Конспект уроку мистецтва для 11 класу з теми "Різнокольоровий світ європейського живопису. Первісні наскельні малюнки печер Ласхо та Альтаміра. Мозаїка, фреска, іконопис, книжков "

                                                         Урок 10

Тема: Різнокольоровий світ європейського живопису. Первісні наскельні малюнки печер Ласхо та Альтаміра. Мозаїка, фреска, іконопис, книжкова мініатюра Візантії. Канони фресок романської доби. Вітражі готичних соборів

Мета: 1) формувати в учнів базові знання з живопису від первісного часу до середньовіччя, виявити найхарактерніші ознаки мистецтва художніх  стилів романіки та готики;

2)розвивати вміння  узагальнювати, систематизувати мистецькі знання; стимулювання потреби мистецької самоосвіти та здатності до художнього самовираження;

3) виховувати ціннісне ставлення до живопису стародавніх епох

Обладнання: комп’ютер, мультимедійна презентація, ілюстрації до теми

                                                         Хід уроку

1. Організаційний етап

• Назвати основні види мистецтва
• Яке місце серед них займає живопис?

2. Мотивація навчання

  «Живопис – це щось середнє між думкою і об'єктом».         

  (Семюела Тейлора Кольріджа)

Прокоментувати фразу

3.4. Етап засвоєння нових знань. Вступна бесіда. Аналіз творів мистецтва.

  -Коли були відкриті перші знання про живопис?

        Печера Альтаміра  (Іспанія) була знайдена археологом-любителем Марселіно Санс де Саутуолі його 9-річною донькою в 1879 році.

Печера була розкопана Саутуолою та Хуаном Віланова-і-П'єра — археологом з Мадридського університету.

    У 1880 вони опублікували результати розкопок, де віднесли малюнки до епохи палеоліту. Інші вчені сприйняли це повідомлення неоднозначно, Саутуолу звинуватили у фальсифікації малюнків, поки пізніше не були відкриті печерні розписи в інших місцях, але до цього часу Саутуола вже помер.

       Печера довжиною 270 м складається з серії подвійних коридорів і зал. Головна зала становить у довжину 18 м і від 2 до 6 м у висоту. Деякий час у печері ніхто, крім тварин, не жив.

    Малюнки представляють зображення бізонів, коней, кабанів, відбитки долонь тощо. Вони виконані вугіллям, охрою, гематитом та іншими природними фарбами. Малюнки розташовані на стелі і стінах не тільки головного залу, але і в головному коридорі та інших залах. Схожі зображення є в печерах Скандинавії і Північної Італії.

    У 1960-1970-х печеру відвідала величезна кількість туристів, до 1500 осіб на день. Це призвело до того, що на малюнках була виявлена ​​цвіль від вогкості. Влада закрила печеру на реставрацію в 1977 і знову відкрила в 1982, однак різко обмеживши туди доступ до ~ 20 осіб на день. Черги на відвідування доводилося чекати до трьох років.

У 2002, після виявлення цвілі на малюнках у головному залі, печера була закрита для відвідувань. У червні 2010 міністр культури Іспанії Анхелест Гонсалес-Сінді оголосила, що в 2011 печеру буде знову відкрито.

У 2001 у музейному комплексі Альтаміра,  поруч з печерою, були відкриті копії знаменитого живописного панно Великого плафона, а також деяких інших зображень печери, що дозволяють ознайомитися з малюнками, не відвідуючи печеру. Інші копії малюнків Альтаміри містяться в Національному археологічному музеї Іспанії в Мадриді, Німецькому музеї в Мюнхені та в Японії. (слайд 2)

Аналіз творів мистецтва

• Які сюжети люди палеоліту зображали на стінах і стелях печер?
• Чи змінювався з розвитком первісних людей характер зображень?

         Важлива подія трапилася у Франції 12 вересня 1940 року. Четверо старшокласників вирушили в експедицію, щоб знайти підземний хід до середньовічного замку. Вони натрапили на вузький отвір, що утворився після падіння сосни, в яку влучила блискавка. Вони опинились в печері доісторичної людини, на стінах якої зображені величезні звірі. Діти повідомили про це відкриття своєму вчителеві. Учитель був вражений, коли побачив цю первісну «галерею», яка нагадувала сучасне мистецтво графіті. Юні дослідники відкрили печеру Ласко.

