ЛІХІДЧЕНКО МАРІЯ СЕРГІЇВНА

КОНСПЕКТ УРОКУ НА ТЕМУ: «ЗАСНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ

ДЕРЖАВИ - ГЕТЬМАНЩИНИ»

Мета уроку:  

•      навчальна: розкрити процес утворення Української гетьманської  держави та її роль в організації національно-визвольної боротьби проти польського поневолення, сформувати в учнів уявлення про особливості політичного та адміністративнотериторіального устрою Гетьманщини, її фінансову систему, судочинство;

•      розвивальна:  формувати в учнів хронологічно-просторову компетенцію, уміння аналізувати та узагальнювати історичний матеріал, проводити історичні паралелі, розвивати критичне мислення; розвивати інтерес до історії, культуру мовлення;

•      виховна: виховувати повагу до історичного минулого, почуття гідності й патріотизму.

Тип уроку: комбінований, з елементами  технології критичного мислення

Основні поняття: козацька держава, Генеральна Рада, старшинська рада, полк, сотня,  клейноди, «козацька лінія». Основні дати: 1649-1764 pp.

Обладнання: ПК та мультимедійний проектор; підручник; зошит; роздруковані матеріали; контурна карта, роздатковий  матеріал.

Очікувані результати.

Наприкінці уроку учні зможуть:

•      показати на карті територію Гетьманщини та держав-сусідів, столицю козацької держави – місто Чигирин, виділяти елементи адміністративного устрою (полк – сотня – курінь);

•      охарактеризувати особливості політичного та соціально-економічного устрою новоутвореної держави;

•      висловити власне ставлення щодо значення заснування Української козацької держави.

ХІД УРОКУ: І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ (1 ХВ).

Вчитель: Добрий день, діти. Сьогодні я вас запрошую зазирнути і зануритися  в героїчну історію нашої держави. Я сподіваюсь на вашу активність, співпрацю. Приймаю всі ваші думки.

Тому що вважаю: «Якщо не висловлено думок, немає з чого обирати найкращі». А епіграфом до сьогоднішнього уроку пропоную  слова «Діяння людей важливіші за їх імена».

Питання до класу: Як ви розумієте ці слова? Слайд 1

ІІ.  ВИКЛИК (10 – 12 хвилин)

Питання для класу: З якою подією української  історії ми почали знайомство на попередніх уроках? 

(Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького проти польського панування)

Завдання 1. Заповнити структурно-логічні ланцюжки (встановлення причинно-наслідкових зв’язків) Слайд 2

Вчитель: Отже, на попередніх уроках ви познайомилися з перебігом подій Національновизвольної війни під керівництвом Б. Хмельницького.

Метод «Пресс» Слайд 3

Питання: Як ви гадаєте, чи відповідав Зборівський договір фактичним успіхам війни? 

Алгоритм відповіді:  

Я вважаю, що (висловити свою думку)…………………..

Тому що (навести докази на підтримку вашої позиції)………………

Орієнтована відповідь: Я вважаю, що Зборівський договір не відповідав фактичним успіхам війни, тому що згідно договору козацька Україна обмежувалася лише Брацлавським, Київським та Чернігівським воєводствами. Гетьманові не вдалося об’єднати всі українські землі.

Питання: Чому ж тоді Хмельницький пішов на його підписання? «…Гетьман змушений  був зняти облогу Збаража, де обложені вже їли варені ремені й шкіряне покриття возів».

Орієнтована відповідь: Кримський хан зрадив Б. Хмельницького,  який усвідомлював, що Україна не зможе витримати війни на два фронти: одночасно проти Польщі та Криму.

Вчитель:  Дійсно, політичні наслідки Зборівсько-Збаразької кампанії виявилися надто скромними.  

Питання: Що ж стало головним результатом Зборівської угоди? (Утворення Української держави). Вчитель разом з учнями заповнює останній структурно-логічний ланцюжок. Див. завдання 1.

 Вчитель: На сьогоднішньому уроці ми й поговоримо докладно про заснування Української козацької держави – Війська Запорозького, яка проіснувала115 років і відіграла важливу роль у формуванні Української держави.  Захистила український народ від асиміляції, експлуатації та національно-релігійних утисків з боку польської влади; створила умови для остаточного становлення українського народу, розвитку його мови та культури.

