Конспект уроку на тему ": БІЛКИ ЯК КОМПОНЕНТИ ЇЖІ, ЇХ РОЛЬ В ОРГАНІЗМІ".

ТЕМА УРОКУ: БІЛКИ ЯК КОМПОНЕНТИ ЇЖІ, ЇХ РОЛЬ В ОРГАНІЗМІ.

МЕТА УРОКУ: Розширити уявлення учнів про  білки як високомолекулярні біополімери; визначити значення білків для життєдіяльності організмів; показати унікальність білків як основної речовини в живих організмах; проаналізувати їжу як джерело білків; підвищувати інформаційну та комунікативну компетентності учнів.

ТИП УРОКУ: Комбінований.

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ: Технологія «Навчаючи – вчуся», самостійна робота учнів, демонстрація схем, таблиць, дослідів, фронтальна бесіда.

Структура уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

План.

1. Білки як високомолекулярні природні полімери.
2. Класифікація, хімічний склад, будова та властивості білків.
3. Білки як компоненти їжі, їхнє біологічне значення.
4. Продукти харчування, багаті на білки.

IV. Узагальнення та закріплення знань,

V. Домашнє завдання.

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап.

   1. Перевірка присутності учнів на уроці.

   2. Перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

    Тестовий контроль

І варіант.

1. Твердий жир – це естер гліцерину та

   а) оцтової кислоти

   б) масляної кислоти

   в) пропіонової кислоти

   г) стеаринової кислоти

2. Для перетворення рідкого жиру у твердий використовують

   а) кисень

   б) водень

   в) вуглець

   г) азот

3. За складом та структурою молекула глюкози належить до

   а) одноатомних спиртів

   б) альдегідів

   в) багатоатомних спиртів

   г) альдегідоспиртів

4. Укажіть якісний реагент на крохмаль

   а) йод

   б) розчин перманганату калію

   в) купрум (ІІ) гідроксид

   г) бромна вода

5. В організмі людини процес перетворення жирів починається з реакції

   а) полімеризації

   б) гідрування

   в) гідролізу

   г)  дегідрування

6. Укажіть природну сировину, яку використовують для одержання крохмалю в промислових масштабах

   а) нафта

   б) картопля

   в) буряки

   г) деревина

7. Укажіть правильне твердження щодо дисахаридів

   а) не гідролізуються

   б) під час гідролізу утворюють дві молекули моносахаридів

   в) складаються з двох амінокислот

   г) складаються з кількох молекул глюкози

8. Установіть відповідність між органічною речовиною і її вмістом у продукті харчування

   1. глюкоза             А. картопля

   2. жир                    Б. виноград

   3. сахароза            В. сало

   4. крохмаль           Г. цукор

                                  Д. куряче яйце

 

ІІ варіант

1.Хімічний склад жирів уперше встановив

   а) М.Шеврель

   б) М.Бертло

   в) А.Кекуле

   г) М.Кучеров

2. Жири – це продукти реакції

   а) полімеризації

   б) дегідратації

   в) естерифікації

   г) гідрування

3. Укажіть природну сировину для одержання сахарози

   а) буряки

   б) картопля

   в) морква

   г) виноград

4. Під час захворювання на діабет у крові підвищується вміст

   а) сахарози

   б) глюкози

   в) фруктози

   г) мальтози

5. Укажіть, яка реакція лежить в основі перетворення олії у тверді жири

   а) гідрування

   б) гідролізу

   в) дегідрування

   г) окиснення

6. Укажіть назву речовин, під час гідролізу яких утворюється гліцерин

   а) білки

   б )жири

   в) вуглеводи 

   г) амінокислоти

7. Укажіть назву вуглеводу, що належить до полісахаридів

   а) глюкоза

   б) сахароза

   в) лактоза

   г) целюлоза

8. Установіть відповідність між харчовим продуктом і органічною речовиною, як компонентом їжі 

 1. рис                          А. сахароза

 2. вершкове масло     Б. лактоза

 3. молоко                    В. крохмаль

 4. диня                        Г. жир

                                     Д. глікоген

 

 Відповіді: І варіант  1-г; 2-б; 3-г; 4-а; 5-в; 6-б; 7-б; 8: 1-Б, 2-В, 3-Г, 4-А

                  ІІ варіант  1-а; 2-в; 3-а; 4-б; 5-а; 6-б; 7-г; 8: 1-В, 2-Г, 3-Б, 4-А

 

 

Викладач:  Жоден із відомих нам живих організмів не обходиться без білків. Не випадково їх називають «носіями життя». Білки – основний матеріал, з якого побудований живий організм. Так, цитоплазма і ядро клітини, зовнішній шар шкіри, м’язи, мозок, нерви, волосся, органічна частина кісток – все це суміш різноманітних білків. Звідси стає зрозумілим, що саме життя є процесом складних перетворень білкових речовин.

