Конспект уроку музики - Образи фортепіанної музики О. Скрябіна

УРОК 15

ТЕМА : Образи  фортепіанної  музики

Мета  уроку  : навчальна : творчість О. Скрябіна ;визначення понять музичний образ, прелюдія; образи фортепіанної музики. Виховна : Виховувати  інтерес  та  любов  до  музики. Розвиваючі: Розвиток  вокально – хорових  навичок.

Музичний  матеріал : О. Скрябін. Твір 11.Прелюдія №5, О. Скрябін. Твір 11.Прелюдія  №10;

Т. Н. З : Магнітофон.

ХІД  УРОКУ :

I. Організація  учнів  до  уроку .

Музичне вітання.

Вступне слово вчителя .

  Фортепіано  отримало  назву  від  двох  слів, що позначають динаміку звуку, голосно і тихо. Голосно – форте, тихо – піано. За часів Моцарта та Бетховена фортепіано суттєво відрізнялося. Цей інструмент у сучасному вигляді сформувався за часів молодого Бетховена. Фортепіано дало такі великі можливості для звукозображання, що в тодішніх слухачів складалося враження, наче грає цілий оркестр. Тоді ж з’явилися педалі, які дали змогу продовжити тривалість звуків.               

  Більшість композиторів, що писали фортепіанну музику, були й піаністами-віртуозами. Наприклад, Бетховен, Ліст, Шопен, Рахманінов. Сьогодні ми поговоримо про піаніста і композитора Олександра Скрябіна та образи його фортепіанної музики.

Розповідь про О. Скрябіна

  Олександр Миколайович Скрябін – один із найвидатніших російських композиторів кінця ХІХ – початку ХХ століття.
  З раннього дитинства Сашко Скрябін відрізнявся від однолітків незвичайною любов'ю до музики. Почуті твори, що сподобалися і запам'яталися хлопчикові, він прагнув зіграти на фортепіано, навіть коли ще не знав нот.
  Скрябін поступив до Московської консерваторії на дві спеціальності – композиція та фортепіано. Після випуску він здійснив концертну поїздку по містах Німеччини, Франції, Бельгії та Голландії. Це стало початком інтенсивної концертної діяльності Скрябіна, початком його слави. Він не був феноменальним віртуозом-піаністом, однак мав унікальний дар захоплювати слухачів. Звісно, у виконанні його власних творів ніхто не міг перевершити автора.
  На початку творчого шляху Скрябіна переважали малі форми фортепіанної музики: етюди, прелюдії, мазурки – як у Шопена. Потім він захопився більш складними формами, що повніше й багатогранніше відображають світ, – сонатами та симфоніями.  У зрілий період творчості Скрябін ставив перед собою не лише музичні завдання. Він прагнув бути не тільки композитором, а й поетом і філософом; хотів охопити думкою увесь світ: природу, людське суспільство, світ людської душі. Композитор гостро відчував протиріччя свого часу і чекав змін, вірив у їхню неминучість. Усі надії Скрябін покладав на мистецтво. Не випадково його Перша симфонія закінчується урочистим хоровим гімном:

Прийдіть, усі народи світу,

Мистецтву славу оспіваємо...
Розповідь про світломузику О. Скрябіна

Олександр Скрябін мав рідкісну здатність – бачити в кольорі музичні образи. Це спонукало його до пошуку поєднання музики та кольору в синтетичному творі мистецтва.
  Так виник задум поеми "Прометей" для симфонічного оркестру, солюючого фортепіано, хору і... світла. Це було надзвичайне явище в музичній творчості – включити до симфонічної партитури світловий рядок. На жаль, технічні умови того часу (1910 рік) не дозволили цілком реалізувати цей задум, і лише в наш час цей дивний твір був виконаний так, як мріяв Скрябін.
  Зал занурений у напівморок... З першим акордом оркестру, хитким і невизначеним, на величезному екрані виникають хвилі світла, що змінюють колір, – від похмуро-фіолетового до яскравого, мов ранкова зоря. Нічого схожого на різнобарвне миготіння світла сучасних дискотек і нічого конкретно-образного – ніяких зірок, хмар чи північних сяйв. Але з кожною новою музичною темою народжується і нове світло – кольорова хвиля. І присутні в залі вже не можуть зрозуміти: чи бачать вони музику, чи чують гру світла?..
  У цій світломузиці – і неясні томління, і пориви вперед і вгору, і знову розчинення в мороці невизначеності. Наприкінці – радісне звучання всього оркестру, хору і сліпуче яскраве сонячне світло, що заливає увесь екран, усю залу.
 У "Прометеї" ("Поемі вогню") Скрябін не переказує сюжет античного міфу про Прометея, а передає його суть. Вогонь, який Прометей викрав у богів і віддав людям, – це символ горіння творчої думки людини, завжди спрямованої в майбутнє.

