Конспект уроку "Напруженість передвоєнної ситуації в Європі і тривожний настрій новели «Маріо і чарівник» Т. Манна"

Про матеріал

ознайомити учнів з історією створення новели, розкрити проблему ідеології тоталітаризму, напруженість передвоєнної ситуації в Європі, антигуманну сутність влади, яка маніпулює людьми; культу «сильної особистості», з’ясувати суть порушеної ним проблеми напередодні Другої світової війни, поглибити знання про художні особливості жанру новели; розвивати в учнів навички аналізу модерністського твору, удосконалювати навички аргументування висновків, використовуючи художній текст, розвивати логіку мислення, виховувати повагу до людської гідності та людського розуму. виховувати у старшокласників потребу у саморозвитку та самовихованні; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність та творче й асоціативне мислення учнів; комунікативної: формувати навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок та почуттів інших; вміння працювати в групах; вміння відстоювати власну позицію, інформаційної: формувати самостійного опрацювання навчального матеріалу; розвивати навички роботи з текстом; загальнокультурної: виховувати естетичний смак та читацькі інтереси учнів; розширювати кругозір школярів.

Перегляд файлу

Напруженість передвоєнної ситуації в Європі

і тривожний настрій новели «Маріо і чарівник» Т.Манна

(11 клас)

Мета: формування предметних компетентностей: ознайомити учнів з історією створення новели, розкрити проблему ідеології тоталітаризму, напруженість передвоєнної ситуації в Європі, антигуманну сутність влади, яка маніпулює людьми; культу «сильної особистості», з’ясувати суть порушеної ним проблеми напередодні Другої світової війни, поглибити знання про художні особливості жанру новели; розвивати в учнів навички аналізу модерністського твору, удосконалювати навички аргументування висновків, використовуючи художній текст, розвивати логіку мислення, виховувати повагу до людської гідності та людського розуму.

виховувати у старшокласників потребу у саморозвитку та самовихованні; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність та творче й асоціативне мислення учнів; комунікативної: формувати навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок та почуттів інших; вміння працювати в групах; вміння відстоювати власну позицію, інформаційної: формувати самостійного опрацювання навчального матеріалу; розвивати навички роботи з текстом; загальнокультурної: виховувати естетичний смак та читацькі інтереси учнів; розширювати кругозір школярів.

Тип уроку: комбінований

Методи й прийоми: робота в групах, парах, вікторина, прийом «Мозковий штурм», складання ОЛС, прийом «Обери позицію», дискусія.

Форма уроку: урок-дослідження з елементами дискусії

Обладнання: портрет, підручник, текст твору, картки «Вікторина», картки з завданнями для груп

Випереджальне домашнє завдання: 1 група – розкрити атмосферу напруженості передвоєнної ситуації в Європі та тривожний настрій новели; 2 група – розкрити гіпнотичну владу чарівника над натовпом і маніпуляції тоталітарними режимами, свідомістю людей; 3 група – розкрити сенс бунту Маріо; 4 група – історія задуму новели.

Епіграф: Є свобода, і є воля, але свободи волі немає, бо воля,

яка прагне свободи, зійде в порожнечу

Т.Манн

Хід уроку

І.Організаційна хвилина.

П. Актуалізація опорних знань, перевірка засвоєння матеріалу попереднього уроку.

1. Літературна вікторина (Учні отримують картки з запитаннями).

1. В якому німецькому містечку народився Т.Манн? (Любеку).

2. Ким був батько хлопчика за соціальним станом? (Бюргером).

3. Як склалася доля братів та сестер письменника? (Старший брат став письменником, сестри закінчили життя самогубством).

4. Де письменник здобув освіту? (У гімназії, Мюнхенському політехнічному інституті й університеті).

5. Перший твір молодого письменника? (Новела «Пропаща»).

6. Ідеї яких філософів мали суттєвий вплив на формування світогляду Т.Манна? (Ф.Ніцше, А.Шопенгауєра, Е.Канта, Р.Вагнера).

7. Яка головна тема маннівських «новел про митців?» (Художник і дійсність, дослідження стосунків митця з дійсністю).

8. В якому році і за що отримав Т.Манн Нобелівську премію? (1929).

9. У якому питанні розходилися погляди у братів Маннів? (Перша світова війна).

10. Якій свій твір автор застрахував, відправляючи редактору? («Будденброки»).

11. В якому жанрі, крім жанру роману, плідно працював Т.Манн? (Новела).

12. Який провідний лейтмотив творчості Т.Манна? (Криза людської цивілізації і майбутнім людини).

2. Взаємоперевірка роботи, визначення найкращих результатів.

Ш. Повідомлення теми та мети уроку.

Вступне слово вчителя.

