Конспект уроку М.Коцюбинський "Психологічна новела «Іntermezzo». Автобіографічна основа твору. Образ митця у творі"

Тема: Психологічна новела «Іntermezzo». Автобіографічна основа твору.

                 Образ митця у творі.

Мета: проаналізувати новелу «Іntermezzo», дослідити особливості

її імпресіоністичної манери; визначити роль «дійових осіб» у творі;

дати поняття про імпресіонізм як стиль у мистец­тві;

розкрити внутрішній стан ліричного героя; удоскона­лювати навички роботи в групах, дослідницькі навички; розвивати вміння працювати

з додатковими джерелами (енциклопедії, довідники, Інтернет);

виховувати почуття прекрасного, радіти сьогоденню, вміти виходити

з депре­сивного стану й допомагати іншим долати такий стан.

Обладнання: виставка портретів і репродукцій картин художників-

імпресіоністів (Клод Моне «Враження. Схід сонця», Едуард Мане,

Едгар Дега,  Каміль ІІіссарро)

Йду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає...

                                                                    М. Коцюбинський.

Перебіг уроку

I. Вступне слово вчителя

Михайло Коцюбинський любив сон­це і море. Не раз називав себе «сонцепоклонником». Казав: «Мій бог —сонце». Писав: «Я дуже щасливий,

що стрічаюсь тут з ним на просторі, де ніхто не заступить його обличчя, і кажу до

нього: сонце! я тобі вдячний. Ти сієш в мою душу золотий засів — хто знає, що

вийде з того насіння? Може, вогні?»

У кожного з нас бувають у житті складні хвилини, коли, здається, бадьорість і сили покидають. У серці — безнадія, у душі — смуток, у зовнішньому оточенні — безлад. Із подібного стану всі виходять по-різному. Хтось шукає порятунку в спілкуванні з друзями, хтось сподівається на самоті, у тиші, відпочити й відновити сили, інший намагається поїхати в подорож і набратися нових вражень. Чимало й таких, хто повертає колишню енергію через спілкування з природою.

Як поведе себе в подібній ситуації герой новели М. Коцюбинського «Іntermezzo», ми дізнаємося через деякий час.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Дещо нам уже відоме про життя й творчість Михайла Коцюбинсько­го. Удома ви прочитали новелу «Іntermezzo». Запишіть тему уроку й ви­значте завдання, які, на ваш погляд, ми повинні вирішити на сьогоднішньому уроці. Окресліть проблемні запитання.

Додатково ми:

• ознайомимося з імпресіонізмом як мистецьким явищем;
• дізнаємося про шляхи подолання депресивного стану;

• визначимо вплив суспільних обставин на формування умонастроїв та емоцій людей початку XX століття.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Бесіда

• Що вас вразило в новелі?
• Чи вивчали ви твори, схожі на цей?
• Що в новелі особливого?
• Як же виник у автора задум написати такий твір?

2. Повідомлення  учня  «Історія написання «Іntermezzo»

Епізод, описаний у творі, справді мав місце в житті Коцюбинського в

1908 році. Виснажений службою, громадською роботою, знесилений хворобою, він мріяв про відпустку. Давній знайомий письменника Євген Чикаленко запросив його до себе в маєток в с Кононівку. Вражен­ня від

прекрасної кононівської природи лягли в основу новели. Але, на­віть опинившись на лоні природи, письменник не відчув полегшення: утома настільки глибоко засіла в душі автора, що її позбутися було досить складно.

Проте поступово він починає вдивлятися в природу, її краса зачаровує його, захоплює, повертає сили. До кінця відпустки Коцю­бинський відпочив, відчув себе готовим відтворити на папері свої нові переживання.

Повернувшись до Чернігова, М. Коцюбинський знову поринув у напружене життя. Але воно було сповнене неприємностей: сестра Ольга заарештована, його виключено з товариства «Просвіта». Можливо, робота над «Іntermezzo» повертала його в той час, коли він відпочивав серед блаженної кононівської природи. Тому після назви читаємо незвичайну присвяту: «Присвячую Кононівським полям».

