Конспект уроку М.Коцюбинський "Тіні забутих предків"

Тема: Історія написання повісті М.Коцюбинського  «Тіні забутих предків». Єдність буття природи і людини. Картини життя і праці  гуцулів

Перебіг  уроку

I. Організаційний момент

II. Вступне слово вчителя

Блукаючи тисячолітньою доро­гою вітчизняної літератури, яких тільки людей не зустрінеш на ній. Одні беруться за перо через душевний неспокій,

намагаючись зрозуміти світ і себе в ньому, інші киплять злобою і прагнуть цей

світ перед собою і людьми «роздягти і спотворити», треті мережать папір із марнославства чи для угодництва, четверті вбачають у літератур­ній діяльності спосіб розбагатіти. Хто з них правий, а хто ні — важко сказати. Бог усім нам суддя.

Якщо ж пройтися конкретно по персоналіях, то можемо зафіксува­ти такі міркування з приводу при­чин, які спонукали до письменни­цтва.

Мої болі, обурення, які я мав на своєму життєвому шляху...(Сте­пан Васильченко).

Любов, бажання і обов'язок (Олесь Гончар).

Найнесподіваніші речі — історія пережита та почута, конкретна подія чи

просто настрій, емоцій­ний стан: біль, радість, потрясіння, спогад чи здивування [...] і навіть кольорове відчуття, асоціація (Павло Загребельний).

Бажання ска­зати правду (Роман Іваничук).

Якщо б аналогічне запитан­ня поставили М. Коцюбинському і

конкретизували твір («Тіні забу­тих предків»), то відповідь, імовір­но, була б такою: сильні враження. Чому саме так, спробуємо розібра­тися на сьогоднішньому уроці.

III. Оголошення і запис теми уроку. Епіграф.

...треба мати живі враження, щоб

щось зробити...

Михайло Коцюбинський

ІУ.  Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя.

      Спробуйте і ви отрима­ти враження від храму унікальної культури і неповторних ландшафтів і хоча б на мить пережити те, що переживав майже сто років тому подільський письменник Михайло Михайлович Коцюбинський, від­відуючи Карпати.

2. Демонстрація відеоролика «Карпати» (до 5-й хвилин).

• Що ви відчули, переглядаючи ці кадри?
• Чи не виникло у вас відчуття польоту?

3. М.Коцюбинський і Гуцульщина.

3.1 Учитель. Перший етап ознайомлення М. Коцюбинського з гуцуль­ською культурою (1902—1908 рр.). можна назвати заочним, оскільки він базувався на вивченні фольклорно-етнографічних матеріалів, які надсилав йому Володимир Гнатюк. Серед них були «Етнографічні збірники» (14, 17, 18 томи), у яких містилися зразки коломийок, усна народна творчість закарпатців тощо.

Оцінку цим матеріалам М. Коцю­бинський дав у листі до В. Гнатюка: «Переглянув я ті книжечки і подивляю Вашу роботу. Адже, опріч знання ріжних діалектів, треба мати дуже музикальне вухо, щоб зловити усі одтінки говорів. Це надзвичайно цінний матеріал, як етнографічний, так і діалектологічний» (6 грудня 1908 р)

3.2 Повідомлення учнів.

У травні 1910 р. В. Гнатюк запро­сив письменника влітку приїхати в гуцульське село Криворівню на відпочинок. М. Коцюбинський остаточно свій візит не підтвердив, бо після лікування в Італії планував поїхати до Швеції. Але все ж таки вирішив на два тижні погостюва­ти на Гуцульщині, про яку стіль­ки читав. Враження були незабут­ні.

3.3Учитель. Третій етап ознайомлен­ня з Гуцульщиною розтягнувся на декілька місяців (з осені 1910 р. до літа 1911 р).. Але, на відміну від першого етапу, читання народознавчого матеріалу (тритомник «Писань Осипа Юрія Федьковича-Городинського», чотиритомник «Гуцульщина» В. Шухевича, «Матеріали до гуцульської демонології» А. Онищука) було значно цілеспрямованішим і ґрунтовнішим. Письменникові несподівано спало на думку «щось зробити».

М. Коцюбинський настільки закохався в цей край і його народ, що кілька разів упродовж року писав В.Гнатюку про бажання повернутися в Кар­пати.

     Холодні зимові дні не остудили тих вражень, які отримав письменник від Гуцульщини. 30 грудня 1910 року він писав Гнатюку: «Я у свій час з головою пірнув у Гуцульщину, яка мене захопила. Який оригінальний край, який незвичайний, казковий народ! Але книжка книжкою, тре­ба мати живі враження, щоб щось зробити,— і хочеться швидше доче­катися літа».

