Конспект уроку математики у 5 класі "Порядок виконання дій у виразах"

Тема .   Порядок виконання дій у виразах.

Мета . Удосконалювати вміння і навички учнів у побудові алгоритмів; вміння правильно вибирати порядок дій у виразах; вміння усних та письмових обчислень; розвивати мислення; виховувати взаємоповагу.

Навчальні цілі.  

Учні повинні знати:

вміти:

      -     усно та письмово виконувати дії з натуральними числами ;

Обладнання.  Роздатковий матеріал із завданнями,  кольорова крейда, демонстраційний матеріал, проектор, комп`ютер.

Тип уроку.  Закріплення та застосування знань, умінь та навичок.

Хід уроку

I.   Організація учнів до уроку

        -  Учні, сьогоднішній наш урок незвичайний тим, що він буде пов'язаний з історією.

         Математика і історія – що спільного на вашу думку між цими предметами? (учні відповідають ).

Складаєш, ділиш ти чи множиш-

В житті є стільки різних тайн.

З тобою Бог і ласка Божа-

Про це ти завжди пам'ятай.

II .  Перевірка домашнього завдання ( На дошці-картки з числами, на зворотній стороні яких-букви)

1) 185 – Й          4) 7 – В          7) 45 – В                 10) 180 – И

2) 1 – Я              5) 5 – Н          8) 4– Ч                    11) 5 – І

3) 35 – О            6) 3 – И          9) 2 – Р

- Відкрийте зошити, зачитайте відповіді до завдання №538 (учні зачитують) Ці всі числа записані на дошці. Розташуйте у порядку зростання відповіді до дій першого, а потім- другого прикладів (викладаю у заданому порядку картки з цифрами по закінченні повертаю картки – отримую напис Новий Яричів)

1) 5                 Н

2) 35               О

3) 45               В

4) 180             И

5) 185             Й

6) 1                 Я

7) 2                 Р

8) 3                 И

9) 4                 Ч

10) 5                І

11) 7               В

№ 538

1) 77:11-20:5+(100-99)*2=5

          1) 77:11=7

          2) 20:5=4

          3) 100-99=1

          4) 1*2=2

          5) 7-4=3

           6)3+2=5

2) (15*3-10):7+20*9=185

           1) 15*3=45

           2) 45-10=35

           3)  35:7=5

           4) 20*9=180

           5) 180+5=185

- Так діти, сьогодні ми ознайомилися із історією Нового Яричева – селища, в якому ми живемо  (на  екрані)    

 

III .  Повідомлення теми і мети уроку

IV .   Закріплення та застосування знань, умінь та навичок

Зараз ви об'єднаєтеся у групи по 5-ро чоловік. Кожна група досліджуватиме свою версію походження назви. Відповіді допоможуть розгадати зашифроване слово. Букви розташуйте у тому порядку, в якому отримуєте відповіді до прикладів.

 

 

 

 

Група 1

 

( Слово “яр” )

Група 2

 

( Слово “ярич” )

Група 3

 

 

 

( Слово “ярич” )

 

Група 4

 

                                                        1)20+63:9=27

 

                                                        2) 240:4*2=120

 

                                                        3) 11*3-23=10

 

                                                        4)48:8-1=5

 

                                                        5)(25+5)*6=180

 

                                                        6)4: (2+2)=1

 

 

 

( Слово “здобич“ )

Група 5

                                                        1)10000:100+1=101

                                                        2)50: (10+15)=2

                                                        3)7*11-7=70

                                                        4)7*(11-7)=28

                                                        5)(7+11):18=1

                                                        6)240:14+20=80

                                                        7)24*10-40=200

                                                        8)3*3-9=0

 

 

 

( Слово “Яричівка“ )

( Після  оголошення кожною групою результатів дослідження - я коментую версії)

 

Версія перша: від слова “яр“ ( на території Яричева була велика кількість ярів, які збереглися і по сьогодні)

Версія друга: від румунського слова “ярич“ ,що означає “житло“.

Версія третя: від прізвиська “ярич“- одного з перших в'язнів кемпи, який і заснував перше поселення.

Версія четверта: від татарського слова “ярич“, що означає “здобич“ (для монголо-татар наша місцевість була багатою на різну здобич і цим приваблювала завойовників, окремі з яких осіли в нашому краї)

Версія п'ята: від назви річки “Яричівка“,що є притокою Полтви.

 

- Кожне містечко, село, селище має свій герб. Розв'язавши приклад, ми отримаємо інформацію про герб Нового Яричева  ( 1 учень розв'язує на дошці-приклад вже записаний)

- Склади алгоритм розв’язування : за допомогою кольорової крейди познач , у якому порядку виконуватимеш дії

1. (318 *207-64934)*276=246192

      1)  318*207=65826

      2) 65826-64934=892

      3) 892*276= 246192

-Розташуй  відповіді у порядку виконання дій.

65 826- Бого ,    892- роди  ,   246 192- ця   ,  2911- Ма  ,   982- ти

( Виставляю оцінку, аналізуючи роботу даного учня на уроці )

 

- Отже, гербом Нового Яричева є зображення Богородиці з Дитям на руках ( показую за допомогою проектора )

 

2) Робота на планшетках

- Приготуйте планшетки. Виконуючи домашнє завдання, ви повторювали теоретичний матеріал. Дайте відповіді на запитання  ( відповідь записують на планшетці, по одному учневі коментують).

-Дії яких ступенів ми вивчили?

-Які дії належать до дій І ступеня? ІІ ступеня ?

-Складіть алгоритм виконання дій у виразах.

3) Розв’язування прикладу з коментуванням.

- У Новому Яричеві є споруди, що мають цікаву історію. Це наприклад: колишній будинок “Просвіти, школи ( старий корпус )“. Новий корпус було збудовано пізніше. У якому це було році, ви дізнаєтеся коли розв'яжете завдання 543  і виконаєте деякі мої вказівки ( у зошитах з коментуванням).

-Скласти алгоритм розв’язування даного прикладу.

(20+63:9)*(11*3-23)=270

Перша цифра: цифра у розряді десятків діленого 3-ї дії; ( 1 )

Друга цифра: дільник першої дії; ( 9 )

Третя цифра: цифра у розряді десятків діленого 1-ї дії; ( 6 )

Четверта цифра: цифра у розряді одиниць добутку 5-ї дії; ( 0 )

V .  Повідомлення домашнього завдання ( записую на дошці ).

№ 542 ( 1,5 ), 546  і № 547 (додатково)

VI.   Підсумок уроку