   Фахівець з історії первісного суспільства Анрі Брейль, який переховувався в регіоні під час німецької окупації, став першим дослідником, що відвідав печеру Ласко і 1940 року разом з іншими дослідниками. Анрі Брейль першим встановив справжність наскельних малюнків, описав і вивчив їх. З кінця 1940 року він зробив безліч вимірювань і провів кілька місяців на цьому місці, вивчаючи первісний живопис. Кілька років А. Брейль провів у Іспанії, Іспанії, Португалії, та Південній Африці, а потім 1949 року повернувся до Франції і почав розкопки Ласко. Він розраховував знайти там поховання, але замість цього відкрив безліч нових наскельних зображень. А. Брейль про Ласко: «Якщо Альтаміра – столиця печерного живопису, то Ласко – її Версаль»

          Обидві печери із зображеннями диких і свійських тварин внесені до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

• Коли виник і як розвивався живопис у Європі? Які стилі й жанри панували в стародавні епохи?
• Які ви знаєте жанри монументального живопису?

     Епоха Середньовіччя занурює європейців у світ сакрального живопису – символічні образи і містицизм. Картина світобудови відображена на сторінках книжок (мініатюри) та на стінах християнських соборів (монументальний живопис).

      На початку середньовічного періоду найбільш значними творами мистецтва були дуже рідкісні і дорогі предмети, пов'язані зі світськими елітами, монастирями та великими храмами, і якщо релігійні, головним чином створювались ченцями. До кінця Середньовіччя роботи значного художнього інтересу можна було знайти і у невеликих селах і значному числі буржуазних будинків в містах, а їх виробництво було в багатьох місцях важливою місцевою промисловістю, де митці з духовенства вже були винятком. Однак правило Святого Бенедикта дозволяло монастирям продаж творів мистецтва, і зрозуміло, що протягом усього періоду ченці могли створювати твори мистецтва, в тому числі світські, комерційно для світського ринку, а монастирі могли наймати світських фахівців у разі необхідності.

       В епоху середньовіччя живопис став одним з найголовніших видів мистецтв. Зміни в житті суспільства й нові технічні приймання дали художникам можливість створювати реалістичні, пронизані глибоким гуманізмом добутку, яким було призначено зробити справжню революцію в західноєвропейському мистецтві

        На заході романської епохи живопису приділялася другорядна роль малярства. Але із приходом XIII сторіччя почався стрімкий розвиток європейської цивілізації, що відкрило перед художниками нові перспективи. Палаци й замки вищої знаті прикрашалися з небаченим раніше пишнотою, бурхливо розросталися Париж, Прага, Лондон, міста Італії й Фландрії. Нових полотен – спочатку лише на релігійні сюжети –  жадали не тільки аристократи й служителі церкви, але й заможні городяни. З поширенням грамотності зростав і попит на літературу світського змісту. Кращі зразки книжкового мистецтва, багато оформлені мініатюрами, призначали для королів і князів і створювалися не тільки в монастирях, але й професійними художниками, що мали власні майстерні. Незважаючи на досить низьке суспільне становище при житті, імена багатьох художників і їх біографії стали надбанням історії.

     З XI по XII століття у всьому європейському мистецтві домінував романський стиль. Основне вираз він отримав в архітектурі. Для храмів того часу характерна трьох-, рідше –  пятинефная структура базиліки, вузькі вікна, що не дають особливого освітлення. Часто архітектуру цього періоду називають похмурою. Романський стиль в живописі Середньовіччя також відрізнявся певною суворістю. Практично повністю художня культура була присвячена релігійній тематиці. Причому божественні діяння зображувалися в досить грізною манері, що відповідає духу часу. Майстри не ставили перед собою завдання передати подробиці тих чи інших подій. У центрі їхньої уваги був сакральний сенс, тому живопис Середньовіччя, коротко затримуючись на деталях, в першу чергу передавала символічне значення, спотворюючи для цього пропорції і співвідношення.

     Художники того часу не знали перспективи. На їхніх полотнах персонажі знаходяться на одній лінії. Однак навіть при швидкоплинному погляді легко зрозуміти, яка фігура на зображенні головна. Для встановлення чіткої ієрархії персонажів майстри робили одних значно переважаючими зростанням інших. Так, фігура Христа завжди височіла над ангелами, а вони, в свою чергу, домінували над простими людьми.  (слайди 3-4)

   У цього прийому була й зворотна сторона: він не давав особливої свободи в зображенні обстановки і деталей фону. В результаті живопис Середньовіччя того періоду приділяла увагу лише головним моментам, не обтяжуючи себе зображенням другорядного. Картини представляли собою свого роду схему,  суть, але не нюанси.