Учні записують дату і тему уроку в робочий зошит.  Слайд 4

 Метод критичного мислення : таблиця «Знаю – Хочу дізнатися - Дізнався»  

Орієнтовна відповідь: Українська держава виникла в 1649 році,  охоплювала територію Київського, Брацлавського, Чернігівського воєводств тощо.

Питання: А що хочемо дізнатися?

Орієнтовна відповідь: Яким був політичний, адміністративно-територіальний устрій; які зміни відбулися в житті населення тощо.

Вчитель:  Добре, давайте згадаємо, що таке держава?(політичне утворення з визначеною територією, економікою і політичною владою). А чи існувала держава на території  українських земель до середини 17 ст.? (Так)

Вчитель: Але, на жаль, ця держава розпалася, а потім у ХІV ст. українські землі потрапили під владу інших держав. Давайте згадаємо — яких? (Польща, Литва, Московське царство тощо).Як жилося українцям під їх гнітом?(погано)

Вчитель: Це була одна з причин Національно-визвольної війни проти польського панування. Про це ми говорили на попередніх уроках. А сьогодні ми поговоримо про створення на звільнених від поляків землях   Української козацької держави.

ІІ ОСМИСЛЕННЯ (25 хвилин)

Організація державної влади

Вчитель: Ознаками державності є територія з населенням, кордони, які охороняє військо, наявність органів влади та управління, фінансів та суду, символіка, назва держави. Давайте подивимося, чи були всі ці елементи властиві Українській козацькій державі.

  Демонстрація роздаткового матеріалу № 2 (Заснування Української козацької держави – Війська Запорозького (1649 – 1764). Візьміть цю таблицю. Ми заповнимо її протягом нашого уроку, характеризуючи ознаки Української держави.

Роздатковий матеріал 2.

Заснування Української козацької держави –

Війська Запорозького ( 1649-1764  )

називали Гетьманщина? Подумайте? (Бо її очолював гетьман). А чи можемо одразу, глянувши на карту, сказати, яке місто було столицею у цій державі? (Чигирін).А які ви знаєте форми державного правління? (монархія і республіка).

Вчитель: Будь-яку державу хтось очолює, а хтось є її підданими. Якщо це одна людина – король, цар, султан — і  влада передається в спадок, тоді це …. (монархія). А чим відрізняється від монархії республіка? (це форма правління, де органи державної влади обираються з окресленими повноваженнями, існує поділ влади на законодавчу, виконавчу, судову).

Створення кластеру - смислового блоку на основі ключових слів з теми.

«Органи державної влади Української держави»

Військова (Генеральна ) рада

↓

Старшинська рада←Гетьман→Генеральний уряд

                                                                                    ↓ генеральний писар

                                                                                      ↓  генеральний суддя 

                                                                                         ↓ генеральний обозний

                                                                                                ↓    генеральний підскарбій                                                                                                 ↓    генеральні осавули 

Опис технології:  

1.      Діти знайомляться з пунктом 2 параграфа 19 підручника. 

2.      Називають органи влади, які існували на Гетьманщині.

3.      Визначають, як органи влади формувалися.

Питання: Чи можемо ми назвати Українську козацьку державу республікою?

Відповіді учнів: Ми можемо назвати Українську козацьку державу республікою, тому що…….Чи можемо ми визначити територію Гетьманщини? (робота за картою). Слайд 6

Вчитель: Саме Зборівська угода визначила державний кордон Гетьманщини: межа визволених земель - «козацька лінія». А чи знаєте ви, що ми маємо на увазі, коли говоримо ―адміністративно-територіальний устрій‖? (поділ території держави на певні частини). Який адміністративно-територіальний устрій у нас сьогодні в Україні? (області, райони).

