Тема. Народна вишивка. Вишивання гладдю. Вишивання серветки. Інструктаж з БЖД
Мета. Поглибити знання учнів про вишивку як один з видів мистецтва, особливості українського вишиття; узагальнити і повторити матеріал про ручні шви, організацію робочого місця, правила безпечної праці, дати поняття про класифікацію швів; за технікою і способом виконання; виховувати художній смак, прилучати до мистецької спадщини свого народу.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань, вмінь, урок-практикум.
Обладнання: вишиті вироби, ілюстрації з журналів, зразки тканин для вишивання, таблиця «Правила безпечної праці в майстерні», Інструкція з охорони праці при виконання ручних швейних робіт.
Хід уроку
І. Організація класу.
☺ У цей ранковий, добрий час
Я рада, діти, бачить вас.
Треба всім нам привітатись:
Вліво, вправо поверніться,
Один одному всміхніться.
Чи готові до уроку? Молодці!
То ж сідайте, працювати починайте.
ІІ. Активізація пізнавальної діяльності. Для різних технологічних об’єктів використовують різні види оздоблення. Металеві і дерев’яні – фарбують, лакують; фарфорові – покривають емаллю, поливою.
«Мозковий штурм»
А як можна оздобити вироби з тканини? (можна розписувати; вишивати нитками, бісером, стрічками, перлами, оздобити гачкуванням …) Відповіді записують на дошці.
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.
IV. Вивчення нового матеріалу.
Українська вишивка – традиційний вид оздоблення одягу нашого народу. Декоративним прикрашанням одягу наші предки займались віддавна, про це свідчать археологічні знахідки – золота пектораль з Товстої Могили (IVст. до н.е.). Вишивка виникла з любові до рідного краю, потреби не тільки бачити красу, а й творити її власними руками. Вишивкою прикрашали сорочки, кожухи, корсети, головні убори, рушники, серветки, скатертини, доріжки, килими, наволочки.
Робота в групах. Міні-практикум.
Розповідь учителя.
Протягом багатьох століть формувалося мистецтво української народної вишивки. До наших днів дійшло майже сто технік вишивання. Деякі з них втрачені. Наше з вами завдання – вивчити, оволодіти навиками виконання різних вишивальних швів та передати їх майбутнім поколінням.
а) За способом виконання шви поділяються на
- вільні,
- лічильні (Учитель демонструє зразки)
Вільні шви виконують по контурах, а лічильні - рахуючи нитки тканини.
Міні – практикум
- Ви вже пригадали шви, які вивчені вами у 5 класі. Визначте, до якої групи вони належать і заповніть таблицю у зошитах.
Класифікація швів за способом вишивання.
Вільні шви |
Лічильні шви |
|
«Півхрест», «косий хрест», «прямий хрест», «болгарський хрест», «кривулька», «штапівка», «ретязь» |
Розповідь учителя (демонстрація зразків)
б) – За технікою вишивання шви поділяються на наскрізні і глухі (Учитель демонструє зразки швів і вироби). Глухі шви виконують на суцільній поверхні тканини, а наскрізні – на смужці висмикнутих із тканини ниток, або з елементами вирізування.
Міні – практикум:
Заповніть таблицю у зошитах
Класифікація швів за технікою вишивання.
Глухі шви |
Наскрізні шви |
|
Мережки, виколювання, вирізування |
Розповідь учителя (демонстрація зразків)
в) Залежно від вигляду на лицьовому і виворітному боці шви поділяються на однобічні і двобічні. Однобічні – коли лицьовий і виворітний бік мають неоднаковий вигляд. Двобічні – шви, у яких лицьовий і виворітний бік мають однаковий вигляд.
Проблемна ситуація:
Учитель демонструє різні види тканин для вишивання і пропонує учням підібрати тканину для різних технік.
(Учні мають дійти до висновку: тканини полотняного переплетення і канву використовують для виконання лічильних швів та наскрізних швів. Для вільних швів можна використовувати іншу тканину)
V. Закріплення нових знань і вмінь.
Учитель демонструє зразки швів, а учні визначають шов, використаний у цьому виробі, характеризують його за технікою, способом вишивання, за виглядом.
VІ. Підсумок уроку.
Вишивання дозволяє нам з допомогою різних технік прикрашати предмети побуту, одяг, дає можливість створювати красу своїми руками.