Конспект уроку на тему: "Ґрунти України"

Ґрунти України

Мета: поглибити знання учнів про ґрунти, етапи і фактори їх утворення, закономірності поширення; сформувати систему знань про основні ґрунтоутворюючі фактори в межах України та сформовані типи ґрунтів; удосконалювати навички роботи з картою ґрунтів, за її допомогою визначити територіальне розміщення ґрунтів України.

ознайомити школярів із властивостями ґрунту, поняттям «деградація ґрунту», формувати навички роботи в групі, розвивати критичне та логічне мислення учнів, відпрацьовувати навички пошукової діяльності на уроці;

розвивати вміння працювати з текстом та позатекстовим матеріалом підручника, додатковими джерелами інформації, складати та аналізувати схеми і таблиці;

виховувати дбайливе ставлення до ґрунту.

Очікувані результати:

називає основні чинники ґрунтоутворення;

наводить приклади ґрунтів різних типів;

характеризує ґрунтові  ресурси України;

пояснює умови ґрунтоутворення, особливості поширення ґрунтів;

аналізує карту ґрунтів України;

робить висновки щодо закономірностей поширення ґрунтів на рівнинній частині України та в горах;

оцінює заходи з раціонального використання й охорони ґрунтів.

Базові поняття та терміни: ґрунт, родючість ґрунту, деградація ґрунту, добрива, забруднення, меліорація, деградація.

Тип уроку: комбінований.

Методи: «перевернутий клас», «віртуальна експедиція», «дивуй», «картографічна лабораторія», «творча лабораторія», «географічна естафета», «мульт-добавка», «почуй і поділись».

Обладнання: підручник, атлас, щоденник експедиції, презентація, проектор, ноутбук.

ПІДГОТОВКА ДО УРОКУ:

1.Ознайомитися з відео про ґрунт- https://www.youtube.com/watch?v=B2gziJ0-uOI,

https://www.youtube.com/watch?v=6tN7ZR2Ptpo.

2.Звернути увагу на питання:

1. Засновник ґрунтознавства – В. Докучаєв.

2. Основні етапи та чинники ґрунтоутворення

3. Основні властивості ґрунту: родючість, структура, механічний склад, кислотність.

4. Будова ґрунту (ґрунтовий профіль)

5. Карта «Ґрунти України»

6. Закономірності поширення ґрунтів.

7.Генетичні типи ґрунтів.

8. Вплив людини на зміну родючості.

3. Підготуватися до експедиції «вченим»- історикам, біологам, агрономам, ґрунтознавцям, хімікам, екологам.

 

Хід уроку.

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ ДО УРОКУ

- привітання з учнями;

- перевірка присутності учнів;

- перевірка наявності засобів навчання;

- психологічна підготовка учнів до роботи на уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Сьогодні ми продовжимо вивчати тему «Природні умови і ресурси України». Але, спочатку давайте згадаємо попередню тему «Води суходолу та водні ресурси України». Я вам пропоную розгадати кросворд.

Прийом «Географічна естафета».

Учні по черзі дають відповіді на питання кросворду. У підсумку можна побачити тему уроку.

ІІІ. Повідомлення теми уроку. Постановка мети і завдань.

Отож, тема нашого уроку звучить: «Ґрунти України»

Видатний чеський письменник Карел Чапек якось помітив, що «людина по суті зовсім не думає про те, що в неї під ногами. Завжди мчить … І найбільше – погляне, які прекрасні хмарки у неї над головою … І жодного разу не подивиться собі під ноги, не похвалить: який прекрасний ґрунт!».
Давайте ми сьогодні не просто похвалимо ґрунт, але і задамо собі запитання, що ми знаємо про це чудове утворення природи і як нам зберегти його для майбутніх поколінь.

На уроці ми повинні:…

IV. Засвоєння нових знань

       Для досягнення мети, ми з вами організуємо віртуальну ґрунтознавчу експедицію. Ми постараємось тему цього уроку розкрити з наукової точки зору і побачити, наскільки це цікаво та захоплююче. Ви всі мали змогу з деякою інформацією ознайомитися наперед, а більш докладно готувались до експедиції – історики, біологи, агрономи, ґрунтознавці, хіміки.

        Під час роботи ми будемо користуватися різноманітними джерелами географічної інформації.

- Які ви використовували при підготовці до уроку?