•  Чим же, на вашу думку, змогла так захопити вихідця з Поділля Гуцульщина? Сам Коцюбинський говорив, що його зачарували казковість приро­ди, багата культура і своєрідність психіки гуцулів. Все це потрібно було втілити в художні образи, зв'я­зати сюжетною лінією і предста­вити у вигляді твору. Але попереду ще були десятки годин, проведених біля ватри, чимало кілометрів вер­хи на гуцульському коні, холодні ночі на полонині та рік напруженої роботи за письмовим столом.

3.4 Учень. Щоб отримати свіжі враження, М. Коцюбинський у липні 1911 року їде в Карпати, де знайомиться з природою, флорою і фауною, розмовляє з селянами, вивчає говірку, повір'я та легенди карпатської землі. Письменнику замало розповідей, він прагне про­никнути у найпотаємніші закутки гуцульського світогляду.

3.5 Учитель. Лише два місяці потріб­ні були Михайлові Коцюбинсько­му, щоб втілити задумане. Писав свою повість майже кожного дня, щоб чогось не забути, не втрати­ти відчуття, які він увібрав разом із прохолодним гірським повітрям і грою гуцульської ватри. Чорновий варіант закінчив на початку жовт­ня, але протягом місяця займав­ся редагуванням, підбирав назву. Із дванадцяти варіантів («В зеле­них горах», «Тіні минулого», «Голос віків», «Подих віків», «Дар предків забутих», «Сила забутих предків»), вибрав «Тіні забутих предків», про що і повідомив своїх друзів.

4. Бесіда:

• То що ж ви можете сказати про шлях, який пройшов М. Коцюбинський, щоб написати твір про «казковий край»?
• Як ви розумієте тему нашого сьогоднішнього уроку?
• У чому сила вражень?
• Чи підтверджує наш урок думку про те, що Михайло Михайло­вич — яскравий представник імпресіоністичного напряму? Чому?

Здається, що після дати 4 листопада 1911 року (закінчення редагування повісті) можна було б поставити крапку в цій історії, якби не ті самі враження. Не давала Гуцульщина спокою М. Коцюбинському, тому він знову і знову марить Карпатами і мріє про більшу повість з гуцуль­ського життя. Незважаючи на про­блеми зі здоров'ям, він у липні — серпні 1912 року знову побував у горах і зробив чимало записів до свого нотатника.

У листі до своєї дружини писав: «Дуже цікаві речі одкриваю, а коли і далі так буде, то буде матеріал для повісті». Проте нового твору з жит­тя гуцулів Коцюбинський не встиг написати, його свіжі враження так і не лягли на папір.

Такі моменти, як враження і розу­міння, тісно переплітаються, бо чим глибше розуміння, тим силь­ніші враження. Це повною мірою стосується нашого уроку, бо життя, мислення, обряди, звичаї гуцулів-номадів були незбагненними для тих, хто торкався цього сто років тому. Що вже говорити про сьогод­нішнє покоління, яке скептично сприймає розповіді про чугайстра і щезника, про здатність мольфара розганяти хмари, ніколи не чуло чарівного співу флояри, не вірить у чар-зілля та всеперемагаючу магію кохання.

М. Коцюбинський, потрапивши на гуцульський обряд поховання, був настільки шокований, що не міг заснути дві ночі.

Розгляньмо  три  пласти культури гуцулів, у яких втілено дух забутих предків, що не давав спокою М. Коцюбинському упродовж кількох років.

V. Групова робота над вирішенням поставлених завдань

Група А. Дослідження календарної обрядовості у творі.

В основі календарної обрядовості лежать п'ять основних завдань:

1. Підпорядкування особистого життя космічним циклам (обря­ди пов'язані із зимовим та літ­нім сонцестоянням, весняним та осіннім рівноденням).
2. Відведення й захист від усяко­го зла та нечистот (кроплення водою на Йордань, посипання маком на Маковея).
3. Забезпечення добробуту і щастя родини (обряди Святого вечора).
4. Щасливий шлюб для моло­ді (обрядовість на Катерини, Андрія, Івана Купала).
5. Високий урожай та плодючість худоби (Юр'їв день, Дмитра).

Опорні 5 запитань, відповіді на які має знайти група А, посилаючись на текст.

• 3 чим пов'язано таке календарне свято як Різдво?
• Яка роль у творі відводиться опису Святвечора?
• Назвіть основні обряди Святвечора і прокоментуйте їх.
• Що властиво для свята Юрія?
• Які основні сили природи вшановувалися на Юр'їв день? Що це давало гуцулам?

Висновок (учні записують в робочі зошити):

Органічно поєднавши архаїчні вірування, язичницьке розуміння астрономічних ритмів та християнську обрядовість (Юрія, Петра, Дмитрія, Миколая, Різдво), гуцули створили цілісний самобутній макросвіт, який так тонко відчув і втілив на сторінках повісті Михайло Коцюбинський.