Робота в групах за методом критичного мислення  «пошук помилок»

Опис технології: Учитель заздалегідь готує аркуші з текстом №1 (без помилок) за темою, що досліджується, а також стільки ж аркушів з аналогічним текстом №2, де умисно зроблені помилки. Учням роздають текст №1. Вони протягом визначеного часу уважно вивчають зміст аркуша, після чого текст №1 вилучають і замінюють текстом №2, у якому школярі мають знайти допущені помилки.

1  група – Адміністративно-територіальний устрій

2  група – Фінанси й судочинство

3  група – Українська армія, державна символіка, державна мова.

Роздатковий матеріал

Адміністративно-територіальний устрій  Слайд 7

Текст 1

На визволених землях скасовувався польський адміністративний устрій. Було ліквідовано воєводства й повіти. Замість них створювались полки й сотні. У 1649 році всю територію Гетьманщини було поділено на 16 полків, кожен з яких очолювався полковником. Територія полку поділялася на 10–20 сотень. Сотні, як і полки, різнилися між собою площею та кількістю. Адміністративними центрами сотень були міста, містечка й великі села.  

Текст 2 На визволених землях скасовувався польський адміністративний устрій. Було ліквідовано полки й повіти. Замість них створювались воєводства. У 1649 році всю територію Гетьманщини було поділено на 20 полків, кожен із яких очолювався полковником. Територія полку поділялась на 40–50 сотень. Сотні, на відміну від полків, різнилися між собою площею та кількістю. Адміністративними центрами сотень були міста, містечка й великі села.  

Текст 3 На визволених землях скасовувався польський адміністративний устрій. Було ліквідовано полки (воєводства) й повіти. Замість них створювались воєводства (полки й сотні). У 1649 році всю територію Гетьманщини було поділено на 20 (16) полків, кожен з яких очолювався полковником. Територія полку поділялася на 40–50 (10–20) сотень. Сотні, на відміну від полків (так, як і полки), різнилися між собою площею та кількістю.

Адміністративними центрами сотень були міста, містечка й великі села.  

Фінанси й судочинство  Слайд 8

Текст 1 Фінансова система Гетьманщини до 1654 року  контролювалася особисто               Б. Хмельницьким. На звільненій від польсько-шляхетського панування території  було ліквідовано всі старі державні податки та введені нові. Основними джерелами поповнення державної скарбниці стали податки, доходи від промислів та земельного фонду. В Гетьманщині існувала власна система судочинства. Під час війни були ліквідовані станові суди, створені Генеральний Військовий суд, полкові й сотенні суди.  

Текст 2 Фінансова система Гетьманщини до 1657 року  контролювалася особисто               Б. Хмельницьким. На звільненій від польсько-шляхетського панування території  було ліквідовано всі старі державні податки, нових введено не було. Основними джерелами поповнення державної скарбниці стали податки, доходи від промислів та земельного фонду. В Гетьманщині не існувало власної системи судочинства. Під час війни були створені станові суди, Генеральний Військовий суд, полкові й сотенні суди.  

Текст3 Фінансова система Гетьманщини до 1657 (1654) року  контролювалася особисто           Б. Хмельницьким. На звільненій від польсько-шляхетського панування території  було ліквідовано всі старі державні податки, нових введено не було (та введені нові). Основними джерелами поповнення державної скарбниці стали податки, доходи від промислів та земельного фонду. В Гетьманщині не існувало (існувала) власної системи судочинства. Під час війни були створені (ліквідовані) станові суди, (створені) Генеральний Військовий суд, полкові й сотенні суди.  

Українська армія, державна символіка, державна мова Слайд 9

Текст 1 Українська армія комплектувалася за рахунок ополчення. Ударна сила – піхота, яку вважали однією з найкращих у світі. Потужною складовою української армії стала артилерія та розвідка. Сучасники  відзначають сувору військову дисципліну у Богдановому війську. Державним гербом Української козацької держави був герб Війська Запорозького – козак із шаблею при боці і рушницею на лівому плечі. Державними прапорами були гетьманські. В процесі формування держави українська мова  стала державною, нею користувалися  як у  діловодстві, так і під час переговорів.

Текст 2  Українська армія мала регулярні війська. Ударна сила – кіннота, яку вважали однією з найкращих у світі. Потужною складовою української армії стала артилерія та розвідка.  Сучасники не відзначають суворої військової дисципліни у Богдановому війську.

