Тема. Прикладка як різновид означення. Написання непоширених прикладок через дефіс; прикладки, що беруться в лапки
Мета:
Формувати предметні компетентності: сформувати цілісну систему особистих знань з теми на основі відтворення й поглиблення знань, умінь і навичок учнів з тем, отриманих на попередніх заняттях;
удосконалювати пунктуаційні вміння й навички; навички правильного й доречного використання прикладок в усному та писемному мовленні;
Формувати ключові компетентності:
1. Спілкування державною мовою: володіти всіма видами мовленнєвої діяльності.
2. Інформаційну: розвивати вміння робити спостереження над мовними явищами, логічне мислення й мовлення у дітей; збагачувати думки й почуття.
розвивати медійну грамотність.
3. Комунікаційну: формувати мовленнєву компетентність особистості, уміти доводити власну позицію.
4. Уміння навчатися впродовж життя: здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових умінь і навичок, уміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення.
5. Соціальну і громадянську: уміння працювати з іншими на результат, усвідомлювати важливість збереження природи.
6. Загальнокультурну грамотність: глибоке розуміння власної ідентичності.
Очікувані результати:
Учні мають знати, що
− прикладка – це різновид означення;
− відповідає на запитання який?
− вказує на ознаку предмета, дає йому нову назву;
− прикладки виражаються загальними і власними іменниками;
− прикладка може бути непоширена і поширена;
− узгоджуються з означуваним словом у відмінку.
Учні мають уміти:
− знаходити відокремлені прикладки у реченнях тексту;
− наводити власні приклади;
- розставляти розділові знаки;
− пояснювати вживання розділових знаків.
Тип уроку: комбінований(повторення знань, умінь та навичок і вивчення нового матеріалу).
Обладнання: мультимедійна та відеопрезентації, , опорні схеми, підручник, роздатковий матеріал, зошит.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Учитель. Успішна людина… Сьогодні нею вважається та, яка має міцні теоретичні знання й уміє їх застосувати в практичній діяльності. Та цього мало. Величезну роль відіграє чітко поставлена мета, до якої крокуєш. І рух до неї супроводжує бажання вчитися.
Сьогодні ми долаємо ще одну (хай і коротку відстань) до того часу, коли ви обов’язково станете успішними в житті. А допоможуть Вам у цьому знання з рідної мови, бо тільки той, хто правильно й красиво говорить, може переконати співбесідника. Бо тільки той, хто грамотно пише, викликає
довіру й повагу серед тих, хто поряд.
Будьте уважними, зосередьтеся. Це дозволить вам поки що отримати хороші результати навчальних досягнень.
Я прийшла до вас із теплою усмішкою і добрим настроєм, і цю
усмішку передаю вам, адже з усмішки кожного починається
толерантне ставлення до людей.
Сьогодні в нас урок незвичайний. Ми не лише будемо працювати над темою, а поєднаємо її з чарівним світом природи. Через прекрасне в природі ми творитимемо прекрасне в мові.
Сл.1.Завдання наші такі:
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитися, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно й плідно працювати
Сл.2.Очікування результатів нашого уроку.
«Знаю», «Можу», «Умію»
II. Актуалізація опорних знань учнів.
Сл.3. - Сл.5Лінгвістичне дослідження.
Прочитати текст. Визначити його стильову і жанрову належність. Схарактеризувати виділені слова (на які питання відповідають, що означають, до яких слів належать).
Дорога до Шевченка
Поміж широкою синьою биндою Дніпра та юрбою зелених гір побігла з міста Канева дорога до Шевченкової могили. Інколи в’ється понад самим Дніпром-рікою, і тоді зачудоване око далеко засягає по блакитному просторі діда Славути, що своїми легенькими хвилями пеститься з білим пісочком.
А по горах-стрімчаках праворуч від дороги ліпляться біленькі хати, понависали над кручами-провалами кучеряві сади. Так і дивляться вони переляканими очима-віконцями на кручу, так і присіли до землі, щоб часом пустун-вітер не звіяв їх униз.
