Конспект уроку мистецтва для 10 класу з теми "Архітектура Близького Сходу. Культові й світські споруди: мечеті, медресе, караван-сараї, ринки. "

                                                     Урок  44

Тема: Культові й світські споруди: мечеті, медресе, караван-сараї, ринки. Мечеть пророка Магомета в Медині. Найголовніший храм мусульманського світу Кааба у Мецці. Блакитна мечеть у Стамбулі. Мечеть Ханського палацу в Бахчисараї. Мечеть Аль-Рахма («Милосердя») у Києві. Мечеть Імама в місті Ісфахан.

Мета: 1) ознайомити учнів з культовими арабо-мусульманськими архітектурними спорудами – мечеті, медресе, караван-сараї, ринки,  з технічними особливостями  культових споруд;

2) розвивати  здібності  характеризувати кращі зразки культових споруд Арабського Сходу, розширювати кругозір учнів;

3) виховувати ціннісне ставлення до архітектурних споруд арабо-мусульманського регіону

Тип уроку: комбінований

 Форми організації пізнавальної діяльності учнів: колективно-групова робота

Методи і прийоми: репродуктивно-ілюстративний, організація процесу сприймання, пізнавальної та практичної діяльності учнів, стимулювання активності учнів, порівняльний аналіз, діалог культур

Очікуваний результат: вміння орієнтуватися в художньому контексті арабо-мусульманського культурного регіону, зацікавленість культурною спадщиною мусульманського народу, вміння використовувати у пошуковій діяльності різні джерела інформації

                                             Хід уроку:

І.  Організаційний етап

• Яка релігія стала засобом об'єднання численних арабських племен в єдину державу ?
• Як перекладається з арабської  слово  «Коран»?
• Як називають прихильників ісламу?

2.Мотиваційний етап

У художній культурі людства одне з найважливіших місць належить арабо-мусульманській культурі, яка була створена арабськими племенами ("араб", тобто сміливий наїзник).

Народам Арабського Сходу належить важливе місце в історії культури людства.  Велика заслуга народів Арабського Сходу полягала й у тому, що вони зберегли (особливо в області науки) і передали наступним поколінням багато коштовних досягнень античності.

Не випадково середньовічні географи називали Арабський Схід грудьми світу: тут протягом багатьох століть билося серце світової цивілізації.

Розглянемо мистецтво архітектури цього культурного регіону.

3.Етап засвоєння нових знань

Арабська середньовічна культура розвивалася в Аравії, Іраку, Сирії, Палестині, Єгипті і Північній Африці, а також на території Південної Іспанії в період існування там Кордовського халіфату й арабських князівств.

     Арабо-мусульманська культура зробила значний внесок до скарбниці світової культури. Вона сама – одне з досягнень людства й тому заслуговує на повагу та розуміння. Зміцнюючи свою владу, араби заселяли старі міста, а також, як римляни свого часу, засновували на завойованих землях військові табори. Так виникли Басра (630 р.) й Куфа (638 р.) в Іраку, Фустат (640 р.) в Єгипті, Кайруан (670 р.) у Північній Африці.

         Поступово військові поселення перетворювалися на багаті торгові міста, оточені кріпосними стінами з ворітьми за кількістю сторін світу чи доріг, які вели до інших місцевостей. Цитадель правителя стояла в дуже укріпленому місці на узвишші й домінувала над містом. Центр міста (медіна) займали соборна мечеть і торгові квартали для найдорожчих товарів. Жаркий клімат зумовив будівництво відкритих і підземних водоводів, цистерн, водоймищ, фонтанів. Славилися багатим оздобленням численні громадські лазні, у спорудженні яких використовувався досвід зведення римських терм.

  Захист кожного житлового будинку  або ж громадської споруди досягається групуванням приміщень навколо замкненого двора. Тому в ісламських містах відсутні площі як самостійні форми в планувальній структурі міста. Їх роль виконували відкриті простори.

        Техніка будівничих породила особливі конструкції з глини, цегли й каменю. Були створені різноманітні форми арок – стрільчастих, підковоподібних, багатолопасних, фестончастих – винайдені особливі системи склепінчастого перекриття.