Державним гербом Української козацької держави був герб Війська Запорозького – козак із шаблею при боці і рушницею на лівому плечі. Державними прапорами були старшинські. В процесі формування держави українська мова так і не стала державною, нею не користувалися ні у діловодстві, ні під час переговорів.

Текст 3 Українська армія мала регулярні війська (комплектувалася за рахунок ополчення). Ударна сила – кіннота (піхота), яку вважали однією з найкращих у світі. Потужною складовою української армії стала артилерія та розвідка. Але сучасники не відзначають суворої військової дисципліни у Богдановому війську. Державним гербом Української козацької держави був герб Війська Запорозького – козак із шаблею при боці і рушницею на лівому плечі. Державними прапорами були старшинські (гетьманські). В процесі формування держави українська мова не стала державною, нею не користувалися ні у діловодстві, ні під час переговорів.

Вчитель:  Чи змінилося соціально-економічне становище населення після заснування  Гетьманщини? (так) Яким чином? 

Завдання: Визначити зміни, які відбулися в соціально-економічному становищі населення, за технологією критичного мислення «Фішбоун».

Опис технології: Схема «Фішбоун» в перекладі означає «риб'яча кістка». У «голові» цього скелета позначена проблема, яка розглядається в тексті. На самому скелеті є верхні і нижні кісточки. На верхніх кісточках учні відзначають причини виникнення досліджуваної проблеми. Напроти верхніх розташовуються нижні, на яких по ходу вписуються факти, що підтверджують наявність сформованих ними причин. Записи повинні бути короткими, становити собою ключові слова чи фрази, що відображають суть фактів.

Завдання: Сформулювати проблему та записати її у голові риби. Визначити категорії населення та розмістити їх на верхніх кісточках кістяка. Визначити, як саме змінилося соціальноекономічне положення визначеної категорії і записати на нижніх кісточках риби. Зробити висновок, розмістити його у хвості риби.

Орієнтована відповідь:

Проблема: Як змінилося соціально-економічне положення населення?

•      Польська шляхта і магнати – вигнані з Гетьманщини

•      Козаки – привілейовані, звільнялися від податків, мали право на землю

•      Міщанство – збільшилася кількість  Селяни – стали вільними, право на землю

•      Православне духівництво -  зросла роль

Висновок: Національно-визвольна війна докорінно змінила соціально-економічні відносини в українському суспільстві

ІІІ РЕФЛЕКСІЯ (5-7 хвилин)

Прийом критичного мислення «Блеф клуб»

Опис технології:

Вчитель називає хибні і істинні твердження. Якщо вчитель називає так званий «блеф», учні повинні спинити вчителя, сказавши слово «стоп», та виправити.

Завдання: Козацька держава виникла в 1649 році згідно Білоцерківського договору

(Зборівського договору). Офіційна назва Української держави, що постала в результаті Національно-визвольної війни – Військо Запорізьке. Територія Війська Запорізького охоплювала 4 воєводства (3 воєводства) та поділялася  на повіти (полки й сотні). Резиденцією гетьмана було місто Київ (Чернігів). Козацька держава була монархією (республікою), в якій всі стани мали рівні права (різні права). Верховним органом козацької держави була Генеральна (Військова) рада. Військо Запорізьке припинило своє існування в 1651 році (1764 році).

ІV. Підсумок уроку

Учитель: Протягом усього періоду свого існування Україна знала й часи розквіту, і часи, коли свобода здобувалася кров’ю. Без глибокого осмислення минулого, яким би складним і суперечливим воно не було, неможливо творити нову державу. Сьогодні ми з вами розглянули процес державотворення в період Хмельниччини. Цілі, які стояли перед Хмельницьким – створення національної незалежної держави — актуальні й сьогодні.

Домашнє завдання: Слайд 10

Прочитати параграф 19. Виконати завдання в контурній карті. Відповісти на проблемне запитання: Чому історики, оцінюючи роль Б.Хмельницького в тогочасних подіях, переконані, що найвартіснішою є державотворча діяльність гетьмана?