ПЛАН ЗАНЯТТЯ

 

Вид заняття – лекція

 

Дисципліна – Людина і світ

 

Тема заняття – Права, свободи та відповідальність

 

Мета заняття:

навчальна: 

•             підвищити обізнаність студентів в сфері прав людини, їх ролі в житті кожної людини;
•             розкрити поняття «права людини» та «обов’язки»;
•             ознайомити з основними етапами розвитку та з класифікацією прав;
•             пояснити значення прав та обов'язків людини і громадянина та їх   захист;

розвиваюча:

• розвивати у студентів переконання у необхідності дотримання правових норм;
• формувати вміння працювати з нормативними актами та використовувати їх для розв’язання життєвих ситуацій;
•  удосконалювати вміння аргументовано відстоювати власну точку зору;

виховна:

• формувати моральні пріоритети, які визнають людину найвищою цінністю;
• сприяти вихованню поваги до прав інших людей, розуміння необхідності їх дотримуватися.

 

Тип заняття - комбінований

 

Методи – «мікрофон», «коло ідей», метод «проектів»,  аналіз ситуацій, надання юридичної консультації, робота в групах, використання мультимедійного обладнання

 

Міжпредметні зв’язки – зв'язок з історіє, основами правознавства

 

Забезпечення заняття – роздатковий матеріал, мультимедійне обладнання, електронна презентація, тексти правових документів

 

Навчальне місце – аудиторія

 

Література:

основна:

1. Конституція України.
2. Загальна декларація прав людини.
3. Гавриш С. Б. Правознавство. 10 клас. К.: «Генеза», - 2010.
4. Косенчук. О.Л. Людина і світ.  -  К.:2010.С. 51-57.

додаткова:

1.Особа і суспільство. 10 клас – К.: 2001. – С. 174, 193.

2.Канадсько-Український Проект «Розбудова демократії» Експериментальний посібник. Київ – 2007. Електронний посібник. С.40-50.

 

 

 

 

 

 

 

СТУКТУРА І ХІД ЗАНЯТТЯ

 

1. Організаційна частина

• привітання;
• інформація про відсутніх;
• перевірка готовності до заняття;
• налаштування психоемоційного настрою студентів.

 

2. Актуалізація наявних знань і мотивація навчальної діяльності:

• поясніть значення поняття соціальна мобільність?
• які, вам, відомі типи соціальної мобільності?
• понятійний диктант: демонстрація, страйк, бойкот, соціум, комунікації, вербальне спілкування.

Перевірка домашнього завдання

Повідомлення студентів щодо причин зміни соціального статусу їхніх близьких.

Мотивація навчальної діяльності

Метод «мікрофон»

Поясніть наступні вислови:

• «За природними даруваннями усі люди рівні, будь вони греками чи варварами... Усі ми вдихаємо повітря ротом і носом».
• «Права кожної людини закінчуються там, де починаються права іншої».
• «Ти  - людина, значить, маєш права».

Запитання для обговорення.

• Як ви розумієте дані твердження?
• Після заняття ви спробуєте дати відповідь на питання:

 

 

 

 

 

НАВІЩО МЕНІ ЗНАТИ СВОЇ ПРАВА?

Дорогі студенти! Сьогодні ми будемо говорити про права. Ми знаємо, що робити і до кого звертатися, коли заболіла голова або в разі нападу апендициту. А як бути, коли порушуються права? До кого звертатися, кому довіряти, кого запитувати? Як поводитися в тій або іншій ситуації? Саме на ці питання ми спробуємо сьогодні відповісти. Після вивчення даної теми ви зможете розповідати, що таке права людини, які права містяться в Загальній декларації прав людини, в чому полягає її значення. Ви познайомитесь з правами та обов’язками громадянина України, з правової точки зору з легкістю зможете аналізувати правові ситуації в яких відбулося порушення прав людини.

3. Повідомлення теми, змісту і послідовності вивчення нового матеріалу:

                      Тема заняття: Права, свободи та відповідальність.

                       План

1.   Права людини в історії людства. Еволюція уявлень про права людини.

2.   Поняття прав і свобод людини. Класифікація сучасних прав та свобод людини і громадянина.