    Живопис європейського Середньовіччя в романському стилі ряснів зображеннями фантастичних подій і персонажів. Уподобання часто віддавалися похмурим сюжетам, оповідаючи про прийдешню кару небесну або жахливі діяння ворога роду людського. Великого поширення набули сцени з Апокаліпсису.

    Образотворче мистецтво романського періоду переросло в собі живопис раннього Середньовіччя, коли під тиском історичних подій практично зникло багато її видів та панував символізм.

       Готичний живопис Середньовіччя зобов'язаний своїм виникненням зміною релігійного життя. Так, до початку XIII століття практично всі вівтарі доповнювалися запрестольним чином, що складався з двох або трьох картин і зображує сцени зі святого писання. Виготовлення подібних робіт вимагало від майстра глибокого розуміння своєї відповідальності перед богом і прихожанами і одночасно надавало великий простір для використання власної майстерності. Статут наказував послідовникам скромне життя, а тому для прикраси монастирів не підходила мозаїка. Їй на зміну прийшов настінний живопис. Ідеолог ордена, Франциск Ассизький, привніс зміни не тільки в релігійне життя, але і в світорозуміння середньовічної людини. Керуючись його прикладом любові до життя у всіх її проявах, діячі мистецтва стали приділяти більше уваги реальності. На художніх полотнах релігійного змісту стали з'являтися деталі обстановки, виписані настільки ж ретельно, як і головні персонажі. (слайд 5)

    Живопис Середньовіччя ще в романський період збагатилася новим прийомом. Майстри стали наносити фарби поверх ще сирої штукатурки. (Що собою являє фреска?)  Така техніка була пов'язана з певними складнощами: художник повинен був працювати швидко, виписуючи фрагмент за фрагментом в тих місцях, де покриття ще залишалося вологим. Зате такий прийом приносив свої плоди: фарба, вбираючись в штукатурку, не обсипалася, робилася яскравішою і могла залишатися неушкодженою  тривалий час. Але чиста фреска по вологому майже ніколи не була остаточною. Після висихання її поверхню зазвичай доробляли новими шарами фарб, приховуючи невдалі місця чи підкреслюючи силуети, наносячи порухи світла та деталі. (слайди 6,7)

    Живопис Середньовіччя Європи повільно набував глибину. Чималу роль у цьому процесі зіграло бажання передати реальність у картині з усіма її обсягами. Потихеньку, роками відточуючи свою майстерність, художники навчалися зображати перспективу, надавати тілам і предметам схожість з оригіналом. Ці спроби добре помітні в роботах, що відносяться до міжнародної або інтернаціональної готики, що склалася до кінця XIV століття. Живопис Середньовіччя того періоду володів особливими рисами: увагою до дрібних деталей, деякою витонченістю і вишуканістю в передачі зображення, спробами побудови перспективи.

     Характерні особливості живопису цього періоду найбільш виразно помітні в невеликих ілюстраціях, що прикрашали книги. (слайд 8) Серед всіх майстрів мініатюр окремої згадки заслуговують брати Лімбург, що жили на початку XV століття. Вони трудилися під заступництвом герцог Жана Беррійского, що доводився молодшим братом короля Франції, Карлу V. Однією із знаменитих робіт художників став «Часослов герцога Беррійського». Він приніс славу  братам і їх покровителю. Однак до 1416, коли слід Лімбургов втрачається, він залишився незавершеним, а 12 мініатюр, які майстри встигли написати, характеризують і їх талант, і всі особливості жанру.

     Трохи пізніше, в 30-х роках XV століття, живопис збагатилася новим стилем, які надали згодом величезний вплив на всі образотворче мистецтво. У Фландрії були винайдені олійні фарби. Рослинне масло, підмішане до барвних речовин, надавало нові властивості складові. Кольори стали значно більш насиченими і яскравими. Крім того, зникала необхідність поспішати, яка супроводжувала написання картин за допомогою темпери, що становить її основу: жовток дуже швидко висихав. Тепер живописець міг працювати розмірено, приділяючи належну увагу всім деталям. Шари мазків, нанесені один поверх одного, відкривали досі невідомі можливості гри кольору. Олійні фарби, таким чином, відкрили майстрам цілий новий, незвіданий світ.

     Мистецтво Візантії представляють мозаїки, фрески, іконопис, книжкова мініатюра. Сторінки рукописів прикрашали ініціалами, віньєтками. Середньовічні книжкові мініатюри стали передвісниками станкового живопису. Перевага віддавалась малюнку, а заголовки, орнаменти, короткі текти вільно розміщувались на сторінках. Яскраві кольори мозаїки зі смальти, яку виготовляли візантійські майстри, сяяли на золотавому тлі, утворюючи ефект мерехтіння.

