осягнути розумом» [Ч. 4]

   4) «Найжорстокіше випробування – і те благо для християнина. <…> Не слід намагатися пояснювати явлене чумою видовище, а слід намагатися засвоїти те, що можна засвоїти» [Ч. 4]

   5) «Страждання дитини – то наш гіркий хліб, але без хліба душа наша захиріла б від духовного голоду» [Ч. 4]

 Вчитель.  Чи є у вас запитання до отця Панлю?

  • Якщо вважати чуму «покаранням», то за що покараний отець Панлю?  (Автор дає чумі вбити отця Панлю, тому що той не досяг згоди з самим собою в розумінні єдності любові до Господа і до людини. Він вибрав бога і помер з розп’яттям в руках, мужньо переносячи страждання.  За гріх фанатизму. За те, що виправдовував зло промислом Божим).

Психолог.  Я   пропоную вибрати капелюх для цього героя.

 

Група 5. Жозеф Гран.

Учень. «Вузькоплечий, сухорлявий, довгий з тонкими руками й ногами, прокуреними жовтими вусами, він здавався старшим як на свої п’ятдесят років. В роті ще збереглося кілька нижніх зубів, зате верхні геть повипадали». 

Жозеф Гран . Я - службовець мерії… ой, боюся, що це звучить навіть якось занадто…  Відверто кажучи,  через відсутність коштів я не отримав диплома, який би засвідчував мою освіту. Коли мені запропонували роботу  службовця з низькою платнею, погодився, бо не міг відмовити. З тих пір упродовж двадцяти двох років у моєму житті майже нічого не змінилося. Через бідність мене залишила дружина, але  сподіваюся повернути свою Жанну. Я хочу написати роман… та мені завжди було важко знаходити потрібні слова. Я можу  «якось зводить кінці з кінцями завдяки тому, що навчився узгоджувати свої потреби зі своїми коштами. Люблю своїх небожів і сестру… й досі на згадку про батьків, померлих тоді, як я був малий, мене бере живий жаль;  над усе люблю один дзвін у нашому кварталі – щодня рівно о п’ятій годині він бамкає якось особливо приємно».

Учень.  Цікавим прикладом протесту проти епідемії абсурду і зла є Жозеф Гран – дрібний службовець мерії. У ньому знайшли втілення дві важливі для Камю теми – творчості і любові, хоча і в дещо абсурдному втіленні. Він – людина безбарвна і навіть дивакувата. Грана постійно переслідують невдачі, він до них уже звик. Він, коли це потрібно, береться до справи: «Чума тут, треба за­хищатися». Гран добровільно береться вести статистику епідемії і старанно виконує цю нескладну справу,  розглядає її як закономірне продовження своєї повсякденної, рутинної роботи. І як не дивно, «Гран навіть більшою мірою, ніж Ріє, чи, скажімо, Тарру, утілював ту спокійну муд­рість, що надихала дружини в їхній праці»; «Гран — і справді особа не геройська — став у ці дні ніби адміністративним серцем дружини».

Він знайшов у собі сили чинити потужний опір чумі, подолавши хворобу і виживши, незважаючи на те, що за всіма ознаками повинен був померти саме він, а не здоровані Тарру і Панлю.

Позаштатний працівник мерії Гран уособлює образ «ма­ленької людини» — дивакуватої, але чесної, що самовіддано вико­нує свою справу.

    Запитання: Як характеризують Жозефа Грана наступні цитати?

   1) «Бачте, я і його самого не так уже добре знаю. Але треба допомагати одне одному» [Ч. 1]

   2) «Він належав до людей, однаково рідкісних у нашому місті, як і деінде, які мають відвагу віддаватися своїм добрим почуттям. Те мале, що він сказав про себе лікареві, і справді свідчило про наявність доброти і щирої прихильності, про що в наші дні не кожен наважиться сказати вголос» [Ч. 1]

   3) «Ох, докторе, – казав він, – як би мені хотілося навчитись висловлювати свої думки!» [Ч. 1]

   4) «З певного погляду оповідач схильний вважати, що Гран навіть більшою мірою, ніж Ріє, чи, скажімо, Тарру, втілював ту спокійну мудрість, що надихала дружини в їхній праці. Він сказав «так» без вагання, з властивою йому доброю волею» [Ч. 2]

  Вчитель.  Будь ласка, ваші запитання до Жозефа Грана.