3. Слово вчителя. Новела «Іntermezzo» — один із найдосконаліших і найдивовижніших творів Коцюбинського. Він вражає красою та силою художніх образів, багатством поетичної мови, оригінальністю зобра­жально-виражальних засобів. Що стосується жанрової специфіки тво­ру, то дослідники вважають її поезією в прозі. Це одна з найдавніших жанрових форм епосу, початки якої вбачаються в біблійних Псалмах. Далі поезія в прозі здобула свого розвитку у творчості М. Шашкевича, В. Стефаника, О. Кобилянської, Лесі Українки, М. Коцюбинського. За формою тексту поезія в прозі наближається до прози, але містить й ознаки лірики.

• Які ж ознаки лірики є в новелі «Іntermezzo»?

Крім того, твір, який ми сьогодні вивчаємо, виходить за рамки наших звичних уявлень про літературні жанри й напрями. У ньому використані засоби імпресіонізму

1.  Повідомлення учня  «Імпресіонізм як мистецьке явище»

«Бачити, відчувати, виражати — у цьому все мистецтво». У 1863 році в імператорському салоні у Франції проходила чергова виставка художників.

Імператор вирішив зібрати в окремому залі всі тво­ри, які були відкинуті

журі. Юрба кинулась туди, щоб досхочу посміятися, але більшість із тих,

хто прийшов посміятися, з подивом зрозуміли, що ці картини — нове

мистецьке явище, новий напрям у живописі. Назву він отримав у 1867 році за картиною Клода Моне «Враження. Схід сонця».

Імпресіонізм постав спочатку у французькому малярстві. Художник Клод Моне назвав картину «Імпресія. Схід сонця», у якій вишукано відтворив враження від сходу сонця,

акцентуючи увагу на мінливості світлотіней і переживанні від їхнього сприйняття.

Далі в стилі імпресіонізму працювали художники Едуард Мане,

Едгар Дега, Каміль ІІіссарро.

2.   Робота з репродукціями картин. Клод Моне «Враження. Схід сонця»,  «Міст Ватерлоо»

Едуард Мане  «Залізна дорога», «У човні»

      Перед вами репродукції картин.

Визначте настроєву палітру цих картин.

Допоможе вам у цьому таблиця психологічного навантаження барв, складена психо­логами.

Білий — легкий, чистий;

чорний — важкий, похмурий;

червоний — схвильований, напружений;

блакитний — ілюзія, вічність, чистота;

жовтий — символ сонця, житнього колосся, лю­бові, щастя;

зелений — життя, гармонія, радість;

синій — холод, вічність, необхідність, небесний колір.

Холод — будь-який колір із синім відтінком;

Тепло — будь-який колір із червоним і жовтим;

Напруження, трагізм — червоний + синій + фіо­летовий + жовтий;

Бадьорість, радість — світло-зелений + жовтий.

— Якого кольору радість? тривога? вічність?

Висновок: творам імпресіоністів властива увага до мінливих нюансів настрою, передача кольором гами почуттів, намагання зрозуміти їх за допомогою при­роди — тобто вражень, які вона викликає.

Наприкінці ХІХ ст. імпресіоністичний стиль спостерігається у французькій літературі (Гі де Мопассан, брати Гонкури та ін.), у польській (Ю. Тувім, С. Жеромський), російській (І. Бунін, 1. Анненський та ін.).

В українській літературі імпресіоністичний стиль започаткував

М. Коцюбинський, ставши творцем розмаїття характерних для імпресіонізму жанрів — образків, акварелей, етюдів, новел. Крім того, імпресіонізм також представляють українські письменники: Галина Журба, Гнат Михайличенко, Михайло Івченко, Євген Плужник та інші.

Імпресіонізм зумовив розквіт мобільних жанрів «малої прози» — ко­ротке оповідання, новела, шкіц, арабески тощо.