Аж ось на порожнім небосхилі виткнулась Княжа гора, ближче, на Чернечій горі, де похований Тарас Шевченко, на самому вершечку зарябіли штахетики.
Усі вже здогадалися, що сьогодні на уроці ми будемо говорити про прикладку.
Сл.6. III. Оголошення теми та мети уроку
Тема нашого уроку : «Прикладка як різновид означення. Написання непоширених прикладок через дефіс; прикладки, що беруться в лапки» .
Виходячи з теми сьогоднішнього уроку, поставимо перед
собою завдання, які ми повинні розглянути.
Сл.7. На уроці ми будемо:
формувати предметні компетентності: сформувати цілісну систему особистих знань з теми на основі відтворення й поглиблення знань, умінь і навичок учнів з тем, отриманих на попередніх заняттях;
удосконалювати пунктуаційні вміння й навички; навички правильного й доречного використання прикладок в усному та писемному мовленні;
Сл.8. Формувати ключові компетентності:
1. Спілкування державною мовою: володіти всіма видами мовленнєвої діяльності.
2. Інформаційну: розвивати вміння робити спостереження над мовними явищами, логічне мислення й мовлення у дітей; збагачувати думки й почуття.
розвивати медійну грамотність.
3. Комунікаційну: формувати мовленнєву компетентність особистості, уміти доводити власну позицію.
4. Уміння навчатися впродовж життя: здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових умінь і навичок, уміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення.
5. Соціальну і громадянську: уміння працювати з іншими на результат, усвідомлювати важливість збереження природи.
6. Загальнокультурну грамотність: глибоке розуміння власної ідентичності.
З’ясуємо
засвоїмо…
навчимося…
Сл.9. Після сьогоднішнього уроку ви будете знати, що :
− відповідає на запитання який?
− вказує на ознаку предмета, дає йому нову назву;
− прикладки виражаються загальними і власними іменниками;
− прикладка може бути непоширена і поширена;
− узгоджуються з означуваним словом у відмінку.
Сл.10. навчитеся: знаходити відокремлені прикладки у реченнях тексту;
− наводити власні приклади;
- розставляти розділові знаки;
− пояснювати вживання розділових знаків.
Сл.11. Наскрізні змістові лінії:
ІV. Вивчення нового матеріалу
Сл.12. Слово вчителя.
Сл.13. 5. Прикладка буває непоширена (виражена одним словом — трава-веснянка) і поширена (виражена словосполученням — школа імені Лесі Українки).
Сл.14.Пояснення таблиці
Непоширена прикладка пишеться через дефіс, якщо:
а) прикладка й означуване слово виражені загальними іменниками: вітер-пустун,
б) загальний іменник стоїть після власної назви: Дніпро-ріка, але ріка Дніпро
в) прикладка входить до складу терміна: меч-риба, гриб-паразит.
Неузгоджені прикладки (назви газет, журналів, художніх творів, підприємств, фірм тощо) пишуться з великої букви і в лапках: роман «Собор», газета «Ліра», цукерки «Ведмедик».
Прикладки, до складу яких входять слова імені, пам'яті, в лапки не беруться: Харківський державний університет імені Каразіна.
Сл.15. Розгляньте опорну таблицю.