   Запитання і завдання: Які риси «маленької людини» наявні в образі Жозефа Грана? Що відрізняє Грана від інших «маленьких людей» (Башмачкіна, Мармеладова, Грегора Замзи)?

   1) Невисокий соціальний стан, скрутне матеріальне становище, відсутність особливих талантів, невдаха; добрий, нікому не чинить зла.

   2) У Грана присутня сила характеру: він бере участь у спільній боротьбі проти зла, допомагає Коттару; у нього є сенс життя (захоплення) – його роман.

Психолог. Який капелюх був би до лиця Жозефу Грану?

 

Група 6. Коттар.

Учень. «Низькорослий товстунчик».

Коттар  Я не знаю, що ви від мене хочете почути, і чому, власне, я повинен вам щось про себе розказувати… Я ще до епідемії чуми спізнав цей стан зачумленості, відчуваючи себе відчуженим у суспільстві, а тепер радію, що пошесть, яка охопила місто, немовби вирівняла мене з іншими мешканцями Орана. Саме з цих причин чума для мене – не загроза, а швидше – союзниця. «… Мені чума якраз вигідна». Під час епідемії я розбагатів,  знаєте «більший завжди меншого з’їдає». «…Відколи в нас чума, мені якось вільніше стало». «То з якої б це речі я помагав людям, які з нею борються?»

Учень. Контрабандист Коттар поділяв тезу про абсурдність світу, але, на відміну від інших, наслідки цього, активізованого чумою, суспільного хаосу його цілком влаштовували, оскільки виправдовували його діяльність і практично і теоретично. Чоловіка самотнього і водночас нужденного своєю самотністю чума обернула на спільника. Герой – співучасник усього, що підмічав: забобонів, недозволених страхів, болісної вразливості розтривожених душ. Коттар розумів, що повага і зацікавленість, яку виявили до його особи Ріє, Тарру, Рамбер або інші мешканці Орана, яких він забезпечив контрабандними товарами, тимчасова і зумовлена лише станом їхньої спільної зачумленості.

З цих причин (персональної зачумленості у світі, який прагнув позбавитися чуми) намагався позбавити себе життя на початку роману і з відчаю відкривав вогонь по перехожих, які в кінці роману раділи позбавленню міста від чуми. Отже, цей персонаж уособлює світ асоціальності, злочинності, бездуховності.

Запитання: Як характеризують Коттара наступні цитати?

   1) «За будь-яких обставин комісіонер тримався замкнуто й недовірливо» [Ч. 1]

   2) «У цього чоловіка, – промовив він (Гран), – нечисте сумління» [Ч. 1]

   3) «Звісно, не все йде гладенько. Але зате всі ми в одній ямі сидимо» [Ч. 4]

   4) «Говоріть що хочете, а я вам ось скажу: єдиний спосіб об'єднати людей – це наслати на них чуму» [Ч. 4]

   5) «Тарру якось сказав Ріє: «Єдиний його злочин у тому, що в серці своєму він схвалив те, що вбиває дітей і дорослих. У всьому іншому я його, мабуть, розумію, але оце я мушу йому простити». І цілком справедливо, що хроніка завершується розповіддю про цього чоловіка, у котрого було сліпе серце, тобто самотнє серце» [Ч. 5]

 Вчитель.  Будь ласка, ваші запитання до героя.

Психолог. Нам залишилося обрати капелюх для Коттара.

  1. Вчитель. Ідея морального вибору є стрижнем кожного з персонажів роману. Важливо, що герої Камю роблять свій вибір свідомо. Ріє, Тарру, Рамбер – борці з чумою – вони інакше не можуть; Гран, Панлю – помічники-добровольці – примиренці; Коттар – герой, для якого чума благо. Письменника менше цікавлять факти біографії і особливості характеру його героїв. Головну увагу Камю зосереджує на екзистенційному кредо героїв.

Завдання: Визначити, які проблеми, в яких образах порушує автор?

   Примітка: Результати можуть бути різними; головна мета – акцентувати увагу учнів на основних проблемах і ролі персонажів у вирішенні поставлених питань, показати глибину проблематики твору.