Сьогодні ми познайомимося з новелою Т.Манна «Маріо і чарівник». Проблеми, порушені автором, хвилюватимуть й пізніше іншого письменника, М.Булгакова в романі «Майстер і Маргарита». Кожен з них відбиває атмосферу формування тоталітарних режимів у Європі та колишнього СРСР, що передували найбільшому історичному катаклізмові ХХ ст. Та й узяті разом, вони утворюють, певну емоційно – смислову єдність. Від новели «Маріо і чарівник», сюжет якої центрується на сеансі гіпнозу, що водночас виявляється дивною рекламою профашистських ідей, логічно перекидаються мости й до витівок Воланду та його почту у Москві (наділених, звісно, іншими значеннями).

ІУ. Засвоєння учнями нових знань, вмінь та навичок

1. Виступ групи.

Історія задуму новели.

Намір написати новелу «Маріо і чарівник» виник у Т.Манна в щасливому для нього 1929 році, що увінчався отриманням Нобелівської премії. У серпні того самого року він поїхав із сім’єю відпочивати на Балтійське море. Брати з собою додатковий багаж з матеріалами для продовження роботи над «Йосипом та його братами» здавалося клопітною. Водночас зовсім не писати він не міг. Так і визріла думка про твір з нескладним художнім завданням, в основу якого мали бути покладені особисті враження від «канікул», проведених 1926 році в Італії. Повернутися до цих вражень письменника змусили тенденції в суспільних настроях, які неприємно вразили його в Італії, а тепер грізно набирали силу на його батьківщині. То були ідеї, що формували підвалини тоталітарного режиму націоналістичного ґатунку. Пізніше, вже після Другої світової війни, письменник відверто визнав, що в цій новелі він дослідив «психологію фашизму й психологію «свободи». Не дивно, що постать гіпнотизера-штукаря, виступ якого Манн спостерігав під час своєї італійської відпустки, врізалася в його пам’ять. Адже цей сеанс був своєрідним індикатором нездорового зацікавлення німецького суспільства та національних ідеологів окультизмом, «темною містикою», надзвичайними психологічними можливостями, гіпнозом тощо. Ці тенденції Т.Манн оцінював різко негативно. Вони виявляли небезпечний потяг суспільної свідомості до сфери ірраціонального, її готовність нехтувати етичними та раціональними засадами життя. На такому ґрунті ідеологам тоталітаризму було легко вдаватися до політичних спекуляцій.

Відомо, що в найближчому оточенні Гітлера захоплення окультизмом було дуже популярним. Прагнучи відродити «дух германізму», молода нацистська ідеологія паразитувала на язичницьких культах та містиці. Велика увага приділялася ясновидінню та гіпнозу, який відкривав великі можливості для тотального впливу на свідомість натовпу, його бомбування певними ідеологічними гаслами. За свідченням очевидців, сам Гітлер мав ірраціональний, майже гіпнотичний вплив на натовп. Отож «Маріо і чарівник» створювався як своєрідна відповідь художника на злоякісні ідеї, що стрімко поширювалися й замасковано формували підвалини тоталітарного режиму націоналістичного ґатунку.

Письменник досліджує тип «сильної особистості», з яким чимало обивателів у Німеччині 20-30-х років пов’язували надії на встановлення «порядку» в країні. На очах Т.Манна культ «сильної особистості» стрімко формувався й поширювався в ряді країн: в Італії це був культ дуче Муссоліні, у Німеччині – фюрера Гітлера, у СРСР – вождя «усіх часів і народів» Сталіна. Ще можна додати, що величезна кількість голосів, які отримали фашисти на виборах 1930р., спонукала Т.Манна до ще яскравішого зображення загрози, котру становлять нацисти для Німеччини й для всього людства. Не менш гострими були й публічні виступи письменника, в яких він застерігав, що прихід до влади нацизму означатиме перемогу найтемніших, найтваринніших інстинктів над людським розумом («Німецька мова»).

Т.Манн був упевнений, що на трагічних крутозламах історії художник має не тільки безпосередньо відповідати на злободенні питання сучасності, але й брати участь у соціальній боротьбі. Саме такий момент, на думку письменника, трапився на межі 30-х років ХХ ст.

Справді, починаючи з середини 20-хроків, уся творчість Т.Манна характеризується недвозначним прагненням вплинути на перебіг подій. Насамперед це стосується новели «Маріо і чарівник» (1930).

2.Словникова робота.

Нацисти- члени гітлерівської фашистської партії, створеної 1919 р, яка у 1933-му захопила владу і встановила режим кривавої терористичної диктатури Гітлера.

Шовінізм- крайній націоналізм, що проповідує расову винятковість, розпалюючи національну ворожнечу.

Ірраціональний – недосяжний для розуміння.

3. Слово вчителя.

На попередньому уроці ви розповідали, що Т.Манн багато творів присвятив темі митця і мистецтва.