3.   Як захищаються права і свободи людини в Україні і світі.

 

 

 

4.Узагальнення та систематизація знань:

• За допомогою методу «Коло ідей» дайте відповіді на запитання

• яку роль відіграють права людини у суспільстві?
• скільки поколінь виділяють у історії розвитку прав?
• назвіть основні міжнародні правові акти, що стосуються прав людини;

• створення дерева прав;
• підсумкове слово викладача;
• оцінювання знань студентів.

 

5.Домашнє завдання

• Опрацювати підручник за ред. Косенчука О. Л.    Людина і світ. Тема 7.
• Проаналізувати ІІ розділ Конституції України.
• Виписати з ЗМІ інформацію про порушення прав людини і громадянина.
• Скласти пам'ятку «Якщо ваші права порушені», зазначте в ній, куди може звернутися людина по допомогу, який порядок звернення, де можна отримати захист.

Пам’ятайте слова:

Людина, владарюючи над іншими, втрачає власну свободу.                                                                                                               Ф.Бекон

 

 

ЛЕКЦІЯ №8

ТЕМА: ПРАВА, СВОБОДИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

ПЛАН

1.   Права людини в історії людства. Еволюція уявлень про права людини.

2.   Поняття прав і свобод людини. Класифікація сучасних прав та свобод людини і громадянина.

3.   Як захищаються права і свободи людини в Україні і світі.

                Епіграф

     Людина, яка живе самостійно, яка забуває про

відповідальність та взаємозалежність людей,

стала таким самим пережитком давнини, як

людина кам'яного століття.

Ф. Рузвельт

 

 

1. Еволюція уявлень про права людини

На заняттях з всесвітньої історії ви вивчали події французької революції кінця XVIII ст.

• Пригадайте під якими гаслами виступали рушійні сили революції?
• Який документ, що проголошував права людини, було прийнято?

 

Таким чином, ще за часів великих революцій XVII-XVIII ст. набула ідея про те, що люди від народження вільні та рівноправні, і кожній особі належить низка природних прав, які неможливо відібрати жодними приписами та законами.

Кожен із нас у повсякденному житті вимовляє слова “права людини”, “я маю право”, “це моє право” тощо. Права людини є однією з головних ознак сучасної демократії. Але, щоб досягти цього, людство не одну тисячу років виборювало “право мати права.” Чи завжди люди користувалися такими правами? Звичайно, ні! Історія людства – це історія боротьби людини за її права.

Під час розгляду даного питання ми простежимо еволюцію уявлень про права людини в історії людства, виокремимо покоління прав людства. Та проаналізуємо боротьбу людини за свої права. І в цьому нам допоможуть наші експерти.

Запрошуємо експертів зайняти свої місця. Давайте їх привітаємо.

1. Експерти з історії
2. Експерт з українського законодавства по правопорушеннях – юрист – консультант.
3.        Експерт з міжнародних відносин.

Перше слово надаємо нашим експертам з історії.

• Історик 1.

Історія ідеї прав людини бере свої витоки з давнини. Вже в Біблії містяться положення про цінність і недоторканність людського життя, рівності людей. В античних державах і країнах Давнього Сходу обґрунтовувалася рівність людей однаковими умовами походження з Космосу, «неба». Активність у розвитку ідеї про права людини припадає на епоху Відродження і Просвіти. У XVII—XVIII ст. ця ідея відбивається у теорії природного (природженого) права, Дж. Локк, Б. Спіноза, Ж.-Ж. Руссо, Ш. Монтеск'є,