Група Б. Унікальність світогляду мешканців українських Карпат у трудовій обрядовості.

Учитель. Якщо в більшій час­тині України трудова обрядовість була пов'язана з хліборобством, то для гуцулів стрижневою була інша галузь — вівчарство. Воно було не стільки засобом для існування (харчі, одяг), скільки способом мислення, сенсом буття. Гуцул понад усе тішився худобою. Як лиш її не називав — товаром, дроб'єтами, маржинкою. Він вірив, що худоби­на «умудрена природою, вона все відчуває, а що не скаржиться, то не означає, що її можна безневинно кривдити». Таке канонічне став­лення до свійських тварин пояс­нюється як з позиції язичництва, так і християнства. Тому Михайло Коцюбинський на сторінках своєї повісті писав, що життя, худоб'яче й людське, «зливалось докупи, як два джерельця у горах в один потік».

Трудова обрядовість гуцулів у всій своїй красі, у всій повноті постає при змалюванні вигону на поло­нину, де гуцул зі своєю маржинкою проводить кілька місяців. Найколоритніше і найглибше М. Коцюбин­ському вдалося описати такі обря­ди трудового циклу.

Обряди трудового циклу, відтворені М. Коцюбинським у «Тінях забутих предків»:

• розпалювання живого вогню на полонині.
• захист худоби на пасовиськах.
• виготовлення будзу.

Опорні 5 запитань, відповіді на які має знайти група Б, посилаючись на текст.

• Що таке ватра? Як її розпалюва­ли гуцули?
• 3 чим було пов'язане канонічне ставлення до вогню?
• Чи однакова увага приділяла­ся захисту людини і худоби на полонині? Чому?
• Які обряди виготовлення їжі зга­дуються М. Коцюбинським?
• Чи можна назвати сиро-молочну їжу гуцулів культовою?

Висновок (учні записують у робочі зошити)

Трудова обрядовість гуцулів пов'я­зана насамперед з вівчарством. У канонічному ставленні до свій­ських тварин є риси як язичництва, так і християнства. В обрядах розпалювання ватри на полонині та захисті худоби проявилось магічне ставлення до прадавніх стихій: вог­ню і води. Приготування і «вшано­вування» будзу та бринзи властиве не лише гуцулам, воно поширене і в інших регіонах України, оскіль­ки в традиційному харчуванні укра­їнців сир посідає одне з провідних місць.

Група В. Архаїчність родинної обря­довості у повісті М. Коцюбинсько­го «Тіні забутих предків»

Учитель. Розглядаючи твір М. Ко­цюбинського, ми бачимо, що само­бутній світогляд карпатського на­роду проявляється через кілька ета­пів родинної обрядовості, зокрема пологовий та поховальний. Хоча повний родинний цикл включає в себе чотири етапи

Етапи родинної обрядовості

• пологовий етап (родини, хрес­тини, іменини, пострижини).
• весільний етап (сватання, зару­чини, дівич-вечір, витання).
• поховальний етап (омивання, голосіння, виніс покійника).
• поминальний (дев'ять днів, со­рок днів, рік)

Опорні 5 запитань, відповіді на які має знайти група В, посилаючись на тест.

• Хто така баба-повитуха? Яка її роль у пологовій обрядовості?
• Що стало, на думку матері Івана, причиною його нещасливої долі?
• У чому унікальність поховаль­ного обряду гуцулів?
• Які складові в поховально­му обряді були обов'язковими і з чим це було пов'язано?
• Чи вдалося М. Коцюбинському показати нерозривність життя і смерті?

Висновок (учні записують у робочі зошити)

VI. Підсумок заняття

УІІ. Домашнє завдання.

 Виписати цитати до образу Івана та Марічки.

Література

1. Коцюбинський М. М. Твори: В 2-х т.— К.: Наук. думка, 1988.— Т. 2: Повісті і оповідання (1907—1912). Статті та нариси / Упоряд. і приміт. В. А. Зіпи; Ред. тома Н. Л. Калениченко.— 496 с.
2. Кузнєцов Ю. Б., Орлик П. І. Слідами феї Моргани: Вивчення творчос­ті

М. М.Коцюбинського в школі: Посібник для вчителя.— К.: Рад. шк., 1990.- 208 с.

3. Кузнецов Ю. Б. Імпресіонізм в укра­їнській прозі кінця XIX — початку XX ст.: Проблеми естетики і поетики.- К.: Зодіак - ЕКО, 1995.- 304 с.
4. Черненко О. Михайло Коцюбинсь­кий — імпресіоніст: образ людини в творчості письменника.— Мюнхен, 1977.- 143 с.