 

Персонажі

Порушені проблеми

Бернар Ріє

Як жити в абсурдному світі, де панують хаос і зло?

Що робити, щоб зберегти у собі людину?

Чи можна остаточно перемогти «чуму»?

Чи варто боротися з чумою, якщо бацила ніколи не вмирає?

Чи має сенс боротьба без шансів на остаточну перемогу?

Жан Тарру

Як виконати християнську заповідь «Не убий!»?

Як «не бути нічиїм ворогом»?

Чи можна «стати святим без бога»?

Проблема відповідальності.

Жозеф Гран

Проблема «маленької людини».

Проблема взаємовідносин життя та творчості.

Раймон Рамбер

Чи можна «бути щасливим одному»?

Чи можна бути «стороннім» у цьому світі?

Отець Панлю

Віра в людину або віра в Бога?

Боротися зі злом чи покластися на Божу волю?

Коттар

Чи можна наживатися на горі і смерті інших?

Як існувати в єдності з іншими?

Оранці

Взаємини влади і людської спільноти.

Проблема самотності людини серед людей.

Всі персонажі

Проблема вибору людини у «межовій ситуації».

 

Психолог. Звернімося до нашої таблиці, подивимося чи правильно обрані капелюхи героями. Але перед ознайомленням з результатами оберіть капелюх для себе.

Колір

Тип мислення і поведінки за Боно

Ім’я героя

Білий

Білий колір – об’єктивний. У цьому капелюсі «готуються думки, замішані на цифрах і фактах». Тип мислення – реалістичний. Для цих людей реальним є те, що можна безпосередньо відчути, особисто побачити або почути, самому перевірити. Вони хочуть вести справи без помилок,  обґрунтовано й у повній упевненості в тому, що далі все буде так, як треба, відчувають антипатію до всього суб’єктивного й ірраціонального.

Бернар Ріє

Червоний

Тип мислення прагматичний: безпосередній особистісний досвід – це головне і єдине мірило правильності ідей, рішень, вчинків, життя загалом. Тип мислення непередбачуваний, через свободу у виборі фактів. Фактами в них стають емоції та почуття, вони із задоволенням діляться думками з іншими, практично завжди схильні до співпраці, активно включаються в процес колективного мислення і прийняття рішень, вони хочуть, щоб їх любили, схвалювали їхні думки й поведінку.

Раймон Рамбер

Чорний

Чорний колір нейтральний, класичний, тому така людина спокійна, критична, але таємнича. У її мисленні є конкретність і настанова на виправлення, корекцію ситуації з метою досягнення конкретного результату. Тип мислення – аналітичний.

Жан Тарру

Жовтий

Тип мислення ідеалістичний – широкий погляд на речі, схильність до інтуїтивних, глобальних оцінок, небажання утруднювати себе детальним аналізом проблем і безліччю фактів. Форма мислення – рецептивна (легко і без внутрішнього опору приймає найрізноманітніші ідеї  та пропозиції). Обурення і гнів можуть викликати ті, хто мало дбає  про інших, не думає про загальне добро й не прагне досконалості.

Жозеф Гран

Зелений

Тип мислення – синтетичний. Форма мислення – спекулятивна, теоретизуюче мислення, розумовий експеримент. Важливі не самі факти, а те, як їх інтерпретувати, або ті висновки, які з них роблять люди. Ці люди мають певну цікавість до створення конфліктів, можуть навіть провокувати їх.

Коттар

Синій

Людина в синьому капелюсі надійна, спокійна, трохи консервативна. Тип мислення – аналітичний. Синій колір пов'язаний з організацією і керуванням розумовим процесом. У поведінці – логічна, методична, вимоглива й обережна манера розв’язання питань. Такі люди схильні бачити весь світ логічним, упорядкованим і передбачуваним. Шанують авторитети, але не люблять змінювати свої погляди, багато часу витрачають на добування інформації.

Отець Панлю

 

VІ.   Підведення підсумків уроку

  1. Психолог. Чи співпав обраний вами колір з типом вашого мислення?

Проблемна ситуація. Уявіть, що пошесть чуми охопила будь – яке сучасне місто. Як, на вашу думку, будуть діяти люди, які вас оточують, ви особисто?

