Конспект уроку на тему "Вітри"

Конспект уроку на тему: ВІТРИ

 

Мета: познайомити учнів з поняттям „Вітер”, причинами його утворення; розглянути ознаки вітру, прилади, за допомогою яких ведуть спостереження за ним; сформувати практичні уміння визначати напрямок та силу вітру; ознайомити учнів з особливостями побудови рози вітрів; виділити основні види вітрів на Землі та особливості їх виникнення; продовжити формування вмінь виявляти причинно-наслідкові зв’язки в процесі вивчення нового матеріалу, пізнавальної активності учнів, логічного мислення; сприяти розумінню учнями важливості спостережень та вивчення вітрів, виховувати почуття поваги до природи.

 

Обладнання: фізична карта півкуль або світу, ілюстративні таблиці, комп’ютер, географічні атласи, підручники.

 

Тип уроку: комбінований.

 

Хід уроку

 

1. Організаційний момент

 

2. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

 

Інтелектуальна розминка

1. Яку оболонку ви зараз вивчаєте? (Атмосферу)
2. Що таке атмосфера? (Повітряна оболонка Землі)
3. Від чого нагрівається повітря? (Від земної поверхні)
4. Чому від земної поверхні, а не від сонця? (Тому, що повітря прозоре)
5. Що таке атмосферний тиск? (Сила, з якою повітря тисне на земну поверхню)
6. Який атмосферний тиск вважають нормальним? (760 мм.рт.ст)
7. Яким приладом вимірюють атмосферний тиск? (Барометром)
8. На якій висоті тиск менший – біля підніжжя гори, чи на її вершині? (На вершині, тому що з висотою зменшується щільність атмосфери)
9. Як змінюється атмосферний тиск при нагріванні повітря? Чому? (При нагріванні – понижується, тому що об’єм повітря збільшується, воно стає менш щільним, легшим і піднімається вгору)
10. Як змінюється атмосферний тиск при охолодженні повітря? Чому? (При охолодженні – підвищується, тому що холодне повітря більш щільне, важке і опускається вниз)
11. Де швидше, а де повільніше нагрівається і охолоджується повітря: над суходолом чи над морем? (Швидше нагрівається і охолоджується повітря над суходолом, а повільніше – над морем)

 

3. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

 

Загадка 1

Летить без крил і співає,

Перехожих задіває.

Одним проходу не дає,

Інших – підганяє.

(Вітер)

 

Загадка 2

Гуляє в полі – та не кінь, літає, та не птах

(Вітер)

 

На сьогоднішньому уроці мова піде про вітер.

Атмосфера Землі, особливо її нижня частина, дуже рідко буває спокійна. Повітря знаходиться в постійному русі, перемішується з однієї області земної кулі до іншої. Ми щоразу відчуваємо цей рух – вітер.

Ось як говорять про вітер:

Він багатоликий, як великий актор: сьогодні він грає роль пустотливого хлопчика – ганяє папірець тротуаром, ласкаво тріпає листя дерев, а завтра „перевтілюється” в могутнього богатиря, який легко може вирвати дерево з корінням, зруйнувати будинок. Він то ласкавий, то підступний, то сердитий, то добрий. Він й руйнівник, і творець, і жартівник, і трудівник.

Раніше люди не могли пояснити це явище природи. Вони пов’язували його з богами. У давніх греків, наприклад, повелителем вітрів вважався бог Еол. Його сини втілювали вітри певних напрямків.

Борей – найстарший із синів. Зображувався старцем з рогом, який видавав трубні звуки, що були передвісниками наступу холодів. Це – бог північного вітру.

Зефір – бог західного вітру. Був провісником хорошої погоди.

Агрест – східний вітер, зображувався юним богом, який ніс людям земні плоди.

Нот – осінній, південний вітер, починався раптово і приносив туман, дощ підіймав на морі сильні вітри і нерідко топив кораблі.

