Урок створений для того щоб розширити та поглибити знання учнів про епоху Великих географічних відкриттів, удосконалювати навички роботи з джерелами про вивчення Землі, сформувати уявлення про особистісні якості мандрівників того часу, сприяти розумінню географічних наслідків навколосвітніх подорожей та відкриття нових материків; розвивати вміння складати невеликі повідомлення про мандрівників, проводити узагальнення та порівняння; виховувати гордість за географічні надбання мандрівників, повагу до знань, отриманих ними.
Тема. Відкриття нових земель та навколосвітні подорожі.
Мета: розширити та поглибити знання учнів про епоху Великих географічних відкриттів, удосконалювати навички роботи з джерелами про вивчення Землі, сформувати уявлення про особистісні якості мандрівників того часу, сприяти розумінню географічних наслідків навколосвітніх подорожей та відкриття нових материків; розвивати вміння складати невеликі повідомлення про мандрівників, проводити узагальнення та порівняння; виховувати гордість за географічні надбання мандрівників, повагу до знань, отриманих ними.
Обладнання: підручники, атласи, карта півкуль, глобус, додаткові матеріали до уроку (енциклопедії, рисунки), портрети мандрівників.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Очікувані результати: учні зможуть називати учасників навколосвітніх подорожей та відкривачів південних материків, показувати їхні маршрути на карті, пояснювати та порівнювати географічні наслідки подорожей та відкриттів.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент.
ІI. Актуалізація опорних знань.
Прийом «Хто швидше».
Кожен ряд учнів отримує листочок із запитаннями. Учень має право відповісти лише на одне запитання, вказавши після відповіді своє прізвище, листочок передає своєму товаришу. Як тільки всі учні відповіли, листок отримує учитель, який коментує відповіді учнів.
Запитання:
1. Хто із вченних довів, що Земля має форму кулі... (Аристотель
2. Південний материк було позначено на карті. (Птолемея)
3. Назвати античних учених, у творах яких згадується Україна... (Геродота, Ератосфена, Птолемея)
4. Яким вченним античних часів було створено сонячний годинник ученим……. (Анаксімандром)
5. Якого вченного називають «Батьком географії»….. (Ератосфена)
6. Хто створив перший глобус ? В якому році? (Бехайм)
7. «Земля — це величезна гора, яка нагадує перекинуту чашу, де суходіл з усіх боків омивається водою»……. (Вавілоняни)
Прийом «Географічний крос» (письмове виконання в зошитах)
Закінчіть фрази:
У «Книзі про різноманітність світу» Марко Поло описав свої подорожі територією...
У Північній Європі подорожі на значні відстані здійснювали войовничі племена...
Плавання Б. Діаша та Васко да Гами у ХV ст. було відкрито морський шлях до...
У 1492 році Мартін Бегайм створив...
Землі, відкриті у 1492 році, Х. Колумб назвав...
Амеріґо Веспуччі у своїх листах на батьківщину називав нові землі...
IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.
Прийом «Дивуй!»
Мабуть, багато хто з вас бачив пригодницьку стрічку за романом або читав пригодницький роман Жюля Верна «Навколо світу за 80 днів». Герої книги вирушають у мандрівку на повітряній кулі, наповненій воднем. А чи знаєте ви, за який час зараз можна здійснити навколосвітню подорож?
Відповіді учнів.
Сучасні пасажирські літаки долають цю дистанцію за 36–40 годин, вітрильні яхти — за 60–80 днів. Перший в історії людства політ навколо світу здійснив у 1961 році Юрій Гагарін за 108 хвилин, а сучасні космічні кораблі витрачають на один оберт усього 90 хвилин. Зараз завдяки сучасним транспортним засобам навколосвітня подорож не є надзвичайною, тривалою та надто небезпечною подією. Проте так було не завжди.
Перша навколосвітня подорож тривала 1080 днів, а зі 265 учасників додому повернулися лише 18. Чому? Чого прагнули мандрівники? Які труднощі спіткали їх у дорозі? Дізнаймося про це докладніше.
IV. Вивчення нового матеріалу
Винаходи, завдяки яким стали можливі дальні океанські плавання
Учитель. Отже, як вам уже відомо, ще за часів Середньовіччя були здійснені важливі винаходи в кораблебудуванні і навігації, завдяки яким стали можливі далекі океанські плавання.
Бесіда
2. Яку роль відіграло книгодрукування у розвитку і поширенні знань?
Робота з малюнком "Друкарня XVI ст."
Відкриття
1.Поява кормового керма, що замінило рульові весла.
2. Будівництво каравел – суден нового, добре керованого типу. Покращення управління досягалося тим, що вони були забезпечені не тільки квадратним вітрилом, але й косим вітрилом, що дозволяло маневрувати й плавати в разі зустрічного вітру. Судно мало достатньо місця для екіпажа, зберігання запасів прісної води та їжі.