   Із курсу біології ви вже знаєте, які функції білків у клітинах живих організмів.

    Учні називають основні функції білків:

1. енергетична
2. структурна
3. каталітична
4. регуляторна та рецепторна
5. транспортна
6. скорочувальна (рухова)
7. захисна

 

Викладач: Для нормального існування людина і тварини повинні отримувати білки з їжею.

 

Учні записують у зошиті тему і план уроку. Разом із викладачем визначають очікувані результати.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Група учнів ділиться на два варіанти. Учні першого варіанту самостійно опрацьовують матеріал 1 і 2 пункту плану.

Учні другого варіанту працюють над 3 і 4 питанням плану. Після опрацювання теоретичного матеріалу, за технологією «Навчаючи-вчуся» учні, за відведений час, попарно спілкуються, діляться прочитаною інформацією.

Навчальний текст І варіанту.

1. Білки – це природні високомолекулярні нітрогеновмісні органічні сполуки. Однією із спільних ознак білків є подібність їх складу.

 

Схема 1.       Хімічний склад

 

Елементарний	амінокислотний
С,О,Н,N,S,іноді Р, Fe С—50 -55% О—19-24% Н—6,5-7,3% N—15-19% S—0,2-2,4%

 

Мономерами  білків є α-амінокислоти – органічні речовини, у молекулах яких аміногрупа –NH₂ і карбоксильна група – СООН розміщені  біля одного атома Карбону. Їх загальна формула:

                                                     H₂N—CH—COOH

                                           I

                                                                  R

Найважливішою властивістю амінокислот є взаємодія їх молекул між собою, яка відбувається за рахунок різних за характером функціональних груп

                       O                                     O

 II                                     II

H₂N—CH₂—C—OH + H—N –CH₂—C—OH

                                            

                                            H

                      O                 O

                      II                 II

H₂N – CH₂ – C – N – CH₂ – C – OH  + H₂O

                             I

                            H

Між амінокислотними залишками виникає міцний ковалентний зв’язок

 

 

     O

     II

 – C – N – , який називається пептидним.

           I

          H

 

З трьох амінокислот утворюється трипептид. А тому що в білковій молекулі величезна кількість зв’язків, то білки є поліпептидами.

   До складу білкових молекул входять залишки 20 α-амінокислот, а їх комбінації дають 10¹⁸ різних молекул білків. Кожен білок має постійний склад і точне значення молекулярної маси.

Розрізняють прості і складні білки.

Схема 2.  Класифікація білків

Прості білки – протеїни:	Складні білки – протеїди
містять тільки амінокислотні ланцюги - гістони - протаміни - альбуміни - глобуліни - глутеліни - проламіни	містять неамінокислотні фрагменти - глікопротеїди - нуклеопротеїди - ліпопротеїди - хромопротеїди - металопротеїди - фосфопротеїди

     

Виділяють чотири рівні структурної організації білків:

1. первинна  структура – послідовність  амінокислотних залишків у поліпептидному ланцюзі
2. вторинна структура – конформація поліпептидного ланцюга закрученого у спіраль
3. третинна структура – це укладання вторинних структур поліпептидних ланцюгів з утворенням клубків різної форми
4. четвертинна структура – це комплекси кількох незалежних одиниць третинної структури.

 

Властивості білків.

1. Білки є розчинні у воді і нерозчинні (кератин, фіброїн).
2. Білки гідролізуються з утворенням набору амінокислот, що утворили цей поліпептидний ланцюг.
3. Денатурація – руйнування третинної та вторинної структур білкової молекули під дією нагрівання, сильних кислот, лугів, солей важких металів, спиртів, радіації.
4. Кольорові реакції білків під дією деяких хімічних речовин.

 

Навчальний текст ІІ варіанту.

  Для нормального існування людина і тварина повинні отримувати білки з їжею. Харчова цінність білків залежить від амінокислотного складу та їхніх фізико-хімічних властивостей. Частина амінокислот, необхідних людині для побудови тканин тіла, утворюється в організмі з амінокислот, що надходять з їжею. Ці амінокислоти називаються замінними. Проте вісім амінокислот організм не може синтезувати і повинен одержувати їх у готовому вигляді з білками їжі. Ці амінокислоти називаються незамінними. До незамінних амінокислот належать метіонін, триптофан, лізин, лейцин, ізолейцин, треонін, валін, фенілаланін.