Сл.16.Теоретичний матеріал закріпимо практично:
|
Сл.17. Прикладки |
|
|
Правила |
Приклади, вправи |
|
Прикладки пишуться через дефіс: |
|
|
1. Якщо прикладкою виступає родова назва: |
полин-трава, Оскіл-ріка, пор.: трава полин, ріка Оскіл. |
|
|
Поставте, де необхідно, дефіси: Ведмідь гора, Волга ріка, Київ місто; ріка Москва, гора Говерла, місто Львів, озеро Ільмень. |
|
Правила |
Приклади, вправи |
|
2. Якщо узгоджуваний іменник виступає прикладкою в постпозиції: |
Воїн-богатир, дівчина-красуня; але: богатир воїн, красуня дівчина. |
|
|
Поставте, де необхідно, дефіси: хлопець невдаха, матрос герой, дівчина краса, дід вусань, кінь вогонь, машина птах; невдаха дядько, герой хлопець, краса дівчина. |
|
3. Якщо іменник і прикладка міняються місцями |
жінка-естонка, естонка-жінка. |
|
|
Поставте, де необхідно, дефіси: учитель математик, математик учитель; лікар терапевт, терапевт лікар; хлопець казах, казах хлопець. |
|
4. В термінах, коли означуваний; іменник — родове поняття, а узгоджуваний — видове: |
льон-довгунець, гриб-паразит. |
|
|
Поставте, де необхідно, дефіси: заєць русак, жук короїд, орел бородач, літак винищувач. |
|
5.Прикладки порівняльно-метафоричного характеру (близькі до атрибутивних): |
турботи-оси, гриб-парасолька. |
Сл.18. Хвилинка релаксійного навантаження . Переглянемо відео.
( включити відео «Прикладка – це легко!»
V. Виконання практичних завдань на вдосконалення правописних умінь і навичок.
Учитель. - Падав сніг -
Веселий сніг –
Для дорослих і малих,
Він сідав їм на усмішки
І сміявся з усіма:
«Ой, зима, зима, зима!»
Справді, зима – чудова пора року. Вдихаючи запах морозного ранку, відчуваєш спокій і тихе захоплення.
Чому я люблю зиму? Мабуть, через сніг. Чую слово «зима» - і перед очима одразу постає картина: темно, яскравий промінь світла від ліхтаря і ці білі сніжинки-балеринки, які кружляють, кружляють, падають мені на розкриту долоню, на вії…, - і народжується справжнє відчуття світла.
Сл.19. 1. Творче завдання
Зверніть увагу на слова, які записані на слайді і спробуйте додати прикладку до означуваного слова. (записати)
Зима – чарівниця, снігуронька Грудень – чародій, чарівник
Сніжинка – балеринка Ялинка – красуня
Вітер – пустун, розбишака Цукерки «Ведмедик», «Вечірній Київ»
(виражена іменником, вказує на якісну характеристику предмета)
Без яких солодощів ми не можемо уявити новорічних свят? Назви яких цукерок ви знаєте? Запишіть.
Сл.20. 2. Зверніть увагу на речення. Спробуйте виправити помилки.
Фільм зимові пригоди сподобався маленьким глядачам.
Звернеться до підручника і перевірте, чи правильно ви написали.
Сл.21. 3. Вибірковий диктант.
Випишіть із речень прикладки зі словами, до яких вони відносяться, поясніть їх написання; визначте, узгоджені, вони чи неузгоджені.
1. А вночі вересень-чародій трусив з неба зорі, немов яблуня з райського саду. 2. Український степ по-своєму чарівний і величний. Його красу змалював ще великий Гоголь у повісті «Тарас Бульба». 3. Нема нічого кращого в світі, як їхати рідними шляхами-дорогами. 4. На твоїх берегах, Псьол-ріка, споконвіків народжувалися і виростали працьовиті люди. (З те. І. Цюпи) 5. Лейтенант Грибачов за наказом командуванні одвів свою роту після бою на спочинок. 6. У бухту гордо й велично першим увійшов лінкор «Севастополь». (З те. В. Кучера)
Сл.22. 4. Завдання Погрупуйте сполучення слів відповідно до правил правопису. Накресліть і заповніть таблицю. З одним словом із кожної колонки складіть речення і підкресліть прикладки.
|
Прикладки, що беруться в лапки |
Прикладки, що пишуться через дефіс |
Прикладки, що пишуться окремо |
|
|
|
|
Поет/світоч, письменник/борець, людина/патріот, образ/символ, філософ/гуманіст, Нестор/Літописець, літопис/Повість минулих літ, храм/Святої Софії, Володимир/Хреститель, місто/Київ, письменник/літописець, учені/філософи, святиня/оберіг, річка/Донець, пароплав/Т.Шевченко, книга М.Грушевського/Історія України-Руси, журнал/Літературно-науковий вісник, дослідник/літературознавець, поет/класик, псевдонім/Марко Вовчок, опера/Кармен, учений/поліглот
Сл.23. Очікувана відповідь.