3. Навігаційні прилади, найважливішим з яких став компас, астролябія – прилад для визначення широти і довготи.
Завдяки новим винаходам моряки з високою точністю навчилися визначати положення корабля у відкритому морі. Саме неможливість визначитися з місцем перебування примушувало мореплавців плавати уздовж берегів.
4. Навігаційні карти, на яких позначали контури берегів, місцезнаходження портів (портолан – назва навігаційних карт), перешкоди, що можуть трапитися на шляху.
Усе це підготувало і зробило можливим Великі географічні відкриття.
Прийом «Приваблива мета»
Вивчаючи першу половину епохи Великих географічних відкриттів, ви мали можливість переконатися в тому, що першовідкривачі тих часів повинні були мати надзвичайні риси характеру — сміливість, рішучість, наполегливість, витривалість, віру в успіх. Крім цього, вони мали певні знання та навички, які дозволяли керувати людьми, орієнтуватися на місцевості, здійснювати та описувати спостереження. Образ першовідкривача-мандрівника епохи Великих географічних відкриттів — це героїчна постать, патріот своєї батьківщини. Так, багато мандрівників насправді й були такими героями. Але чи знаєте ви, що серед імен видатних першовідкривачів є й особи з темним минулим, фактично злочинці, а відкриття, які вони здійснили, можливо, були просто великою випадковістю? На відміну від давньогрецьких учених-мандрівників, ними керувало прагнення до наживи та збагачення...
Розповідь вчителя
Друга половина епохи Великих географічних відкриттів збагатила географічну науку знаннями, не менш важливими, ніж відкриття Христофора Колумба та інших його сучасників. Про те, які ж відкриття здійснили переворот у світогляді європейців та які фатальні випадковості вплинули на перебіг історичних подій, ви дізнаєтесь на сьогоднішньому уроці.
Джеймс Кук був першою людиною, що побував і в Арктиці, і в Антарктиці. Він першим перетнув південне полярне коло. Кораблі за його командуванням тричі обігнули земну кулю. Список його географічних відкриттів неможливо зробити повним. Великий англійський мореплавець уперше точно наніс на карти все східне узбережжя Австралії, острів Нову Каледонію, Гаваї, Нову Зеландію, Нові Гебриди і сотні інших островів. Кук фактично відкрив світові Океанію.
Птолемеевская «Терра Аустраліс інкогніта» до середини XVIII ст. була поступово «відтиснута» далеко на південь. Але в самому її існуванні ніхто, як і раніше, не сумнівався.
Дж. Кук писав: «Ризик, пов'язаний із дослідженням узбережжя в цих невідомих і вкритих льодами морях, настільки великий, що я можу взяти на себе достатню сміливість, щоб сказати, що жодна людина ніколи не зважиться зробити більше, ніж я, і що землі, що розташовані на півдні, ніколи не будуть досліджені».
Але великий мореплавець помилився. Менш ніж через півстоліття російські кораблі «Схід» і «Мирний» упритул підійшли до берегів шостого, тоді ще невідомого материка. Експедиція, очолювана Т. Т. Беллінсгаузеном і М.П.Лазарєва розпочалася в липні 1819 р. у Кронштадті. А вже 28 січня 1820 р. кораблі підпливли впритул до берегів землі. Останній материк Землі був відкритий!
У1803—1806 рр. І. Ф. Крузенштерн на «Надії» і Ю. Ф. Лисянський на «Неві» здійснили перше російське кругосвітнє плавання із заходами на Камчатку й до Російської Америки. А всього з 1803 по 1866 р. російські кораблі здійснили 28 навколосвітніх плавань, під час яких були відкриті острови в Тихому і Південному океанах.
Перша навколосвітня подорож Фернана Маґеллана.
У 1519–1522 рр. портуґальський мореплавець Фернан Маґеллан здійснив першу навколосвітню подорож. Він хотів відшукати західний шлях з Європи до багатств Сходу — в Індію та на Острови Прянощів (Молуккські острови).
Експедицію Маґеллана спорядили іспанці. Подорож розпочалася 20 вересня 1519 р. на п’яти суднах у складі 265 осіб, а 8 вересня 1522 року залишки експедиції з 18 осіб повернулися до Іспанії. Сам Маґеллан не дожив до здійснення своєї мрії, він загинув у результаті сутички з туземцями на одному з Філіппінських островів.
Висновок . Географічне значення першої навколосвітньої експедиції величезне: на практиці було доведено, що Земля має форму кулі, Світовий океан є одним цілим та займає більшу частину Землі.
Хвилинка-мандрівниця.(робота з атласом і контурною картою)
У романі "Людина - амфібія". пригадаємо епізод, коли батько Іхтіандра, прагнучи врятувати синові життя, пропонує йому дістатися до островів Туамоту двома шляхами:
а) північний шлях проходить від затоки Ла-Плата,на північ через Атлантичний океан, Панамський канал, Тихий океан до островів архіпелагу Туамоту;
б) південний шлях проходить від затоки Ла - Плата на південь до Вогняної Землі, через Магелланову протоку, Тихий океан до островів Туамоту.