                                      Розповідь про прелюдії О. Скрябіна

За своє сорокадвохрічне життя Скрябін написав 89 прелюдій (невеликих інструментальних п’єс). Жоден композитор із часів Баха не приділив такої великої уваги цьому жанру.
  У схильності до жанру прелюдії неважко простежити риси органічної єдності Скрябіна-композитора та Скрябіна-піаніста.
Найпопулярніший цикл із 24 прелюдій, твір одинадцятий, створений у 1888-96 роках, відображає різноманітні життєві враження Скрябіна тих років.
  Значення opus'a 11 визначають не тільки його високі художні якості, а й те, що він є короткою енциклопедію образів і прийомів письма раннього Скрябіна. Ці образи втілені у лаконічних формах, де настрій і думка злилися з привабливою природністю в єдине художнє ціле.

                                   Прелюдія – невелика інструментальна п’єса

ІІ . Слухання. О. Скрябін. Твір 11. Прелюдія № 5

Твір, або латинню опус, – це порядковий номер, який надають твору чи збірці творів автори під час публікації.

Вч . Прослухайте П’яту прелюдію Олександра Скрябіна і визначте її образний зміст.

                                               Аналіз прослуханого твору

  П’яту прелюдію Скрябіна вважають найкращою серед творів, у яких утілений ліричний образ.

  У ній панує спокійний, умиротворений настрій. Наприкінці прелюдії музика стає схвильованою, але все ж таки повертається до спокійного стану. У музиці відчутний поліфонічний діалог. Спокійна, плавна мелодія верхнього голосу «розмовляла» з ритмічно-живішою, наспівною мелодією нижнього голосу.
 

                          Слухання. О. Скрябін. Твір 11. Прелюдія № 10

 Сьогодні ми також прослухаємо Десяту прелюдію із твору 11 Олександра Скрябіна. Прослухайте Десяту прелюдію Олександра Скрябіна і визначте її образний зміст.

                                              Аналіз прослуханого твору

  Десята прелюдія Скрябіна – втілення драматичного образу, який має свій розвиток: сурово-зосереджений спочатку і трагедійно-патетичний наприкінці. Слухаючи Скрябіна, потрібно вжитися в кожен акорд, адже його музика мерехтить і переливається найніжнішими музичними фарбами.
І Скрябіна, і Шопена, якого цей композитор дуже любив, можна назвати поетами фортепіано.

ІІІ. Теорія. Виражальна  роль ладу .

  Вч. Музичний  звук має  точно  визначену висоту , тривалість , силу  та  забарвлення . Звук  в кожному  музичному  творі  розташовані  у  певному  порядку (системі), що  зветься  ладом . Одні  звуки  ладу сприймаються  як  нестійкі  ( ІІ , IV, VI,VII)та  вимагають подальшого  розвитку , інші  звуки (І , III, V) – більш  стійкі, тому  здатні  створити  відчуття  повної  або часткової  завершеності  музичної  фрази , речення , твору. Найбільш  поширеними  ладами  є  мажор і мінор . Мажорна  музика  здебільшого  урочиста  і  святкова , весела  і  радісна. В  мінорі  частіше  звучить  сумна , драматична  музика, хоч  це і не  завжди  так. Мажор і мінор самі  собою  здійснюють  сильний  вплив  на  загальний характер музики.

IV.   Робота  над   піснею  «Десь по світу» - на мотив пісні «Despasito»

V . Висновок.

 Сьогодні ми ще раз звернулися до образів фортепіанної музики, а також познайомилися з життям і творчістю Олександра Скрябіна – одного з найвидатніших російських композиторів кінця ХІХ - початку ХХ століття.