Презентація "Берестейська церковна унія"

Берестейська церковна унія

Кирило Іпатій Терлецький Потій. Православні епископи

{72833802-FEF1-4 C79-8 D5 D-14 CF1 EAF98 D9}Православні епископи. Кирило. Терлецький Іпатій Потій{72833802-FEF1-4 C79-8 D5 D-14 CF1 EAF98 D9}Папа Римський Климент VIII{69 C7853 C-536 D-4 A76-A0 AE-DD22124 D55 A5}Наприкінці 1595 року{72833802-FEF1-4 C79-8 D5 D-14 CF1 EAF98 D9}офіційна церемонія з'єднання єпископів із католицькою церквоюостаточне рішення щодо унії мав винести церковний собор

Кожна сторона - власні надіїПричини укладення унії: Католицька церква прагнула розширити свій вплив. Річ Посполита розцінювала унію як перехідний етап до католицизму. Православне духівництво та знать намагалися позбутися від нерівноправності із католиками, знать хотіла посісти відповідне становище в структурах управління, а міщанство – отримати місцев цехах, магістратах, судах. Польща хотіла тісніше прив’язати до себе Україну та Білорусь та нейтралізувати вплив Москви.

Не дійшовши згоди навіть щодо спільного засідання, кожна зі сторін 8 жовтня 1596 року у м. Берестірозпочала свій окремий соборприхильники унії король Сигізмунд ІІІ митрополит Київський і Галицький Михайло Рогозаправославні єпископиофіційно затвердили акт унії православної та католицької церковпротивники уніїкнязь Василь-Костянтин Острозькийархімандрит Києво-Печерського монастирязасудили діяльність митрополита Михайла Рогози та єпископів, які прийняли унію

У результаті Берестейської унії на українських землях виникла греко-католицька церква (унійна, уніатська) – церква, утворена внаслідок об'єднання Київської митрополії з католицькою церквою на соборі в Бересті 1596 р. Офіційну назву «греко-католики» вперше запровадила для своїх підданих австрійська імператриця Марія-Терезія наприкінці XVIII ст.

Греко-католицька церква:- підпорядковувалася папі римському;- визнано деякі засади католицького віровчення;- церковні обряди, святе таїнство, іконопис, церковний спів – православні; - мова богослужіння - церковнослов'янська;- звільнення духівництва від податків.

Наслідки Берестейської уніїБерестейська унія призвела до великого духовного розколу української нації. на українських землях створено третю церкву – уніатську; втрата православною церквою ієрархів, утиски її вірян; прихильники православ'я гуртувалися у боротьбі з уніатами; уніати розпочали боротьбу з окатоличенням; полонізація українського населення

Полемічна література – цеписемні пам'ятки, що відображають політичну боротьбу між православ'ям, з одного боку, та іншими релігійними напрямами й течіями, з другого.

Герасим Смотрицькийписьменник-полеміст1587 р.«Ключ царства небесного…»,«Календар римський новий». Автор різко критикував католицизм й папство, обстоював право українського народу на православну віру

Мелетій Смотрицький«Тренос», 1610 р. розкривав становище православних українців та білорусів, які потерпали від національно-релігійних утисків

«Пересторога», початок XVIIст. У творі яскраво й образно змальовано гноблення православних католиками на теренах Речі Посполитої.

Клірик Острозький, Стефан Зизаній, Іван Вишенський, Іов Борецький… У своїх творах письменники-полемісти засуджували Берестейську унію. Вони палко обстоювали православну віру і критикували вчення католицької церкви. Поява полемічної літератури сприяла формуванню національної свідомості українського народу

Домашнє завдання Опрацювати § 6, конспект.