Французький абсолютизм Генріх IV Наварський Зразком європейського абсолютизму стала Франція. Король Генріх IV відновив релігійний мир, виступаючи в ролі верховного судді. У 1610 р. він був вбитий релігійним фанатиком. Влада перейшла в руки Марії Медичі. Але католики-аристократи вима-гали відновити свої привілеї. Почалась нова «смута», яка продовжувалася десять років.
Епоха Рішельє При Людовіку XIII, завдяки кардиналу Рішельє, абсолютизм знову зміцнився. Держава стала контролювати всю ситуацію в країні. Рішельє опирався то, на народ, то на дворян або банкірів. Він позбавив гугенотів їх фортець, але гарантував релігійну свободу, приборкав католиків і заборонив дуелі. Людовік XIII.
Людовик XIV почав правити самостійно, взявши владу в свої руки, після смерті кардинала Мазаріні у 1661 році Самостійне правління Жан-Батіст Кольбер міністр фінансів Себастьеєн Ле Претр де Вобан військовий інженер, маршал Франції Мішель Летельє канцлер і хранитель печатки Франсуа-Мішель маркіз де Лувуа державний секретар у військових справах
Внутрішя політика реформа армії; Нантський едикт скасовано, кальвінізм заборонено; в руках короля – вся повнота влади («Держава – це я!»); дворяни – опора королівської влади; дбав про розширення торгівлі; запровадження у 1701 р. капітації – поголовного податку; намагання послабити Габсбургів та збільшити територію своєї держави
«Держава — це я!» ознаки абсолютизму великий бюрократичний апарат влади посилення карних органів формування професійної армії Абсолютизм— форма правління державою, за якої верховна влада належить одній особі (царю, імператору, королю), та для якої характерний найвищий ступінь централізації державної влади.
Центральне управління Центральне управління державою здійснювалося королем при допомозі різних рад. Рада міністрів розглядала питання зовнішньої політики, військової справи, призначення вищих чинів… Рада фінансів розглядала фінансові питання. Поштова рада постійно діючий орган. Торгова рада тимчасовий орган. Духовна рада тимчасовий орган. Державна рада очолювана канцлером. Мала кілька відділів: по нагородам, по справам земельних питань, по соляному податку, дворянським справам Велика рада Судова установа до складу якої входило 4 президенти і 27 радників. Розглядала питання про церковне майно і цивільні справи.
Зовнішня політика Людовіка ХІV за 54 роки самостійного правління Людовіка XIV Франція впродовж 33 років вела війни: у 1667-1668 pp. завоював Іспанію та Нідерланди. у 1672-1678 pp. війна за оволодіння Голландією була невдалою. у 1701-1714 pp. війна за іспанську спадщину завершилися для Франції поразкою.
Реформи Жана Батиста Кольбера: зменшені і чітко визначені податки третього стану; заохочення створення мануфактур; допомога буржуазії створювати підприємства; політика проктеціонізму; скасовано внутрішнє мито; будівництво доріг. розвиток зовнішньої торгівлі (Ост-Індська, Вест-Індська, Левантійська торгові компанії); розвиток культури ( Академія наук, Академія Архітектури).