- Чи можна стверджувати, що новела «Маріо і чарівник» продовжує цю тему? Чому? (В образі артиста, майстра штукарського мистецтва, перед нами постає своєрідний художник, який продовжує провідну маннівську тему митця та мистецтва, сполучену вже з іншим, ніж у творах 1900-1910 pp., епохальним контекстом - тривожною політичною атмосферою 20-30-х років. Щоправда, Чіполла є швидше гротескною деформацією митця, ніж людиною мистецтва, схожою на персонажів попередніх маннівських творів – Ганно Будденброка, Детлефа Шпінеля, Тоніо Креґера, Ґустава Ашенбаха та ін. Адже «мистецтво» Чіполли зводиться до ошуканства, нечистого штукарства й знущального гіпнозу, які, на противагу справжньому мистецтву, не лише позбавлені духовної сили, а й, навпаки, спрямовані на те, щоб зламати й знищити людський дух, довести його нікчемність. Та й сам Чіполла з його таємничим хистом і симпатією до профашистських ідей сприймається як «спотворений» митець, що відірвався у своїй «творчості» від морального коріння й мистецького служіння меті одухотворення буття, внаслідок чого перетворився на «міні-надлюдину», «чорного чаклуна»).

4.Дослідницька робота у групах.

Перша група. Розкрити атмосферу напруженості передвоєнної ситуації в Європі та тривожний настрій новели.

Картки з запитаннями.

- Яке враження справляє на оповідача місце, куди вони з сім’єю приїхали відпочити?

- Як почуває себе оповідач серед такої великої кількості людей? Чи веде мову автор про політику?

- Чи відчули ви цю політичну атмосферу?

- У новелі, що ніби далека від політики, відображено тривожну європейську атмосферу 30-х років. Знайдіть і зачитайте короткий опис життя маленького курортного містечка Торре ді Венері.

- Як поводиться місцева публіка?

- Що псує відпочинок біля моря?

- Як спілкуються та бавляться діти різних національностей?

- Знайдіть деталі історичної дійсності тих років на початку твору?

- Яка атмосфера панує на узбережжі?

- Яке враження справляє на оповідача місце, куди вони з сім’єю приїхали відпочити?

- Як почуває себе оповідач серед такої великої кількості людей?

Учитель. З’ясування атмосфери важливе і для розвитку дії, і для персонажів новели. За рясними зовнішніми деталями проглядається глибока сутність історичної дійсності тих років. Саме історичне тло дає нам ключ до історії Маріо й Чіполло. Постійні згадки про італійську національну гордість і могутність Італії, поява таких дітей, котрі, зневажаючи ровесників інших національностей, відвертаються від них, – все це увиразнює буття фашистської Італії 20-х років, яку охоплює збурена фашизмом хвиля пихи, марнославства, презирства до вселюдських цінностей, настояного на культі сили. А зараз простежимо втілення «сильної особистості», яка має загадкову владу над людьми, на образі гіпнотизера і спробуємо визначити сутність цієї влади.

Друга група. Розкрити гіпнотичну владу чарівника над натовпом і маніпуляції тоталітарними режимами, свідомістю людей.

Картки з запитаннями.

- Чим 1930 рік (рік створення новели) характерний для Європи? (Фашистські режими – Мусоліні в Італії та інших країнах – набирали силу і стали загрозою миру, відбувався масовий гіпноз націй і лейтмотив відносин «вождя» і натовпу з жорстокою відвертістю проглядається в новелі).

- Як посилюється напруга задовго до зустрічі з чарівником? Знайдіть підтвердження в тексті.

( «... уникли тоді б зустрічі з роковим Чіполлою»; «...а під кінець ще ця історія з жахливим Чіполлою», «...пережили вражаюче лиховісний виступ Чіполли», «...Чіполло змушував себе чекати»).

- Як письменник змальовує портрет Чіполли? (Чоловік непевного віку, але безперечно, немолодий з різко окресленим, змарнілим обличчям, колючими очима).

- Як зустріла публіка Чіполлу? (Пролунав удар гонга, йому відповіло багатоголосе «Ох!») Охарактеризуйте «кавальєре» Чіполла.

- Як поводиться Джованотто?

- Як виглядає подружжя Анджольєрі під час сеансу гіпнозу?

- Як поводяться глядачі, як реагують щоразу на фокуси Чіполли?

- Яку роль у його тріумфах відіграють келих коньяку і нагайка зі сріблим руків’ям у формі пазура?

- До чого призводять спроби не піддатися владі Чіполли, протидіяти його волі?

- Чому Чіполлі вдається грати на національних почуттях натовпу?

- Чи має Чіполла зв'язок із натовпом? У чому таємничий хист Чіполли?

- Чому свій хист Чіполла використовував на зло?

- Чи опинялися ви в ситуації, коли з вами діються не дуже приємні речі, які ви, до того ж, не можете пояснити логічно? Яке бажання виникає у такій ситуації?