                          Основні типи мусульманських споруд

КУЛЬТОВІ СПОРУДИ          

Мечеть, мінарет, медресе

СВІТСЬКІ СПОРУДИ

Караван-сараї (придорожні готелі) і криті ринки, палаци правителів і знаті, укріплені цитаделі, міські стіни з вежами і воротами, величні мости

       Архітектори Арабського Сходу створили нові типи монументальних культових і світських будівель: уміщували тисячі молільників – мечеті, мінарети – вежі, з яких закликали віруючих на молитву, медресе – будинку мусульманських духовних училищ, караван-сараї і криті ринки, відповідали розмаху торгової діяльності міст, палаци правителів, укріплені цитаделі, фортечні мури з воротами і баштами.

             Мечеть –  місце для молитви і богослужіння, молитовний дім у мусульман, прихильників ісламського віровчення. Зовнішній вигляд мечеті нагадує фортецю, оточену глухими стінами (вони служили в якості захисту міста), в якій пробиті входи, але жоден не виділений в якості головного. Мечеть завершується куполом, який спирається на чотири сторони квадратного обсягу і на невеликі арки – тромпи. Форми арок в архітектурі арабів були різні. Звичайні і найпростіші – арка підковоподібна, стрілчата.

     Перша мечеть була побудована в Медині відразу після хіджи пророка. Тоді це був великий двір, обнесений стіною. Поряд з колонними мечетями споруджувалися будівлі  з центральним куполом. Зовнішність мечетей багато в чому залежала від будівельних матеріалів, які перебували в розпорядженні будівельників.  Поряд з колонними мечетями споруджувалися будівлі  з центральним куполом. Зовнішність мечетей багато в чому залежала від будівельних матеріалів, які перебували в розпорядженні будівельників.

На відміну від християнського храму, в колонному залі мечеті немає центральної осі, направляючої молільників до святилища. Скоріше всього, це потрібно для того, щоб, увійшовши в зали, зупинитися і оглянутися.

Особливе значення мав відкритий квадратний або прямокутний двір. У мечетях до однієї зі сторін цього двору, яка орієнтована в бік Мекки, примикала більш глибока, ніж на інших сторонах, аркада, що утворює кілька рядів молитовного залу. Арки спиралися на колони і стовпи.

Багато прикрашена ніша – міхраб – була розташована на стіні, що позначає напрямок до Мекки.

Мусульманський культ, який полягає у спільній молитві і читання Корану, обмежений церковним набором. У молитовному залі поруч із міхрабом споруджувався минбар - піднесення проповідника.

Зазвичай минбар має вигляд дуже високого крісла на постаменті з крутої драбинкою і обшитий різьбленими дерев'яними панелями.

 Підлога, де сиділи мусульмани, застеляли килимом.

 А старі масивні Корани ставилися на дерев'яні, гарно оздоблені стійки.

Мечеть Пророка Магомета в Медині – одна з найбільш шанованих святинь ісламу, розташована в західній частині Саудівської Аравії, в місті Медині. Масджид ан-Набаві є місцем поховання Мухаммеда і за значимістю для мусульман поступається тільки Заповідній мечеті в Мецці.

Храм був заснований в 622 році. Місце для нього вибрала верблюдиця Пророка, що йде по божественному велінню. Коли Мухаммед переселився в Медину, то кожен житель міста запропонував йому своє житло. Але тварина зупинилася біля двох сиріт, у яких і була придбана земля для мечеті.

Пророк брав безпосередню участь в будівництві храму.

    Спорудження перебувало біля будинку Мухаммеда, а коли він помер (в 632 році), то його житло увійшло до складу мечеті Масджид ан-Набаві. Тут також проводились громадські та культурні заходи, судові засідання і навчання основам релігії.

Пророка поховали на території святині під зеленим куполом. Такий колір він придбав приблизно 150 років тому, до цього його фарбували в синій, фіолетовий і білий.Точної дати побудови цього зводу ніхто не знає, але перша згадка про нього було знайдено в рукописах XII століття.

Мечеть Пророка стала першою спорудою в Аравійському півострові, де провели електрику. Це подія трапилася в 1910 році. Остання масштабна реконструкція храму відбулася в 1953 році.