Позначте на контурній карті всі об'єкти, через які мав би пройти шлях Іхтіандра.
Піратство. Подорожі Френсіса Дрейка (виступи учнів з використанням відомостей із додаткових джерел географічних знань) Френсіс Дрейк здійснив друге навколосвітнє плавання (1577– 1580). Пірати під керівництвом Френсіса Дрейка мали заступництво англійської корони.
Віддаючи шану Дрейку як мореплавцеві, його іменем назвали найширшу протоку на Землі, що з’єднує Тихий та Атлантичний океан.
Висновок. Вчинки піратів не можна назвати шляхетними, однак їхні походи сприяли вивченню Світового океану, численних островів і морського узбережжя.
Гра «Підбери пару»
Вчитель заздалегідь готує роздатковий матеріал - картки з прізвищами мандрівників та картки з географічними відкриттями. Учні повинні підібрати пари. Так, карток з прізвищами географів може бути 6 чи 7- такі як: №1 - Джеймс Кук; №2 - Фернан Магеллан; №З - Христофор Колумб; №4- Васкода Гама; №5 - Михайло Лазарєв і Фадей Беллінсгаузен; №6 - Марко Поло. Відповідно картки з подіями великих географічних відкриттів:
№1– У1820році 28 січня експедиція, яку вони очолювали на човнах " Мирний "та "Восток " вперше підійшла до 6-го континенту;
№2 – У1271 – 1295 роках італійський мандрівник, одним з перших серед європейців побував у Китаї, промандрував там 17 років;
№3 - Він відплив з Іспанії на захід в пошуках нового шляху до Індії. Ці події відбулись у 1492 році. Разом зі своєю командою він перший переплив Атлантичний океан і, допустившись найбільшої в своєму житті помилки, відкрив новий материк;
№4 – У1497 році почалася його мандрівка. Вже в наступному році він обігнув Південну Африку, вперше перетнув Індійський океан і досяг берегів Індостану в 1499 році. Це було відкриття цією людиною морського шляху до Індії;
№5– У1768 - 1770 роках англійський мореплавець здійснює плавання до берегів Таїті і потім мандрує до сходу Австралії, де досліджує тваринний та рослинний світ п’ятого континенту;
№6 - Вперше здійснив навколосвітню подорож у 1519 - 1521 роках, хоч і його експедиція повернулась додому без свого капітана.
Відкриття південних материків
У 1606 р. голландський мореплавець Віллем Янсзон досягнув берегів п’ятого материка — Австралії. Але, подібно Колумбу, Янсзон так і не дізнався, що відкрив новий материк. Остаточно встановив, що Австралія — самостійний материк, голландський мореплавець Абель Тасман 1644 року.
У 1819 році з метою «придбання найповніших знань про нашу земну кулю» була споряджена перша російська антарктична експедиція на шлюпах «Восток» та «Мирний».
Першим командував Тадей Беллінзгаузен, другим — Михайло Лазарєв. У суворих полярних широтах протягом майже двох років тривало плавання. За цей час російськими моряками було відкрито та описано багато островів. У січні 1820 року експедицією був відкритий останній невідомий материк Землі — Антарктида.
Висновок. На початку ХІХ ст. усі материки були відкриті. Невивченими залишалися внутрішні райони Антарктиди та океани.
Скарбничка дослідника.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Прийом «Бліцопитування»
Якою була мета експедиції під керівництвом Ф. Маґеллана?
Водами яких океанів рухалася експедиція Ф. Маґеллана?
Якими були географічні наслідки першої навколосвітньої подорожі?
Чому в Середні віки на морських просторах активізувалося піратство?
Чому глави європейських держав підтримували «своїх» піратів?
Чому голландці тримали в таємниці відкриття Австралії?
У якій послідовності були відкриті материки?
VI. Підсумок уроку.
Висловіть власні враження від уроку, починаючи зі слів: «Сьогодні мене здивувало...»
Заключне слово учителя
Перше навколосвітнє плавання було здійснено в 1519–1522 рр. експедицією, яку очолював Фернан Маґеллан. У результаті було доведено кулястість Землі та єдність Світового океану.
Другу навколосвітню подорож здійснив пірат Френсіс Дрейк.
У подальших навколосвітніх подорожах усе більше уваги приділяли науковим дослідженням. На початку ХІХ ст. кожна велика частина Землі дістала назву. Материків виявилося шість, океанів — чотири.
VII. Домашнє завдання.
1. Опрацювати відповідний текст підручника.
2. Знайти у великому атласі світу географічні об’єкти, які названі на честь видатного мандрівника, дослідника і науковця Дж. Кука, підписати їх на контурній карті.