Вчитель. Вправа «Мої враження від знайомства з героями»

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

3 героїв роману «Чума» найбільше враження справив на мене...  , тому що

  1. Психолог. Ми з вами познайомилися з «Капелюшною теорією» Боно та типами мислення людини в нестандартній ситуації. Думаю ви звернули увагу, що вибір кольору несе певне поведінкове навантаження. Я сподіваюся, що ця інформація знадобиться у житті, ви зможете краще розбиратися в людях, розуміти та передбачати їх поведінку. 

Вчитель. Отже, ми познайомились із героями твору. Дійсно, ці люди – різні за характерами, професією, поведінкою, але було те єдине, що об’єднувало їх, згуртовувало, ріднило. Це бажання побороти зло, хворобу, це – нестримний опір чумі. Так, світ безглуздий, подолати чуму неможливо (бо вона як прийшла в місто, так само й відійшла, і не вакцина тут допомогла, а невідомо що), але людина має боротися. Це необхідно хоча б для того, щоб зменшити страждання людей, виявити своє людське милосердя один до одного. І якщо кожна людина буде чесно виконувати свою справу, тоді й світ може стати кращим, і тоді, можливо, цей світ не буде «ворожим і незрозумілим».

Радість перемоги над злом, над хворобою, над безсиллям — це радість справжньої перемоги! Заради цього варто жити!

  1. Виставлення та коментар оцінок.
  2. Домашнє завдання.

Бібліографія

  1. Богосвятська А.І. як зробити смачний, ароматний, кольоровий урок літератури: Методичний посібник / А.І.Богосвятська. – Львів: Норма, 2015. – 136 с.
  2. Волощук Є. Зарубіжна література. Хрестоматія-посібник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – Київ: Генеза, 2003. – 555 с.
  3. Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Мельник А.О. Світова література. Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – Харків: «Сиция», 2011. – 320 с.
  4. Паращич В.В. Усі уроки світової літератури. 11 клас. – Харків: «Видавництво групи «Основа», 2012. – 335 с.
  5. Штейнбук Ф.М. Вивчення зарубіжної літератури. 11 клас. «Авторський урок». – Харків: «Ранок», 2003. – 255 с.
  6. Гачкало С. Я. Уплив кольорів на психоемоційний стан людини. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/psychology/33170/.  (електронне джерело).
  7. Давиденко Л.М. План-конспект уроку з зарубіжної літератури на тему: «Абсурд і трагічний стоїцизм у романі «Чума». Композиція і стиль твору». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zvenigorodka-cpprk.ck.sch.in.ua/.../Відкритий%20урок%20з%20зарубіжної%. (електронне джерело).
  8. Значення кольорів. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://procikave.com/znachennya-koloriv.html.  (електронне джерело).
  9. Курс: Зарубіжна література. 11 клас. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://klas.sadzhavka.org.ua/course/view.php?id=8.  (електронне джерело).
  10. Освітній відеоролик «Альбер Камю». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=_oiLw-FvPsI.  (електронне джерело).
  11. Рецензії на книги. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.livelib.ru/book/1000466207-chuma-alber-kamyu.  (електронне джерело).
  12. Розробка уроку «Альбер Камю. Життєвий і творчий шлях. Філософські й естетичні погляди. Камю і екзистенціалізм. Провідні мотиви творчості». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://svitlit.at.ua/load/rozrobki_urokiv/11_j_klas/rozrobka_uroku_alber_kamju. (електронне джерело).
  13.  Хуторський А. Ключові освітні компетентності. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/method/2340/. (електронне джерело).
  14.  Чемеровська З. О.  Цикл уроків А.Камю «Чума». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://z-3.jimdo.com.  (електронне джерело).
  15.  Ювко О. Конспект уроку на тему: «Абсурд і трагічний стоїцизм у романі Альбера Камю «Чума». [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://oksana-yuvko.cn.sch.in.ua/.../%.  (електронне джерело).

  

Джерела

  1. http://konspektu.at.ua/publ/11_klas/svitova_literatura/absurd_i_tragichnij_stojicizm_u_romani_albera_kamju_chuma/68-1-0-2293
  2. http://www.lecture.in.ua/tema-osnovni-tendenciyi-rozvitku-dramaturgiyi-kincya-xix-pocha.html?page=14
docx
Додано
14 серпня
Переглядів
56
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку