Конспект уроку музичного мистецтва на тему: "Ноктюрн. Рапсодія"

Тема уроку: Ноктюрн, Рапсодія.

Мета уроку:  - ознайомити дітей з поняттями «ноктюрн», «рапсодія»; - розвинути навички активного сприймання музичного твору; - розширювати знання дітей про нові стилі музики; - виховувати потребу сприймати та виконувати музичні твори.

Музичний матеріал: Ф. Ліст Угорська рапсодія № 2 для ф-но, М. Скорик Карпатська рапсодія для скрипки з ф-но, «Колискова майбуття» вірші і музика В. Дроботенко.

Обладнання: конспект, нотні приклади, портрет композиторів, наочно-дидактичний матеріал, слова пісні,  ТЗН, музичний інструмент.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І.       Організація класу.

1. Вітання.
2. Перевірка готовності учнів до уроку: наявність підручників, нотних зошитів.
3. Оголошення теми, мети уроку.

• Діти! Сьогодні тема нашого уроку «Ноктюрн, рапсодія». Ці слова для вас не відомі, тому ми повинні дати визначення цьому поняттю. Ще ми познайомимося з творчістю композитора Ф. Ліста і його твором «Угорською рапсодією №2 для фортепіано», творчістю М. Скорика і його твором «Карпатська рапсодія для скрипки з фортепіано». Також ми продовжимо вивчати пісню «Колискова майбуття», яку створила

     В. Дроботенко.

ІІ.        Актуалізація опорних знань.

• Діти! З яким жанром музики ви знайомилися на попередньому уроці?

Ноктюрн - жанр камерно-інструментальної музики; невеликий ліричний твір мрійливого настрою.

• Які переживання відображає ця музика?

Ноктюрн став одним із таких жанрів, які дають можливість відобразити найтонші переживання людини, показати її внутрішній світ. Із французької «ноктюрн» перекладається як нічний. Адже саме о цій порі все навкруги стихає, з’являється можливість побути на самоті.

ІІІ.        Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні ми з вами ознайомимося із новим жанром музики.

Слово «рапсод» має тисячолітню історію. У перекладі з грецької вона означає «той, хто складає пісні».

У Стародавній Греції на святкових бенкетах і змаганнях мандрівні співці-рапсоди декламували довгі поеми із цікавим сюжетом. Розділи цих поем називалися рапсодіями. Зазвичай співаки виконували рапсодії під акомпанемент кіфари або ліри.

Рапсодія – жанр камерно-інструментальної музики; зміст якого нерідко пов’язаний із народною творчістю.

Одним із найяскравіших композиторів, хто творив у цьому жанрі, був Ференц Ліст. Його угорські рапсодії – це неперевершені сцени народного життя.

Ференц Ліст (1811-1886) – видатний угорський композитор, піаніст і диригент. Народився в с. Добор’ян у родині музиканта. На формування його музики великий вплив відіграли угорські й циганські народні пісні і танці, до яких він неодноразово звертався упродовж своєї композиторської діяльності.

Ліст дуже рано навчився грати на фортепіано і уже в 9 років виступав з першим публічним концертом, гастролював країною. Проте навчитися професійної музики в Угорщині не було ні в кого, тому його батьки вирішили переїхати до Відня, де він розпочав своє музичне навчання.

Багато подорожував країнами із концертами. Невдовзі він став найвідомішим піаністом Європи.

 Неодноразово гастролював і в українських містах:  Києві, Чернівцях, Житомирі, Львові, Одесі. Гастролюючи на Поділлі він написав п’єси для фортепіано – «Українська балада» й «Думка», твори на теми українських народних пісень – «Ой, не ходи, Грицю» та «Віють вітри, віють буйні».

Доробок Ференца Ліста налічує 500 творів для фортепіано, зокрема, 19 угорських рапсодій, 3 фортепіанні концерти.

Сьогодні ми з вами послухаємо «Угорську рапсодію» № 2.

IV.      Слухання музики.

 Бесіда та аналіз твору

• Який характер твору?
• Для якого інструменту написаний даний твір?
• У чому полягають особливості рапсодії?
• Які елементи музичної виразності використав композитор?
• Які враження у вас викликає прослухана музика?

Учні дають відповіді на поставлені їм запитання.