Митці-імпресіоністи зосереджувалися на відтворенні миттєвих вражень від безпосереднього зіткнення з якимись явищами, на щонайточнішому фіксуванні сприйнятого в даний конкретний момент.

Ознаки імпресіонізму:

• відсутність певної ідеології;
• відмова від ідеалізації ідеалу;
• багатство кольорів і тонів;
• жанрова специфіка (найрозвиненішим жанром є новела);
• сюжет як ланцюжок подій втрачає своє колишнє значення;

об'єд­нуючим началом стає настроєвість; імпресіоністична новела часто буває як розповідь або сповідь; пейзаж — засіб психологічної харак­теристики, а не тло подій;

• нові мовні засоби: яскрава оригінальна тропіка, уривчаста синтак­сична

будова речень, послаблення логічних зв'язків, посилення емоційності,

часте використання інверсій, безсполучникові кон­струкції.

 В «Іntermezzo» створена картина природи. Зовнішній сюжет ледь проступає.

7. Переказ сюжету  новели. (Учні пере­казують сюжет.)

8. Робота над змістом новели.

• На які частини можна умовно поділити новелу? Чому?
•  Головний герой збирається в поїздку. Коцюбинський — тонкий психолог і з дивовижною точністю змальовує його стан. Знайдіть це в тексті.

• Які кольори переважають у першій частині? 3 чим у вас асоціюються ці кольори?
• Які емоції описані у творі?
• У чому емоційна криза героя?

Науковий контекст. У медицині такий етап людини має свій термін і

напрямки вивчення. Називається він депресією. Це стан зневіри, уто­ми, небажання жити й діяти.

• Чи буває у вас стан депресії? Що ви робите в таких випадках? Як ви­ходите з нього? До кого зараз можна звернутися по допомогу?

Вва­жається, що основними причинами виникнення деп­ресивного стану є:

• внутрішнє незадоволення собою;
• нерозуміння з боку оточення;
• внутрішня і зовнішня конфліктність;
•  стресовий стан;
• нашарування негативних емоцій.

Коли депресія тривала, вона переходить в аутизм (стан цілковитої прострації), ав гіршому випадку призводить до суїцидальних наслідків (самогубства).

       Що робити, коли з'являється депресія? У першу чергу, звернутися до

фахівця (психолога, психотерапевта, психоаналітика). Другим позитивним моментом є зміна обстановки. Особливо корисними ліками є природа і розуміння з боку інших людей. У творі ми також побачили позитивний

вплив природи на особистість ге­роя. З'являється «посвітління» кольорів,

що означає спокій і умиротворення в душі героя. Потік негатив­них емоцій припинився, і людина почала бачити на­вколишній світ зовсім в інших барвах. Звичайно, не ідеалізує всіх і все, проте оцінює події реальніше.

• Як змінюється колір страху і безнадії? На який? Чому?
• Герой «почув тишу». Що це означає? Чи ви чули коли-небудь тишу? Чи

бувають моменти, коли немає ніяких звуків? Як ви розумієте ви­слів

«почути тишу»?

• Давайте простежимо, як змінюється настрій героя, і складемо схе­му

змін настрою. Який момент слід вважати переломним, кульміна­ційним?

9. Коментоване читання

Кульмінація, переломний момент твору, коли емоційна напруга змі­нюється,— це симфонія поля, спів жайворонка. Перечитайте цей мо­мент у новелі. Прокоментуйте його за такими питаннями:

• Де знаходяться струни арфи, на якій грає свою мелодію жайворонок
• А де знаходяться струни людської душі?
• То яка ж тоді пісня звучить?
• «Сіють пісню на дрібне сито і засівають нею поля?» Що ж вийде з такого посіву?

• Прокоментуйте вислів «єднала небо з землею». Як ви його розумієте?

 Учитель. Свій твір М. Коцюбинський визначив як новелу. Які ознаки новели є в цьому творі?