 Відеоінформація (https://www.youtube.com/watch?v=B2gziJ0-uOI, https://www.youtube.com/watch?v=6tN7ZR2Ptpo ), інтернет, підручник

На уроці доповнимо відому вам інформацію з презентації, матеріалів, які готували члени нашої експедиції, підручника та карт атласу.

А результати експедиції відобразимо у «Щоденнику».

 

І. Ознайомлення з планом пояснення нового матеріалу.

Давайте підпишемо щоденники.

І ознайомимося із завданнями експедиції.

 

ЗАВДАННЯ ЕКСПЕДИЦІЇ:

І. Теоретична частина:

1.                Засновник ґрунтознавства – В. Докучаєв.
2.                Основні етапи та чинники ґрунтоутворення
3.                Основні властивості ґрунту: родючість, структура, механічний

склад, кислотність.

ІІ. Практична частина:

1.                Будова ґрунту (ґрунтовий профіль)
2.                Карта «Ґрунти України»
3.                Закономірності поширення ґрунтів.
4.                Генетичні типи ґрунтів.

ІІІ. Прикладне значення:

1.                Вплив людини на зміну родючості.

IV. Результати експедиції.

Під час роботи нашої експедиції – ви заповнюєте щоденник!!! Тому будьте дуже уважними.

ІІ. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА.

Першими надаємо слово історикам

ВИСТУПИ ІСТОРИКІВ.

 

1. Людина здавна ставилася з величезною повагою до землі-матері, що була уособленням того родючого шару землі, у який висівається зерно. І саме таке ім’я – Диметра («земля-мати»)носила одна з найповажніших богинь Стародавньої Греції. На її честь навіть влаштовували особливе свято. А жителі Шумера та Вавилона  (І – ІІІ тис. до н.е.) взагалі вважали, що людина спеціально створена для того, щоб обробляти землю.
2. Вавилон ХVIII століття до н.е. Створені Закони Хаммурапі, які було вирізьблено на базальтовому стовпі, знайденому французькими археологами в Сузах — столиці давнього Еламу. За твердженням істориків, стовп стояв на базарній площі для загального огляду і поваги. В цих законах велика увага приділялася використанню та обробітку землі, регулювалися земельні відносини між власниками та орендарями.

НАПРИКЛАД,

§ 42. Якщо людина орендує поле і не виростить на ньому хліб, то її треба викрити у тому, що вона не виконувала необхідні роботи у полі, і вона повинна віддати господарю поля хліб, як її сусіди.

§ 43. Якщо вона не обробить поле і закине його, то вона повинна віддати господарю поля зерно, як її сусіди, а поле, яке вона закинула, повинна виорати, заборонувати і повернути господарю поля.

§ 44. Якщо людина орендує на три роки цілину, але через лінощі не обробить поле, то на четвертий рік вона повинна поле виорати, заборонувати і повернути поле господарю поля…

3. З появою землеробства поступово формувалося і поняття про ґрунт, який спочатку ототожнювали із землею - верхньою пухкою гірською породою. І так тривало кілька тисячоліть. Тільки на межі ХХ століття, завдяки видатному вченому В. В. Докучаєву ставлення до ґрунту змінилося.

            Василь Васильович Докучаєв Василь Васильович Докучаєв - видатний учений, природознавець, геолог і ґрунтознавець. У 1888-1894 роках на запрошення  Полтавського губернського земства очолював експедицію, що вивчала ґрунти, рослинність і геологічні умови Полтавщини. Було складено ґрунтові карти губернії. За сприяння Василя Докучаєва створено Полтавський природничо-історичний музей (зараз – Полтавський краєзнавчий музей). Харківський сільськогосподарський інститут носить ім’я Василя Докучаєва. Він працював у цьому інституті директором і заснував там першу у світі кафедру ґрунтознавства.

У 1883 році вийшла праця Докучаєва "Російський чорнозем", в якому детально розглянуті область поширення, спосіб походження, хімічний склад чорнозему, принципи класифікації та методи дослідження цього ґрунту. Ця монографія, що є докторською дисертацією, принесла Докучаєву світову славу і заслужено вважається основою генетичного ґрунтознавства.

Вчений дійшов переконання, що для ґрунтоутворення вирішальне значення мають кліматичні умови. Укладаючи свою працю, Докучаєв підкреслив, що багато районів земної кулі "ніколи за даних кліматичних умов не побачать того благодатного ґрунту, який становить корінне, ні з чим не порівнянне багатство України і який є результатом дивно щасливого і дуже складного комплексу ряду фізичних умов!"

