Лист- есе " Про книги та читання"

Про книги та читання

Лист - есе

Скажете, про книги написано, мабуть, більше, ніж про кохання.

Так , про  все вже сказано, всіх тем торкнулися, здивувати читача вкрай важко

( майже неможливо). То що? Настала ера нечитання? Думаєте, перебільшую?

 Пригадую живу картинку: елітна база відпочинку, тераса, коктейлі, басейн… Люди розслаблені, з усмішками. І жодної книги. На зміну їй прийшов смартфон.

Це ж так зручно! Завжди поруч з тобою весь світ.

А ось ще картинка. Ресторан. Столик на двох. Самотня троянда  у вазоні. Підходять. Він і вона. Повільно замовляють страву.

А в очікуванні… правильно: кожен дістав свій телефон і поринув у світ навколо. «Дивись», - каже вона. «Глянь», - каже він.

На столі вже страви, можна вечеряти. А телефони поруч, щоб тільки пальчиком торкнутися, не пропустити новину. Вечір у розпалі.

 Чую – чую вас, шановні : « Ну не з книгою ж їм сидіти, не про Достоєвського ж говорити? І взагалі, зараз у телефони закачують цілі бібліотеки і читають де завгодно.»

Усе воно так. Але сумно чомусь. Щось ми – таки втратили… Не говоримо про « Тіні забутих предків», не дивуємося, не захоплюємося  Бальзаком і Стендалем, Гюго і Гете. Не перечитуємо, не переглядаємо « Лісову пісню.» А « Майстер і Маргарита» ? Так фільм же є. Кажуть, непоганий.

 І начебто нічого страшного, катастрофічного не відбувається, а втім усе більше і більше навкруги нагадує « 451 градус за Фаренгейтом» . Читали?