Т. Джефферсон, І. Кант, утверджують права особи (на життя, свободу, власність та ін.) як священні і закладають основи сучасного розуміння прав людини. Кожний народ вніс свою часточку в розвиток ідеї про права людини, вирішуючи цю проблему в залежності від історичних обставин. Ідея прав людини, заснована на теорії природного (природженого) права, знаходить втілення в нормативних актах держав Європи і світу. Американська Декларація незалежності 1776 р. висловила фундаментальний принцип, на якому заснована демократична форма правління: «Ми вважаємо самоочевидною істиною, що всі люди  створені рівними, що вони наділені Творцем певними невід'ємними правами, серед яких право на життя, свободу та прагнення до щастя». Французька Декларація прав людини і громадянина 26 серпня 1798 р. виклала «природні, невідчужувані і священні права людини»: особиста свобода, власність, безпека і опір гнобленню, презумпція невинності, свобода поглядів, думки, слова та преси, Названі документи США і Франції стали свого роду моделлю (еталоном, зразком) для законодавчого закріплення особистих (громадянських) і політичних прав людини. Цю ідею відстоювали, збагачували, поглиблювали, боролися за її реальне втілення в життя видатні мислителі і України: П. Орлик,  Т. Шевченко, М. Драгоманов, І. Франко, Леся Українка, М. Грушевський, та ін.

У середині XX ст. ідея прав людини піднялась на конституційний рівень. Правда, не всі конституції в країнах світу ґрунтувалися на теорії природного права. Багато з них створювалися на основі підходу до розуміння права, відповідно до якої права людини «даруються» державою.

• Історик 2.

У результаті наукової систематизації прав людини в історичному огляді з'явилася теорія трьох поколінь прав людини.

 Перше покоління прав людини — невідчужувані особисті (громадянські) і політичні. Це — право громадянина на свободу думки, совісті та релігії, на участь у здійсненні державних справ, на рівність перед законом, право на життя, свободу і безпеку особи, право на свободу від довільного арешту, затримання або вигнання, право на гласний розгляд справи незалежним і неупередженим судом та ін. Особисті і політичні права набули юридичної форми спочатку в актах конституційного національного права, а незабаром і в актах міжнародного права. Перше покоління прав людини є основою індивідуальної свободи і кваліфікується як система негативних прав, що зобов'язують державу утримуватися від втручання в сфери, врегульовані цими правами. Перші акти англійського конституціоналізму, що закріплюють права людини, — Петиція про права (1628), Habeas Corpus Act (Закон про недоторканність особи) (1679) і Білль про права (1689). До першого покоління прав людини  належать також американські декларації, а саме: Декларація прав Вірджинії (1776), Декларація незалежності США (1776), Конституція СНІ А (1787), Білль про права (1791), а також французька Декларація прав людини і громадянина (1789) та ін. Деякі вчені відносять до першого покоління прав людини Велику хартію вільностей (1215), де, зокрема, говориться: «Жодна вільна людина не буде заарештована, або ув'язнена, або позбавлена володіння, або у будь-який (інший) спосіб знедолена... як за законним вироком рівних їй та за законом країни». З таких самих підстав до першого покоління прав людини можна віднести й Литовські Статути (1529, 1566, 1588 рр.) — юридичний пам'ятник литовського, білоруського та українського народів. У них було проголошено ідеї рівності вільних людей перед законом, особистої недоторканності, юридичного захисту прав вільної (шляхетної) особи, особистої відповідальності перед законом та ін.

Після Другої світової війни необхідність забезпечення основних прав людини була визнана в більшості розвинутих країн.

Друге покоління прав людини — поглиблення особистих (громадянських) і розвиток соціально-економічних і культурних прав (право на працю, відпочинок, соціальне забезпечення, медичну допомогу та ін.) — сформувалося в процесі боротьби народів за поліпшення свого економічного становища та підвищення культурного статусу. Ці вимоги виникли після Першої світової війни, а вплинули на демократизацію і соціалізацію конституційного права країн світу та міжнародне право після Другої світової війни, коли завдяки бурхливому розвитку виробництва склалися реальні передумови для задоволення соціальних потреб громадян. Друге покоління прав людини називають ще системою позитивних прав. Каталог природних і громадянських прав і свобод людини поповнився соціально-економічними і соціально-культурними правами і свободами в ряді конституцій XX ст. Соціальні, економічні та культурні права знайшли нормативне вираження у Загальній декларації прав людини 1948р. і особливо у Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 р.