   Білки, що містять усі необхідні організмові незамінні амінокислоти, називають повноцінними (білки м’яса, молока, яєць, риби), білки з недостатньою кількістю незамінних амінокислот – неповноцінними (білки борошна, круп, сполучної тканини кісток і хрящів тварин).

   Тваринні білки в основному повноцінні, рослинні – неповноцінні, за винятком білків рису і бобових. Поєднання білків тваринного і рослинного походження підвищує цінність білкового харчування. Тому у харчуванні людини доцільно поєднувати білки зернових культур з білками молока і хліба (хліб з молоком, гречана каша з молоком, вареники з сиром, пиріжки з м’ясом).

   Розчинні білки зсідаються при нагріванні до 70-80 С. При цьому вони втрачають частину вологи. Цим пояснюється зменшення маси й об’єму м’яса, риби при варінні та смаженні.

   Нерозчинний у холодній воді, кислотах і лугах колаген м’яса і риби при нагріванні з водою утворює глютин, який при охолодженні застигає, утворюючи драглі. На цій властивості ґрунтується приготування заливних страв, холодцю.

   Здатність білків набухати – дуже важлива властивість при виробництві хліба і булочних виробів.

   При неправильному зберіганні білкових продуктів може відбуватися розщеплення білків з виділенням продуктів розщеплення амінокислот – амоніаку і вуглекислого газу. Білки, що містять Сульфур, виділяють сірководень. Цей процес називають гниттям білків.

   Білки не накопичуються про запас, тому при їхній нестачі швидко порушується білковий обмін, погіршується імунітет, розумова діяльність, гормональний баланс, відновлення тканин, кровотворення. Усе це підвищує виникнення онкологічних захворювань. Для людини масою 70 кг зі звичайною руховою активністю щоденна потреба в білку становить 70-90 г (або 1-1,5 г на 1 кг маси тіла ). Дуже важливим є не тільки достатня кількість надходження білка з їжею, але й збалансованість його за амінокислотним складом і здатністю засвоюватися. Найкраще перетравлюються й засвоюються білки риби й молочних продуктів, на другому місці – білки м’яса, і гірше за всіх – білки хліба і круп. Для постійного надходження амінокислот в оптимальному співвідношенні, ми щодня повинні харчуватися змішаною їжею: риба і морепродукти, м’ясо тварин і птахів, яйця, молочні продукти – 25—55%, і 45—75% рослинна – бобові, хліб, крупи.

Після закінчення цієї вправи викладач з допомогою учня демонструє лабораторні досліди.

Дослід 1. Розчинення білка курячого яйця у воді.

Яєчний білок поміщаємо в хімічну склянку, додаємо води, розмішуємо. Що спостерігаємо? Зробіть висновок про розчинність білка.

Дослід 2. Денатурація білка.

Наливаємо 1-2 мл одержаного розчину в пробірку. Дотримуючись правил техніки безпеки, нагріваємо вміст пробірки. Що спостерігаємо? Зробіть висновок про умови денатурації.

 

Дослід 3. Біуретова реакція.

До 2 мл розчину білка додаємо стільки ж 10% розчину натрій гідроксиду. До суміші додаємо 2-3 краплі розчину купрум (ІІ) сульфату. Вміст пробірки струшуємо, спостерігаємо появу фіолетового забарвлення.

Дослід 4. Виявлення білка у м’ясному бульйоні.

У пробірку наливаємо 2 мл попередньо приготовленого м’ясного бульйону. Додаємо такий же об’єм розчину натрій гідроксиду і 2-3 краплі розчину купрум (ІІ) сульфату. Вміст струшуємо. Що спостерігаємо? Зробіть висновок

 

 

 

IV. Узагальнення і закріплення знань.

Фронтальна бесіда.

1. Що називають первинною структурою білка?
2. Чи можуть змінитися властивості білка в разі порушення послідовності амінокислотних залишків?
3. Що являє собою вторинна структура білка?
4. Що називають третинною структурою білка?
5. Чи можна замінити на довгий час білкову їжу  їжею, яка складається тільки із жирів і вуглеводів?
6. Живі організми будують білки свого тіла з амінокислот білків, які містяться у рослинній та тваринній їжі. Вкажіть рослини, багаті на білок.

 

V. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал параграфа.

Творче завдання: підготувати повідомлення про значення вітамінів для життєдіяльності живих організмів.