Прадавні слов’яни вважали, що за розпорядженням головного вітродмуха Стрибога з чотирьох сторін світу дмуть чотири велетні з величезними вусами та губами. Котрий з них дме сильніше – з того боку й буває вітер.

З часом люди, пізнаючи природу, змогли пояснити, який „вічний двигун” призводить у рух повітря.

От і ми з вами сьогодні спробуємо розібратися, що ж насправді являє собою вітер, яка причина його (виникнення) утворення, чим він характеризується, які прилади використовують для спостереження за ним.

Крім цього, ми розглянемо різноманітні види вітрів, „повітряні течії”, які виникають у „повітряному океані” – атмосфері.

 

4. Вивчення нового матеріалу

 

План

1. Вітер та причини його утворення.
2. Основні характеристики вітру.
3. Спостереження за вітром.
4. Типи вітрів.

 

Вітер та причини його утворення

 

Перш за все, спробуємо зрозуміти, як і чому утворюється вітер.

Ви вже знаєте, що Сонце нагріває Землю, але не скрізь однаково.

Уявіть собі дві суміжні (сусідні) ділянки земної поверхні, які отримали різну кількість сонячного тепла.

Чи однаковими буде атмосферний тиск над цими ділянками? Чому?

Над якою з цих ділянок повітря буде більше?

 

Оскільки в природі все перебуває в рівновазі, то, подібно до того, як вода в річці завжди тече з підвищення до низовин, так і повітря переміщується звідти, де його більше, туди, де його менше. Саме так утворюється вітер.

(демонстрація відео)

 

Вітер – це горизонтальний рух повітря з області високого тиску в область низького тиску.

 

Логічний ланцюг „Причини утворення вітру”

 

Різна висота Сонця → різний кут падіння сонячних променів → неоднакове нагрівання земної поверхні → неоднакова температура повітря → різниця в атмосферному тиску → ВІТЕР.

Повітря переміщується в залежності від нагрівання над підстильною поверхнею.

Необхідна умова виникнення вітру – різниця в атмосферному тиску між суміжними ділянками земної поверхні.

• завжди дме з області ВТ в область НТ;
• має швидкість, силу та напрям;
• чим більша різниця в АТ, тим сильніший вітер;
• на напрямок вітру впливає відхиляюча сила обертання Землі (сила Коріаліса).

 

Основні характеристики вітру

 

Будь-який вітер характеризується такими показниками:

• швидкість;
• сила;
• напрямок.

 

Швидкість і сила вітру взаємопов’язані між собою: чим більша швидкість вітру, тим він сильніше.

Швидкість вимірюється в м/с (км/год).

Від чого залежить швидкість вітру? Швидкість вітру залежить від атмосферного тиску: чим більша різниця в тиску між ділянками земної поверхні, тим швидше дме вітер, тим він сильніший.

Сила вітру оцінюється в балах від 0 до 12 (шкала Бофорта) залежно від наслідків дій вітру на земній поверхні (0 балів – штиль, 12 балів – ураган).

(демонстрація слайдів)

 

Завдання: розгляньте ілюстрації та встановіть відповідність між силою вітру  (в балах) та його швидкості (м/с).

 

Напрямок вітру визначається за тією стороною, звідки він дме. Якщо з півночі на південь – північний, із заходу на схід – західний.

(робота з картою: стрілочками вказується напрямок вітру, а учні його називають)

 

На напрямок вітру впливають:

1 – зміна атмосферного тиску на суміжних ділянках земної поверхні;

2 – відхиляюча сила обертання Землі (сила Коріоліса):

• вправо – у Північній півкулі;
• вліво – у Південній півкулі.

(демонстрація слайдів)

 

Спостереження за вітром

 

Швидкість, силу та напрям вітру можна визначити за місцевими ознаками:

• у морі – за дією вітру на поверхню води і вітрила суден;
• на суходолі – за верхівками дерев, відхиленням диму з труб, прапорцями і т.д.