Третє покоління прав людини можна назвати солідарними (колективними),  тобто правами всього людства — правами людини і правами народів. Це право на мир, безпеку, незалежність, на здорове навколишнє середовище, на соціальний і економічний розвиток як людини, так і людства у цілому. Йдеться про ті права особи, які не пов'язані з її особистим статусом, а диктуються належністю до якоїсь спільності (асоціації), тобто є солідарними (колективними), у яких правам особи відведене головне місце (право на солідарність, право на міжнародне спілкування та ін.). Становлення третього покоління прав людини (права людини — частина прав людства) пов'язано з національно-визвольним рухом країн, що розвиваються, а також із загостренням глобальних світових проблем після Другої світової війни.

Слово викладача. Дякуємо нашим експертам за цікавий та пізнавальний матеріал.

Отже, підсумуємо вище сказане. Занотуємо.

• Робота з зошитом.

• Вперше людина, як основна цінність згадується у Біблії;
• Античні філософи Арістотель та Платон першими почали відстоювати прва вільних людей.
• Активність у розвитку ідеї про права людини припадає на епоху Відродження і Просвіти;
•  Дж Локк, Ж-Ж Руссо, І. Кант закладають основи сучасного розуміння права людини;
• Ідея прав людини, заснована на теорії природженого права, знаходить втілення в Американській Декларації незалежності 1776 р та Французькій Декларації прав людини і громадянина 26 серпня 1798 р.
• Боролися за ідею прав людини, за її реальне втілення в життя видатні мислителі України: П. Орлик,  Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, М. Грушевський.
• З середини ХХ ст. ідея прав людини виходить на конституційний рівень.

В еволюції прав людства виділяють три покоління:

 

• Цікавий факт.

Жінки не завжди мали право голосу. Тривала боротьба жінок за виборчі права (суфражизм) розпочалась у Великій Британії та Північній Америці в середині XIX століття, вони заявила про те, що жінка – не лише мати, а й самостійна особистість, і її відносини з державою мають бути безпосередніми, а не через чоловіка чи сина. суфражизм був заснований у 1903 році. Кампанія жінок за право голосу набувала з 1905 до 1906 року дедалі радикальніших форм: жінки перекривали вулиці, приковували себе до огорож, навіть влаштовували безлад. Внаслідок таких дій чимало суфражисток опинилося в тюрмах. Хвиля боротьби жінок за свої виборчі права дійшла до країн Європи, а також і до Російської Імперії.

Отже, дійсно боротьба людства за свої права була тривалою та складною, кожне покоління  вкладало в еволюції щось своє, пропонували та відстоювали власні ідеї. Та найголовніше, що людство зрозуміло, що права людини є невідчужуваними і надаються від народження незалежно від кольору шкіри, національності чи віросповідання.

Ми сьогодні часто згадуємо слово права, а що ж воно означає?

2. Права та обов’язки людини і громадянина. Класифікація прав.

Перед тим як перейдемо до другого запитання. Ми з вами в подальшому будемо працювати в групах.

Давайте розділимося на групи.

Студенти тягнуть фігурки, розміщуються відповідно до фігур.

• Метод «коло ідей»:

Що означає поняття права та навіщо нам права?

По колу,кожен представник з групи повинен дати відповідь, інша група щось додати і головне не повторитися.

• Інформаційне повідомлення « Права та обов’язки людини» ( 20 хв.)

Права – це певні можливості (свободи), які надаються від народження учасникам соціального життя. Права людини визначають можливості, свободу дій, вчинків, поведінки в суспільстві.

Права людини – це можливості, які окреслюють простір вільної від втручання держави діяльності людини. Це ті стандарти, без яких люди не можуть жити з відчуттям своєї гідності.

 Залежно від того, хто саме є носієм цих можливостей, розрізняють права людини, громадянина, права сім’ї, права нації, права інших спільнот і груп.

Надаємо слово нашому експерту з українського законодавства.

Виступ 2 експерта – юриста-консультанта.

У Загальній Декларації прав людини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, проголошується, що всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності і правах (ст. 1), що кожна людина повинна мати всі права і свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища (ст.2). Ці положення зафіксовані в ст. 21 Конституції України, яка передбачає: «Всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними», і в ст. 24, яка встановлює: «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками». Частина 2 ст. 24 Конституції спеціально підкреслює принцип рівності чоловіка і жінки.

Конституційні права, свободи і обов’язки називають основними тому, що вони визначають найбільш важливі, істотні відносини і зв’язки між громадянином і державою.