- Чи могли люди позбутися дії гіпнозу?

- Як можна було побороти дію гіпнозу?

- Чому цього не відбулося?

- У чому суть «чорної магії» Чіполли?

- Який висновок можна зробити з цього етапу?

Висновок: Злий і пихатий Чіполла, застосовуючи силу гіпнозу, знущається зі своїх жертв, змушуючи їх робити смішні рухи застигати у принизливих позах. Він експериментує над беззахисними душами людей, що опинилися під його владою: для задоволення темних інстинктів натовпу, їхні найпотаємніші думки постають оголеними. Є, звичайно, серед глядачів Чіполли інтелігенти, які прогнуть протиставити його волі свою. Проте несприйняття Чіполли, проста спроба не піддатися його владі не має успіху.

Учитель, Цікаво, на який саме характер автор покладає функцію справедливої помсти. Звернемося до цього героя.

Третя група. Розкрити сенс бунту Маріо.

Картки з запитаннями.

Коли ми вперше знайомимось з героєм? Яким представ перед нами Маріо?
Знайдіть опис його портрету. Чи можна з цього опису судити, що ця людина здатна на сміливі вчинки?
Чому, на вашу думку, Маріо опинився у натовпі глядачів? Чому його називали мрійником?
Чи сподівались ви, що Маріо вчинить щось подібне?
Чому ж сталося так, як сталося?
Чому Маріо вбив Чіполло? Чому відважився на цей подвиг? Висновок.

Учитель. Т.Манн – письменник-гуманіст. Чому ж він дозволяє Маріо зробити цей постріл. Хто він, Маріо?

4. Прийом «Обери позицію»

Який смисл має цей трагічний фінал новели. У чому сенс бунту Маріо?

Висновок: Ключ до історії Маріо та Чіполло – саме історичне тло. Потворний образ злого Чіполли виростає з атмосфери шовіністичної пихи й самозакоханості. Чіполла - це втілення фашистського прагнення влади, приниження волі інших людей, звернення до ірраціонального начала – тому тут настільки важлива сама тема гіпнозу. В образі чарівника втілені потворність і гидотна фашизму. Саме це певною мірою і виправдовує постріли Маріо.

Перемагають людські розум і гідність, ось у чому сенс бунту Маріо. Постріли Маріо знаменують віру письменника в неминучість загибелі жорстокого ладу.

У. Закріплення знань, умінь та навичок учнів.

1. Дискусія.

- Доведіть або спростуйте: Маріо – іграшка долі чи її творець?

- Чи згодні ви з тезою: «Перемога людського розуму та гідності – сенс бунту Маріо»? (Мета бунту гуманна, а засоби її досягнення безжальні. За свою честь, гідність членів суспільства Маріо заплатив свободою і життям!)

- Слабкі чи великодушні люди можуть прощати?

- Зачитайте фінал-антитезу: «Крізь оплески й сміх прорвалися два короткі, оглушливі постріли». - Хто переможець, а хто – жертва? Доведіть свою думку.

- Як ви розумієте фразу «Марио житейски прав, а жизненно - нет»? Чи згодні ви з нею?

- Поясніть, як ви розумієте слова О.Блока: «Как трудно ходить, чтобы ветер не унес и болото не затонуло»? Як співвідносяться ці слова з лейтмотивом твору? (Дуже складно не злегковажити в тяжкі часи, а ще складніше – зберегти «золото» своєї душі, залишитися самим собою, не забур’янити душу, не втратити совість. )

2. Робота з таблицею «Особливості Маріо і Чіполли».

- Які слова ви помістили б у квадрат «Я» Маріо?

$C:\DOCUME~1\Admin\LOCALS~1\Temp\FineReader10\media\image1.jpeg$

3.Складання ОЛС «Драматична основа твору»

« Є свобода, і є воля, але свободи без волі немає,

бо воля, яка прагне свободи, зійде в порожнечу»

«Маріо і чарівник» натовп Чіполло Маріо

(1930р.)

ідея підкорити чужу волю

Ідея : Віра в перемогу здорового глузду людської природи

Узагальнююча бесіда

Ваше враження від новели?
Які почуття викликає?
Як цей твір пов'язаний із наскрізною у творчості Т. Манна темою митця та

мистецтва?

Узагальнююче слово вчителя. У невеликому творі Т.Манн, німецький письменник, гуманіст ХХ ст.., зумів відтворити тривожну атмосферу передвоєнної епохи – перед початком Другої світової війни. Події відбуваються в Італії. Саме з цієї країни розпочалося розповзання фашизму, цієї «коричневої чуми», на яку хворіли люди. І не тільки окремі люди, а й нації.

УІ. Підведення підсумків уроку

Рефлексія (Таблиця, діти по колу говорять по одному реченню, вибираючи початок фрази):