В. В. Докучаєв встановив, що ґрунт являє собою особливе, самостійне природне утворення, відмінне від інших природних тіл, зокрема й від гірських порід. Він вважав, що ґрунт утворюється внаслідок складної взаємодії клімату, складу й будови материнської породи, рослинних й тваринних організмів, рельєфу місцевості й геологічного віку території. Ці компоненти дістали назву чинників ґрунтоутворення, а ґрунт він назвав «дзеркалом» ландшафту, підкреслюючи цим, що він віддзеркалює взаємодію всіх компонентів природи.

Вчитель: А як утворився ґрунт?

Наукову відповідь нам дадуть біологи.

 ВИСТУПИ БІОЛОГІВ.

1 біолог.

Процес формування ґрунту охоплює 5 етапів:

1. Вивітрювання, тобто подрібнення гірських порід на поверхні землі.
2. Утворення материнської (ґрунтотвірної) породи - з піску, щебню або лесів.
3. Утворення органічної частки ґрунту -  за якого відбувається зміна материнської породи в результаті впливу на неї рослин, тварин, вологи, температури, які збагачують її верхній  шар органічними і неорганічними речовинами.
4. Діяльність мікроорганізмів (грибів, бактерій, органічних кислот) - розкладають рослинні і тваринні рештки, перетворюючи їх на нову речовину гумус (ПЕРЕГНІЙ).
5. Діяльність тварин, які живуть в ґрунті (дощових черв’яків, ссавців, личинок комах, жуків) - вони подрібнюють, розрихлюють і перемішують органічні речовини з мінеральними, і цей процес відбувається постійно і безперервно.

 Під час формування ґрунту відбувається виникнення розчинів, доступних для засвоєння рослинами. Такі розчини є наслідком діяльності мікроорганізмів і води, ка розчиняє хімічні елементи, що належать до складу ґрунту (азот, фосфор, калій, залізо, кальцій…).  З моменту поселення перших мікроорганізмів на розпушеній материнській породі до утворення гумусу проходять тисячоліття.

 

2 Біолог. 

Чинники ґрунтоутворення.

Ґрунтоутворення – це сукупність різних хімічних, фізичних і біологічних процесів та явищ, які зумовлюють виникнення та подальший розвиток ґрунтів.

Ґрунтотвірні чинники – чинники, у результаті взаємодії яких сформувався ґрунт.

 

Виділяють такі чинники:

1. Материнська, або ґрунтоутворююча порода, входить до складу ґрунту як його мінеральна частина, впливає на процес ґрунтоутворення, на наявність поживних речовин, визначає механічний та хімічний склад майбутніх ґрунтів.. В Україні такими породами є четвертинні відклади — здебільшого лесові та піщані.
2. кліматичні — температура зумовлює фізичне вивітрювання материнських порід, впливає на режим випаровування вологи з ґрунту.

Опади руйнують структуру ґрунту, вимивають з ґрунту органічні та інші поживні речовини. Ґрунтоутворення великою мірою зале­жить від співвідношення тепла і вологи та інших чинників. Все це впливає на швидкість розкладання органічних речовин, накопичення гумусу, нагромадження поживних речовин.

3. рельєф — впливає на процес ґрунтоутворення через експозицію схилів та висоту над рівнем моря. Так, на крутих схилах ґрунт змивається інтенсивніше, ніж на рівнинах.
   Важливим фактором ґрунтоутворення є також геологічний вік території. 
4. живі організми — утворюють та розкладають органічні речовини, накопичують хімічні сполуки, змінюють структуру материнських порід і ґрунтів, перерозподіляють поживні речовини тощо;
5. час —1-2 см ґрунту утворюються приблизно за 100-150 років!
6. господарська діяльність людини — змінює фізичні та хімічні властивості ґрунтів, їх структуру. Може їх покращувати, а також і погіршувати.

Від цих усіх факторів залежить утворення типів ґрунтів. І якщо хоча б один чинник змінює свої властивості, то змінюється і ґрунт загалом.

Вчитель:  А зараз трохи відпочинимо і подивимося мультик про утворення ґрунту і про життя під землею.  https://www.youtube.com/watch?v=ONqsMmcjTvc

Прийом «мульт-добавка».