Блакитна мечеть – найбільша і одна з найкрасивіших мечетей Стамбула, яка також є одним з головних символів міста і самої Туреччини. Зведений у непрості для Османської імперії часи, храм втілив в собі сплетіння візантійського і ісламського стилів, а сьогодні будову визнано зразковим шедевром світової архітектури. Це один з найбільших зразків не тільки ісламської, а й світової архітектури. Вона має незвичайну кількість мінаретів, замість звичних 4-х по сторонах світу у Блакитній мечеті їх 6;  додаткові два розташовані на зовнішніх кутах. Розташована в історичному центрі міста в районі Султанахмед, на березі Мармурового моря, блакитна мечеть знаходиться прямо навпроти не менш знаменитої Айя-софія, або Софійського собору Константинополя. Але сьогодні спорудження частіше називають Блакитною мечеттю, і таку назву безпосередньо пов'язано з інтер'єрами святині. 

Мехмет Ага – учень відомого зодчого Мімара Сінана – вирішив перевершити свого вчителя і побудувати дивовижну мечеть, кращу у всій Османській імперії.

     Його походження пов'язують з кількома прообразами: зі сторожовою чи сигнальною вежею, маяком. Мінарет служить для скликання правовірних на молитву, що й виконує спеціальний службовець при мечеті – муедзин. Звичайно мінарет прилягає до мечеті, інколи розташований окремо.

Асиміляція архітектурних особливостей різних культурних регіонів зумовила виникнення оригінальних і не схожих між собою форм мінаретів.

         Медресе – мусульманські релігійні навчальні заклади.   Медресе  відкривалися зазвичай при великих мечетях. У них готували служителів культу а також вчителів початкових мусульманських шкіл. Медресе являє собою 1-2-поверхову споруду з прямокутним подвір'ям, келіями, мечеттю та аудиторіями. Існують регіональні відмінності в архітектурі медресе – у Середній Азії мечеть і аудиторії розташовані в корпусі будівлі, по обидва боки від порталу, у Сирії та Єгипті вони займають обернені до подвір'я лоджії. У Малій Азії  подвір'я медресе зазвичай покривається масивним куполом. Медресе оздоблюється різьбленням на камені, стуку (алебастровій штукатурці), дереві й теракоті та полив'яними плитками. У комплекс медресе крім мечеті, класів і житла, входили бібліотека, трапезні, дворики з фонтанами. Архітектурі та декоративному оформленню медресе приділялася особлива увага, і до наших днів збереглися чудові зразки центрів освіти.

             Караван-сарай – заїжджий двір. Караван-сараї являли собою прямокутне подвір'я з приміщеннями в один або кілька ярусів  для розміщення людей і короткочасного зберігання краму. Часто всередині не було жодного начиння, адже мандрівники повинні були мати все з собою –  постіль і килим, а також припаси для себе і своїх тварин. Проте нерідко була вода, або караван-сарай розташовувався біля джерела чи криниці. Тварин ставили на подвір'ї, але частіше у спеціально відведеній для цього загорожі. Нерідко караван-сараї враховували можливість нападу і будувалися з міцного каміння, щоб відбити його або перечекати недовгу облогу. Зовнішні кам'яні стіни караван-сараїв могли бути прикрашені багато оздобленими порталами входів. На перетині важливих шляхів і у великих містах караван-сараї являли справжню подобу сучасних готелів  з наданням додаткового сервісу  (харчування, бані, пункти обміну і торгівлі тощо).

       Цитаде́ль (фортеця, кремль) – фортеця, яка захищає місто, або центральне внутрішнє об’єднане  укріплення всередині огорожі, що мало самостійну оборону, було загальним  захисним пунктом фортеці й  слугувало останнім опірним пунктом для гарнізону фортеці  у випадку падіння її основних укріплень.