Тому цілком закономірно, що одним з перших розділів Конституції України є розділ II «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» (ст.ст. 21–68). До того ж права і свободи визнаються не лише за громадянами України, а й за іншим особами, які проживають на її території (іноземцями), особами без громадянства.

Права і свободи людини і громадянина держава закріплює у правових, насамперед конституційних нормах. Без юридичного закріплення державою реалізація прав і свобод людини виявилася б проблематичною. У ст.3 Конституції України наголошується «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю”. Це означає, що людина є цінністю не тільки сама для себе, а й для усього суспільства. У цій статті зазначено також: «Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави” Саме тому в багатьох статтях Конституції України зафіксовано, що держава «гарантує», «забезпечує» права і свободи людини, «дбає» про здійснення прав людини.

Слово викладача. Дякую за детальну характеристику а ми з вами підсумуємо, що права мають свої ознаки:

• Ознаки прав людини:

• Права Людини – «природні права», належать кожній людині;
• Права людини однакові для кожної людини, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походженнях, стану здоров’я, майнового інших відмінностей;
• Права людини - універсальні, рівні для всіх;
• Права людини – неподільні: різні права пов’язані між собою;
• Права людини - невід'ємні. Права Людини можуть бути лише обмежені заради безпеки інших людей, заради прав інших людей;
• Джерелом прав людини є людська гідність;
• Права людини юридично гарантовані. Міжнародними і державними документами;
• Держава мусить гарантувати дотримання прав і свобод своїм громадянам;
• Права людини стосуються різних сфер життя і діяльності людей. Найчастіше ми говоримо про особисті права, політичні, економічні, соціальні й культурні.

 

• Робота в групах з документом «Загальна Декларація прав людини».

Юрист консультант згадував, що основним міжнародним документом є Загальна декларація прав людини, я пропоную вам попрацювати з текстом цього документа.

Отже, ви уже познайомились з деякими правами з Загальної декларації прав людини.

• Обов'язки

Основні права громадян нерозривно пов'язані з їхніми обов'язками.

Щоб людина могла успішно реалізувати свої права, отримувати від суспільства певні матеріальні та духовні блага, вона повинна виконувати покладені на неї обов'язки, віддавати суспільству свою працю, свої зусилля, піклуватися про державні та громадські справи. Стаття 29 Загальної декларації прав людини проголошує: “Кожна людина має обов`язки перед суспільством, в якому можливий вільний і повний розвиток  її особистості”. Почуття обов'язку — це не пута, що зв'язують справжню людську свободу. Обов'язок є серцевиною моралі. Обов'язок людини перед самим собою, перед сім´єю, перед своїми близькими, перед оточуючими людьми, перед вищими моральними цінностями, перед людством.

Як говорив Демокріт: “Не із страху, але із почуття обов´язку потрібно утримуватися від поганих вчинків”.

•         Кожна людина має певні права, проте вони не можуть бути реалізовані без виконання іншими людьми своїх обов'язків. Наприклад, якщо у вас є право отримати майно, то у когось має бути обов'язок його вам передати.
•         Права кожної людини закінчуються там, де починаються права іншої.

• Основні обов'язки громадян закріплює Конституція України.

Конституція України у статтях 51,53, 65–68 визначила такі обов´язки громадян України:

• Захищати Вітчизну, незалежність і територіальну цілісність.
• Шанувати державні символи.
• Не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані збитки.
• Сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
• Неухильно додержуватися Конституції і законів України.
• Не посягати на права і свободи, честь і гідність  інших людей.
• Обов´язок батьків утримувати дітей до повноліття і обов´язок дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
• Отримати повну загальну середню освіту.

• Класифікація прав.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Студенти діляться на 4 групи відповідно до розданих на початку виховної години кольорових карток (сині, червоні, жовті, зелені). Кожній групі роздані конверти, в яких знаходяться картки з правами людини і громадянина відповідно до ІІ розділу Конституції України. Групам треба відокремити ті картки, які стосуються групи прав, отриманих групою:

•   особисті (цивільні) права;
•   політичні права;
•   соціально-економічні права;
•   культурні.