 

 

 

 

 

Вчитель: Що є основною властивістю ґрунту? 

Цим займаються агрономи, тому надаємо їм  слово.

АГРОНОМИ:

1. Найважливішою властивістю ґрунту є родючість — сукупність властивостей, які обумовлюють життєдіяльність рослинних організмів. Саме ця властивість відрізняє ґрунт від гірської породи і робить його основним засобом сільськогосподарського виробництва. Родючість є здатністю ґрунту задовольняти потреби рослин в елементах живлення, волозі, повітрі, а також забезпечувати умови їхньої нормальної життєдіяльності для створення ними більшого врожаю. Родючість ґрунту безпосередньо залежить від кількості гумусу (перегною) в ньому.  Гумус – це перегній, органічна частина ґрунту, яка утворюється в результаті біохімічного перетворення тварин і рослинних залишків.

В гумусі знаходяться основні елементи харчування, необхідні рослинам, які під впливом мікроорганізмів, які  живуть у ґрунті перетворюються в доступну для рослин форму.

Згадаймо, у якому виді ґрунту найбільше перегною? (Чорноземі.). Чим більше гумусу, тим темнішим буде колір ґрунту.

2. Ще однією з властивостей ґрунту є його структура. Структура ґрунту – це грудочки, на які розпадається ґрунт. За типом структури ґрунти поділяються на структурні та безструктурні..

Ґрунти, в яких дрібні часточки з’єднані у грудочки, називають структурними. Вони добре провітрюються, прогріваються, мають сприятливий для рослин водний і поживний режим. Умови для утворення структурних ґрунтів у природі найкращі в лісостеповій і степовій зонах, в інших зонах – на луках. Деякі ґрунти складаються з дуже дрібних часточок і зовсім не мають структури. Такі ґрунти називають безструктурними. Після дощів вони перетворюються в суцільну  в’язку масу, а після висихання у них зверху утворюється суцільна кірка.

Від структури залежить водний і повітряний режим ґрунту, а отже і його родючість

Вчитель: Наступною властивістю ґрунту є механічний склад ґрунту.

3. Механічний склад ґрунту – це кількісне співвідношення в ґрунтах піщаних, глинистих та інших частинок. За переважанням у ґрунті глини або піску ґрунти поділяють на глинисті, суглинисті, піщані, супіщані. 

Гірські ґрунти, в яких багато уламків гірських порід, називають щебенистими.

 Ґрунти, багаті глинистими матеріалами, мають більшу родючість, ніж піщані.

Прийом «Почуй і поділись» (слайди 11-13   )

Вчитель.  Для визначення механічного складу ґрунту городники - садівники, дачники користуються простим способом. Для цього беруть трохи землі, і замішують її як тісто з невеликою кількістю води.

 Потім з кульки цього "тіста" розкачують ковбаску - шнур товщиною 3 - 4 мм.

 І пробують зробити бублик до 3 см в діаметрі. Спостерігаємо за поведінкою нашого замісу.

1. Якщо не вийшло навіть все зібрати в кульку і він розсипався - значить механічний склад ґрунту піщаний.
2. А от якщо кульку вдалося зробити, але ковбаска не розкаталася - супіщаний.

Піщані і супіщані ґрунти навесні швидко прогріваються, але погано тримають вологу й елементи, необхідні для живлення рослин.

3. Якщо з «тіста» робиться кулька, а з неї млинець, краї якого розтріскуються, то це – суглинок.
4. Ковбаску розкачати вийшло, але вона розпалася на шматочки - механічний склад ґрунт легкосуглинковий.
5. Важкосуглинистий ґрунт в кільце згорнеться, але будуть на поверхні тріщини.

Така за складом земля (60 – 80 % піску) найбільш підходить для землеробства. Вона рівномірно розподіляє вологу та поживні речовини. Коріння так само розподіляються рівномірно. Головний догляд, це періодичне поповнення поживними елементами, які будуть поглинатись з ростом і розвитком рослинами.

6. Глинистий ґрунт за складом при розтиранні дає однорідний порошок, розкочується і добре згортається в бублик з гладкою поверхнею.

Глинистий ґрунт погано вбирає вологу і не пропускає повітря, довго нагрівається та швидко стає твердим. Якщо така земля перезволожена, то в ній погано дихається корінню, вони не можуть в достатній мірі засвоювати живильні елементи. Але вона добре в собі тримає вологу і це дає можливість їй разом з поживними елементами поступово надходити до рослини.