4. Робота в групах

Презентувати результати пошукової роботи (інформація про ісламські архітектурні пам’ятки Ісфахану, Бахчисараю, Мекки,  Києва)

У місті Мекка (ОАЕ) на великій території головної мечеті розташоване основне святилище ісламу – Кааба, невеликий будинок майже кубічної форми. Це "Священний будинок", до якого щодня п'ять разів звернені погляди всіх мусульман під час здійснення молитви. Так відбувається протягом більше 1400 років з часів Пророка Мухаммада. Напередодні Курбан-байрама, одного з головних мусульманських свят, мільйони віруючих з різних країн роблять хадж (хаджж) – паломництво в Мекку, до Кааби, і це стає головною темою журналістських репортажів ісламського світу.

Згідно переказу, тут Адам створив найперший будинок (намет), а саму Каабу звів його син Шис (Сіф). Для будівництва були взяті камені від п'яти священних гір. Святилище було споруджене першими людьми на подяку Богові за прощення –  у тому місці, де відбулося їхнє возз'єднання із Всевишнім. Під час всесвітнього потопу, говорить переказ, будинок було піднято в повітря, а потім зруйновано. Бог повелів Ібрахіму (вважається загальним предком арабів й євреїв) і його синові Ісмаїлу знайти зниклу під пісками основу храму й побудувати новий. Під час роботи Ібрахім стояв на плоскому камені, що міг ширяти над землею. Цей камінь, на якому зберігся відбиток ступні Ібрахіма, є священним для мусульман і зветься Макам Ібрахім (місце стояння Ібрахіма). Він знаходиться у декількох метрах від Кааби, напроти входу у святилище.

Отже, правовірні вважають Каабу першим на землі храмом Всевишнього, створеним руками людини.

Кааба не раз перебудовувалася, тому що старіла й руйнувалася паводковими водами. Сьогодні цей кам'яний будинок висотою близько 15 м із основою 12х10 м. Кути його зорієнтовані в напрямку частин світу. У східний кут Кааби вмонтований Чорний камінь, облямований широким срібним ободом. Це головний предмет поклоніння, найбільш священний елемент будинку, символ могутності Аллаха, посланий на землю людям. Мусульмани вірять: це скам'янілий ангел-охоронець Адама, разом з першими людьми виселений з раю за те, що не вберіг їх від спокус і порушень божественної заборони. Коли настане судний день, Чорний камінь перетвориться в ангела, що покликаний розповісти Богові про тих людей, які свято виконували свої обов'язки, обряди, тобто жили праведно. Прочани прагнуть поцілувати Чорний камінь або торкнутися його (видима поверхня становить 16,5 на 20 см).

У Чорного каменю, що, до речі, не тоне у воді (учені висунули гіпотезу про його метеоритне походження) своя багата історія. Через пожежі й інші нещастя ця реліквія розколювалася на частини. Але шматки склеювали. У свій час честь вмонтувати його зі стіну Кааби дісталася пророку Мухамеду. В 930 році кармати, що оселилися в Бахрейні, викрали Чорний камінь, і в Мекку він був повернутий в 951-му. Істиність його встановили по властивості не тонути у воді. В 1050 році єгипетський халіф посилав людину, щоб та знищила реліквію, але ця витівка не вдалася. Кааба двічі горіла, а в 1626 році її затопило. І цільний камінь розколовся на 15 шматків. Але потім їх скріпили цементним розчином й уклали в срібне обрамлення.

Кааба покрита кісвою – чорним покривалом з натурального шовку з вишитими на ньому золотом у верхній частині коранічними висловами. Покривало щороку міняють. Стара кісва ріжеться на шматочки й продається прочанам. Багато хто зберігає шматочки покривала як священні реліквії. Право на одягання Кааби вважається найбільшою честю, що із древніх часів належала престолонаслідникам й різним великим людям.

На кожну окрему частину (їх 5) кісви йде 670 кг чистого натурального шовку. Вартість всієї кісви – 18 млн саудівських ріалів. Більше 500 чоловік стежать за цим полотном і тримають його в порядку. Щороку чорне полотно зрошується рожевою водою.