Саме Угорська рапсодія №2 є найвідомішою із усіх 19 рапсодій. ЇЇ виконують і досі. В ній передані сцени народного життя.

А тепер ми повернемося на терени рідної Батьківщини.

Твори цього композитора виконуються за як в Україні так і за її межами: Франції, Німеччині, Болгарії. Це Мирослав Скорик (1938), який народився у Львові. Його бабуся було сестрою відомої оперної співачки Соломії Крушельницької.

Початкову музичну освіту отримав від батьків, які не будучи професійними музикантами, музикували в родинному колі, батько грав на скрипці, мати – на фортепіано.

 Спочатку навчався у Львівській музичній школі, пізніше у Московській  консерваторії. Написав безліч музичних творів, серед них: опера «Мойсей», балети, камерно-інструментальні твори. А зараз ми з вами послухаємо «Карпатську рапсодію».

Слухання музики «Карпатська рапсодія» для скрипки з фортепіано.

• Послухайте і скажіть, які відмінності між рапсодією Ф. Ліста і

М. Скорика.

Бесіда та аналіз твору:

• Який характер музики першої частини?
• Які інструменти виконують даний твір?
• Який темп твору?
• Які засоби музичної виразності використав композитор? (дидактичний матеріал)

Відповіді дітей.

Твір «Карпатська рапсодія» написаний у складній тричастинній формі. Темпова палітра твору є надзвичайно широкою: Andante, Allegro, Presto. Головну тему першої частини виконує скрипка-соло. Ця тема дуже прониклива, навіть дещо капризна, виписана дрібними тривалостями, інтонаційно та ритмічно досить розвинена, тут присутні і танцювальні мотиви. Зустрічаються заповільнення.

Друга частина більш танцювального характеру, весела. Головну тему виконують скрипка-соло, баяни,  цимбали. Тут присутні такі нюанси: f. Йде змінна тональності.

Третя частина дещо схожа на першу, але дещо видозмінена. Подається у швидкому темпі (Presto).  Автор знову повертається до основної тональності (d-moll). Головну тему тут виконують 1 скрипки, бандури, 1 баян та сопілка нюансом ff. Твір закінчується на вершині динамічного та емоційного піднесення дуже ефектним глісандо струнних, бандур, кобз та 1 баяна.

     Повторне слухання «Карпатської рапсодії».

• Діти, сподобався вам твір?
• Чи відчули ви змінну темпу твору?
• Який із прослуханих творів справив на вас більше враження?

Діти діляться враженнями.

V.       Спів.

А зараз розспіваємося (гама до-мажор у висхідному та низхідному русі з називанням нот.  Звертаю увагу на правильне голосоутворення, чітку артикуляцію).

 Продовження розучування пісні В. Дроботенко  «Колискова майбуття»

• Що таке колискові, чим вони відрізняються від інших пісень?

Співуча українська мова… Її слова, немов струмок, переливаються різними барвами. Дітлахи змалечку чують чудовий передзвін у колискових піснях своїх мам та бабусь і закохуються у його співучість.

Сама колискова – оберіг, лагідна усмішка та ніжність неньки, дорога скарбниця народної мудрості і самобутньої творчості. З давніх-давен передає народ своїм нащадкам через пісенну творчість любов до Батьківщини та своїх пращурів, учить добру і справедливості.

 Але не менш пізнавальні і сучасні колискові. З їх допомогою малеча вчиться розмовляти, запам’ятовує та наспівує сучасні мелодії відомих мультиків. Пізнає світ, адже колискова - перша пісня в їх житті, виконана виключно для них з любов’ю та ніжністю.

Повторення 1 куплету та розучування 2 куплету «Колискової майбуття».

Робота над звуком, дикцією, поступовим прискоренням темпу виконання твору, робота над вступом твору.

VI. Підсумок уроку

Отже, сьогодні ми з вами продовжили знайомство із жанрами музики.

• Який жанр музики ми вивчили?
• Що таке рапсодія?
• Як звати композитора, який створив «Карпатську рапсодію»?
• Які вам ще відомі композитори, що створювали рапсодії?
• Які настрої передають прослухані твори?
•  

Тестові завдання.

• Оцінювання активності, музично-пізнавальної діяльності учнів на уроці.

VІI.    Домашнє завдання.

• Довчити текст пісні «Колискова майбуття».
• Послухати рапсодії інших композиторів.