   До найкращих здобутків світового мистецтва належать візантійські ікони темперою, створені в ХІ-ХІІ ст. в константинопольських майстернях. На їхню композиції вплинули як літературні джерела, так і  вироблені канони (золоте тло, площинність).

Так, композицію та тематику ікони кінця ХІ ст. навіяв твір «Ліствиця» автора Іоанна. На іконі «Ліствиця» подано драбину, по тридцяти сходинках якої в небо піднімаються ченці. Тридцять сходинок символізували їхні чернечі чесноти. Художник подав на верхівці автора Іоанна, що вже досяг неба. Ікону створили в константинопольській майстерні, ймовірно, за замовою монастиря св. Катерини на горі Синай. Бо подані дещо індивідуалізовані обличчя ченців, а другим за Іоанном зображено тодішнього ігумена синайського монастиря Антонія. (слайд 9)

    До творів константинопольських майстерень належить і темперна ікона «Вишгородська Богоматір», більш відома за пізньою назвою «Володимирська». Потьмянілу ікону підновили в ХVI ст.(?) і  реставрували на початку ХХ ст. Сучасний глядач може бачити лише обличчя Богородиці і її сина, створені ще на початку ХІІ ст. Очі Богородиці сповнені туги і передчуття майбутньої трагедії, що очікує її сина. Її обличчя сповнене психологічної напруги і теплої емоційності, дивних як в середньовічному мистецтві, так і в тогочасному мистецтві Візантії. (слайд 10)

       Візантійська художня традиція ще зберігає привабливість навіть для західноєвропейських художників, але вони вже самі здатні запропонувати нові деталі, нове розуміння простору і часу, нові композиції, бо мало рахуються з жорсткими канонами Візантії. Митцям Західної Європи буде що сказати про природу, історію і світ людських почуттів найближчі 800 років.

Аналіз творів мистецтва   (слайд 11)

• Охарактеризуйте колорит мозаїки. Зверніть увагу на контурні лінії, що надають зображенню чіткості.
• Поміркуйте про застосування мозаїки в сучасних інтер’єрах та екстер’єрах.

    Для фрескового живопису романської доби — першого загальноєвропейського стилю — характерні умовність і площинність зображення (композиції були позбавлені глибини простору), схематичність образів і різномасштабність фігур (Христа завжди малювали вищим за інших).

   Засновник італійської малярської школи Джотто ді Бондоне (1267—1337) вийшов за межі середньовічного канону. Звичні аскетичні вирази облич митець зумів оживити емоційними поглядами. Він також по-новому почав відтворювати простір, розміщуючи персонажів фресок так, що виникала ілюзія просторовості. (слайд 12)

Аналіз творів мистецтва

• У чому полягає умовність романського стилю фресок художника Джотто?
• Якими засобами відображено простір на розписі Джотто?

   «Біблією для неписьменних» часто називають вітражі готичних соборів, адже вони давали змогу ознайомитися з основними сценами зі Святого писання. Особливе місце в розвитку вітражного живопису належить Франції, де виникла готична архітектура, яку сусідні країни вважали зразком. (слайд 13)

    Єдиною спорудою, чиї вітражі збереглися з ХІІІ ст. без реконструкцій, є собор у Шартрі. Кольори 170 вітражів з домінуванням блакитних і синіх відтінків створюють містичну атмосферу. Їх виготовляли всі ремісничі корпорації міста.

5. Практичне завдання: Зробити ескіз вітражу (у стилі готики) або мозаїку (на зразок ваізантійської) на вільну тематику (якщо бракує часу – завершити вдома)

6. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

    Пройшовши шлях від вабливих, але недосяжних спогадів про велич Античності до нових відкриттів епохи Відродження, живопис подарував світу безліч робіт, у великій мірі розповідаючи про шукання людського розуму, його осмисленні свого місця у Всесвіті і взаємозв'язку з природою. Розуміння глибини злиття духу і тіла, характерне для Ренесансу, значущості гуманістичних принципів і деякого повернення до основних канонів грецького і римського образотворчого мистецтва буде неповним без вивчення попередньої йому епохи. Саме в Середньовіччі зародилося відчуття масштабності ролі людини у Всесвіті, настільки відмінне від звичного способу комахи, чия доля повністю знаходиться у владі грізного Бога...

*Які найвідоміші пам’ятки образотворчого мистецтва палеоліту знайдено в Європі?

*Чим характерний монументальний живопис середньовіччя?

*Які види монументального живопису побутували в середні віки?

*Який прорив у живописі здійснив італійський маляр Джотто ді Бондоне?