Вчитель: Ще однією надзвичайно важливою властивістю ґрунту є кислотність. Про це нам вже розкажуть хіміки.

ХІМІКИ.

1. Хімічний склад ґрунту – це сукупність хімічних елементів, які споживають рослини в невеликих кількостях. Залежно від наявності тих чи інших хімічних елементів виділяють кислотність ґрунту. Основне джерело кислотності ґрунту – органічні кислоти, які утворюються в результаті розкладання рослинних рештків, а також внаслідок вимивання кальцію та магнію з верхнього горизонту. Підвищена кислотність негативно впливає на ріст і розвиток більшості культурних рослин, заважає сприятливому ходу мікробіологічних процесів у ґрунті. Тому дуже важливо вміти визначити кислотність ґрунту.

Прийом «Почуй і поділись»

Визначення кислотності ґрунту.

•          Взяти дві прозорі ємності і в кожну насипати по чайній ложечці землі.
•          Додайте трохи 9% оцту і розмішайте.

Якщо розчин піниться – ґрунт лужний, піниться зовсім небагато – нейтральний, бульбашки повітря не з’явилися зовсім – кислий.

Рослини-індикатори: як визначити на око кислотність ґрунту?

Про підвищену кислотність ґрунту нагадують ростучі бур’яни. Так, подорожник, м’ята, щавель і жовтець – це любителі землі з підвищеною кислотністю.

 

Вчитель: Ми з вами завершили теоретичну частину нашої експедиції і зараз будемо ці знання використовувати на практиці.

• Як ви думаєте, скільки типів ґрунтів є на Землі?

ІІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

За характером залягання ґрунтових горизонтів та властивостями розрізняють сотні типів ґрунтів. Найкраще їх характеристики можна простежити, коли викопати яму глибиною 2 м або зачистити лопатою відшарування на схилі яру чи в кар’єрі. Це буде ґрунтовий профіль.

Ґрунтовий профіль – зображення генетичних горизонтів із зазначенням їхніх глибин та буквенних індексів.

         Аналіз ґрунтового профілю.

 Розгляньте зображення ґрунтового профілю і скажіть:

•             Скільки ґрунтових горизонтів виділяють у типовому ґрунтовому профілі?
•             Який ґрунтовий горизонт залягає найближче до поверхні?
•             Якою літерою його позначають?
•             Якої товщини може сягати даний ґрунтовий горизонт?
•             На якій глибині знаходиться гумусовий горизонт? Яка його потужність?
•             Який ґрунтовий горизонт може мати нечіткі перехідні межі?
•             Який ґрунтовий горизонт профілю має найбільшу потужність?
•             Якими літерами його позначають?
•             Якої максимальної глибини він може сягати?
•             Яким ґрунтовим горизонтом завершується ґрунтовий профіль?
•             На яких материнських породах утворюються ґрунти України?

 

Основні генетичні типи ґрунтів, поширені на території України.

«Картографічна лабораторія»

Розглянемо карту ґрунтів в атласі .

•                 Про що вона нам розповідає?
•                 Які умовні знаки використовують на цій карті?
•                 Які основні типи ґрунтів характерні для рівнин України;
•                 Які типи ґрунтів поширені у горах;
•                 Які  закономірності спостерігаються у змінах типів ґрунтів на рівнинах та в горах?
•                 Від чого залежить такий розподіл ґрунтів по території?

 

 «Творча лабораторія» (робота з підручником)

Отже, ми з’ясували, що на території України поширені наступні типи ґрунтів: дерново-підзолисті, сірі лісові, чорноземи, каштанові, коричневі, лучні, болотні, бурі гірські, гірсько-лучні.  Тож за допомогою підручника та слайду презентації з’ясуємо коротку характеристику основних генетичних типів ґрунтів України за планом:

 

1. Назва
2. Де розташовані- переважаюча рослинність.
3. Кліматичні особливості
4. Потужність гумусового горизонту і вміст гумусу у %.
5. Материнська порода
6. Кислотність

 

Дані заносимо в табличку у вашому щоденнику (географічна естафета)

 

 

 

 

 

Вчитель.

Ми охарактеризували природні властивості ґрунтів,  та людина своєю  господарською діяльністю, на жаль, здебільшого нераціональною, втручається в природні процеси, внаслідок чого виникають екологічні проблеми.