Після виконання задачі представник групи називає права людини, які належать до його категорії. Інші студенти висловлюють свою згоду.

• Гра «Політ на повітряній кулі»

Умова гри: ваша повітряна куля падає. Щоб врятуватися, вам необхідно залишити лише п'ять мішків, решту викинувши за борт. Усього в повітряній кулі 10 мішків з написами:

• «право на освіту»;
• «право на житло»;
• «право на свободу слова»;
• «право на рівність перед законом»;
•  «право на життя»;
• «право на громадянство»;
• «право на свободу думки і релігії»;
• «право на охорону здоров'я»;
• «право заснувати сім'ю (укласти шлюб)»;
• «право на соціальне забезпечення».

Висновок. Із цього списку не можна вилучити жодного пункту, всі вони необхідні для повноцінного життя людини.

 

3. Як захищаються права і свободи людини

в Україні і світі.

Як захистити свої права?

 

 

Перед тим як відповісти на дане запитання пропоную вам проаналізувати запропоновані ситуації і пояснити, що ж спільним у даних ситуаціях?

• Вправа «Аналіз правових ситуацій».

1. Ольга і Андрій стали щасливими батьками прекрасної дочки. Вони вирішили назвати її Весна. Представниця РАГСу відмовила батькам у реєстрації дитини під таким ім’ям і сказала, щоб вони обрали будь-яке “нормальне ” інше ім’я.

Чи йдеться у цьому випадку про порушення прав дитини?

2. 14-річний Станіслав надто близько сприйняв до серця інформацію про право на свободу думки. Він вирішив нарешті сказати своїй учительці з математики, що він про неї думає. Як вирішив так і зробив. При цьому він використав нецензурні слова, принизливі для вчительки.

Чи мав він на це право? Чи обмежене в якийсь спосіб право на свободу думки?

•                   Спершу поговоримо куди ж звертатися коли порушили ваші права в Україні?

У конституції України ст. 55 зазначається, що права і свободи людини громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових чи службових осіб. Кожен може звертатися за захистом своїх прав до уповноваженого В.Р. з прав людини. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Кожен має право не забороненими законом засобами захищати свої права.

Про міжнародні організації, які займаються захистом прав людини і громадянина нам розповість наш експерт з міжнародних відносин.

Питання захисту прав людини вирішуються як правило на національному рівні правоохоронними органами та відповідними органами влади, особи, які перебувають за кордоном можуть звертатися також до консульства своєї країни.

Що робити, коли людина не може домогтися справедливості у власній країні?

 

• Слово Експерта з міжнародних відносин.

Згідно зі ст. 13 Статусу Організації Об’єднаних Націй, спів засновницею якої була Україна, то саме ООН забезпечує дотримання прав людини. Але оскільки Генеральна Асамблея ООН працює сесійно, то постійно цією роботою за її дорученням займається ЕКОСОР(економічна і соціальна рада) Крім ООН існують: Міжнародна організація праці (МОП) та Організація з питань освіти, науки, культури (ЮНЕСКО), які координують власну діяльність з ООН.

Уповноважений з прав людини, або омбудсмен, — людина, яку обирає Верховна Рада України для збирання інформації про порушення прав людини.

Ми вже знаємо, що 10 грудня 1948 р. Генеральна Асамблея ООН затвердила Загальну декларацію прав людини.

Саме з 1948 р. 10 грудня відзначається в усьому світі як День прав людини.

До найважливіших міжнародних документів з прав людини належать:

1. Загальна декларація прав людини (1948);
2. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (1966);
3. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (1966);
4. Європейська конвенція про захист прав людини та фундаментальних свобод (1950);
5. Європейська соціальна хартія (1961);
6. Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі – НБСЄ (1975);
7. Конвенція про права дитини (1989).

 

 

 

 

Основні міжнародні організації з Захисту прав людини і громадянина

                                 

 

Україна є стороною практично всіх багатосторонніх конвенцій ООН в галузі прав людини. Однак у зв'язку з теперішніми соціально-економічними умовами вона не в змозі забезпечити виконання низки міжнародних норм

Кожна людина має право звернутися (якщо вичерпані всі можливості вирішення питань щодо захисту безпосередньо в державі) до Європейського Суду з прав людини.