Усередину ведуть єдині двері, що піднімаються над землею приблизно на 2 метри. Вони зроблені з чистого золота (вага 286 кг). Під час відвідування будинку до дверей приставляють сходи. Усередині перебувають три колони, висять численні лампи, розписані емаллю, і зберігаються дарчі списки Корану. У частини стіни між дверима й Чорним каменем вимовляють молитву Аллахові. З даху північно-західної стіни виступає позолочений стік для води. Навколо будинку вимощена доріжка, по якій роблять ритуальні обходи святилища. У північно-східній частині будинку є напівкругла стінка. Вона відгороджує особливе місце, де прочан немає під час обходу. Адже вважається, що при пророці Ібрахімові воно нібито було частиною Кааби й там, відповідно до легенди, похований син Ібрахіма Ісмаїл і його мати.

    Велика реконструкція Кааби була проведена в 1996 році, з першоджерельних матеріалів лишились тільки камені, а всі інші  елементи були замінені, включаючи дах.

Сьогодні святість Кааби, що стала символом єдності мусульман усього світу, визнають всі течії ісламу.

Мечеть «Ар-Рахма», що в перекладі означає «Милосердя» – перша мечеть в Києві.  Вона знаходиться на горі Щекавиця, в історичному центрі столиці.

На одній з найдавніших київських гір, Щекавиці, знаходилося старе мусульманське кладовище. Більшість поховань тут – татари. Засноване воно було перед Другою світовою війною, однак ховати тут заборонили вже в 60-х роках ХХ століття. Місцевість, про яку йде мова, називається Татаркою.

Частина кладовища збереглася і сьогодні. На багатьох могилах написи зроблені на двох мовах – арабська в'язь і кирилиця. Це пояснюється тим, що багато мусульман були одружені з українками. Замість хрестів на цих могилах – традиційні півмісяці.

 Згідно з історичними зведеннями, в 1897 році в столиці проживало близько п'яти сотень мусульман. Але в той період мусульмани не зуміли відкрити мечеть, а тільки молитовний будинок.

У 1913 році був закладений перший камінь під майбутню мечеть на вулиці Гоголівській, 29. Але революційнй події, війна, яка почалася незабаром, поклала край цій ідеї. Сьогодні за цією адресою знаходиться звичайний житловий будинок.

У 1991 році до ідеї звести мечеть в Києві повернулися. У 1996 році Духовне об'єднання мусульман отримало дозвіл на землю на Щекавиці, за адресою вулиця Лук'янівська, 46.

Мечеть «Ар-Рахма» зводили поетапно. Гроші на будівництво мечеті збирали всією мусульманською громадою Києва, вкладали фінанси і меценати. У 1998 році завершили перший етап. У 2000 над на куполі був встановлений півмісяць. З цього моменту тут почали молитися.

У 2004 році було прийнято рішення про зведення цілого Ісламського комплексу. І пізніше, вже в 2009 році, почали будувати мінарет.

Остаточно добудована і відкрита Ар-Рахма була в грудні 2011 року На відкриття приїжджали делегати з декількох десятків країн світу. До відкриття мечеті мусульмани молилися в будівлі ісламського центру.

Мечеть «Милосердя»  зовні нагадує  східну казку.

Дивовижна архітектура і мінарет заввишки в 27 метрів – тільки зовнішня оболонка. На території мечеті панує атмосфера спокою. Вночі мечеть підсвічується. Завдяки цьому вона сяє в темряві, і її добре видно з різних куточків Києва –  вона знаходиться на височині.

Примітно, що на територію мечеті можуть потрапити не тільки мусульмани. Тут ставляться з гостинністю і розумінням до людей інших віросповідань, проводять екскурсії. Головне, щоб гості, які приходять в «Ар-Рахма», поважали традиції цього місця.

Жінкам не варто забувати про строгі мусульманські звичаї. Тому не варто відвідувати мечеть у відкритому одязі, краще уникати запаху парфумів і помітною косметики. Голову потрібно покрити.

Багато віруючих приходить по п'ятницях – святковим для Ісламу днях, у вихідні, а також в особливі для цієї релігії дні. 

    Мечеть Імама - втілення величі Ісфахана.

Стародавнє місто Ісфахан розташоване біля підніжжя хребта Загрос, в 340 км від Тегерана – столиці Ірану.