Але спочатку-відео (слайд 20). 
Давайте розглянемо вплив людини на родючість ґрунтів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вплив природних факторів або діяльності людини можуть призводити до погіршення властивостей ґрунту, його деградації.

Деградація ґрунтів — це погіршення корисних властивостей та родючості ґрунту внаслідок впливу природних чи антропогенних (діяльності людини) факторів.

Найчастіше до деградації ґрунтів призводить ерозія. Згадаймо, якою вона буває. (Водна, вітрова або повітряна.)

Для боротьби з водною ерозією на схилах у гірських районах, на височинах застосовують терасування (штучну зміну поверхні схилів).

Найефективнішим засобом захисту ґрунту від ерозії є ліс. Великі дерева з потужною кореневою системою і трав’яна рослинність, корені яких утворюють складне сплетіння, «міцну сітку», у яку захоплюють ґрунт. Ліс затримує дощову і снігову воду, перешкоджаючи тим самим утворенню поверхневого стоку.

Також великого значення набувають лісосмуги, які захищають ґрунти від водної та вітрової ерозії. Лісосмуги захищають від посухи та суховіїв.

Підтоплення - комплексний природно-техногенний процес підвищення рівня ґрунтових вод і збільшення вологості ґрунту. Головними факторами підтоплення є господарська діяльність людини та зміна гідрокліматичних умов території.

Створення непридатних земель – це утворення внаслідок господарської діяльності людини територій, які не можуть використовуватися в подальшій господарській діяльності: відвали пустої породи, терикони, кар’єри, шахти…

           Забруднення ґрунту — це потрапляння у ґрунт різних хімічних речовин, токсикантів (отруйних речовин), відходів сільського господарства, промислового виробництва, комунально-побутових підприємств у розмірах, що перевищують їх звичайну кількість, яка необхідна для участі в біологічному кругообігу ґрунтових екологічних систем.

Основні види забруднення ґрунтів: неорганічними відходами і викидами, важкими металами, радіоактивними речовинами, екскрементами тварин, засолення, забруднення пестицидами, мінеральними добривами.

Меліорація - це система заходів, пов'язаних із корінним поліпшенням властивостей ґрунтів і спрямованих на підвищення їхньої родючості.

Виділяють такі основні види меліорації:

1. Хімічна – це внесення органічних та мінеральних добрив.
2. Водна – це осушення перезволожених земель або зрошення в посушливих регіонах.
3. Лісова – закріплення ярів та пісків, запобігання розвіюванню ґрунтів, затримання вологи на полях.

V. Узагальнення і систематизація вивченого.

Ось і закінчилася наша віртуальна експедиція і наступив час перевірити її результати.

У вас у щоденнику є розділ «Перевір себе». Я вам пропоную дати відповідь на 6 питань

 

 Слайди 32-37. «Взаємоперевірка»

VІ. Уточнення та доповнення інформації.

 

VІІ. Рефлексія.

А зараз всі подумали, згадали, що нового ви дізналися на уроці, які почуття та емоції у вас виникали під час уроку, і виберіть смайлик , який найбільше відповідає вашому настрою після уроку.

VІІІ. Домашнє завдання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використані джерела інформації.

1. Бойко В. М., І. Л. Дітчук, Л. Б. Заставецька: Географія:підручник для 8 кл. загальноосвіт. навч. закладів.-Кам’янець-Подільський: Абетка, 2016.
2. Новий довідник: Географія/ за ред. Л. В. Пасенко.-К.: ТОВ «Казка», 2008.
3. Пестушко В. Ю. Загальна географія. 6 клас: Методичний посібник для вчителя.-Х.: Видавництво «Ранок», 2004.
4. Клименко В. Г. За сторінками шкільного підручника географії. Хрестоматія. 6 клас.- Х.: Вид. група «Основа», 2005.
5. https://www.youtube.com/watch?v=B2gziJ0-uOI,
6. https://www.youtube.com/watch?v=6tN7ZR2Ptpo
7. http://5fan.ru/wievjob.php?id=53257
8. http://academia.in.ua/?q=node/2601
9. http://klasnaocinka.com.ua/uk/article/grunt-sklad-runtu-riznomanitnist-runtiv.html
10. https://www.youtube.com/watch?v=DlkVYQhSTTE
11. https://www.youtube.com/watch?v=dY6cxqIMCeU
12. http://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-grunti