У 1998 році почав діяти Європейський Суд з прав людини, куди може звернутися зі скаргами на свою державу будь-яка людина, яка вважає, що її громадянські та політичні права порушені й при цьому вичерпані всі “внутрішні” засоби захисту ,у тому числі звертання до вищих судових органів. Повноваження Європейського Суду визначені Європейською конвенцією, його рішення є обов’язковим для всіх держав, які приєдналися до означеної конвенції.

Викладач. Дякуємо нашому експерту. А мені б хотілося додати, що нажаль

95% рішень Європейського суду не виконуються Україною у повному обсязі. Українці й надалі залишаються в п’ятірці лідерів за скаргами проти держави.

Щороку Європейський суд з прав людини приймає в середньому близько 60 рішень за зверненнями українців, повідомив голова Європейського суду Жан-Поль Коста.

Зі ста відсотків звернень українців до Європейського суду лише 15 судді приймають до розгляду. Пояснити  це можна  тим, що українцям бракує правової обізнаності і вони не знають, як саме має виглядати порядок звернення. За його словами, громадяни мало поінформовані про юристів, які надають послуги з оформлення скарг до Європейського суду.

Узагальнення та систематизація знань:

• За допомогою методу «Коло ідей» дайте відповіді на запитання

• яку роль відіграють права людини у суспільстві?
• скільки поколінь виділяють у історії розвитку прав?
• назвіть основні міжнародні правові акти, що стосуються прав людини;

• Метод Прес.

Чи завжди людина повинна поважати права іншої людини?

• Я вважаю, що ……..
• Тому, що …………
• Наприклад………..
• Отже,……таким чином……

• створення дерева прав;
• підсумкове слово викладача;
• оцінювання знань студентів.

 

В нас «виросло» Дерево – не просте, а чарівне. Зараз весна і воно може зацвісти квіточками прав. Тут потрібна ваша допомога. На столах у вас є квіточки, на яких ви напишете права, про які сьогодні дізнались

Підсумок заняття

Отже, Права людини природні, невід’ємні і взаємопов’язані права кожної окремої людини

А чи знаєте ви, хто є найголовнішою цінністю на планеті Земля?

 Людина — найцінніший скарб. Ніхто не має права посягати на цей скарб. Кожен із вас — особистість, і саме такої людини, як ви, більше на Землі немає і не буде.

Пам’ятайте: якщо хтось має певне право, хтось повинен мати обов’язки. Якщо немає обов’язку – немає права. Права кожної людини закінчуються там, де починаються права іншої.

 

Домашнє завдання

•               Проаналізуйте ІІ розділ Конституції України.
•               Випишіть з газет, журналів інформацію про порушення прав людини і громадянина.
•               Складіть пам'ятку «Якщо ваші права порушені», зазначте в ній, куди може звернутися людина по допомогу, який порядок звернення, де можна отримати захист.

Анкетування студентів. Студентам пропонується заповнити бланк, поставивши знак «Х» у відповідній колонці. Результати анкетування обговорюватимуться на наступному занятті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знання студентів про права людини відповідно до Конституції України   Група___________                        Вік ___________	Знав раніше	Узнав зараз
Право на вільний розвиток своєї особистості
Невід’ємне право на життя
Право на свободу на особисту недоторканість
Право на недоторканість житла
Право на таємне листування, телефонні розмови
Право на свободу пересування, вибір місця проживання
Право на свободу думки та слова
Право на свободу світогляду, віросповідання
Право на об’єднання в політичні партії та громадські організації
Право брати участь у керуванні державними справами,              обирати та бути обраними
Право на володіння, користування, розпоряджання              своєю власністю
Право на підприємницьку діяльність
Право на працю
Право на страйк
Право на відпочинок
Право на соціальний захист
Право на житло
Право на охорону здоров'я, медичну допомогу
Право на безпечне навколишнє середовище
Право на вільний вступ до шлюбу
Право на освіту

 

Пам´ятайте!

 

ЛЮДИНА – НАЙЦІННІШИЙ СКАРБ.

НІХТО НЕ МАЄ ПРАВА ПОСЯГАТИ НА ЦЕЙ СКАРБ.