|
Прикладки, що беруться в лапки |
Прикладки, що пишуться через дефіс |
Прикладки, що пишуться окремо |
|
Літопис «ПМЛ» |
Поет-світоч |
Нестор Літописець |
|
Пароплав «Т.Шевченко» |
Письменник-борець |
Храм Святої Софії |
|
Книга Грушевського «Історія України-Руси |
Людина-патріот |
Володимир Хреститель |
|
Журнал «Літературно-науковий вісник» |
Образ-символ |
Місто Київ |
|
Опера «Кармен» |
Філософ-гуманіст |
Річка Донець |
|
|
Письменник-літописець |
Псевдонім Марко Вовчок |
|
|
Учені-філософи |
|
|
|
Святиня-оберіг |
|
|
|
Дослідник-літературознавець |
|
|
|
Поет-класик |
|
|
|
Учений-поліглот |
|
Сл.24. Невідомі слова:
світоч – той, хто є носієм правди, волі, освіти;
борець – той, хто бореться за що-небудь;
патріот – той, хто любить свою батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги;
гуманізм – рух епохи Відродження, скерований проти релігії і церкви за утвердження моральних прав людини на земне щастя, чуттєві радощі та вільний вияв своїх прагнень і бажань. Ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності; людяність.
Сл.25. 5 Завдання
Знайти відокремлені прикладки. Охарактеризувати умови відокремлення та засоби їх вираження.
1. Нема без кореня рослини, а нас, людей, без батьківщини (М.Чернявський). 2. У клопотах і турботах непомітно спливло літо — вінець хліборобського року (В.Скуратівський). 3. Наше століття багате на різноманітні сенсації, тобто на неймовірні чи малоймовірні явища (З кн. "Дванадцять місяців"). 4. Син бідного сільського титаря, Павло Грабовський в дитинстві пізнав не тільки злидні, щоденні важкі турботи про хліб насущний, а й поетичні обряди, сумовиту красу народної пісні (О.Дей). 5. Ремез — пташка невеличка, в'є гніздечко-рукавичку на лозині біля річки (А.Камінчук) 6. Змовкнув дятел — працьовита птиця (В.Ткаченко).
Сл.26. Очікувана відповідь. 1.людей – відокремлюється, коли прикладка є видовим поняттям до родового; 2.вінець хліборобського року – відокремлюється, якщо треба підкреслити самостійність прикладки (частіше в кінці речення); 3.тобто на неймовірні чи малоймовірні явища – відокремлюється, коли прикладка приєднується до означуваного слова (іменника) за допомогою сполучника тобто; 4. син бідного сільського титаря - стоїть перед пояснюваним іменником і має обставинний відтінок; 5. пташка невеличка – відокремлюється, якщо поширена прикладка має додаткове пояснювальне або уточнювальне значення й перед нею можна поставити а саме (стоїть в середині речення); 6. працьовита птиця - якщо треба підкреслити самостійність прикладки (частіше в кінці речення
Сл.27. 6.Складіть речення із словосполученнями
Дніпро-ріка, озеро Світязь, трава звіробій, звитяжці-запорожці, воїн смільчак, євшан-зілля.
Поясніть написання прикладок. Що таке євшан-зілля? Що вона символізує? Яка легенда пов’язана з цією травою?
Сл.28. 7.Відредагуйте речення.
Наявні помилки у творі виправлено. З дебоширами треба вести сурову боротьбу. До характеристики прикладається: атестат, справка з місця роботи, виписка з протоколу зборів трудового колективу. Читаючи новелу «Новина», картини страшного життя встають перед очима. Нам ніщо не мішало зустрітися тут в другий раз.
Сл.29. 8. Словниковий диктант.
Відповідь-репліка, трава звіробій, Дніпро-ріка, голуб-вертун, лікар-еколог, драма-феєрія, Лисичка-сестричка, деревій - трава, газета «Літературна Україна», твір-опис, санаторій «Україна», бібліотека імені В. Короленка.