 

Для більш точного визначення цих характеристик використовують спеціальні метеорологічні прилади: флюгер (напрямок і сила вітру) та анемометр (швидкість вітру).

(демонстрація слайдів)

 

Роза вітрів

 

Під час спостереження за вітрами виявляють також їхню тривалість. Для визначення переважаючих вітрів у будь-якій місцевості будують спеціальний графік – „розу вітрів”.

(демонстрація слайдів)

 

На лініях, які вказують основні та проміжні сторони горизонту, за результатами спостережень відкладають у масштабі кількості днів, протягом яких віяв вітер певного напрямку. У центрі графіка позначають кружечок, в якому записують кількість днів без вітру (штиль). Крайні відмітки на лініях послідовно з’єднують.

Таке креслення називають „розою вітрів”. Цей графік наочно показує повторюваність вітрів різних напрямків за певний час (місяць, рік).

(побудова рози вітрів)

 

Фізкультхвилинка

 

Вітер дує нам в лице,

Захиталось деревце.

Вітерець все тихше, нижче,

Деревце все вище, вище.

Потягнулись, посміхнулись

Й до роботи повернулись.

 

 

Типи вітрів

 

Розглядається схема:

 

 

 

Змінні вітри

 

Бризи – вітри прибережної зони, які протягом доби двічі змінюють свій напрямок: вдень – з моря на суходіл, вночі – із суходолу на море.

(робота зі слайдами)

 

Мусони – вітри, які змінюють напрямок два рази на рік: узимку вони дмуть із суходолу на море, а влітку – із моря на суходіл.

(перегляд відео, слайдів з коментарем учнів)

 

Завдання: визначте спільні і відмінні риси між бризами і мусонами.

 

Постійні вітри

 

Причина утворення – нерівномірне нагрівання Землі, що призводить до формування поясів високого та низького тиску.

 

Завдання: пригадайте, як розподіляються пояси високого та низького тиску?

 

В результаті виникають глобальні вітри. На їх напрямок впливає відхиляюча сила обертання планети навколо своєї осі (сила Коріоліса).

(робота з картою та перегляд слайдів)

 

Пасати – постійні вітри, що дмуть від поясів високого тиску в тропічних широтах до поясу низького тиску в районі екватора.

Який вони мають напрямок? (північно-східний в Північній півкулі та південно-східний в Південній півкулі).

Західні вітри – постійні вітри помірних широт.

Полярні вітри – постійні вітри, які дмуть з областей високого тиску на полюсах (північно-східні – Північна півкуля, південно-східні – Південна півкуля).

 

5. Закріплення нового матеріалу

 

Завдання: визначити напрямок вітру; в якому випадку він буде сильнішим?

1. Київ (760 мм.рт.ст) – Львів (768 мм.рт.ст)
2. Донецьк (750 мм.рт.ст) – Вінниця (740 мм.рт.ст)
3. Чернігів (763 мм.рт.ст) – Одеса (758 мм.рт.ст).

 

Завдання: продовжте речення:

• Вітер – це… (горизонтальний рух повітря)
• Головна причина виникнення вітру – … (різниця в атмосферному тиску над різними ділянками земної поверхні)
• Вітер дме з областей високого тиску в… (області низького тиску)
• Чим більша різниця в атмосферному тиску, тим… (сильніший вітер)
• Бриз –це… (вітер, який змінює напрямок двічі на добу)
• Вітер характеризується показниками… (швидкістю, силою, напрямком)
• Прилад для визначення напрямку вітру називається… (флюгер)

 

6. Підсумки уроку

 

Метод „Мікрофон”:

Про що ви дізналися на сьогоднішньому уроці?

 

VII. Оцінювання учнів за роботу протягом уроку

 

VIII. Домашнє завдання.

 

Опрацювати параграф підручника, конспект; вивчити визначення; написати прислів’я, приказки, віршовані рядки про вітер; виконати завдання практичної роботи.