Нею захоплювалися азіатські, європейські купці і навіть італійський мандрівник Марко Поло. У 1387 року місто підкорив Тамерлан і після «загальної різанини» наказав своїм воїнам спорудити пагорб з 70 000 черепів. Але незабаром Ісфахан, немов птах фенікс, відродився з попелу і перетворився на процвітаюче місто.  Сьогодні Ісфахан – третє за величиною місто країни і старовинний ремісничий центр, де вручну тчуть перські килими.

Серцем Ісфахана є площа Імама. Також її називають «Нахш-е Джахан», що в перекладі означає «образ світу». Це друга за величиною площа в світі після пекінської Тяньаньмень. Опинившись на площі Імама, мандрівник немов переноситься в світ перських казок з «Тисячі і однієї ночі».

Тут є все: мечеті, блакитні куполи і башти мінаретів, фонтани, чайхани, ресторанчики і, звичайно ж, магазини. З північного боку площі розташований вихід на Великий базар, із заходу до неї примикає Палац Алі-Гапу, зі сходу –  Мечеть Шейха Лютфалли, а з півдня – Мечеть Імама, або Шахська мечеть.

Мечеть Імама – шахська мечеть з 52-метровим куполом і парою мінаретів заввишки по 42 метри була побудована при шаху Аббасі I всього за 18 років (1611 – 1629).  Як всередині, так і зовні, стіни мечеті і мінаретів декоровані бірюзовими кахлями з геометричними і рослинними орнаментами. Щоб надати облицюванню особливої ​​виразності, шах наказав використовувати не складальну керамічну мозаїку, а багатоколірні глазуровані плитки, розписані в техніці «Хафт-ранги» (перс. «Сім кольорів» - «небесна веселка»).

Підраховано, що на облицювання мечеті пішло 472 500 поливних кахлів. Уздовж внутрішнього двору мечеті тягнуться 2-поверхові худжри – келії для проживання семінаристів. З кожного боку двір обрамлений айванами –  високими склепінчастими приміщеннями, службовцями входами. Головний вхід, провідний безпосередньо в молитовний зал, прикрашений глибокою нішею, напівкупол якої заповнений декоративними сталактитами.  Інтер'єри Шахської мечеті оформлені мозаїкою, орнаментами і химерної арабською в'яззю, виконаної придворним художником Аббаса I – Резой Аббасі. Усередині мечеті можна побачити величезний мармуровий міхраб (молитовна ніша, звернена в сторону Мекки) і витонченої роботи кафедру, призначену для читання Корану.

6. Етап підсумків, висновків

• Схарактеризуйте риси архітектури Близького Сходу
• Святиня мусульманської  Кааби – …
• Релігійний навчальний заклад для мусульман – …

    Арабо-мусульманська культура зробила значний внесок до скарбниці світової культури. Вона сама – одне з досягнень людства й тому заслуговує на повагу та розуміння. Мотиви з мусульманської культури  використані в мистецтві Італії, особливо в архітектурі Сицилії й Венеції. У XVII столітті на європейському Заході виникла мода на культуру й прикраси з мусульманських країн Сходу. Арабо-мусульманська поезія стала надбанням багатьох народів і надихала поетів, драматургів інших регіонів на створення шедеврів. Європейські зоряні каталоги містять 210 арабських назв, наприклад, аль-таїр (ат-таїр – орел, що летить); аль-дебаран (аддабаран – тильний). В українській мові використовуються арабські за походженням слова, адмірал (амір аль-бахр – повелитель моря), арсенал (дар ас-син'а – робочий майданчик, корабельня) й ціла низка інших, до яких ми так звикли: цифра, тариф, базар, магазин, атлас. Палацові та оборонні споруди в Криму теж нагадують про досить тісні контакти слов'янської та арабо-мусульмапської культур.

   Впродовж багатьох століть цей культурний регіон притягував до себе шукачів пригод, яких цікавили звичаї та традиції цих народів. Є чимало написаних книг та знятих фільмів на цю тематику, адже ця культура є невичерпним джерелом для різних сюжетів.

7. Рефлексія

• Найбільше в культовій архітектурі  Арабського Сходу вразило…
• Новою інформацією для мене було…
• Культурна памятка, яку хочеться відвідати – це…