• Але в ній є і «дійові особи», як у п'єсі. Тож простежимо, які «ролі»

виконують ті чи інші дійові особи твору. Які «герої» діють у новелі?

10. Групова робота

Визначте імпресіоністичні особливості новели «Іntermezzo», спира­ючись на

знання, отримані на уроці. Можливе виконання завдання:

1. Новела відтворює, як дійсність впливає на стан душі героя.
2. Сюжет твору розкриває вузлові почуття, стани душі ліричного героя.

Душа героя - арена філософсько-психологічного конфлікту почут­тів, відчуттів, станів свідомості, переживання ліричного героя.

3.           Відтворення за допомогою зорових і слухових образів змін у настро­ях людини.
4.           Пейзаж — засіб психологічної характеристики'.

5. Відтворення впливу дійсності, природи на душевний стан людини.

11.  Історичний контекст. 1908 рік, коли М. Коцюбинський написав «Іntermezzo», мав свої особливості. Йому передували буремні події ре­волюції 1905-1907 років. Поразка революції спричинила наступ реакції. Царський уряд жорстоко розправлявся з робітниками і селянами, які брали участь у подіях 1905 року. Про це з болем згадує один із сучасни­ків М. Коцюбинського - чернігівський юрист Г. Лазаревський. Після певного розгублення царський уряд повів рішучий контрнаступ. За уго­дою з Вільгельмом II частину армії із західного кордону було перекинуто в середину країни для придушення селянських повстань. Козакам наказано поводитися з селянами, як з ворогом в окупованій країні. «По­силено поліційні й жандармські кадри, мобілізовано діяльність судо­вих і окружних судів, утворено військово-польові суди. Грізна примара столипінського галстуку (нависла над краї­ною»,- писав Г.Лазаревський у «Спогадах про Михайла Коцюбинсько­го». В історію цей час увійшов під назвою столипінської реакції.

У таких умовах частина інтелігенції зневірилася в подальшій боротьбі,

відвернулася від революційного руху. Серед неї посилилися ідейні хи­тання,

дехто вдавався до релігійно-містичної діяльності.

Добре усвідомлював зміни й Коцюбинський. Адже у країні запану­вав настрій апатії, втоми.

V. Застосування одержаних знань

1. Характеристика образу ліричного героя

В образі ліричного героя письменник розкриває свою душу, її радощі, переживання. Перед нами — його самосвідомість. Перед ліричним героєм не стоїть проблема вибору між служінням людям і втечею від суспільного життя. Він — чесний художник, совісний, цілком відданий людям. Не страх, не зневіра, не зра­да суспільних ідеалів, а лише перевтома змушують його перепочити. Кожна неправда, несправедливість вражають душу героя.

Він, якби й хотів, не може роз­минутися з людиною, не може не сприймати

людсь­кого горя. Але герой знесилений. Його душа, серце, нервова система перенапружені. «Моє серце не може більше вмістити. Воно повне ущерть». Отже, герой не може бачити людей і не може не бачити їх, не може бути самотнімі не може не бути самотнім, бо не витримає більше. Це перевтома, герой перебуває на межі психічного захворювання. Він якийсь час не може

сприймати людське горе, соціальні проблеми більше не доходять до нього, до

його свідомості. Але він не відмовляється від боротьби, а прагне лише перерви — інтермецо. Врешті відпочинок повертає йому сили. В образі героя

Коцюбинський показав митця, який незважаючи на особистий стан утоми,

знов-таки йде до селянина, до боротьби з людським горем.

2. Бліц-опитування:

• Напрям у мистецтві, в основу якого покладені враження.
•  Українська письменниця, представниця імпресіонізму в

укра­їнській літературі.

• Автор картини «Схід сонця. Враження».
•  Найпоширеніший імпресіоністичний літературний твір.
•  Батьківщина імпресіонізму.
• Одна із ознак імпресіонізму - від­сутність ідеї.

УІ. Підсумки заняття.

УІІ. Домашнє завдання.

Читати повість М.Коцюбинського  «Тіні забутих предків»