Сл.30. VІ. Систематизація й узагальнення вивченого
Сл.31. 1. Метод «Незакінченого речення»
- Спробуйте закінчити речення
Прикладка – це… (різновид означення)
Прикладка вказує на… (ознаку предмета і водночас дає йому іншу назву) (вік людини, місце проживання, професію, рід занять, якісну характеристику)
Прикладка виражається… (іменником)
Прикладка відповідає на питання… (який?)
Прикладка пишеться через дефіс, якщо…
- Спочатку іде видове, а потім родове поняття:
звіробій-трава, Донець-ріка, ворон-птах
- Які винятки?
жук-короїд, льон-довгунець, заєць-русак, гриб-паразит – входять до складу терміна.
- Спочатку іде власна назва, а потім загальна: Олена-красуня, Дніпро-ріка.
- Прикладка, яка характеризує предмет за якісними ознаками, віком, національністю:
співачка-легенда, герой-рятівник, хлопчик-малюк.
Сл.32. VІІ. Рефлексія.
Сл.33. Завершити речення
Ці знання мені потрібно ……
На уроці мені сподобалося …..
Мені ще потрібно працювати над….
- Ми з’ясували …
- Засвоїли…
- Навчилися…
- Розвивали…
- Важким було…
- Отримані знання мені потрібні для
Сл.34. По-справжньому любити можна тільки те, що ви добре знаєте.
Сл.35. Запам’ятайте:
Сл.36.
Сл.37. Прикладка:
– вказує на: вік людини, місце проживання, професію, рід занять, національність, якісну характеристику;
– виступає назвою: вулиць, сіл, міст, рік, озер, планет, підприємств, установ, газет, кінотеатрів, кораблів, станцій тощо.
З двох іменників – власної назви і загальної назви – прикладкою є:
– загальна назва, якщо власна назва – це ім’я людини: академік Борис Патон, учениця Ковальчук;
– власна назва, якщо це назва неістот (річок, міст, газет тощо) або кличка тварини: поема «Тополя», ріка Рось, кіт Мурко.
Назви міст, сіл, річок узгоджуються в усіх відмінках із родовою назвою: до міста Львова, а не до міста Львів.
Але в географічній літературі назви населених пунктів і річок зберігають форму називного відмінка.
Назви гір, озер, островів, станцій, планет, підприємств, кораблів, газет, художніх творів та ін. зберігають форму називного відмінка: на горі Говерла, а не на горі Говерлі.
Сл.38. Заповніть свої Картки самооцінки на уроці
|
|
|
|
Я виконав всі завдання вчителя |
|
|
Я був на уроці уважним |
|
|
Я зрозумів тему |
|
|
Я був активним |
|
|
Я працював самостійно |
|
|
Я запам’ятав нову інформацію |
|
|
Всього |
|
Сл.39. VІІІ. Домашнє завдання.
Слово вчителя.
Виконавши всі завдання, ви не тільки вивчили нову
тему, а зробили ще один крок у підготовці до ЗНО.
Домашнє завдання. Здається, кожна людина з нетерпінням чекає протягом
року наближення новорічних свят. Тому Новий рік і Різдво –
найкращий час, щоб потішити друзів, рідних і близьких людей.
Усі ми з дитинства любимо отримувати листівки, і навіть у наш
час розвинених інтернет-технологій радість від отримання
вітальної листівки нікуди не поділася. Вітальна листівка – це не
e-mail, що буде забутий відразу ж після прочитання, і не дзвінок,
на який абонент не може відповісти. Це ті радісні емоції, які
запам’ятаються й збережуться надовго, у тому числі у вигляді
привітання на листівці.
Сл.40. 1.Напишіть привітання з Новим роком і Різдвом Христовим
своєму сусіду по парті, використовуючи речення з прикладками.
2. Скласти словниковий диктант з прикладками, що беруться в лапки.
Сл.41.
Сл.42.